Рішення

від 09.06.2020 по справі 438/955/19

БОРИСЛАВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/955/19

Номер провадження 2/438/76/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 червня 2020 року Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Слиша А.Т.,

за участю секретаря судових засідань Наминанік О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бориславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом , -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визначити їй, ОСОБА_1 , додатковий строк терміном - один місяць (з дня набрання рішенням суду законної сили) для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги позивач мотивує тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_3 . Ще за життя бабця ОСОБА_3 розпорядилася належним їй житловим будинком АДРЕСА_1 , подарувавши його їй, своїй внучці.

Після її смерті залишилася спадщина, яка складається лише з частки учасника ТзОВ Роксолана (ЄДРПОУ: 13841289). Оскільки бабця фактично проживала зі своїм сином, її дядьком ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , тому вона вважала, що він фактично прийняв спадщину. Однак, нещодавно секретар Східницької селищної ради повідомив її про наявність заповіту від 16.12.2016, у відповідності до якого бабця заповіла все своє майно їй, позивачу.

У липні 2019 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу Львівської області Паньків Г.О. із відповідною заявою щодо оформлення спадкових прав. Однак, приватний нотаріус Бориславського міського нотаріального округу Львівської області Паньків Г.О. видала письмову відповідь, в якій порекомендувала звернутися в суд для встановлення додаткового терміну для прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що оскільки була необізнана про наявність заповіту, складеного на її користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилась, і відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, наявні поважні причини пропуску строку прийняття спадщини, що і є підставою для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Від представника позивача ОСОБА_4 поступила заява про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача; позовні вимоги підтримують та просять задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. У матеріалах справи міститься клопотання відповідача від 10.10.2019 про розгляд справи у його відсутності, вважає позовні вимоги його племінниці підставними, тому не заперечує щодо їх задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабця позивача ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 актовий запис №24 (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, яка складається з частки учасника ТзОВ Роксолана (ЄДРПОУ: 13841289), що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 29.05.2019 (а.с.8-10).

Згідно договору дарування житлового будинку від 25.08.2017 №151 ОСОБА_3 подарувала позивачу ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.12-13).

Як вбачається із заповіту від 16.12.2016 №49 ОСОБА_3 заповіла усе своє рухоме і нерухоме майно своїхй внучці, позивачу ОСОБА_1 (а.с.14). Як стверджує позивач, про наявність цього заповіту вона не знала, і як тільки дізнавшись від секретаря Східницької селищної ради про його наявність звернулася до нотаріуса для оформлення спадкових прав.

Позивач ОСОБА_1 зверталася до приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу Львівської області Паньків Г.О. із відповідною заявою щодо оформлення спадкових прав та згідно відповіді нотаріуса від 24.07.2019 №259/01-16, в якій порекомендувала звернутися в суд для встановлення додаткового терміну для прийняття спадщини (а.с.18).

Згідно витягу зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 22.01.2020 №59105585 спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_3 не заводилась.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220 , 1222 , 1270 ЦК України ).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України ).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування може відбуватися за заповітом або за законом. Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визнані у заповіті.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р у справі №565/1145/17 , яка в силу ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 була необізнана про наявність заповіту бабусі, складеного на її користь, спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилась, з чого вбачається, що не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця (позивача) за заповітом. У зв`язку з вищенаведеним суд приходить до переконання, що причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними.

На підставі вищенаведеного, встановивши, що ОСОБА_1 була необізнана про наявність заповіту від 16.12.2016 та не могла своєчасно протягом шести місяців звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд вважає, що визнання відповідачем ОСОБА_2 позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд приймає визнання відповідачем позовних вимог і прийшов до висновку про задоволення позову.

Щодо терміну, який слід визначити позивачу ОСОБА_1 для прийняття спадщини, то такий суд визначає у один місяць, як просить позивач і вважає його необхідним та достатнім.

Керуючись ст.ст.10, 11, 12, 13, 141, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в один місяць, після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354 ЦПК України щодо строку апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Головуючий суддя А.Т. Слиш