Ухвала

від 09.06.2020 по справі 489/657/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/657/19

Кримінальне провадження №1-кп/489/273/20

УХВАЛА

09 червня 2020 р. м.Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурор - ОСОБА_5 ,

захисник - ОСОБА_6 ,

представник потерпілого - ОСОБА_7 ,

вдова обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12015150040006142 відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, який був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 209, ч.1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що обіймаючи посаду комерційного директора приватного підприємства «Мокасік» (далі ПП «Мокасік») (код ЄДРПОУ 24795530), пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, будучи службовою особою, заволодів шляхом зловживання своїм службовим становищем чужим майном - грошовими коштами, виділеними на постачання зерна українського походження врожаю 2014 року згідно договору поставки №КИВ020Я-С від 25.06.2014 року укладеному між ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - ПАТ «ДПЗКУ») та ПП «Мокасік».

Ураховуючи, що 100% статутного капіталу ПАТ «ДПЗКУ» належать Державі в особі Кабінету Міністрів України, зазначені кошти ПАТ «ДПЗКУ» є держаними коштами.

Згідно наказу від 14.04.2014 №5 ОСОБА_9 призначено на посаду комерційного директора ПП «Мокасік».

Згідно довіреності №1 від 30.04.2014 ОСОБА_9 надано право строком на 3 роки здійснювати укладення договорів та представництво інтересів ПП «Мокасік» на підприємствах установах та організаціях на території України, отримувати документи та здійснювати інші дії в інтересах ПП «Мокасік», які не суперечать вимогам чинного законодавства України.

Крім цього, ОСОБА_9 обіймав посади директора та засновника ТОВ «КРІКЛІ» (код ЄДРПОУ 39244211), ТОВ «ГОСТЕРА» (код ЄДРПОУ 39244316), засновника ТОВ «КУРТУАС» (код ЄДРПОУ 39244190) та уповноважений підписувати документи підприємств: ТОВ «ГАЛАДАР» (код ЄДРПОУ 39244321); ТОВ «КРЕЙЗЕР» (код ЄДРПОУ 39244405); ТОВ «КОРЕА» (код ЄДРПОУ 39246926), ТОВ «СЛАЙС-М» (код ЄДРПОУ 39246905); ТОВ «БЛАЙСІ» (код ЄДРПОУ 39246837); ТОВ «КРІКЛІ» (код ЄДРПОУ 39244211); TOB «СІТІС-А» (код ЄДРПОУ 39244274); ТОВ «ПОСЛАНА» (код ЄДРПОУ 39244300); ТОВ «КУРТУАС» (код ЄДРПОУ 39244190).

Таким чином, ОСОБА_9 обіймав постійно посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій і згідно примітки 1 ст. 364 КК України був службовою особою на момент інкримінованих кримінальних правопорушень.

Так, 25.06.2014 ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді комерційного директора ПП «Мокасік» та на підставі довіреності №1 від 30.04.2014, маючи фактично повноваження керівника та будучи при цьому матеріально-відповідальною особою, фактично здійснюючи контроль та організацію господарської діяльності, вирішив, маючи на меті заволодіння коштами державного підприємства ПАТ «ДПЗКУ», зловживаючи своїм службовим становищем та шляхом введення в оману та скориставшись довірою інших посадових осіб зазначених підприємств незаконно привласнити кошти ПАТ "ДПЗКУ", шляхом створення обставин унеможливлення виконання умов договору поставки №КИВ020Я-С від 25.06.2014 на постачання зерна українського походження врожаю 2014 року, укладеного між ПАТ «ДПЗКУ» та ПП «Мокасік».

Діючи далі, ОСОБА_9 , користуючись довірою директора ПП "Мокасік" ОСОБА_10 , усвідомлюючи довірливе авторитетне ставлення ОСОБА_10 у зв`язку з тривалими, діловими та дружніми відносинами між ними, маючи намір на заволодіння чужим майном, надав для підпису ОСОБА_10 документи необхідні для переведення частки грошових коштів, які надійшли з ПАТ «ДПЗКУ» в якості передоплати за постачання зерна українського походження врожаю 2014 року згідно договору №КИВ020Я-С від 25.06.2014 в сумі 6 501 627,6 грн. на банківські рахунки підконтрольних йому підприємств.

Надавши зазначені документи ОСОБА_10 , ОСОБА_9 переконав останнього в необхідності здійснення різноманітних господарських операцій та надання зворотної фінансової допомоги вищезазначеним підприємствам, тим чи іншим чином підконтрольним ОСОБА_9 , при цьому фактично усвідомлюючи фіктивність зазначених операцій.

27 червня, 30 липня та 31 липня 2014 року, отримавши необхідні платіжні документи, ОСОБА_9 , будучи службовою особою ПП Мокасік з метою заволодіння чужим майном (грошовими коштами ПАТ «ДПЗКУ»), шляхом зловживання своїм службовим становищем, передав до банківських установ зазначені вище документи, після чого було здійснено переведення зазначених грошових коштів, наданих ПАТ «ДПЗКУ» в якості передоплати за постачання зерна українського походження врожаю 2014 року згідно договору №КИВ020Я-С від 25.06.2014 на суму 6 501 627,6 грн. на підконтрольні ОСОБА_9 та його довіреним особам підприємства, а саме ТОВ "Рестора-Н", ТОВ "Будушарі", ТОВ "Кріклі", ТОВ "Бейна", ТОВ "Смотрі", ТОВ "Кореа", ТОВ "Сінікан", ТОВ "Гостера", ТОВ "Калімаса", ТОВ "Смеша", ТОВ "Крейзер", ТОВ "Доламбо", ТОВ Галадар", ТОВ "Зейта", ТОВ "Слайс-М", ТОВ "Сітіс-А", ТОВ "Послана", ТОВ "Куртуас", ТОВ "Блайсі", ТОВ "Дідіка", ТОВ "Прасто", ТОВ "Гобері". Тим самим, ОСОБА_9 своїми діями позбавив ПП «Мокасік» можливості здійснити закупівлю зерна українського походження врожаю 2014 для подальшого постачання на ПАТ «ДПЗКУ», чим умисно унеможливив виконання зобов`язань за договором №КИВ020Я-С від 25.06.2014 та вчинив розтрату зазначених коштів на ПП «Мокасік», отримавши можливість для подальшого заволодіння зазначеними коштами з рахунків підконтрольних йому вищевказаних підприємств.

Після цього, в період з червня по серпень 2014 року, ОСОБА_9 залучив близького родича своєї сім`ї ОСОБА_11 до обготівковування зазначених коштів в банківських установах, який згідно довіреностей мав право на отримання виписок по відкритим рахункам та отримання готівкових грошових коштів підприємств, підконтрольних ОСОБА_9 . Після тримання готівкових коштів на суму 6 501 627,6 грн. ОСОБА_11 передав їх ОСОБА_9 , який розпорядився ними на власний розсуд.

В результаті зазначених вище дій ОСОБА_9 , ПП «Мокасік», отримавши від ПАТ «ДПЗКУ» за договором №КИВ020Я-С від 25.06.2014 передплату за зерно у розмірі 8 924 000,00 грн., поставило зерно на адресу ПАТ ДПЗКУ» лише на суму 2 422 372,40 грн. та не виконало зобов`язання за договором на суму 6 501 627,6 грн., чим ПАТ «ДПЗКУ» були спричинені збитки на відповідну суму.

Крім того, ОСОБА_9 , реалізуючи умисел на заволодіння коштами ПАТ «ДПЗКУ», що надані у якості передоплати за постачання зерна українського походження врожаю 2014 року згідно договору №КИВ020Я-С від 25.06.2014, розробив план відмивання доходів, шляхом перерахування коштів ПАТ «ДПЗКУ», отриманих на розрахунковий рахунок ПП «Мокасік» та отримання готівкових коштів, під виглядом здійснення законних операцій, шляхом переведення зазначених коштів з рахунку ПП "Мокасік" на рахунки підконтрольних ОСОБА_9 підприємств, з подальшим переведенням зазначених коштів у готівку, приховуючи їх справжнє джерело походження, чим створив умови для приховування місцезнаходження та використання коштів, отриманих, шляхом зловживання службовим становищем від ПАТ «ДПЗКУ», що надані у якості передоплати за постачання зерна українського походження врожаю 2014 року згідно договору №КИВ020Я-С від 25.06.2014 та переведення у готівку, а також отримання готівкових коштів.

Так, 27 червня, 30 липня та 31 липня 2014 року, ОСОБА_9 , будучи комерційним директором ПП «Мокасік» та отримавши можливість розпоряджання коштами ПАТ «ДПЗКУ» наданими у якості передоплати за постачання зерна українського походження врожаю 2014 року згідно договору №КИВ020Я-С від 25.06.2014, під виглядом здійснення законних операцій здійснив переведення грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів наданих ПАТ «ДПЗКУ» в якості передоплати за постачання зерна українського походження врожаю 2014 року згідно договору №КИВ020Я-С від 25.06.2014 на суму 6 501 627,6 грн. на підконтрольні йому або його довіреним особам підприємства, а саме ТОВ "Рестора-Н", ТОВ "Будушарі", ТОВ "Кріклі", ТОВ "Бейна", ТОВ "Смотрі", ТОВ "Кореа", ТОВ "Сінікан", ТОВ "Гостера", ТОВ "Калімаса", ТОВ "Смеша", ТОВ "Крейзер", ТОВ "Доламбо", ТОВ "Галадар", ТОВ "Зейта", ТОВ "Слайс-М", ТОВ "Сітіс-А", ТОВ "Послана", ТОВ "Куртуас", ТОВ "Блайсі", ТОВ "Дідіка", ТОВ "Прасто", ТОВ "Гобері".

Після цього, ОСОБА_9 , залучив близького родича своєї сім`ї ОСОБА_11 для обготівковування зазначених коштів в банківських установах, який згідно довіреностей мав право на отримання виписок по відкритим рахункам та отримання готівкових грошових коштів зазначених підприємств підконтрольних ОСОБА_9 , та ОСОБА_11 за проханням ОСОБА_9 отримав в банківських установах зазначені кошти в сумі 6 501 627,6 грн. та передав їх ОСОБА_9 .

Після отримання від ОСОБА_11 готівкових коштів на суму 6 501 627,6 грн. ОСОБА_9 , завершив втілення умислу на приховання справжнього джерела їх походження, чим створив умови для приховування місцезнаходження та використання коштів, отриманих, шляхом зловживання службовим становищем від ПАТ «ДПЗКУ», що надані у якості передоплати за постачання зерна українського походження врожаю 2014 року згідно договору №КИВ020Я-С від 25.06.2014 та отримав можливість розпорядитись ними на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_9 замаскував незаконне походження коштів в сумі 6 501 627,6 грн., чим легалізував (відмив) коштів на зазначену суму 6 501 627,6 грн., що в 7379 разів перевищує встановлений законодавством України на цей період неоподатковуваний мінімум доходів громадян та в 10675 разів перевищує встановлений законодавством України станом на 2014 рік неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є великим розміром.

Крім того, ОСОБА_9 , усвідомлюючи можливість звернення до суду представників ПАТ ДПЗКУ, вчинив дії щодо зміни форми підприємства з приватного підприємства на товариство з обмеженою відповідальністю.

Діючи далі, з метою уникнення погашення заборгованості перед ПАТ «ДПЗКУ», яка виникла внаслідок невиконання умов договору №КИВ020Я-С від 25.06.2014 на постачання зерна українського походження врожаю 2014 року, укладеного між ПАТ «ДПЗКУ» та ПП «Мокасік», ОСОБА_9 вчинив дії щодо відчуження на користь інших власників правонаступника зазначеного підприємства, а саме ТОВ «Мокасік».

Внаслідок невиконання умов договору №КИВ020Я-С від 25.06.2014 на постачання зерна українського походження врожаю 2014 року, укладеного між ПАТ «ДПЗКУ» та ПП «Мокасік», ПАТ «ДПЗКУ» звернулось до суду із позовом про стягнення з ТОВ «Мокасік» коштів у розмірі для відшкодування збитків внаслідок невиконання договору.

20.10.2015 Господарським судом Одеської області прийнято рішення про стягнення з ТОВ «Мокасік» (правонаступника ПП «Мокасік») грошових коштів на суму 6 501 627,6 грн.

Знаючи про дане рішення та, фактично, будучи особою через дії якої в ПП «Мокасік», а надалі й ТОВ «Мокасік» виникла заборгованість перед ПАТ «ДПЗКУ», та про погашення якої рішенням Господарського суду Одеської області від 20.10.2015 покладено обов`язок на ТОВ «Мокасік», ОСОБА_9 умисно не виконав зазначене рішення, хоча знав про нього і умисно створив умови для його невиконання.

Дії ОСОБА_9 кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у особливо великих розмірах; за ч. 2 ст. 209 КК України - вчинення правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинення дій, спрямованих на маскування незаконного походження прав на таке майно, та набуття коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненому у великому розмірі; за ч. 1 ст. 382 КК України - вчинення умисного невиконання рішення суду, що набрало законної сили, та перешкоджання його виконанню.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 209, ч.1 ст. 382 КК України, надійшло до суду за клопотанням захисника ОСОБА_6 , який представляє вдову померлого згідно договору про надання правової допомоги від 03.01.2019 про направлення обвинувального акту стосовно його померлого підзахисного до суду для розгляду по суті з метою реабілітації останнього, на підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та ОСОБА_8 заявили клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_9 , в зв`язку з відмовою ОСОБА_8 від реабілітації померлого.

Вислухавши думку учасників провадження, які не заперечували проти задоволення клопотання, колегія суддів дійшла такого висновку.

Зважаючи на принцип диспозитивності, що закріплений у п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК України, відповідно до якого «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом» та вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти заявленого клопотання, враховуючи, що відповідно до п.5 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається, в разі якщо помер обвинувачений, крім випадків необхідності реабілітації померлого, питання про реабілітацію якого знято в судовому засіданні, суд вважає необхідним кримінальне провадження закрити.

У відповідності до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди, у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Зміст цієї Постанови Пленуму Верховного Суду України не суперечить вимогам ст. 129 КПК України, яка визначає вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні, саме при ухвалені вироку, постановлені ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Зі змісту стаття 374 КПК України вбачається, що при ухваленні вироку вирішується питання та зазначаються у мотивувальній частині підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, а в резолютивній частині рішення про цивільній позов.

При цьому кримінально процесуальний закон не передбачає вирішення цивільного позову у разі закриття провадження з передбачених законом підстав.

Тому, відповідно до роз`яснень вищої судової інстанції, наслідком закриття провадження є залишення цивільного позову публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" без розгляду, що не позбавляє цю юридичну особу можливості отримати судовий захист в порядку цивільного судочинства (ч. 7 ст. 128 КПК України).

Керуючись ст.ст. 284, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити клопотання ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_6 .

Закрити кримінальне провадження у зв`язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_9 .

Цивільний позов публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів.

Повний текст ухвали оголошено 10.06.2020 о 09:00.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3