Ухвала

від 11.06.2020 по справі 184/978/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 184/978/20

Номер провадження 2-о/184/33/20

11 червня 2020 рокум. Покров

Суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Малашина Ю.Б., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ обслуговування громадян у м. Покров Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області на розгляд надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ обслуговування громадян у м. Покров Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме - що трудова книжка, серії НОМЕР_1 , яка видана 06.03.1979 року, заповненої російською мовою на ім`я ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ст. 318 ЦПК України, в заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт ; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини , і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Дослідивши зміст заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та додані до неї документи, встановлено, що вони не відповідає вимогам ст. 318 ЦПК України .

Згідно до п. 2.6 та п. 2.9 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій спільним наказом Мінпраці, Мін`юсту і Мінсоцзахисту населення від 29.07.93 р. № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.95, Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

В заяві ОСОБА_1 зазначила, що внаслідок невірного перекладу з російської мови на українську мову, а також внаслідок схожості імен, трудова книжка серії НОМЕР_1 , яка видана 06.03.1979 року, містить помилковий запис імені Наталья замість вірного ОСОБА_2 , яке насправді є ім`ям заявника.

Заявник не надала відповідних доказів про звернення до підприємства, яке вперше вносило відомості в її трудову книжку з приводу помилкового запису ім`я в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , яка видана 06.03.1979 року, до заяви не додано доказ про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Крім того, у заяві не міститься доказів того, що ОСОБА_1 позбавлена можливості у позасудовому порядку внести виправлення помилкового запису ім`я в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , яка видана 06.03.1979 року, виданої за місцем роботи.

Вищезазначені обставини позбавляють можливості суд вирішити питання про відкриття провадження у справі.

Частиною 3 ст. 294 ЦПК передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із чим, враховуючи, що заява подана без додержання наведених вище вимог, її необхідно залишити без руху.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 187, 318 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ обслуговування громадян у м. Покров Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - залишити без руху.

Запропонувати заявнику привести заяву у відповідність з вимогами статті 177, 318 ЦПК України, а саме: надати докази неможливості внесення в трудову книжку виправлення серії НОМЕР_1 , яка видана 06.03.1979 року на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити заявнику, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Строки зазначені у 2 абзаці резолютивної частини ухвали продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), відповідно п. 12 розділу І Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 року.

Суддя Орджонікідзевського міського суду Ю. Б. Малашина