Рішення

від 02.06.2020 по справі 260/128/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2020 року м. Ужгород№ 260/128/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Костелей І.Ф.,

за участю сторін:

позивач: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області - представник в судове засідання не з`явився;

відповідач : Міжгірський професійний ліцей (Міжгірський профліцей) - представник в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Болгарська, 2, код ЄДРПОУ 38629032) до Міжгірського професійного ліцея (Міжгірський профліцей) (90000, Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір`я, вул. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 02543704) про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 02 червня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. У повному обсязі рішення виготовлено та підписано 09 червня 2020 року.

09 січня 2020 року, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міжгірського професійного ліцея (Міжгірський профліцей), якою просять зобов`язати Міжгірський професійний ліцей (Міжгірський профліцей) застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Міжгірського професійного ліцею до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

19 лютого 2020 року , ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження у дані адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що подальша експлуатація Міжгірського професійного ліцею з виявленими порушеннями вимог пожежної та техногенної безпеки, виявленими під час перевірки, створює загрозу життю та здоров`ю людей.

16 березня 2020 року , представником відповідача подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що щодо порушень дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки зазначених позивачем у акті від 13.12.2019 за № 158 та на виконання припису позивача № 137 від 13.12.2019 року, листом № 26 від 03 лютого 2020 року, позивача було повідомлено про усунення основних зазначених у приписі недоліків та про вжиті відповідачем заходи. Окрім того, листом № 20 від 28 січня 2020 року, начальнику навчально-методичного центру ЦЗ та БЖД Закарпатської області подано заяву на проведення навчання з питань пожежної безпеки та функціонального навчання з питань цивільного захисту населення посадових осіб і працівників Міжгірського професійного ліцею. Оскільки Міжгірський професійний ліцей фінансується з державного бюджету, відповідачем направлено відповідно листи № 392 від 13 грудня 2019 року та № 19 від 21 січня 2020 року на адресу Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА щодо виділення додаткового фінансування на усунення зазначених недоліків. Зазначені заявки про додаткове фінансування на даний час знаходяться на розгляді Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА. Таким чином відповідачем на даний час вжити всіх можливих та необхідних заходів щодо усунення всіх виявлених порушень зазначених у позові. Вважають, що ті порушення, які на даний час ще залишилися, а саме: не проходження посадовими особами та працівниками навчання з пожежної безпеки, не оброблення елементів горищних покриттів ( крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності, забезпечення евакуаційного освітлення та обладнання систем протипожежного захисту не створюють загрози безпосередньо життю та здоров`ю людей і знаходяться у процесі усунення відповідачем. Вказує, що повне зупинення роботи Міжгірського професійного ліцею, шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення наприкінці навчального року може призвести до зриву навчального освітянського процесу, обов`язковість якого визначена законодавством України, порушення умов контрактної форми навчання студентів, порушення прав сиріт, опікунство над якими здійснюється навчальним закладом, порушення трудових прав педагогічних працівників, тощо.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак, 28 травня 2020 року, на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, яке вручено 16 травня 2020 року та повернулося до суду 02 червня 2020 року . Про причини неявки суд не повідомили.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України , неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України , у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що, Міжгірський професійний ліцей (ідентифікаційний код 02543704, місцезнаходження: 90000, Закарпатська обл., Міжгірський район, смт. Міжгір`я, вул. Шевченка, 18) у встановленому законом порядку зареєстроване юридичною особою, що підтверджується довідкою НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, (а.с. 51) та з видом діяльності за КВЕД: 80.22.0 Професійно-технічна освіта.

11 грудня 2019 року , наказом Управління ДСУзНС у Закарпатській області № 353, відповідно до доручення Прем`єр - міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19 та протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року (витяг з протоколу № 23), з метою здійснення контролю за виконанням вимог Кодексу цивільного захисту України, інших законодавчих та нормативно - правових актів у сфері пожежної та техногенної безпеки, керуючись статтею 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказано здійснити позапланову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки закладів, установ та організацій з масовим перебуванням людей, в тому числі Міжгірського професійного ліцею, (а.с. 14-16).

12 грудня 2019 року , Міжгірським районним відділом Управління ДСУзНС у Закарпатській області видане посвідчення на проведення перевірки гуртожитку Міжгірського професійного ліцею № 14/41, (а.с. 6).

13 грудня 2020 року , за наслідками перевірки складено акт № 158, (а.с. 7-13).

Акт підписаний директором Міжгірського професійного ліцею без заперечень та зауважень (а.с 13).

