Справа № 369/6569/20
Провадження №1-кс/369/1391/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2020 м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020111200000218 від 28.04.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 ч. 2 ст. 206-2 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Слідчим відділом Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42020111200000218.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.04.2020 до Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області надійшло письмове звернення адвоката ОСОБА_5 , який діє на підставі договору про надання правової допомоги та ордеру в інтересах ОСОБА_6 , з приводу шахрайства, вчиненого 14.06.2019 за попередньою змовою групою осіб відносно останнього, а саме заволодіння статутним капіталом та майном
ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ», шляхом обману та зловживання довірою, а також протиправного заволодіння майном підприємства, у тому числі частками членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Встановлено станом на 31.05.2020, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006701100, що наявне Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕБС ЛІВІНГ» (далі по тексту ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ»), ідентифікаційний код юридичної особи 41728072, зареєстроване 10.11.2017, місцезнаходження юридичної особи: 08129, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 10 Б, нежиле приміщення 110, засновники (учасники) юридичної особи, у тому числі частки кожного із засновників (учасників): ОСОБА_7 , АДРЕСА_1 , розмір внеску до статутного фонду (грн.): 15000.00 грн.; ОСОБА_8 , АДРЕСА_2 , розмір внеску до статутного фонду (грн.): 85000.00 грн.; керівник ОСОБА_8 .
Вказане товариство було створене, відповідно протоколу №1 Загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» від 09.11.2017, учасниками якого були ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які визначили себе як учасники (засновники) вказаного товариства, де затвердили розмір Статутного капіталу у розмірі 1 543 500,00 грн., що формувався з числа засновників, розподіливши його наступним чином:
ОСОБА_9 власник частки у розмірі 33,33%, що становить 514448, 55 грн.;
ОСОБА_7 власник частки у розмірі 33,34%, що становить 514602, 90 грн.;
ОСОБА_10 власник частки у розмірі, 33,33%, що становить 514448, 55 грн., відповідно затверджено статут товариства та призначено його директором ОСОБА_10 , де останньому доручено проведення дій по реєстрації товариства.
Відповідно до п. 19.2 статуту ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» в редакції від 09.11.2017, рішення про внесення змін до даного статуту вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50%, загальної кількості голосів учасників товариства.
Вказане товариство створювалось з метою торгівлі відповідно до КВЕД на території України, організатором торгівлі був саме ОСОБА_11 , який поставляв до даного товариства товар із підконтрольній йому компанії ТОВ «КерамикАРТ» (ФР Німечинна) .
Так, відповідно протоколу №3 Загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» від 16.05.2018, де були присутні ОСОБА_7 та ОСОБА_10 (відсутня ОСОБА_9 ), збори учасників становили присутні 66,67 %, що надавало їм право приймати рішення, відповідно до статуту товариства, на яких вони постановили: зменшити статутний капітал товариства до 30000,00 грн., розподіливши між учасниками наступним чином:
ОСОБА_7 власник частки у розмірі 33,34%, що становить 10002, 00 грн.;
ОСОБА_10 власник частки у розмірі 33,33%, що становить 9999,00 грн.;
ОСОБА_9 власник частки у розмірі 33,33%, що становить 9999,00 грн.
Невстановлені досудовим розслідуванням особи, ймовірно до складу яких входить ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , які розробили план для вчинення злочину, що представляє значну соціальну небезпеку, метою якого є заволодіння чужим майном шахрайським шляхом із використанням підроблених документів, де встановлено предмет злочинного посягання: майно ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» та частки статутного капіталу товариства, що належить ОСОБА_12 .
У подальшому, 21.08.2018 здійснено реєстраційні дії ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ», без проведення загальних зборів учасників товариства та без повідомлення про такі дії ОСОБА_6 , де здійснено зміни складу учасників цього товариства, відповідно до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» від 08.08.2018, де ОСОБА_10 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) у зв`язку з укладенням договору із ОСОБА_8 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), про відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ», у розмірі 33,33%, що становить 9999,00 грн., яку ОСОБА_10 передав ОСОБА_8 .
Зокрема, в ході ведення підприємницької діяльності ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ», за згодою всіх учасників, було прийнято рішення про вибуття із переліку засновників ОСОБА_13 , у зв`язку з чим ОСОБА_7 повністю довіряючи своєму партнеру по бізнесу ОСОБА_10 , довірив останньому реєстрацію таких дій шляхом проведення зборів товариства, без участі ОСОБА_6 надавши відповідне доручення ОСОБА_10 .
У зв`язку із чим, ОСОБА_7 так як постійно перебуває за межами України, територіально віддалений і проживає в ФР Німеччина, останнім було видано 08.11.2018 нотаріальну довіреність № 4639 на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , якого уповноважив представляти інтереси ОСОБА_6 , як учасника/засновника будь-якої юридичної особи, що була дійсною до 08.11.2019.
Згідно наданих пояснень ОСОБА_6 , вищевказана довіреність видавалась виключно для вчинення дій, предметом яких мало на меті вибуття із переліку засновників ОСОБА_13 та встановлення рівних часток у статутному капіталі ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ», і не більше, так як відповідно попередніх усних домовленостей між ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , де останній запевняв, що у подальшому між ними будуть рівні частки, по 50% у статутному капіталі ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ».
