Рішення

від 02.06.2020 по справі 500/2690/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2690/19

02 червня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Заблоцька І.І.

представника відповідача Сампара Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Фермерського господарства "Сосулівське" про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області (надалі, позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Фермерського господарства "Сосулівське" (надалі, відповідач, ФГ "Сосулівське"), в якому просила застосувати захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) щодо Фермерського господарства "Сосулівське" у вигляді тимчасової заборони (зупинення) здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, застосувати захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) щодо фермерського господарства "Сосулівське" у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності, пов`язаної із витоком побічних продуктів тваринного походження на земельну ділянку загальною площею 443 м кв., що знаходиться неподалік фермерського господарства "Сосулівське".

Позов обґрунтований тим, що під час позапланової перевірки ФГ Сосулівське , проведеної у період з 18-19.09.2019р., встановлено, що відповідач займається розведенням свиней у кількості орієнтовно 100 голів. Для розведення свиней господарством використовується нежитлові приміщення. Представник позивача зазначив, що викиди здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на свинокомплекс, що є порушенням абзацу другого частини 1 ст. 10 та частини 5 ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря . Також вказав, що в результаті розведення свиней утворюються гній та гноївка (побічні продукти тваринного походження), які від свиноферми по рельєфу місцевості стікають на земельну ділянку площею, спричиняючи забруднення землі, що є порушенням частини І абз. 1, 2, 10, 11 ст.35 Закону України Про охорону земель . Також зазначив, що на віддалі 41 м від ділянки, на яку стікає гноївка протікає р. Серет, при цьому прибережна захисна смуга ріки становить 50 м, тобто частина забрудненої ділянки гноєм, а саме 117м 2 знаходиться в прибережній захисній смузі вищезазначеної ріки, що є порушенням п.6 ст. 89 Водного кодексу України та п. ґ ст.68 Земельного кодексу України. За наведених обставин, позивач вважає, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є обґрунтованим та правомірним, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 29.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання у справі на 20.12.2019 о 10:30 год.

Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що ФГ "Сосулівське" не має стаціонарних джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря та не здійснює викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з огляду на що, дозвіл на здійснення таких викидів позивач не повинен оформлювати. Окрім того, представник відповідача вказав, що ФГ Сосулівське не являється власником чи орендарем земельних ділянок на яких розташовані продукти тваринного походження (гній та гноївка), які начебто здійснюють забруднення атмосферного повітря. Вважає, що господарська діяльність може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена, в тому числі і шляхом вжиття судом заходів реагування, лише у випадку обґрунтованості вжиття таких заходів та застосуванням визначених законом способів впливу з посиланням на відповідні норми законодавства, що не було зроблено позивачем в даному випадку. За наведених обставин, просив відмовити у задоволенні даного позову повністю.

Ухвалою суду від 20.12.2019 розгляд справи відкладено до 27.01.2020 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 27.01.2020 розгляд справи відкладено до 27.02.2020 о 12:00 год.

27.02.2020 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 26.03.2020 о 10:00 год.

26.03.2020 розгляд справи відкладено до 28.04.2020 о 11:00 год у зв`язку із перебуванням головуючої судді у відпустці.

27.04.2020 розгляд справи відкладено до 25.05.2020 о 11:00 год у зв`язку із перебуванням головуючої судді у відпустці.

25.05.2020 у відкритому судовому засіданні розгляд даної справи відкладено до 02.06.2020

02.06.2020 у відкритому судовому засіданні відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Сосулівської сільської ради. Також, відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи в порядку загального провадження.

02.06.2020 представник позивача в судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій просив розгляд даної справи здійснювати за наявними у ній матеріалами, без участі представника інспекції в письмовому провадженні.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю з мотивів, наведених у відзиві на адміністративний позов.

Судом встановлено, що у відповідності до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний видом діяльності Фермерського господарства "Сосулівське" є код КВЕД 01.46 "Розведення свиней".

У період з 18.09.2019 по 19.09.2019, на підставі звернення громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 16.07.2019, направлення Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №389 від 17.09.2019 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, за погодженням Міністерства екології та природних ресурсів України №5/4-11/8694-19 від 05.08.2019, проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Фермерським господарством "Сосулівське". За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено Акт №1, яким виявлено порушення абзацу 5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", п. "й" ст.17 Закону України "Про відходи", ст.ст. 125, 126 ЗК України, п."в" ст. 17 Закону України "Про відходи", п. "к" ч.1 ст.17 Закону України "Про відходи", п."є" ст.17 Закону України "Про відходи", п."г" ст.17 Закону України "Про відходи", ч.1 абз.1, 2, 10, 1 ст.35 Закону України "Про охорону земель".

Даний Акт підписаний уповноваженими особами позивача та із застереженням від засновника відповідача про відмову від підпису. Також, в Акті зазначено, що він надісланий листом від 20.09.2019 № 1/1-3-11-3468.

18.09.2019 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища складено протоколи стосовно директора ФГ "Сосулівське" №003342 щодо порушення абзацу 2 ч.1 ст.10 та ч.5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", та № 003402 щодо порушення абзацу 1,2,10,11 ч.1 ст.35 Закону України "Про охорону земель".

Також, 30.09.2019 уповноваженим особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області складено Протокол №20-09-19 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів.

Після цього, 15.11.2019 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №4, якою постановлено визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено 53, 82-1, статті 78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

15.11.2019 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області складено постанову №6 про закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно директора ФГ "Сосулівське" у зв`язку із передачею матеріалів справи до Чортківського ВП ГУНП у Тернопільській області.

Оскільки у відповідача відсутній дозвіл на здійснення діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також вчиненням відповідачем діяльності пов`язаної із витоком побічних продуктів тваринного походження на земельну ділянку, що знаходиться неподалік ФГ "Сосулівське", що супроводжується необхідністю тимчасової заборони (зупинення) такої діяльності, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 № 1080/30948 Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Згідно з пунктом 3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення № 275), основними завданнями Держекоінспекції є, зокрема, охорона атмосферного повітря. Підпунктом г підпункту 2 пункту 4 Положення № 275 визначено, що Держекоінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин.

Абзацом третім статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря , на підприємства, установи, організації та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, покладено обов`язки з охорони атмосферного повітря.

Відповідно до статті 11 вказаного Закону, для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.

Відповідно до етапі 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Відтак, на думку суду, отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами є обов`язковим у тому випадку, коли стаціонарними джерелами здійснюються в атмосферне повітря викиди забруднюючих речовин.

Крім цього, Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України №314 від 16.08.2004 року затверджено Перелік типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел.

Водночас, суд зазначає, що в акті перевірки відповідачем жодним чином не зазначено марки та моделі, інші характеризуючі ознаки стаціонарних джерел викидів, їх місця знаходження, не обґрунтовано, до якої групи стаціонарних джерел вони належать, не надано доказів на підтвердження наявності у відповідача стаціонарних джерел забруднення, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел.

При цьому, судом не здобуто, а суб`єктом владних повноважень не подано належних, допустимих доказів наявності таких стаціонарних джерел у відповідача під час судового розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суб`єктом владних повноважень не доведено обов`язок відповідача на отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у зв`язку із чим дана позовна вимога не підлягає до задоволення.

Крім цього, відповідно до частини восьмою статті 7 Закону № 877-V визначено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V визначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Також, частиною сьомою ст.7 Закону №877 передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Наведений перелік є вичерпним та не підлягає широкому трактуванню.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що законодавець чітко визначає два окремі способи впливу органом контролю на суб`єкта господарювання з метою усунення порушень, виявлених в ході нагляду (контролю), які полягають: 1) у зверненні з позовом до адміністративного суду. Такий спосіб впливу можливий за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом; 2) у складанні припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Такий спосіб впливу можливий у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Отже, суд вважає, що у спірному випадку позивачу кореспондований обов`язок скласти припис та надати відповідачу відповідний строк для усунення порушень законодавства, а у випадку невиконання такого припису - звернутися до суду з відповідним позовом. Позаяк, в спірному випадку суб`єктом владних повноважень не доведено належними доказами складання відповідного припису про усунення порушень.

Оскільки позивач просив тимчасово заборонити (зупинити) діяльність ФГ "Сосулівське", пов`язаної із витоком побічних продуктів тваринного походження на земельну ділянку загальною площею 443 кв.м, що знаходиться неподалік ФГ "Сосулівське", а не ставив вимогу про заборону (зупинення) діяльності даного господарства, тому в даному випадку позивач повинен був, на думку суду, скласти припис про усунення порушень законодавства, чого суб`єктом владних повноважень зроблено не було.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.05.2011: згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до статей 9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Фермерського господарства "Сосулівське" про застосування заходів реагування - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 червня 2020 року.

Копію рішення надіслати позивачу.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.