Актом перевірки виявлені наступні порушення в приміщенні гуртожитку Міжгірського професійного ліцею:

1. Посадові особи та працівники не пройшли навчання з питань пожежної безпеки ( п. 16 Розділу 2 ППБУ);

2. Вихід на горище з третього поверху не виконано через сертифікований протипожежний люк розмірами 0,8 м * 0,6 м по вертикальній металевій драбині ( п. 2.3 Розділу 3 ППБУ);

3. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності ( абз. 1 п. 2.5. глави 2 розділу 3 ППБУ);

4. Сходові клітки, внутрішні відкриті, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей ( п. 2.31 глави 2 розділу 3 ППБУ);

5. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюється за допомогою скрутки (п.1.6 розділу 4 ППБУ);

6. Третій поверх гуртожитку з кімнати не обладнано системи протипожежного захисту, відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (п.1.2 глави 1 розділу 5 ППБУ);

7. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у підсобних, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, не встановлено спеціальні пожежні щити (стенди), (п. 3.11 глави 3 розділу 5 ППБУ);

8. Не здійснюється навчання керівного кладу та працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (п.8 ч.1 ст. 20 КЦЗУ);

9. Працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту (п.2 ч.1 ст. 20 КЦЗУ).

Вважаючи, що зазначені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, створюють реальну загрозу життю та здоров`я людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Абзацом першим частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з пунктом 29, 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України , об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Пунктами 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України , передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України , до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частини перша та друга статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлюють, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожеже-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Тобто, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Відповідно до пункту 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки) , ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки передбачає, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

13 грудня 2020 року , за наслідками перевірки складено акт № 158, (а.с. 7-13).

Актом перевірки виявлені наступні порушення в приміщенні гуртожитку Міжгірського професійного ліцею:

1. Посадові особи та працівники не пройшли навчання з питань пожежної безпеки ( п. 16 Розділу 2 Правил пожежної безпеки);

2. Вихід на горище з третього поверху не виконано через сертифікований протипожежний люк розмірами 0,8 м * 0,6 м по вертикальній металевій драбині ( п. 2.3 Розділу 3 Правил пожежної безпеки);

3. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності ( абз. 1 п. 2.5. глави 2 розділу 3 Правил пожежної безпеки);

4. Сходові клітки, внутрішні відкриті, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей ( п. 2.31 глави 2 розділу 3 Правил пожежної безпеки);

5. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюється за допомогою скрутки (п.1.6 розділу 4 Правил пожежної безпеки);

6. Третій поверх гуртожитку з кімнати не обладнано системи протипожежного захисту, відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п.1.2 глави 1 розділу 5 Правил пожежної безпеки);

7. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у підсобних, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, не встановлено спеціальні пожежні щити (стенди), (п. 3.11 глави 3 розділу 5 Правил пожежної безпеки);

8. Не здійснюється навчання керівного кладу та працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (п.8 ч.1 ст. 20 КЦЗУ);

9. Працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту (п.2 ч.1 ст. 20 КЦЗУ).

Указані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подальша робота об`єкта відповідача (на час звернення позивача до суду) з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи школи, безпеки школярів, вчителів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

Суд зауважує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

На момент розгляду справи, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про повне усунення порушень, встановлених актом перевірки.

Водночас, суд звертає увагу, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Отже, надаючи оцінку виявленим під час контролюючого заходу та відображеним у акті перевірки порушенням, суд дійшов висновку, що в сукупності неусунуті порушення відповідача у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту повинні кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю учнів, викладачів, персоналу навчального закладу, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню в приміщеннях вказаного закладу та невідворотних негативних наслідків.

Посилання відповідача на порушення права на освіту у разі застосування заходів реагування до приміщення ліцею, вважає необґрунтованим оскільки, дане право є неспіврозмірним із правом на життя та здоров`я яке передбачене статтею 27 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та загрозою яку створюють виявлені порушення.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року по справі № 812/1262/18.

Крім того, частиною другою статті 53 Конституції України визначено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про освіту» , кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Тобто, батьки та діти мають право обирати одну із визначених форм здобуття їх дитиною освіти, в іншому навчальному закладі.

Таким чином є неприйнятним посилання відповідача на порушення права на освіту в зв`язку із застосуванням заходів реагування.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України ,суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних, які б свідчили про повне усунення порушень, встановлених актом перевірки. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 139 частини 2 КАС України , при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 14, 229, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Міжгірського професійного ліцея (Міжгірський профліцей) про застосування заходів реагування - задовольнити у повному обсязі.

2. Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Міжгірського професійного ліцея (Міжгірський профліцей) (90000, Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір`я, вул. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 02543704) у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Міжгірського професійного ліцею, розташованого за адресою: 90000, Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір`я, вул. Шевченка, 18, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, встановлених в Акті № 158 від 13 грудня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяТ.В.Скраль