Ухвала

від 11.06.2020 по справі 922/1516/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"11" червня 2020 р.Справа № 922/1516/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Транс-Сервіс", смт.Васищеве до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екокорм", м.Харків про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

19.05.2020 року позивач - Приватне підприємство "Транс-Сервіс" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екокорм" про стягнення 330115,20 грн. збитків, завданих пожежею, за договором №2-2020 від 28.12.2019 року суборенди приміщення за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, смт.Васіщеве, вул.Промислова, б.21.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1516/20 за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання на 30.06.2020 року.

09.06.2020 року позивач надав до суду заяву про забезпечення позову (вх.№12947), в якій просить суд:

1. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Екокорм» в розмірі 330 115,20 гривень;

2. Накласти арешт на товар Товариства з обмеженою відповідальністю «Екокорм» , який розташовано на території приміщення площею 1050 кв. м. за адресою: яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 с.м.т.Васищеве. вул АДРЕСА_2 Промислова АДРЕСА_3 21.

Заяву обґрунтовано тим, що після пожежі на орендованому відповідачем складі керівництво відповідача на зв`язок не виходить, уцілілий товар вивозиться зі складу, що підтверджується відеозаписом, від оплати завданих останньою пожежею збитків відповідач ухиляється, підприємство відповідача є новоутвореним, статутний капітал якого може бути ще не внесений в повному обсязі, та виводить грошові кошти з рахунків.

10.06.2020 року позивач надав до суду доповнення до заяви про забезпечення позову (вх.№13125), в якій на виконання вимог п.6 ч.1 ст.139 ГПК України надано пропозицію щодо зустрічного забезпеченні, в якій позивач просить суд не застосовувати зустрічне забезпечення з урахуванням того, що на теперішній час позивач зазнав суттєвих збитків внаслідок неправомірних дій відповідача, великі кошти витрачаються на відновлення складу, враховуючи, що нерухоме майно повністю зруйновано, здавати його в оренду неможливо, у зв`язку з чим, позивач втратив окреме джерело доходу. В якості зустрічного забезпечення позивач пропонує гарантію єдиного засновника ПП "Транс-Сервіс" Губіна О.А., фінансова спроможність якого не викликає сумнівів, у зв`язку з наявністю нерухомого майна та статутного капіталу підприємства позивача.

Дослідивши надані матеріали, суд встановив, що подана заява з доповненнями відповідає вимогам, викладеним у статтях 138,139,141 ГПК України.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, проаналізувавши норми законодавства України, суд зазначає наступне.

28.12.2019 року між Приватним підприємством «Транс-Сервіс» (надалі "Орендар", позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОКОРМ» (надалі "Суборендар", відповідач) було укладено договір №2-2020 суборенди приміщення (далі - Договір), за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Приміщення знаходиться в орендному користуванні Орендаря відповідно до Договору оренди № 28/12-2019 від 28.12.2019 року, укладеного між Орендарем та ФОП Губіним О. А. ( п.1.8. Договору).

Згідно з п.1.1.1. Договору об`єкт суборенди становить частину нежитлового приміщення (Літера А-1) загальною площею 1050,0 м2.

Стан приміщення, що орендується, на момент передання в орендне користування: задовільний (п. 1.1.4. договору). Недоліки приміщення, що орендується: не виявлені, (п. 1.1.5. договору).

П.1.1. Договору передбачено, що приміщення, що орендується, передається у користування Суборендарю для здійсненням Суборендарем його статутної діяльності.

Відповідно до п.3.1.7. Договору Суборендар зобов`язаний використовувати приміщення за його цільовим призначенням. Утримувати приміщення у повній справності. Здійснювати за власний рахунок профілактичне обслуговування та поточний ремонт приміщення. Ліквідовувати наслідки аварій та пошкоджень приміщення, що орендується, окрім тих, що сталися внаслідок умисних дій Орендаря.

Основним видом діяльності Відповідача є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

У п.1.2. договору сторони погодили, що Орендар передає Суборендарю вищезазначене приміщення на термін з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2023 року включно на умовах, що визначені в цьому договорі.

Суборендар зобов`язаний утримувати приміщення, що орендується, в порядку, визначеному чинними санітарними та протипожежними нормами, правилами та вимогами. Забезпечити дотримання законодавства в частині санітарних норм та пожежної безпеки. Відповідальність за порушення норм законодавства в частині порушених чинних санітарних та протипожежних норм безпеки Суборендар несе в повному обсязі самостійно (п. 3.1.4. договору).

