Рішення

від 09.06.2020 по справі 922/892/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/892/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, м-н. Театральний, буд. 1) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство "Міністерства оборони України "Харківське управління механізації і будівництва" (61017, м. Харків, вул. Котлова, буд. 218) до Фізичної особи-підприємця Браїлка Максима Сергійовича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 71414,02 грн., розірвання договору оренди та зобов`язання вчинити певні дії за участю представників:

від позивача - Мамедова Н.Т., довіреність №7 від 04.02.2020, Золіна П.І., довіреність №8 від 04.02.2020,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях до Фізичної особи-підприємця Браїлка Максима Сергійовича, згідно вимог якого, позивач просить суд:

- стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати у розмірі 59755,97 грн., пені у розмірі 7475,13 грн. та 7 % штрафу у розмірі 4182,92 грн.

- розірвати договір оренди №6300-Н від 06.04.2017, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою-підприємцем Браїлком Максимом Сергійовичем;

- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Браїлка Максима Сергійовича вчинити певні дії, а саме: повернути державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення одноповерховий склад агрегатів №9, інв. 9, загальною площею 174,0 кв.м, за адресою: м. АДРЕСА_2 (вул АДРЕСА_3 ) та повернути його балансоутримувачу - Державному підприємству Міністерства оборони України "Харківське управління механізації і будівництва" (ідентифікаційний номер 24975516) шляхом підписання акту приймання-передачі;

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом даної справи складається з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 6306,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.03.2020 відкрито провадження у справі № 922/892/20, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 21.04.2020 о 12:00. Також, вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство Міністерства оборони України "Харківське управління механізації і будівництва".

06.04.2020 через загальний відділ діловодства від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 8531) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 21.04.2020 клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено підготовче засідання на 25.05.2020 на 11:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено праву до судового розгляду по суті на 09.06.2020 о 12:15.

Позивач у судове засідання 09.06.2020 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на задоволенні позову. В обґрунтування позову позивачем вказано на те, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання за договором оренди №6300-Н від 06.04.2017, у зв`язку із чим, у відповідача наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 59755,97 грн., яка станом на час розгляду даної справи залишається несплаченою, тому права позивача продовжують порушуватися.

Відповідач у судове засідання 09.06.2020 не з`явився, у строк, встановлений судом не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України. При цьому, про розгляд справи повідомлявся своєчасно та належним чином, натомість 03.06.2020 на адресу господарського суду повернулася копія ухвали суду від 25.05.2020, яку було надіслано на адресу, що вказана у позовній заяві та яка підтверджується відомостями з ЄДРПОУ, з довідкою відділення поштового зв`язку: "причина повернення: повернуто за закінченням терміну зберігання".

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у судове засідання 09.06.2020 не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про розгляд справи повідомлялася своєчасно та належним чином.

При цьому, необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Усі ухвали суду у даній справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/, а тому учасники справи мали можливість ознайомитися із текстом ухвал по даній справі.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

У даному разі, сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною для багаторазового відкладення розгляду даної справи, яке в подальшому може призвести до порушення процесуальних строків для розгляду апеляційної скарги, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторін щодо отримання кореспонденції, яка надходила на їх адресу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №910/23064/17.

При цьому, судом враховано, що повторна неявка в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки зумовлює можливість розгляду справи судом за відсутності такого учасника справи (п.2 ч.3 ст.202 ГПК України).

Відповідно до ст. 2 ГПК України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 09.06.2020 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Наказом Фонду державного майна України від 16.05.2019 №467 прийнято рішення про утворення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях як юридичну особу публічного права, розташовану у м. Харків, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області (а.с. 33).

Згідно з положеннями пункту 2 вказаного наказу, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області. Водночас, Регіональні відділення Фонду державного майна України, які реорганізовуються шляхом злиття, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до видання наказу Фонду державного майна України про можливість забезпечення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях здійснення повноважень та виконання функцій.

Наказом Фонду державного майна України №639 від 02.07.2019 визначено днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях 02.07.2019 (а.с. 36).

Таким чином, з 02.07.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях є правонаступником прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

06.04.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Браїлком Максимом Сергійовичем (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6300-Н (далі - договір оренди) (а.с. 12-15), відповідно до умов п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення - одноповерховий склад агрегатів № 9, інв. 9 (далі - майно), загальною площею 174,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 . АДРЕСА_3 ), що перебуває на балансі Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління механізації і будівництва" (ідентифікаційний номер 24975516) (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість оцінки на 22.12.2016 і становить за незалежною оцінкою 249500,00 грн.

Відповідно до положень пунктів 3.1, 3.6. Договору оренди визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати та перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно із п. 3.7. Договору оренди, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.11 Договору оренди визначено, що у разі припинення Договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Згідно із пунктом 5.3. Договору оренди, орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності.

У відповідності з п. 5.9. Договору оренди, орендар зобов`язаний на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Із обставин справи слідує, що укладений Договір оренди № 6300-Н від 06.04.2017р., який, згідно із п. 10.1. Договору, має строк 1 (один) рік та діяв до 06.04.2018 р. та був продовжений додатковою угодою № 1 від 08.05.2018р. строком на 1 (один) рік, тобто до 06.04.2019 р.

Позивач звернувся з даним позовом, в якому зазначає про те, що на момент виникнення спірних правовідносин, свої зобов`язання по сплаті орендної плати всупереч ч. З ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п.п. 3.11, 5.3, 5.9 Договору оренди, відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість, яка склала 71 414,02 грн., що складається із:

- заборгованості з орендної плати за період з 01.04.2018 по 31.01.2020 у розмірі 59755,92 грн.;

- пені за несвоєчасне або в неповному обсязі перерахування орендної плати до державного бюджету за період з 11.08.2019 по 11.02.2020 у розмірі 7475,13 грн.;

- 7 % штрафу від суми заборгованості згідно п. 3.8. Договору у розмірі 4182,92 грн.

Із обставин справи убачається, що у зв`язку із наявною заборгованістю та з метою досудового врегулювання спору, 18.02.2020 на адресу відповідача Регіональним відділенням було направлено лист від 18.02.2020 за вих. № 20-03-02-01355 про необхідність сплати заборгованості.

Проте заборгованість відповідачем залишилася несплаченою.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов`язковим для виконання кожної із сторін.

Згідно зі ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання вимог договору оренди відповідачем було прийнято в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення - одноповерховий склад агрегатів № 9, інв. 9 (далі - майно), загальною площею 174,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 . АДРЕСА_2 (вул АДРЕСА_5 Котлова), що перебуває на балансі Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління механізації і будівництва" (ідентифікаційний номер 24975516) (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість оцінки на 22.12.2016 і становить за незалежною оцінкою 249500,00 грн., про що свідчить наявний у матеріалах справи акт приймання - передачі орендованого майна від 06.04.2017 (а.с. 16).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Умовами пункту 3.6 договору оренди, сторони чітко погодили та встановили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%;

- на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не виконав свій обов`язок зі своєчасної та повної сплати орендної плати, доказів протилежного відповідач суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за договором оренди № 6300-Н від 06.04.2017 у розмірі 59755,97 грн., а отже позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи і не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення пені, нарахованої за період з 11.08.2019 по 11.02.2020 у розмірі 7475,13 грн. та 7 % штрафу від суми заборгованості згідно п. 3.8. Договору у розмірі 4182,92 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.7 Договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Також, згідно з умовами п. 3.8. Договору оренди сторони передбачили та встановили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що відповідачем за первісним позовом добровільно, у передбачений законом спосіб, було уклало із позивачем спірний Договір, тому відповідач зобов`язаний виконати його умови з урахуванням штрафних санкцій за порушення строків виконання цього Договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 11.08.2019 по 11.02.2020 у розмірі 7475,13 грн. та штраф у розмірі 4182,92 грн. на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 253-255, 549 ЦК України, ст. 231, 232 ГК України, ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", суд дійшов висновку, що він є обґрунтованими та арифметично вірним, таким, що відповідає умовам п. 3.7., п. 3.8. Договору оренди, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимогу про розірвання договору оренди №6300-Н від 06.04.2017 та повернення майна, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ЦК України, ГК України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" сторонами договору найму (оренди) з відповідними правами та обов`язками є наймодавець (орендодавець) та наймач (орендар).

За умовами договору оренди № 6300-Н від 06.04.2017 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області є орендодавцем, а Фізична особа-підприємець Браїлка Максим Сергійович - орендарем.

Згідно з вимогами ч. 3, 4 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК для розірвання договору найму, з настанням правових наслідків, передбачених ЦК.

При цьому слід враховувати приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов`язань. У разі розірвання договору оренди орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди орендодавцеві (ч. 1 ст. 27 Закону).

Відповідно до положень пункту 8.2. договору оренди, орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Судом встановлено, що в порушення умов договору відповідач, за період з 01.04.2018 по 31.01.2020 не сплачував орендну плату за договором №6300-Н від 06.04.2017, на підставі чого у останнього за вказаний період утворилась заборгованість у розмірі 59755,92 грн.

У даному разі, позивач наголошує, що у зв`язку з наявністю заборгованістю відповідача по оплаті орендної плати, він відмовляється від договору оренди № 6300-Н від 06.04.2017.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідачем не виконуються умови договору оренди 6300-Н від 06.04.2017, зважаючи на наявну заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за період з 01.04.2018 по 31.01.2020 у розмірі 59755,92 грн., суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та розірвання договору оренди № 6300-Н від 06.04.2017, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою-підприємцем Браїлком Максимом Сергійовичем.

Відповідно до вимог ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 10.9 Договору оренди визначено, що у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу по Акту приймання - передачі, погодженим з орендодавцем. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Згідно із п. 10.10 Договору оренди, майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акту приймання-передавання між орендарем та балансоутримувачем, або особою яку вкаже орендодавець. Обов`язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендодавця.

Відповідно до 1 ч. ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що з моменту розірвання дії договору оренди, відповідач втрачає статус орендаря, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про повернення нежитлових приміщень , шляхом підписання акту приймання-передачі з балансоутримувачем, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із положень ст. 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову, витрати по сплаті судового збору у розмірі 6306,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Браїлка Максима Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету (р/р - НОМЕР_2 , МФО - 899998, код бюджетної класифікації 22080300, отримувач: УК Холодног/мХар Холодногір/22080300, банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України, код ЄДРПОУ 37999696) - 59755,97 грн. заборгованості з орендної плати; 7475,13 грн. пені та 4182,92 грн. штрафу.

3. Розірвати договір оренди №6300-Н від 06.04.2017, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою-підприємцем Браїлком Максимом Сергійовичем (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

4. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Браїлка Максима Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення одноповерховий склад агрегатів №9, інв. 9, загальною площею 174,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 . АДРЕСА_2 (вул АДРЕСА_3 ) та повернути його балансоутримувачу - Державному підприємству Міністерства оборони України "Харківське управління механізації і будівництва" (ідентифікаційний номер 24975516) шляхом підписання акту приймання-передачі.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Браїлка Максима Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРПОУ 43023403, р/р 35210024022001, МФО 820172, ДКС України) - витрати зі сплати судового збору у розмірі 6306,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "11" червня 2020 р.

Суддя Г.І. Сальнікова