Постанова

від 15.08.2007 по справі 10/281/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/281/06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

15 серпня 2007 р.                                                                                   № 10/281/06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоУліцького А.М.,

суддів:Гоголь Т.Г.,Жаботиної Г.В.

розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Мартинівський спиртовий завод"

на постановувід 24.05.07 Запорізького апеляційного господарського суду (оформлена 05.06.07)

у справі№10/281/06

господарського судуЗапорізької області

за позовомДержавного підприємства "Мартинівський спиртовий завод"

до1. Відкритого акціонерного товариства "Пологівський комбінат хлібопродуктів"2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Платан"

простягнення 83,911 т зерна

за участю представників сторін

від позивача:Лобода С.Л., дов.

від відповідача 1:у засідання не прибули

від відповідача 2:у засідання не прибули

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Мартинівський спиртовий завод" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Пологівський комбінат хлібопродуктів" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Платан" про зобов'язання ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" повернути 83,911 т зерна кукурудзи (з урахуванням уточнення).

Позов мотивовано тим, що позивач є власником зерна кукурудзи в кількості 1224,721 т на підставі укладеного з ТОВ "Платан" договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №03/15 від 15.03.06 та передав його на зберігання ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів", про що йому видано складську квитанцію №2988 від 16.03.06 АМ №035988. Проте спірна частина зерна не повернута йому як поклажодавцю.

ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" проти позову заперечив, посилаючись на те, що згідно з договором складського зберігання кукурудзи №009КЗБ/2006 від 16.03.06 прийняттю на зберігання підлягало лише 1150 т зерна, і згідно з умовами цього договору та листа ТОВ "Платан" на користь позивача підлягало переоформленню 1140,81 т зерна кукурудзи. Проте внаслідок помилки в складській квитанції №2988 від 16.03.06 АМ №035988 зазначено невірну кількість зерна в розмірі 1224,721 т; і встановивши наявність цієї помилки, ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" повідомив про це позивача листом №229 від 07.04.06 та переоформив складську квитанцію.

Рішенням від 19.12.06 господарський суд Запорізької області (суддя Алейникова Т.Г.) позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, визнавши їх доведеними.

Доводи відповідача щодо переоформлення складської квитанції відхилено з огляду на відсутність на цій квитанції написів, передбачених п. 10.1 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 27.06.03 №198, (далі –Положення), а також відсутність передбаченої п.п. 2.4, 2.5 Порядку основного реєстру складіських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу" затвердженого наказом Мінагрополітики України від 11.08.05 №374, (далі –Порядок) заяви держателя складського документа.

Крім того, в рішенні зазначено, що в судовому засіданні ТОВ "Платан" підтвердив факт передачі зерна у кількості 1224,721 т позивачу та не заперечив проти свого боргу перед ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" в розмірі 83,811 т зерна кукурудзи.

Постановою від 24.05.07 Запорізький апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Коробка Н.Д. –головуючий, Кричмаржевський В.А., Яценко О.М.) рішення суду першої інстанції скасував, а в задоволенні позову відмовив.

Постанова мотивована встановленням обставин виконання ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" зобов'язань з повернення позивачу переданого на зберігання товару в повному обсязі.

Ухвалою від 30.07.07 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції положення п. 10.1 Положення та незастосуванням вимог п.п. 2.4, 2.5 Порядку.

У судовому засіданні 15.08.07 представник касатора доповнив доводи касаційної скарги, пославшись на порушення його процесуальних прав щодо спростування поданих відповідачем доказів внаслідок неповідомлення його про оголошення перерви у справі до 24.05.07.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому одним зі способів захисту є примусове виконання обов'язку в натурі.

Звертаючись з позовом у справі, Державне підприємство "Мартинівський спиртовий завод" заявило вимоги про повернення 83,911 т зерна кукурудзи, переданого на зберігання Відкритому акціонерному товариству "Пологівський комбінат хлібопродуктів" за договором №009КЗБ/2006 від 16.03.06.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

За вимогами ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.

Тобто позивач у позовній заяві заявив вимоги про примусове виконання ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" обов'язку щодо повернення переданого на зберігання зерна кукурудзи в повному обсязі. При цьому позивач доводив, що кількість переданого ним на зберігання зерна становить 1224,721 т, а повернуто відповідачем лише 1140,810 т.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив лише з наявності складської квитанції №2899 від 16.03.06, згідно з якою ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" було переоформлено на позивача від ТОВ "Платан" зерно кукурудзи в кількості 1224,721 т. Доводи відповідача щодо допущення помилки при оформленні вказаної квитанції та її виправлення у передбачений Положенням спосіб судом відхилені з посиланням на відсутність згоди позивача на погашення цієї складської квитанції. Тобто фактичні обставини щодо обігу зерна кукурудзи між позивачем та відповідачами у справі судом першої інстанції не досліджувались.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що згідно з укладеним між позивачем та ТОВ "Платан" договором купівлі-продажу від 15.03.06 №03/15 ТОВ "Платан" зобов'язалось продати позивачу 1250 т (+/-5%) зерна кукурудзи не класного, врожаю 2004 року за ціною 365 грн. Пунктом 3.1 договору сторони узгодили проведення поставки на умовах франко-елеватор ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" за складською квитанцією на зерно. Відповідно до п. 2.4 договору загальна сума договору складає 456250 грн.; за платіжними дорученнями від 16.03.06 №366 на суму 185000 грн., від 23.03.06 №402 на суму 180000 грн., від 05.04.06 №473 на суму 81760 грн. позивач перерахував ТОВ "Платан" грошові кошти на загальну суму 446760 грн., сплативши за договором купівлі-продажу вартість 1224 т кукурудзи.

Між позивачем та ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" 16.03.06 укладено договір №009К/ЗБ/2006 складського зберігання кукурудзи, пунктом 12.5 якого обумовлена максимальна загальна кількість зерна, яке передається позивачем на зберігання, в розмірі 1150 т.

ТОВ "Платан" листом №31 від 16.03.06 звернулось до керівника ВАТ "Пологівський елеватор" з вимогою переоформити належну йому кукурудзу у кількості 1149,580 т на карточку позивача, що сторонами не спростовується. З інших джерел зерно кукурудзи на адресу позивача не поступало та не переоформлялось.

Одночасно, 16.03.06 на підставі листа ТОВ "Платан" №33 від 16.03.06 здійснено переоформлення зерна кукурудзи зі зберігання ТОВ "Платан" на користь ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" у кількості 1224,721т в рахунок оплати за надані послуги зі зберігання зерна за період 2004-2006 рр.

ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" доводив, що в результаті помилки особи, яка здійснювала оформлення складської квитанції, прийнятого на зберігання для позивача, №2988 від 16.03.06 вказано невірні дані про кількість зерна: замість 1143,957 т (якими фактично міг розпорядитися ТОВ "Платан") зазначено 1224,721 т. Виявлено помилку при відвантаженні позивачу зерна 07.04.06, про що позивачу надіслано листа №229, а також в передбаченому п. 10.1 Положення порядку зазначена складська квитанція погашена та оформлена нова за тим же номером 2988 від 07.04.06 на кількість зерна 1143,957 т.

Разом з тим, згідно з підписаним представником ТОВ "Платан", чий підпис завірений печаткою товариства, актом-розрахунком (т. 1 а.с. 51, 140) станом на 16.03.06 на зберіганні ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" знаходилось належне ТОВ "Платан" зерно кукурудзи в кількості 2319,080 т. З врахуванням переоформленої 16.03.06 у власність ТОВ "Платан" від Агрофірми "Роздорівська" кукурудзи в кількості 49,598 т кількість належного ТОВ "Платан" зерна кукурудзи збільшилась до 2368,678 т.

Частину зазначеної кількості кукурудзи в кількості 1224,721 т згідно з листом ТОВ "Платан" від 16.03.06 №33 переоформлено зі зберігання ТОВ "Платан" на користь ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів".

Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що станом на 16.03.06 залишок належного ТОВ "Платан" зерна кукурудзи, яке знаходилось у зберіганні ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" та яким міг розпорядитися власник, складав 1143,957 т. Саме ця кількість зерна кукурудзи і була переоформлена на позивача.

Крім того, відповідно до акту-розрахунку від 13.04.06, виконаного на підставі Інструкції "Про порядок ведення обліку та оформлення операцій із зерном та продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання" загальний убуток зерна від партії 1143,957 т, власником якого став позивач, при зберіганні ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" становить 3,147 т.

У період з 16.03.06 ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" на адресу позивача відвантажено зерна кукурудзи у кількості 1140,810 т, що не заперечується сторонами у справі та підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо передання позивачем на зберігання ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" зерна кукурудзи в кількості 1143,957 т та повернення позивачу зерна кукурудзи в кількості 1140,810 т з урахуванням його природного убутку в розмірі 3,147 т, а відтак відсутність порушення ВАТ "Пологівський комбінат хлібопродуктів" обов'язку щодо повернення переданого на зберігання зерна у повному обсязі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, представник позивача не був присутній у судовому засіданні 24.05.07, в якому судом апеляційної інстанції винесено постанову.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник позивача доводив порушення його передбаченого ст. 22 ГПК України права брати участь в господарських засіданнях, а також надання пояснень та спростування наданих відповідачем доказів. Такі доводи засновані на тому, що позивача не було повідомлено про час та місце судового засідання суду апеляційної інстанції, що є безумовною підставою для скасування судового рішення згідно з п. 2 ч. 2 ст. 11110 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, в протоколі судового засідання від 05.04.07, в якому брав участь представник позивача, зазначено, що колегією суддів оголошено перерву до 24.05.2007 року о 16-30. Проте таке зазначення не збігається з відомостями звукозапису цього судового засідання, з якого не вбачається оголошення головуючим з дотриманням вимог процесу саме перерви у судовому засіданні.

Разом з тим, ст. 77 ГПК України передбачає різні процесуальні дії в разі відкладення розгляду справи та перерви в засіданні. Так, згідно з ч.ч. 2, 3 цієї статті суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі; а про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.

З огляду на таке недотримання судом апеляційної інстанції вимог процесу та невизначеність вчиненої судовою колегією процесуальної дії касатор скористався своїм правом на оскарження постанови у справі, винесеної за відсутністю його представника.

До того ж, як вбачається з оскаржуваної постанови, у зв'язку зі зміною складу судової колегії розпочато з початку розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні 25.04.07, тобто за відсутності представника позивача.

Виходячи з викладеного, з метою забезпечення принципу змагальності судочинства судова колегія дійшла висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції як такої, що винесена без дотримання вимог ст.ст. 43, 47,43 ГПК України. Справу слід направити до суду апеляційної інстанції для здійснення нового розгляду апеляційної скарги з дотриманням вимог процесуального законодавства щодо забезпечення принципів рівності і змагальності сторін у судовому процесі.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.05.07 у справі №10/281/06 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для нового розгляду апеляційної скарги.

Головуючий                                                                                А.Уліцький

Судді                                                                                                    Т.Гоголь

                                                                                                    Г.Жаботина