З поміж іншого, Суборендар зобов`язаний відшкодовувати Орендарю збитки у випадку, якщо за вини Суборендаря було допущене погіршення стану приміщення, що орендується, або його загибель у повному обсязі. Використовувати приміщення за його цільовим призначенням. Утримувати приміщення у повній справності. Здійснювати за власний рахунок профілактичне обслуговування та поточний ремонт приміщення. Ліквідовувати наслідки аварій та пошкоджень приміщення, що орендується, окрім тих, які сталися внаслідок умисних дій Орендаря (п.п. 3.1.6., 3.1.7. Договору).

Суборендар зобов`язаний берегти приміщення, попереджати псування і пошкодження приміщення. Негайно сповіщати Орендаря про всі несправності та вживати необхідні заходи для підтримки приміщення у належному стані (проводити прибирання та поточний ремонт приміщення та прилеглої території тощо). Не зберігати в приміщенні предмети, вилучені державою з цивільного обороту, а також вибухові і легкозаймисті речовини, які можуть привести до пошкодження або руйнування приміщення, інших приміщень в цілому. Не допускати перевантаження електричних мереж. Відповідальність за заподіяння шкоди Орендарю Суборендар несе в повному обсязі відповідно до чинного законодавства України (п.3.1.11 Договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками ПП "Транс-Сервіс" та ТОВ "ЕКОКОРМ" 28 грудня 2019 року.

01 січня 2020 року ПП "Транс-Сервіс" по акту приймання-передачі нежитлового приміщення передано, а TOB "ЕКОКОРМ" прийнято частину нежитлового приміщення, загальною площею 1050,0 м2, що розташоване за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Васищеве, вул.Промислова, 21 (літера А-1). приміщення передається у задовільному стані.

Відповідач використовував вищезазначене приміщення як склад для зберігання кормового метіоніну.

Факт того, що саме на території орендованої ТОВ "ЕКОКОРМ" частини нежитлового приміщення зберігався метіонін, і саме на цій території виникла пожежа підтверджується листом ТОВ "ЕКОКОРМ" №17032020 від 17.03.2020 року.

10.03.2020 року комісією у складі інспектора 48 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Харківській області, старшого лейтенанта сл.ЦЗ Ілєченка М. О., головного інженера ПП "Транс-Сервіс" Єрьоміа О. М., директора ПП "Транс-Сервіс" Беха А. О ОСОБА_1 , інженера ТОВ "Хімпром" Прилуцького Р.А. складено Акт про пожежу, зокрема, про те, що 10.03.2020 року на об`єкті склад, за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 , сталася пожежа, причина якої встановлюється.

10.03.2020 року комісією ПП "Транс-Сервіс" у складі головного інженера Єрьоміна О. М., контролера технічного стану КТЗ Чернова О. В., інженера з безпеки руху ОСОБА_3 , проведено службове розслідування та складено Акт, в якому зроблено наступні висновки:

Визначено орієнтовний розмір збитків, які зазнало ПП "Транс-Сервіс", зокрема: прямі збитки у сумі 57000,00 грн., побічні збитки на дату складання акту не встановлені.

При здійсненні візуальної перевірки, комісією ПП "Транс-Сервіс" встановлено найбільш вірогідні причини виникнення пожежі:

Вимикачі та запобіжники електричного струму, за допомогою яких здійснюється живлення складу, після пожежі знаходяться в технічно справному стані.

На момент виникнення пожежі освітлення складу було відключено від електричної мережі.

В складі, який переданий в суборенду ТОВ "Екокорм", ТОВ "Фітокорм", ТОВ "Біостимул", загальною площею 1152 м2, спостерігається пошкодження (оплавлення кабелю від високої температури при пожежі та пошкодження ламп освітлення та вікон, які луснули при горінні.

В складі, який переданий в суборенду ТОВ "Екокорм", ТОВ "Фітокорм", ТОВ "Біостимул", виявлені грубі порушення складування біодобавок до корму та іншої продукції, а саме:

ширина проходів та місця зберігання товару в складських приміщеннях не відповідають вимогам пожежної безпеки;

сипуча продукція розташована впритул до стін;

частина продукції безпосередньо контактувала з кабелем та трьохфазною розеткою, які знаходились під напругою у захисному коробі, до яких прилягали мітки з сипучим товаром.

Початковий розвиток пожежі, на думку комісії, виник на орендованій ТОВ "Екокорм" площі, з подальшим поширенням вогню на орендовану площу ТОВ "Харків Хімпром".

Між орендованою ТОВ "Екокорм" та ТОВ "Харків Хімпром" площею знаходяться розподільні металеві ворота, до яких була впритул розташована продукція обох суборендарів. Внаслідок пожежі, вогонь перекинувся на площу суборендаря ТОВ "Харків Хімпром", в якому зберігалася пластикова тара. Загальна площа, на якій виникла пожежа, становить близько 70 м2.

У приміщенні складу, де сталася пожежа, відповідач зберігав кормові добавки, зокрема метіонін кормовий. Вимоги техніки безпеки щодо зберігання кормового метіоніну встановлені ГОСТ 23423-89, зокрема, п.1.3.1. встановлено, що кормовий метіонін - легкозаймиста горюча речовина, температура самозаймання 315°С. Пил кормового метіоніну вибухонебезпечний. Нижча межа концентрації для розповсюдження полум`я 45,4 г/м3.

Крім цього, встановлені правила зберігання, роботи та використання, порушення яких може призвести до виникнення пожежі.

Відповідно до Актів про пожежу від 25.03.2020 року та 26.03.2020 року недотримання відповідачем правил зберігання кормового метіоніну повторно спричинило виникнення пожежі також 25.03.2020 року та 26.03.2020 року.

26.03.2020 року позивачем складено Акт про проведення службового розслідування, в якому встановлено:

25.03.2020 року близько 19:15 год. працівниками ПП "Транс-Сервіс" виявлено їдкий дим на території підприємства, після чого останніми негайно поставлено у звісність головного інженера підприємства, який після прибуття на територію оглянув складські приміщення та, оцінивши ситуацію, негайно повідомив про пожежу представників Орендаря та Суборендаря, здійснив повідомлення про факт виникнення надзвичайної ситуації підрозділ реагування.

Близько 20:30 год. на місце прибули представники підрозділу реагування, однаак оскільки ознак горіння не було, очікували прибуття представника ТОВ "Екокорм", який відімкнув приміщення складу. В момент проникнення до складу виявлено сильне задимлення їдким димом, який виник від тління товару - біодобавок до корму Метіонін, який зберігався на складі. Тління відбувалося у тому ж самому місці, де 10.03.2020 року сталася пожежа.

Представники відповідача в період з 20.03.2020 року по 25.03.2020 року на території підприємства не з`являлися, приміщення складу ТОВ "Екокорм" було зачинене, роботи не проводились. Доступу представників ПП "Транс-Сервіс" до приміщення, переданого в суборенду, також не було. Після пожежі 10.03.2020 року, склад ТОВ "Екокорм" був повністю відключений від електричної мережі. Таким чином, можливість загоряння матеріальних цінностей від будь-яких засобів електричної мережі виключається.

На момент виникнення пожежі 25.03.2020 року в складському приміщенні ТОВ "Екокорм" не було прибрано місце пожежі, яка виникла 10.03.2020 року - саме в тому місці виникла пожежа 25.03.2020 року. Таким чином, початковий розвиток пожежі 25.03.2020 року виник внаслідок самозаймання товару - біодобавок до корму Метіонін.

Позивач посилається на неможливість подальшого використання приміщень, переданих в суборенду, внаслідок розповсюдження в них їдкого диму, у зв`язку з чим, розірвано договори суборенди приміщень з ТОВ "Екокрм", ТОВ "Фітокорм", ТОВ "Біостимул" з 26.04.2020 року.

У зв`язку з пожежею виникла необхідність відновлення електроспоживання, освітлення, остекління та даху приміщення, приведення приміщення до належних санітарних та протипожежних норм.

Аналогічно і щодо третьої пожежі 26.03.2020 року: близько 18:06 год. працівник ПП "Транс-Сервіс" транспортуючи автобус по території підприємства, побачив загоряння товару ТОВ "Екокорм", який був розташований на рампі будівлі Літ. А-1 біля орендованого складу, після чого негайно повідомив директора ПП "Транс-Сервіс" та головного інженера Єрьоміна О. М., який повідомив підрозділ реагування та представників відповідача. Як було встановлено, 26.03.2020 року в складському приміщенні співробітниками ТОВ "Екокорм" проводилися роботи. Частину товару - біодобавок до корму Метіонін було переміщено на рампу будівлі Літ.А-1 біля приміщення орендованого складу. Саме в цьому місці - новому місці розміщення кормового метіоніну 26.03.2020 року виникла пожежа шляхом самозаймання товару.

За результатами службового розслідування, комісією ПП "Транс-Сервіс" зроблено висновки про недотримання посадовими особами відповідача - ТОВ "Екокорм" при складуванні біодобавок до корму Метіонін умов зберігання даного виду товару та про порушення норм пожежної безпеки, що є основною причиною виникнення пожежі від самозаймання товару (Акт про проведення службового розслідування від 27.03.2020 року).

З метою визначення прямих збитків, завданих ПП "Транс-Сервіс" пожежами 10.03.2020 року, 25.03.2020 року, 26.03.2020 року, та проведення відновного ремонту між ПП "Транс-Сервіс" (замовник) та ТОВ "УНИСТРОЙ" (виконавець) було погоджено Дефектний акт на Ремонт навісу рампи, Локальний кошторис на будівельні роботи №02-001-001, Відомість ресурсів до локального кошториса №02-001-001, Розрахунок загальновиробничих витрат до локального акту № 02-001-001.

