Постанова

від 11.06.2020 по справі 812/1122/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2020 року

Київ

справа №812/1122/16

адміністративне провадження №К/9901/36408/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 (суддя Смішлива Т.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 (судді: Блохін А.А. (головуючий) Гаврищук Т.Г., Сухарьок М.Г.) у справі № 812/1122/16 Луганського окружного адміністративного суду за позовом Державного підприємства Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Офіс великих платників податків ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (далі - позивач, Підприємство, ДП Луганськстандартметрологія ) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Офіс великих платників податків ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2016:

- № 0000334200, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 2322,60 грн;

- № 0000404200, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 15 474,40 грн;

- № 0000414200, яким застосовано штрафні санкцій на суму 140747,80 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем не було порушено строків сплати податкових зобов`язань з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, а контролюючим органом порушено порядок проведення перевірок, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017, позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.

4. Рішення судів обґрунтовано тим, що камеральні перевірки з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов`язань частини чистого прибутку за 2015-2016 роки та податкових зобов`язань з авансових внесків з податку на прибуток за 2014 рік підпадають під законодавчу заборону, яка встановлена Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи . Також вказано, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а питання своєчасності сплати податків є предметом розгляду документальної перевірки, а не камеральної.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків ДФС подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2016, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову Підприємства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державне підприємство Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації зареєстровано як юридична особа та на час виникнення спірних правовідносин перебувало на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, про що також свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 18 вересня 2015 року.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку ДП Луганськстандартметрологія щодо сплати податкового зобов`язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємства, визначених у декларації за 2013 рік № 9090974053 від 28.02.2014, за результатами якої складено акт від 15.08.2016 № 14/28-05-42/04725935 та встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що полягало в несвоєчасній сплаті протягом граничних строків сплати податкового зобов`язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 858483,00 грн.

На підставі акта від 15.08.2016 14/28-05-42/04725935 контролюючим органом згідно із ст. 126 Податкового кодексу України прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.09.2016:

- № 0000404200 про застосування до Підприємства штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 15474,40 грн (т.1 а.с. 41, 42);

- № 0000414200 про застосування до Підприємства штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 140747,80 грн (т.1 а.с. 43, 44).

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку ДП Луганськстандартметрологія податкового зобов`язання згідно з розрахунками частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, за 2015 рік від 16.02.2016 № 9275761297 (уточнюючий), від 04.03.2016 № 9276486381 (уточнюючий) та за І квартал 2016 року від 21.04.2016 № 9061791789 (звітний) за результатами якої складено акт від 15.08.2016 за № 15/28-05-42/04725935 та встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкових зобов`язань з податку на прибуток за 2015-2016 роки (за уточнюючими розрахунками) протягом граничних строків сплати у загальній сумі 23225,94 грн.

На підставі акта від 15.08.2016 № 15/28-05-42/04725935 контролюючим органом згідно із статтею 126 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.09.2016 № 0000334200 про застосування до ДП Луганськстандартметрологія штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 2322,60 грн (т.1 а.с. 39, 40).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, вказує на їх неправильне застосування, зазначає, що Підприємством порушено строки сплати грошових зобов`язань, що є підставою для застосування штрафних санкцій. Доводи Офісу великих платників податків ДФС є аналогічними доводам, які наводились в запереченні на позовну заяву та в апеляційній скарзі. Доводів на спростування висновків щодо відсутності у контролюючого органу законодавчих підстав для перевірки своєчасності сплати податкових зобов`язань під час проведення камеральної перевірки касаційна скарга не містить.

9. Підприємством заперечень (відзиву) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.

Контролюючі органи мають право проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

10.2. Пункт 54.1 статті 54.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

10.3. Пункт 57.1 статті 57.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов`язання з цього податку, без подання податкової декларації.

10.4. Пункт 75.1 статті 75.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

10.5. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

10.6. Пункт 76.1 статті 76.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

10.7. Пункт 126.1 статті 126.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

12. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати податкових зобов`язань, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

13. Необхідно зазначити, що враховуючи внесені зміни до Податкового кодексу України Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні питання своєчасності нарахування та сплати податків та зборів можуть бути предметом камеральної перевірки з 01 січня 2017 року.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

15. Зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у контролюючого органу у 2016 році повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати позивачем податків (авансових внесків), оскільки, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

У даному випадку, відповідач, здійснюючи дослідження питань своєчасності сплати позивачем авансових внесків з податку на прибуток, вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв`язку з чим прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення - рішення є протиправними.

Касаційна скарга не містить будь - яких доводів на спростування зазначених висновків.

16. Щодо висновків судів відносно того, що камеральні перевірки з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов`язань з податку на прибуток за 2015-2016 роки (за уточнюючими розрахунками) та податкових зобов`язань з авансових внесків з податку на прибуток за 2014 рік підпадають під законодавчу заборону, яка встановлена пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи то такі є помилковими, оскільки з аналізу норм Податкового кодексу України, що регулюють проведення перевірок, а також пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VII, яким встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб`єктів господарювання за певними умовами, вбачається, що запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом.

Тобто зазначені обмеження щодо проведення перевірок не поширюються на камеральні перевірки, а відтак висновки судів, що камеральні перевірки Державного підприємства Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації проведені відповідачем всупереч законодавчій забороні на їх проведення, тобто протиправно, не узгоджуються з нормами права, що регулюють вказані правовідносини, а відтак не можна погодитись з зазначеним, що стало однією з підстав для задоволення позовних вимог Підприємства та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Водночас помилковість одного з мотивів для задоволення позову не призвело до неправильного вирішення справи по суті та не може бути підставою для скасування правильних по суті судових рішень у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 слід залишити без задоволення.

19. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 у справі №812/1122/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду