Рішення

від 09.06.2020 по справі 922/4033/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4033/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіанова", м. Харків про стягнення 369710,00 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - Калашник А.Б.

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіанова", в якій просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 184855,00 грн. та пеню у розмірі 184 855,00 грн. із зарахуванням зазначених сум в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом`янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), (IBAN) 618999980000031114106026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100. Витрати по оплаті судового збору у розмірі 5545,65 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 09.06.2020 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

При цьому, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Всі ці обставини суд враховує при розгляді справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Рішенням Антимонопольного комітету України від 22.11.2018 №658-р у справі № 20-26.13/221-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (надалі - Рішення №658-р від 22.11.2018) визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіанова" вчинило порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю держаним підприємством "Одеська залізниця" - "вальниці/підшипники кулькові чи роликові (підшипники)" (оголошення №181828, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 18.08.2015 №317 (18.08.2015).

За вищевказані порушення на відповідача накладено штраф у загальному розмірі 184855,00 грн.

За твердженнями позивача, які відповідачем не спростовані, останній не оскаржував Рішення №658-р від 22.11.2018 у визначений чинним законодавством строк. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в тому числі, адміністративно-господарський штраф (ч.1 ст.239 Господарського кодексу України).

При цьому, у частині 1 статті 241 Господарського кодексу України вказано, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Згідно з приписами ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі, про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Означений нормативно - правовий акт спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

У відповідності до змісту ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч.1 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

За приписами ст. 56 вказаного нормативно-правового акту рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Із обставин справи вбачається, що копія Рішення №658-р від 22.11.2018 надіслана відповідачу супровідним листом Комітету від 05.12.2018 за вих. №143-26.13/01-16331, який був повернутий із відділення Укрпошти з позначкою на поштовому конверті "про закінчення встановленого строку зберігання".

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України» , газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» , «Офіційний вісник України» , друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

У даному разі, із обставин справи вбачається, що відповідну інформацію про прийняте Рішення №658-р від 22.11.2018 було оприлюднене в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур`єр» від 06.03.2019 №45 (6408), з урахуванням чого, Рішення №658-р від 22.11.2018 вважається врученим відповідачу 18.09.2019, а відтак, термін сплати відповідачем штрафу, накладеного Рішенням №658-р від 22.11.2018, закінчився 20.05.2019.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно з ч.7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

При цьому, відповідно до положень абз.2 ч.1 ст.42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Судом встановлено, що строк давності притягнення відповідача до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції в розумінні ст. 42 зазначеного Закону не сплинув, оскільки прийняття рішення відбулось в межах п`ятирічного строку з моменту вчинення товариством порушення конкурентного законодавства.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Доказів оплати штрафу на суму 184855,00 грн. відповідачем суду не надано.

Таким чином, приймаючи до уваги, що рішення антимонопольного комітету про накладення штрафу є чинним, доказів його добровільного виконання (сплати штрафу) відповідачем матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 184855,00 грн. штрафу.

Щодо заявленої до стягнення 184855,00 грн. пені за несплату штрафу у строки, передбачені Рішенням №658-р від 22.11.2018, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача пені, позивач визначив період її нарахування з 21.05.2019 по 25.11.2019 включно і таким чином, загальна кількість днів прострочення сплати штрафу відповідачем становить 189 днів, з огляду на що, сума пені за прострочення сплати штрафу складає 524063,925 грн.

При цьому, за приписами ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу (184855,00 грн.), накладеного на відповідача Рішенням №658-р від 22.11.2018, у зв`язку з чим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 184855,00 грн. пені.

Частиною 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, викладені обставини у їх сукупності свідчать про законність і обґрунтованість позовних вимог Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіанова" про стягнення штрафу в розмірі 184855,00 грн. та пені в розмірі 184855,00 грн.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 5545,65 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіанова" (61064, м. Харків, Григорівське шосе, 57-А, код ЄДРПОУ 36353225) штраф у розмірі 184855,00 грн. та пеню у розмірі 184855,00 грн. і зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду державного бюджету України, отримувач: УК у Слом`янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ: 38050812, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок (IBAN):UА618999980000031114106026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіанова" (61064, м. Харків, Григорівське шосе, 57-А, код ЄДРПОУ 36353225) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополіта Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 00032767) судовий збір у розмірі 5545,65 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Антимонопольний комітет України (вул. Митрополіта Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 00032767).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіанова" (61064, м. Харків, Григорівське шосе, 57-А, код ЄДРПОУ 36353225).

Повне рішення підписано 11 червня 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова