Рішення

від 09.06.2020 по справі 520/13975/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 р. № 520/13975/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

представників позивача - Першина В.В., Попова В.М.,

представника відповідача - Фіщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд" до списку ризикових платників податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд" з списку ризикових платників податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд" включено до переліку ризикових платників податків на підставі Критеріїв ризиковості, поряд із тим, позивач не відповідає жодній ознаці. Окрім того позивач зазначив, що внесення позивача до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності товариства, відтак у даному випадку внесення позивача у перелік суб`єктів підприємництва, що мають ознаки ризиковості створює для нього на відміну від інших суб`єктів підприємницької діяльності в Україні певні перешкоди в здійсненні ним законодавчо визначеного обов`язку щодо реєстрації податкових накладних.

Ухвалою суду від 23.12.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.04.2020 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством, прийнявши рішення про включення позивача до переліку ризикових суб`єктів. Крім того, відповідач зазначив, що оскаржуване рішення (у вигляді протоколу засідання робочої групи) є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права чи охоронювані законом інтереси позивача, оскільки являється рекомендаційним та не породжує наслідки.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно витягу із протоколу № 82 від 10.12.2019 комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на порядку денному було питання про розгляд пропозиції щодо включення до переліку ризикових підприємство ТОВ "Альтернатива Трейд".

Відповідно до вищевказаного рішення включено підприємство ТОВ "Альтернатива Трейд" до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

Вважаючи зазначене рішення необґрунтованим та протиправним, Товариство звернулось з позовом до суду.

Розглядаючи питання правомірності та обґрунтованості такого рішення органу владних повноважень суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року N 2245-VIII (далі - Закон N 2245-VIII).

Пунктом сьомим Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону N 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок N 117).

Окремими положеннями Порядку N 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Листом Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 визначені "Критерії ризиковості платника податку" та "Критерії ризиковості здійснення операцій".

Вказані Критерії ризиковості платника податку, що містяться в листі від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку № 117, відтак не є нормативно-правовим актом, а отже, не можуть бути застосовані.

Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Так, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не можуть слугувати законною підставою для зупинення реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року по справі № 822/1878/18.

Крім того, в обґрунтування відповідності підприємства позивача вимогам п. 1.6 критеріїв ризиковості платника податку, відповідачем, під час розгляду справи не надано матеріалів, на підставі яких позивача було віднесено до ризикових платників податків, та іншу інформацію, що розглядалась Комісією, які згідно Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов`язково додаються до протоколу засідання Комісій.

Наданий відповідачем до матеріалів справи лист СБУ від 13.11.2019 № 8/1/4-9958 на підставі якго і було віднесено позивача до Переліку ризикових платників податків не доводить факту вчинення податкових правопорушень Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд".

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником", у зв`язку з чим протокольне рішення про визначення підприємства позивача таким, що відповідає п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним.

Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність, з метою повного захисту прав і інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення у формі протоколу № 82 від 10.12.2019 комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на порядку денному в частині включення до переліку ризикових підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд".

Суд також зазначає, що скасування рішення у формі протоколу № 82 від 10.12.2019 комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на порядку денному в частині включення до переліку ризикових підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд", охоплює позовну вимогу щодо визнання незаконними дій Головного управління ДПС у Харківській області щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд" до списку ризикових платників податку, оскільки саме протокол, а не дії створює відповідні правові наслідки.

Аналогічна висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 03.05.2018 по справі № 805/402/18.

Також, суд зазначає, що позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд" зі списку ризикових платників податку підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно із статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Аналіз вказаної норми свідчить, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Що стосується посилання представника відповідача на те, що спірне рішення про визначення підприємства позивача таким, що відповідає п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку - є проміжним та не є рішенням, яке тягне за собою виникнення негативних наслідків для підприємства позивача, суд зазначає наступне.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Суд вважає, що прийняття рішення про внесення Товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, порушує права останнього, оскільки таке внесення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації кожної наступної податкової накладної, і, як наслідок, створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Згідно з частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положеннями частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У даній справі, суд враховує правову позицію висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 у справі "Щокін проти України" (заява N 23759/03) та від 07.07.2011 у справі "Серков проти України" (заява N 39766/05) в яких ЄСзПЛ дійшов висновку, про те що, по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Крім того, суд зазначає, що рішення про внесення товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості порушує права позивача, оскільки створює для нього негативні наслідки, а саме, у зв`язку із включенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд" до переліку ризикових платників, контролюючий орган відмовляє позивачу у реєстрації податкових накладних.

Суд зазначає, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено у постановах від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, від 21.05.2019 у справі № 815/2791/18, від 09.07.2019 у справі №140/2093/18, 30.07.2019 у справі №320/6312/18, 20.11.2019 у справі №560/279/19.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд" (вул. Плеханівська, 92-А, кімната 1611 Б, м. Харків, 61001, код 37878035) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення у формі протоколу № 82 від 10.12.2019 комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на порядку денному в частині включення до переліку ризикових підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд".

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд" з списку ризикових платників податку.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Трейд" (вул. Плеханівська, 92-А, кімната 1611 Б, м. Харків, 61001, код 37878035) судовий збір в розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код 43143704).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 11 червня 2020 року.

Суддя С.О.Чудних