Після цього, ОСОБА_10 , використовуючи вищевказану довіреність, 16.11.2018 на загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ», відповідно протоколу № 6, разом із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де були присутні учасники і становили 66,67 %, що надавало їм право приймати будь-які рішення, де останні виключили учасника вказаного товариства ОСОБА_15 , у зв`язку із простроченням нею внесення вкладу до статутного капіталу товариства до 10.11.2018, і не внесенням протягом наданого додаткового строку, а також перерозподілили неоплачену частку між учасниками товариства без змін розміру статутного капіталу, таким чином:
ОСОБА_7 власник частки у розмірі 48,67%, що становить 14601, 00 грн.;
ОСОБА_8 власник частки у розмірі 51,33%, що становить 15399, 00 грн.,
залишивши директором ОСОБА_10 .
Далі, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою домовленістю, із невстановленими досудовим розслідуванням особами, слідуючи заздалегідь узгодженому плану злочинних дій, щодо заволодіння частки статутного капіталу ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» ОСОБА_6 та майна, відбулися загальні збори учасників товариства, про яке не було повідомлено ОСОБА_6 , відповідно протоколу №10 від 14.06.2019, де ОСОБА_10 , який знову скористався вищевказаною довіреністю ОСОБА_6 , без відома останнього, разом із ОСОБА_8 було прийнято рішення, без попередньої згоди та погодження з ОСОБА_14 , що до приведення статуту товариства у відповідність та збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткового вкладу учасника ОСОБА_8 у розмірі 30837,50 грн., а також перерозподілили частини статутного капіталу між учасниками товариства таким чином:
ОСОБА_7 власник частки у розмірі 24%, що становить 14601, 00 грн.;
ОСОБА_8 власник частки у розмірі 76%, що становить 46236,50 грн.,
та загалом розмір статутного капіталу, відповідно нової редакції статуту ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» становить 60837,50 грн., залишивши директором ОСОБА_10 , де останньому доручено проведення реєстраційних дій.
В той же час, ОСОБА_10 , без згоди ОСОБА_6 , в черговий раз використав вказану вище довіреність не в цілях погоджених із довірителем, а з метою зміни складу засновників товариства та ввів до вказаного товариства свою дружину ОСОБА_8 , таким чином подружжя ОСОБА_16 заволоділи статутним капіталом ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» та фактично зосередили контрольний пакет в одних руках (76%).
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою домовленістю із невстановленими досудовим розслідуванням особами, слідуючи заздалегідь узгодженому плану злочинних дій, щодо повного заволодіння частки статутного капіталу ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ», яка належить
ОСОБА_12 та щодо протиправного заволодіння майном, що належить ТОВ «КерамікАРТ» (ФР Німеччина), директором якої являється ОСОБА_7 , який є основним постачальником товарів відповідно до «Зовнішнього контракту поставки № 05-01/2018» від 05.01.2018 між постачальником ТОВ «КерамікАРТ» та отримувачем ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ», наступним чином.
Так, відповідно до вищевказаного договору, в період з 2018 по 2020 роки, ТОВ «КерамікАРТ» поставило ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» товару на загальну суму 366 451, 28 Євро, де ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» свідомо нездійснило оплату за поставлений товар на вказану вище суму, так як ОСОБА_10 і ОСОБА_8 мали на меті заволодіти товаром, який поставили ТОВ «КерамікАРТ» та грошовими коштами у вигляді прибутку від його реалізації.
При цьому, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 на той час розуміючи довірливе ставлення ОСОБА_6 , максимально відтягнули строк оплати вище вказаної суми, поки здійснювали дії щодо заволодіння частки статутного капіталу товариства, що належить ОСОБА_17 .
Більше того, 30.10.2019 продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , в черговий раз використовуючи довіреність ОСОБА_6 , вчинили дії щодо повторного заволодіння статутним капіталом ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ», шляхом заниження частки статутного капіталу володіння ОСОБА_6 , внесенням недостовірної інформації, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006701100, яка почала становити на сьогоднішній день 15% номінальної частки у статутному капіталі вказаного товариства.
Тобто, виходячи з наявних документів, є всі підстави вважати, що ОСОБА_10 та ОСОБА_8 вчинено шахрайські дії, щодо заволодіння статутним капіталом ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ», а саме шляхом обману та зловживанням довірою ОСОБА_6 , який погано обізнаний в українському законодавстві в силу постійного перебування за межами України, що виразилось у внесенні недостовірних відомостей у протоколи загальних зборів учасників ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» та подальшого зменшення його частки у статутному капіталі товариства, а також заволодіння майном цього товариства і товаром, яке поставило ТОВ «КерамікАРТ» в продовж 2018-2019 років.
Так, вищеописані реєстраційні дії ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» отримані внаслідок тимчасового доступу до реєстраційної справи вказаного товариства, отриманої у відділі з питань реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.
