Постанова

від 11.06.2020 по справі 300/2106/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2106/19 пров. № А/857/4757/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Готель Коломия на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, прийняте суддею Остап`юк С.В. у місті Івано-Франківську, у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю Готель Коломия про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) -

встановив:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Готель Коломия (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду та контролю у вигляді зупинення та заборонити експлуатації будівель (споруд, приміщень) за адресою: вулиця В. Чорновола, 26, місто Коломия, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, яке прийняте в порядку письмового провадження, позов задоволений. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду та контролю до товариства з обмеженою відповідальністю Готель Коломия . Зупинено та заборонено товариству експлуатацію будівель (споруд, приміщень), що знаходяться за адресою: індекс 78200, вулиця В. Чорновола, 26, місто Коломия, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за № 223 від 04.10.2019 р. в повному обсязі не виконав, а саме: посадова особа не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, не розроблено та не вивішено в усіх приміщення інструкції про заходи пожежної безпеки, допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатація їх зі знятими ковпаками.

Згідно виявлених під час проведення перевірки фактів, суд встановив загрозу життю та здоров`ю людей у процесі експлуатації відповідачем будівель (споруд, приміщень), експлуатація яких здійснюється з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Подальша експлуатація відповідачем будівель (споруд, приміщень) створює загрозу життю та здоров`ю людей, уникнення чого можливе шляхом зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень).

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю Готель Коломия подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення без виклику відповідача в судове засідання, що призвело до постановлення незаконного судового рішення.

Апелянт зазначає, що згідно припису від 04.10.2019 р. № 223 відповідача зобов`язано усунути виявлені порушення до 04.12.2019 р., однак позивач звернувся з даним позовом до суду вже 21.10.2019 р., тобто до спливу терміну на усунення порушень. Станом на день прийняття оскарженого рішення суду 12.12.2019 р. позивачем усунуто всі виявлені порушення.

Крім того, апелянт зазначає, що згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.04.2016 р. у справі № К/800/51548/15 заборона експлуатації певного об`єкту є крайнім заходом, який повинен застосовуватись у виключних випадках, однак судом не обґрунтовано які саме виключні обставини стали підставою для ухвалення оскарженого рішення суду.

Просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позивачу в позові відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що відповідачем не усунуто виявлені порушення, адже посадова особа відповідача не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки. Також, відповідачем не надано жодного документу на підтвердження усунення порушень зазначених в пунктах 3 та 8 позовної заяви, а саме: не розроблено та не вивішено в усіх приміщення інструкції про заходи пожежної безпеки, допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатація їх зі знятими ковпаками.

Враховуючи, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в силу приписів п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 03.10.2019 р. по 04.10.2019 р. посадовою особою позивача проведено позапланову перевірку т зміновариства з обмеженою відповідальністю Готель Коломия , про що складено акт № 343 від 04.10.2019 р.

04.10.2019 р. посадова особа позивача, на підставі вказаного акту № 343 від 04.10.2019 р. склала припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Даним приписом відповідача зобов`язано у строк до 04.12.2019 р.: систему протипожежного захисту утримувати справною та в постійній готовності до виконання роботи; провести технічне обслуговування системи протипожежного захисту; розмістити інструкції про заходи пожежної безпеки на видних місцях у всіх приміщеннях; здійснити технічне обслуговування вогнегасників; переносні вогнегасники розмістити шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлого до нижнього торця вогнегасника; провести замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; посадовій особі та працівникам пройти навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки; провести технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів; заборонити підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи і експлуатацію їх зі знятими ковпаками.

У зв`язку з невиконанням відповідачем в повному обсязі вимог припису від 04.10.2019 р., позивач звернувся до суду із даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.

Згідно з частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною першою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк (частина третя статті 68 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 р. № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Приписами статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з частиною восьмою 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 р. № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Аналіз статті 70 Кодексу цивільного захисту України дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Як уже зазначалось вище, відповідно до Акту № 343 від 04.10.2019 р., складеного позивачем за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, територіальним органом ДСНС було проведено позапланову перевірку та виявлено 8 порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки. Виявлені територіальним органом ДСНС порушення становлять реальну небезпеку та загрозу життю та здоров`ю людей.

Зі змісту апеляційної скарги випливає, що скаржник вказує на усунення виявлених в ході позапланової перевірки позивача порушень на час судового розгляду, у зв`язку з чим вважає необґрунтованим застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи відповідача.

Аналізуючи наведені доводи скаржника колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що відповідач лише частково усунув виявлені в ході перевірки порушення, які зафіксовано в Акті № 343 від 04.10.2019 р.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи відповідача про виконання вимог припису позивача від 04.10.2019 р., адже з матеріалів справи видно, що відповідачем не усунуто всі виявлені порушення, адже посадова особа відповідача не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки. Також, відповідачем не надано жодного документу на підтвердження усунення порушень зазначених в пунктах 3 та 8 позовної заяви, а саме: не розроблено та не вивішено в усіх приміщення інструкції про заходи пожежної безпеки, допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатація їх зі знятими ковпаками.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем в установленому порядку позивачу заяви про проведення перевірки.

Таким чином, оскільки на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишались, продовжували створювати загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку та загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів зазначає, що за правилами статті 70 Кодексу цивільного захисту України за рішенням адміністративного суду застосовуються заходи реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Згідно з частиною третьою статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи в разі виявлення в ході планових або позапланових перевірок порушення вимог законодавства видають приписи, постанови, розпорядження щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки. Такі акти позивача можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

За правилами частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Таким чином з аналізу статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку про те, що у разі застосування за рішенням адміністративного суду заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів відновлення роботи таких об`єктів здійснюється згідно вимог частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що позивачем за результатами проведення позапланової перевірки на об`єкті перевірки виявлено порушення вимог законодавства, що свідчили про наявність підстав для звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що позивач звернувся до суду з даним позовом до спливу терміну наданого приписом для усунення виявлених порушень, колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє, оскільки винесення припису та звернення до суду із позовом щодо зупинення та заборони експлуатації будівель - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо. В свою чергу зупинення та заборона експлуатації будівель є більш суворим заходом реагування за винесення припису.

З врахуванням вказаного аналізу законодавства та матеріалів справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Готель Коломия залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі № 300/2106/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 11.06.2020 року.