Сторонами договору підряду станом на 30.03.2020 року також погоджено договірну ціну на поточний ремонт приміщення складу, пошкодженого внаслідок пожеж в березні 2020 року, за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Васишеве, вул.Промислова, 21 (літера А-1), що здійснюється в 2020 році, на загальну суму 220000,00 грн.

Крім цього, позивачем придбано товар: Кабель АВВГ 4X6, Кабель АВВГ 4X95, Кабель ВВГ нг 4X4, Світильник НСП 23-001 на загальну суму 110115,20 грн. - на заміну пошкодженого при пожежі.

Позивачем надано до суду відеозапис того, що уцілілий товар вивозиться відповідачем зі складу.

Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У рішенні Конституційного суду України від 16.06.2011 року №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачам реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у праві про банкрутство.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно з пунктами 4,10 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Частиною 7 вказаної статті встановлено, що не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії.

Предметом позову є відшкодування збитків, а саме, сплата грошових коштів в розмірі 330115,20 грн., що дорівнюють сумі відновлювального ремонту на час подання позову.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

При цьому предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, тобто те благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Позивач зазначає, що відповідним заходом забезпечення позову буде арешт грошових коштів на рахунках відповідача, що підлягають сплаті.

Однак, ТОВ "ЕКОКОРМ" зареєстровано 04.04.2018 року, тобто це новоутворене підприємство, статутний капітал якого може бути ще не внесений в повному обсязі. Після останньої пожежі 26.03.3020 року сплило вже більше 2 місяців, за цей час на банківських рахунках могло не залишитися необхідної суми коштів. Керівництво підприємства на зв`язок не виходить.

Тому арешт коштів не є достатнім ефективним засобом забезпечення позову.

Позивач також просить суд застосувати арешт рухомого майна, а саме, товару, який відповідач почав вивозити зі складу позивача, оскільки за таких обставин у разі відсутності такого забезпечення, правосуддя втратить свій сенс, оскільки виконати рішення суду в разі задоволення позову стане неможливим.

Суд бере до уваги, що основним видом діяльності відповідача є 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, тобто, відповідач торгує товаром, що знаходиться на складі позивача.

Судом встановлено, що факт вивезення товару зі складу позивача підтверджується відеозаписом, наданим разом з заявою про забезпечення позову.

Таким чином, за відсутності товару, який є джерелом доходів відповідача, виконання рішення по цій справі ставиться під загрозу.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.

Притримання відноситься до речово-правових способів забезпечення виконання зобов`язань і має речовий характер. Кредитор здійснює притримання речі, що належить на праві власності боржникові.

Відповідно до ст.396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу. Як випливає із параграфа 7 глави 49 ЦК України об`єктами притримання можуть бути лише речі.

Згідно з ст.137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Враховуючи принцип адекватності та співмірності заходу до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що одночасний арешт коштів та рухомого майна (товару) відповідача перевищує суму позову, що є неприпустимим та може призвести до припинення господарської діяльності відповідача.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.594 ЦК України та ст.ст.136-137 ГПК України, предмет та ціну позову, факт вивезення товару зі складу позивача, що підтверджується належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про часткову відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову та накладення арешту тільки на товар Товариства з обмеженою відповідальністю "Екокорм", загальною вартістю 330115,20 грн., який розташовано на території приміщення площею 1050 кв.м., за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Васищеве, вул.Промислова, 21.

Відповідно до ч.1, ч.5, ч.6 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи; залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково; про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.1 ст.144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 140, 144 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову (вх.№12947 від 09.06.2020 року) відмовити частково.

2. Накласти арешт на товар Товариства з обмеженою відповідальністю "Екокорм" (код ЄДРПОУ 42045520), загальною вартістю 330115,20 грн., який розташовано на території приміщення площею 1050 кв.м., яке знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Васищеве, вул.Промислова, 21.

Ухвала набирає чинності негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254, 255 ГПК України.

Ухвала з урахуванням п.2 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа.

В силу ст.124 Конституції України та ГПК України ця ухвала є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Стягувачем за даною ухвалою є: Приватне підприємство "Транс-Сервіс" (адреса: 62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт.Васіщеве, вул.Промислова, б.21; код ЄДРПОУ 33010796).

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Екокорм" (адреса: 61002, м.Харків, вул.Свободи, б.33, кв.4; код ЄДРПОУ 42045520).

Ухвалу складено та підписано 11.06.2020 р.

Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 роки.

Суддя К.В. Аріт