Окрім цього, відповідно отриманого листа Київської митниці Держмитслужби ДМС України, що є відповіддю на запит, а також допиту ОСОБА_18 (начальника відділу митної статистики Київської митниці Держмитслужби ДМС України), встановлено, що в період часу з 01.01.2018 по 12.05.2020 ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» здійснило митні оформлення товарів, відправником яких виступала іноземна компанія ТОВ «КерамікАРТ» (CeramicARTGmbH), відповідно митних декларації у кількості 24 шт., де валютною фактурною вартістю поставленого товару ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» в інвойсі складала за 2018 рік, на загальну суму 224753,69 Євро та за період 2019 року на загальну суму 185655,42 Євро, а у 2020 році не було. Оплату за ці митні платежі та оформлення товару здійснювало ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ», як зазначена особа, що є відповідальною за фінансове врегулювання, відповідно договорів, також ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» товар отримало, проте як стало відомо дане підприємство в подальшому за отриманий товар не розрахувалось із ТОВ «КерамікАРТ».
Таким чином, ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» в період часу з 01.01.2018 по 12.05.2020 отримало від ТОВ «КерамікАРТ» товару на загальну суму 410 409,11 Євро.
25.05.2020 року, в порядку ст. 128 КПК України до органу досудового розслідування надійшов цивільний позов від представника ОСОБА_6 , щодо стягнення з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 про відшкодування завданих майнових збитків внаслідок вчинення кримінального правопорушення на суму 183 433,13 Євро (це є половина суми за поставлений товар з Німеччини, оскільки ОСОБА_7 вважав, що він є 50% власником ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ)», що станом на день подання цивільного позову, за офіційним курсом НБУ, становить 5 404 233,50 грн. Крім того, стягнути з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , на користь ОСОБА_6 , суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн.
Відповідно відповіді 28.05.2020 ТСЦ № 3246 регіонального сервісного центру МВС в Київській області на запит встановлено, що у власності ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ», зареєстровано транспортний засіб FIAT DUCATO, 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_4 .
Також, ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» має у власності нерухоме майно, відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 210643106 від 29.05.2020, реєстраційний номер якого: №779848832224, а саме нежитлового приміщення, загальною площею 70,6 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , набуло право власності 22.11.2018. Інша частка нежитлового приміщення, загальною площею 70,6 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , належить ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка являється дочкою ОСОБА_10 та ОСОБА_8 .
Окрім цього встановлено, що ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ» має наступні відкриті рахунки в банках:
- Акціонерному товаристві «Перший український міжнародний банк» за № №: 2600141441; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;
- АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за № №: НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 .
Відповідно до ч. 4 ст. 58 КПК України, представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 частини 2 вказаної статті визначено що заходом забезпечення кримінального провадження є також арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України, визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Також, ч. 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Необхідно врахувати, що потреба у накладенні арешту також зумовлюється необхідністю забезпечення можливості поновлення в подальшому порушеного права власності потерпілого за цим кримінальним провадженням.
Незастосування заборони на використання чи розпорядження майном може призвести до його подальшого незаконного використання, відчуження та настання інших тяжких наслідків, які в тому числі перешкоджатимуть кримінальному провадженню.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, з огляду на вище вказане по змісту цього клопотання, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 діючи за попередньою домовленістю із невстановленими досудовим розслідуванням особами, які діяли з корисливих мотивів, у відповідності до заздалегідь розробленому плану дій в період часу з 08.08.2018 по 28.04.2020 з метою власного збагачення протиправно заволоділи майном ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ», та правом власності ОСОБА_20 частку в ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ»,кінцевою метою якого було повне заволодіння майном товариства, а також товарів, яке поставило ТОВ «КерамікАРТ» в продовж 2018-2019 років.
Описані вище незаконні дії були можливі, так як використовувались завідомо підроблені документи необхідні, які були необхідними для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язані зі зміною відомостей про розміри статутного капіталу ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ»,розмірів часток учасників у статутному капіталі товариства та введення в оману ОСОБА_6 .
Так, відповідно ст. ст. 98, 99 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті. Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
29.05.2020 винесено постанову про визнання речовими доказами у даному кримінальному провадженні матеріальні об`єкти, документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, до яких віднесено: корпоративні права
ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ», код ЄДРПОУ 41728072; копії документів, щодо проведення всіх реєстраційних дій ТОВ «ЕБС ЛІВІНГ»; нежитлове приміщення, загальною площею 70,6 м2, розташованого за адресою: 08129, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка, провулок Софіївський, будинок 18, секц. 2, приміщення 113; транспортний засіб FIAT DUCATO, 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_4 .
Крім того, метою арешту є збереження вказаного майна і забезпечення кримінального провадження та цивільного позову, поданого стороною потерпілого.
В судове засідання слідчий не з`явився.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив суд задовольнити його у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, 2. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Таким чином, під час розгляду клопотання прокурором не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020111200000218 від 28.04.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 ч. 2 ст. 206-2 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2020 |
Оприлюднено | 07.06.2024 |
Номер документу | 89743748 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Дубас Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні