Рішення

від 03.06.2020 по справі 923/35/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2020 року Справа № 923/35/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Човнового товариства "Водник", м.Каховка

до відповідача: Каховської міської ради Херсонської області

третя особа-1 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м.Каховка Херсонської області

третя особа-2 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , м.Каховка Херсонської області

про внесення змін до договору оренди землі

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Чиркіна Л.Ю. (посвідчення від 01.08.2019р.), начальник юридичного відділу, довіреність № 02-13/67 від 08.01.2020р.

3-тя особа: ОСОБА_1 - Дзись О.Б. (паспорт НОМЕР_1 НОМЕР_2 , Каховським РВ УМВС України в Херсонській області 14.06.1999р.), представник, довіреність від 18.06.2019р., Горбунова К.О., адвокат (посвідчення ХС № 000080 від 31.01.2017р.), ордер ХС № 024781 від 09.04.2020р., витяг з договору № 09-04/20 від 09.04.2020р.,

3-тя особа: ОСОБА_2 - не з`явився

в с т а н о в и в:

Позивач Човнове товариство "Водник", м.Каховка Херсонської області звернувся до господарського суду із позовом до відповідача Каховської міської ради Херсонської області про внесення змін до договору оренди землі.

Ухвалою суду від 23.01.2020р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.02.2020р.

14.02.2020р. відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 20.02.2020р. у зв`язку із неявкою представників сторін, підготовче засідання відкладено на 12.03.2020р.

12.03.2020р. до суду відповідачем подано клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 12.03.2020р. оголошено перерву до 20.03.2020р.

16.03.2020р. відповідачем подано додаткові докази в обґрунтування клопотань.

19.03.2020р. позивачем подано клопотання про залучення до справи додаткових письмових доказів та визнання поважними причин пропуску строку на подання доказів, заперечення на клопотання відповідача.

Ухвалою суду від 20.03.2020р. розгляд справи відкладено на 03.04.2020р.

Ухвалою суду від 03.04.2020р. задоволено клопотання Каховської міської ради про залучення до участі у справі третіх осіб; залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ; зобов`язано позивача невідкладно направити третім особам копію позовної заяви та доданих до неї доказів, докази направлення надати суду; запропоновано третім особам протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали надати пояснення щодо позову, копію пояснення направити сторонам, докази направлення подати до суду; запропоновано учасникам справи до закінчення підготовчого провадження подати відповідь на пояснення третіх осіб; відмовлено у задоволенні клопотання Каховської міської ради про зупинення провадження у справі; задоволено клопотання позивача Човнового товариства "Водник" від 18.03.2020р. про залучення до справи додаткових письмових доказів та визнання поважними причин пропуску строку на подання доказу, поновлено позивачу Човновому товариству "Водник" пропущений процесуальний строк на подання до суду доказів, прийнято до розгляду подані позивачем Човновим товариством "Водник" до клопотання від 18.03.2020р. б/н докази та долучено їх до матеріалів справи; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 22.04.2020р., відкладено підготовче засідання на 21 квітня 2020 року.

17.04.2020р. до суду надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_1 , до яких, крім іншого, було додано нечитабельні копії матеріалів з проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Човновому товариству "Водник".

Ухвалою від 21.04.2020р. постановлено провести підготовче засідання у справі №923/35/20 у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу COVID-19; відкладено підготовче засідання на 15.05.2020р.

07.05.2020р. третьою особою ОСОБА_1 подано до суду клопотання про долучення доказів, до якого додано читабельний примірник проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Човновому товариству "Водник".

14.05.2020р. позивачем подано відповідь на пояснення третьої особи, відповідачем на електронну пошту суду - клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою від 15.05.2020р. відмовлено у задоволенні клопотання Каховської міської ради про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 03.06.2020р.

В судове засідання з`явились представники відповідача та третьої особи-1 ОСОБА_1

Третя особа-2 ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи без її участі.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про поважність причин неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення судового засідання до суду не звертався.

Судом враховано, що за приписами частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.1 ч.3 наведеної норми Кодексу, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Як слідує з матеріалів справи, ухвала суду від 15.05.2020р. про призначення розгляду справи по суті вручена позивачу 21.05.2020р., що підтверджено реєстром вихідної поштової кореспонденції канцелярії Господарського суду Херсонської області за 18.05.2020р., списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та роздруківкою з сайту Укрпошта щодо відстеження поштових відправлень (т.2 а.с.95-97).

За наведених обставин суд констатує, що позивача було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, проте своїм правом взяти участь в судовому засіданні останній скористався на власний розсуд.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що ухвалою від 15.05.2020р. явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, враховуючи позицію присутніх в судовому засіданні представників відповідача та третьої особи-1, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні за відсутності представників позивача та третьої особи-2 за наявними у справі доказами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні представник відповідача звернулась до суду з клопотанням про прийняття до розгляду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про прийняття до розгляду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки в судовому засіданні 15.05.2020р. було розглянуто аналогічне клопотання Каховської міської ради та відмовлено у його задоволенні.

Ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про прийняття до розгляду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору постановлено без виходу суду до нарадчої кімнати, внесено до протоколу судового засідання без винесення окремого процесуального документа.

Представники відповідача та третьої особи-2 заперечили проти позову, просять відмовити у його задоволенні.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 03.06.2020р., на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач Човнове товариство "Водник", м.Каховка Херсонської області звернувся до господарського суду із позовом до відповідача Каховської міської ради Херсонської області про внесення змін до договору оренди землі.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що на підставі Договору оренди землі №4АА002370-041073100020 від 20.05.10р., Додаткової угоди від 18.03.2015р. до договору оренди земельної ділянки від 20.05.10р. №4АА002370-041073100020 Човнове товариство "Водник" користується земельною ділянкою загальною площею 0,8167 га, розташованою в АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , вул. Ливарна, АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 6510400000:03:010:0003.

Пунктом 1 Договору оренди землі передбачено, що орендодавець надає, а орендар

приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі Рішення 47 сесії V скликання Каховської міської ради від 29.04.2009р. №780/47 для обслуговування існуючої човнової станції, яка знаходиться м. Каховка Херсонської обл., вул.Ливарна, 1.

Пунктом 15 Договору оренди землі метою використання земельної ділянки зазначено: для обслуговування існуючої човнової станції. Пунктом 16 Договору оренди землі цільове призначення земельної ділянки визначено: для обслуговування існуючої човнової станції.

Код цільового призначення даної орендованої земельної ділянки за Класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. № 548, визначений як: 12.03 для розміщення та експлуатації будівель та споруд річкового транспорту.

Листом №77 від 02.09.2019р. позивач звернувся до Каховської міської ради на предмет отримання від останньої додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №4АА002370-041073100020 від 20.05.10р., якою п.16 зазначеного договору викласти в наступній редакції: для обслуговування існуючої човнової станції та будівництва.

Листом від 24.09.2019р. № 02-12/1925-5188 міською радою було рекомендовано з метою розгляду заяви долучити повний пакет документів, для формування якого звернутися до Каховської міської ради.

Скориставшись консультацією спеціалістів відповідача, ЧТ "Водник" листом №85 від 15.10.2019р. звернулося до Каховської міської ради на предмет внесення змін у додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №4АА002370-041073100020 від 20.05.10р.

Листом 25.10.2019р. № 02-12/5889 Каховська міська рада повідомила, що питання внесення змін в договір оренди було розглянуто на засіданні постійно діючої комісії з розгляду питань, пов`язаних із земельними відносинами при Каховській міській раді Херсонської області, яка вирішила відмовити Човновому товариству "Водник" стосовно внесення змін до договору оренди, а саме: виду користування земельної ділянки з "обслуговування існуючої човнової станції" на для "будівництва і обслуговування існуючої човнової станції" за адресою м. АДРЕСА_2 , вул.Ливарна. 1 у зв`язку з тим, що тривають судові процеси по даній земельній ділянці.

За таких обставин позивач вважає, що відмова відповідача внести зміни в договір оренди землі з метою приведення його у відповідність із діючим законодавством не ґрунтується на актах цивільного законодавства, і тому право ЧТ "Водник" на внесення змін в договір оренди землі підлягає захисту в судовому порядку.

У зв`язку з викладеним позивач просить внести зміни до Договору оренди землі від 20 травня 2010 року, зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 20 травня 2010 року за №4АА 002370041073100020, з урахуванням додаткової угоди від 18 березня 2015 року, зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 26 березня 2015 року за № 9189863, викласти пункт 1 Договору оренди землі від 20 травня 2010 року в наступній редакції: Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі Рішення 47 сесії V скликання Каховської міської ради від 29.04.2009р. №780/47 для розміщення та експлуатації будівель та споруд річкового транспорту, яка знаходиться м. Каховка Херсонської обл. вул.Ливарна, 1; викласти пункт 15 Договору оренди землі від 20 травня 2010 року в наступній редакції: Земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації будівель та споруд річкового транспорту; викласти пункт 16 Договору оренди землі від 20 травня 2010 року в наступній редакції: Цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель та споруд річкового транспорту.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач Каховська міська рада та її представник в судовому засіданні зазначили, що позивачем загалом заявлено позовні вимоги щодо зміни окремих пунктів договору оренди, укладеного 20 травня 2010 року між Каховською міською радою та ЧТ "Водник", у судовому порядку. Але, фактично, викладення (зміна) пунктів 1, 15 Договору оренди землі від 20 травня 2010 року в новій редакції нерозривно залежить в першу чергу від зміни та у подальшому - викладення в новій редакції пункту 16 названого Договору.

Водночас, відповідач зауважує, що зміна цільового призначення земельної ділянки комунальної власності передбачає дотримання відповідного порядку та здійснення відповідних дій та процедур.

В той же час, позовна заява та додані на обґрунтування останньої докази не містять відомостей, з яких можливо встановити, що позивачем було дотримано встановленого законодавством порядку зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності.

Відповідач вважає, що позивач звернувся з даним позовом передчасно та без дотримання встановленого порядку зміни цільового призначення земельної ділянки.

У разі задоволення позовних вимог, судом, фактично буде порушено п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", яким передбачено виключну компетенцію органу місцевого самоврядування на вирішення питань земельних відносин, а також вимоги Закону України "Про землеустрій", Земельного кодексу України та, як наслідок, - ухвалення незаконного рішення.

За наведених обставин Каховська міська рада просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 у письмових поясненнях та її представник в судовому засіданні зазначили, що позов є необґрунтованим, а відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Позивач, з посиланням на положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду землі", просить прийняти відповідне судове рішення, яким внести зміни до договору оренди землі, з урахуванням додаткової угоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на факт звернення останнього з листами до відповідача про укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, а у подальшому, щодо зміни виду використання земельної ділянки.

З вказаного вбачається, що позивач, бажаючи укласти додаткову угоду до договору оренди з відповідачем про зміну цільового призначення або зміни виду використання орендованої земельної ділянки, лише звернувся з листами до відповідача, надавши при цьому: копію виписки з ЄДР по ЧТ "Водник"; копію витягу з Державного реєстру речових прав; копію витягу з Державного земельного кадастру; копію технічного паспорту на човнову станцію; копію договору оренди земельної ділянки; копію додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Проте, третя особа-1 відзначає, що чинним законодавством передбачено певний порядок зміни цільового призначення земельної ділянки, якого позивач не дотримався, а отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Третя особа-1 зауважує, що для зміни цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться у комунальній власності відповідача, позивач мав дотриматись певної процедури, а саме, - позивач мав звернутись до відповідача з клопотанням про надання дозволу на зміну цільового призначення орендованої земельної ділянки, шляхом виготовлення відповідного проекту землеустрою, отримати такий дозвіл у власника земельної ділянки (відповідача), здійснити розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, який має бути погоджений у порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України, звернутись до відповідача із заявою про затвердження такого проекту землеустрою, і у подальшому, отримавши рішення відповідача (органу місцевого самоврядування) про затвердження такого проекту землеустрою, здійснити державну реєстрацію зміни цільового призначення орендованої земельної ділянки.

Лише після здійснення передбачених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій" заходів, позивач мав би можливість на звернення до відповідача з вимогою укладення додаткової угоди до договору оренди землі, у вигляді зміни цільового призначення земельної ділянки.

Оскільки позивачем не дотримано відповідний порядок зміни цільового призначення земельної ділянки, відтак, укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки є неможливим.

Крім цього третя особа-1 звертає увагу на те, що як вбачається з договору оренди земельної ділянки від 20.05.2010 року, цільовим призначенням земельної ділянки є - для обслуговування існуючої човнової станції.

Вказане цільове призначення орендованої земельної ділянки відповідає цільовому призначенню, визначеному у відповідній технічній документації (проекті землеустрою).

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач стверджує, що цільове призначення орендованої земельної ділянки є 12.03 - для розміщення та експлуатації будівель та споруд річкового транспорту, згідно Класифікації видів цільового призначення земель, яка затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року за № 548, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1011/18306.

Відтак, позивач вимагає укласти додаткову угоду про зміну цільового призначення земельної ділянки, а саме, - для розміщення та експлуатації будівель та споруд річкового транспорту. При цьому, категорія орендованої земельної ділянки є землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Разом з тим, оскільки Земельний кодекс України, Закон України "Про транспорт", КВЦПЗ імперативно визначили, що земельні ділянки з цільовим призначенням, як землі транспорту, надаються виключно підприємствам, установам та організаціям, у даному випадку, річкового транспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту, відтак, надання в оренду земель транспорту позивачу, який, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не є підприємством транспорту, а є громадською організацією, є неможливим.

За наведених обставин третя особа-1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 свою позицію щодо заявлених вимог не висловила, пояснення на позов у встановлений судом строк не надала.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи-1, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 20.05.2010р. між Каховською міською радою (Орендодавець) та Човновим товариством "Водник" (Орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення 47 сесії V скликання Каховської міської ради від 29.04.2009р. №780/47, для обслуговування існуючої човнової станції, яка знаходить в м.Каховка, Херсонської області, вул.Ливарна, 1.

За умовами п.п.2, 3 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,8167 га; на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - Адміністративна будівля.

Згідно п.8, договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За умовами п.п.15, 16 договору, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування існуючої човнової станції; цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування існуючої човнової станції.

Договір зареєстровано у книзі реєстрації договорів оренди земельної ділянки, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.05.2010р. за №4АА002370-041073100020.

18.03.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.05.2010р., якою, крім іншого, продовжено строк дії договору оренди на 5 років до 20.05.2020р.

Додаткова угода зареєстрована у встановленому законом порядку, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.03.2015р.

Листами від 02.09.2019р. №77 та від 15.10.2019р. №85 позивач Човнове товариство "Водник" звернувся до відповідача Каховської міської ради про внесення змін в додаткову угоду від 18.03.2015р. до договору оренди земельної ділянки що стосується виду використання земельної ділянки, наданої товариству, а саме: для будівництва та обслуговування існуючої човнової станції.

Відмова відповідача від внесення відповідних змін до договору оренди і стала підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).

Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України).

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями ст.792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них (ч. 1). Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2).

Згідно частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Статтею 19 Земельного кодексу України передбачено такі категорії земель за основним цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; а також землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23 липня 2010 року № 548 (далі - КВЦПЗ), розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 224. Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Зокрема, Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25 листопада 2016 року, передбачає, що за основним цільовим призначенням землі поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення (Секція А); землі житлової та громадської забудови (Секція В); землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (Секція С); землі оздоровчого призначення (Секція D); землі рекреаційного призначення (Секція Е); землі історико-культурного призначення (Секція G); землі лісогосподарського призначення (Секція Н); землі водного фонду (Секція І); землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (Секція J); землі запасу, резервного фонду та загального користування (Секція К).

За функцією використання землі поділяються на: землі сільськогосподарського призначення (01); землі житлової забудови (02); землі громадської забудови (03); землі природно-заповідного фонду (04); землі іншого природоохоронного призначення (05); землі оздоровчого призначення (06); землі рекреаційного призначення (07); землі історико-культурного призначення (08); землі лісогосподарського призначення (09); землі водного фонду (10); землі промисловості (11); землі транспорту (12); землі зв`язку (13); землі енергетики (14); землі оборони (15); землі запасу (16); землі резервного фонду (17); землі загального користування (18); для цілей підрозділів 16.00-18.00 та для збереження і використання земель природно-заповідного фонду (19).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій", цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Склад та цільове призначення земель України визначено главою 4 розділу II Земельного кодексу України, згідно з вимогами якого землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, встановлення та зміна яких здійснюється у визначеному законом порядку, і недотримання цього порядку тягне відповідні наслідки.

Частиною 1 ст. 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Отже, за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок, тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної у частині 1 статті 19 ЗК України, в іншу категорію.

Водночас, відповідно до ч.5 ст.20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником або користувачем самостійно.

Суд зазначає, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

Єдину умову, яку встановлює ч.5 ст. 20 ЗК України при самостійному визначені виду використання земельної ділянки її власником/користувачем є дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.

Тобто, обраний власником або користувачем вид використання земельної ділянки не має виходити за межі певної категорії та має бути обраний з урахуванням містобудівної документації.

Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23 липня 2010 року № 548, "розміщення та експлуатація будівель і споруд річкового транспорту" (про що позивач просить внести зміни в договір оренди), визначена як вид цільового використання земель транспорту, які віднесені до категорії земель за основним цільовим призначенням: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Таким чином, суд не погоджується з позицією відповідача та третьої особи-1 відносно того, що позивачем не дотримано порядок зміни цільового призначення земельної ділянки, оскільки останнім ставиться питання не про зміну цільового призначення земельної ділянки, а про зміну виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії, що, як зазначено вище, не потребує проходження процедур, які застосовуються при зміні цільового призначення.

Щодо сприйняття Каховською міською радою наміру позивача внести зміни до договору оренди в частині визначення виду використання земельної ділянки свідчить і витяг з протоколу №8 засідання постійно діючої комісії з розгляду питань, пов`язаних із земельними відносинами при Каховській міській раді від 22.10.2019р., і лист Каховського міського голови від 25.10.2019р. №02-12/5889, в яких зазначено про відмову Човновому товариству "Водник" стосовно внесення змін до договору оренди, а саме: виду використання земельної ділянки з "для обслуговування існуючої човнової станції" на "для будівництва та обслуговування існуючої човнової станції".

Разом з тим суд зауважує про наступне.

Так предметом даного спору є внесення змін до договору оренди землі шляхом викладення пункту 1 Договору оренди землі від 20 травня 2010 року в наступній редакції: Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі Рішення 47 сесії V скликання Каховської міської ради від 29.04.2009р. №780/47 для розміщення та експлуатації будівель та споруд річкового транспорту, яка знаходиться м. Каховка Херсонської обл. вул.Ливарна, 1; пункту 15 Договору оренди землі від 20 травня 2010 року в наступній редакції: Земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації будівель та споруд річкового транспорту; пункту 16 Договору оренди землі від 20 травня 2010 року в наступній редакції: Цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель та споруд річкового транспорту.

Відповідно до частин першої та третьої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що підставою для звернення до суду із даним позовом стала відмова відповідача внести зміни в договір оренди землі з метою приведення його у відповідність із діючим законодавством.

Разом з тим, як слідує з листа Човнового товариства "Водник" від 02.09.2019р. №77, адресованого Каховській міській раді, підставою доповнення п.16 договору щодо цільового призначення земельної ділянки: Для обслуговування існуючої станції та будівництво, останнім визначено намір створення побутових умов для членів товариства.

Частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вимогами статті 652 цього Кодексу унормовано, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

В даному випадку позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, на підтвердження наявності одночасно чотирьох умов, визначених в частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду.

Крім цього, суд зауважує, що сторони договору, в даному випадку оренди земельної ділянки, є рівноправними суб`єктами, кожен з яких може ініціювати внесення змін до договору в будь-який час.

При цьому, статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, необхідною підставою для внесення змін до договору за рішенням суду є наявність відповідного переддоговірного спору між сторонами.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази скерування позивачем пропозиції відповідачу про внесення змін в договір оренди землі, які останній просить внести рішенням суду.

Так 02.09.2019р. Човнове товариство "Водник" звернулось до Каховської міської ради із листом №77 про, мовою оригіналу: "надання додаткової угоди до договору оренди землі №4АА002370-041073100020 від 20.05.2010р. з доповненням п.16, цільове призначення земельної ділянки в наступній редакції: Для обслуговування існуючої човнової станції та будівництво".

Листом від 15.10.2019р. №85 позивач просив відповідача "внести зміни в додаткову угоду від 18.03.2015р. до договору оренди земельної ділянки №4АА002370-041073100020 від 20.05.2010р. щодо виду використання земельної ділянки, наданої Човновому товариству "Водник", а саме: для будівництва та обслуговування існуючої човнової станції".

З пропозицією щодо внесення змін в договір оренди земельної ділянки №4АА002370-041073100020 від 20.05.2010р. шляхом викладення пункту 1 Договору оренди землі від 20 травня 2010 року в наступній редакції: Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі Рішення 47 сесії V скликання Каховської міської ради від 29.04.2009р. №780/47 для розміщення та експлуатації будівель та споруд річкового транспорту, яка знаходиться м. Каховка Херсонської обл. вул.Ливарна, 1; пункту 15 Договору оренди землі від 20 травня 2010 року в наступній редакції: Земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації будівель та споруд річкового транспорту; пункту 16 Договору оренди землі від 20 травня 2010 року в наступній редакції: Цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель та споруд річкового транспорту, позивач до відповідача не звертався, протилежного суду не доведено.

Таким чином, суд констатує, що позивачем, як стороною спірного договору оренди землі, не було дотримано позасудового порядку внесення змін в договір, передбаченого статтею 188 Господарського кодексу України, оскільки до матеріалів справи не додано належних доказів надсилання відповідачу відповідних пропозицій щодо внесення змін в договір.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Згідно з частинами 1, 9 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності; відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Спеціальним законом, який регулює відносини щодо найму (оренди) землі, є Закон України "Про оренду землі".

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з вимогами ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотною умовою договору оренди землі, зокрема, є строк дії договору оренди.

Згідно з положеннями статті 19 Закону, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Як зазначалося вище, пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Додатковою угодою від 18.03.2015р. до договору оренди землі строк дії договору продовжено на 5 років, до 20.05.2020р.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як слідує з матеріалів справи, листом від 17 квітня 2020 року за вихідним номером 02-13/2052 виконавчим комітетом Каховської міської ради було висловлене заперечення Човновому товариству "Водник" у продовженні договору оренди землі від 20 травня 2010 року та зобов`язано позивача повернути Каховській міській раді земельну ділянку площею 0,8167 га, за адресою: м. Каховка, вул. Ливарна, АДРЕСА_3 , кадастровий номер 6510400000:03:010:0003 протягом 3 днів з дати закінчення строку дії договору оренди (з 20 травня 2020 року) за актом приймання передачі на підставі статті 785 Цивільного кодексу України.

Доказів укладення між сторонами додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди землі від 20.05.2010р., або вирішення означеного питання в судовому порядку матеріали справи не містять.

За наведених обставин суд констатує, що, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, обов`язковість якої встановлена приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" та відомості про наявність якої (додаткової угоди), відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених в Аналізі практики застосування судами ст. 16 ЦК України (лист Верховного Суду України від 01.04.2014р.), необхідні для її державної реєстрації, з часу проведення якої настає момент поновлення договору і виникнення за ним права оренди (ст. 640 ЦК України, ст.125 ЗК), то з 20.05.2020 року договір оренди земельної ділянки припинив свою дію на підставі абз.2 ч.1 ст.31 Закону України "Про оренду землі" та п.37 Договору за закінченням строку, на який його було укладено.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Отже, тільки до закінчення терміну дії договору до нього можуть бути внесені певні зміни та доповнення за рішенням суду.

Суд враховує, що чинним законодавством не передбачено право внесення змін в договір, строк дії якого вже закінчився.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, з огляду на наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Човнового товариства "Водник" є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн., сплаченого на підставі платіжного доручення №8 від 27.12.2019р., відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати в сумі 1921,00 грн. судового збору покласти на позивача Човнове товариство "Водник".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення з врахуванням продовження такого строку на час дії карантину згідно положень Закону України від 30.03.2020р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно п.п. 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Рішення складено 11.06.2020р.

Суддя М.Б. Сулімовська