Рішення

від 02.06.2020 по справі 753/20174/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20174/19

провадження № 2/753/2747/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сирбул О.Ф.

за участі секретаря Лаптєвої Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Центральної Філії Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням за договором добровільного майнового страхування наземних транспортних засобів,-

В С Т А Н О В И В:

До суду у жовтні 2019 року звернувся позивач до відповідача про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням за договором добровільного майнового страхування наземних транспортних засобів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.01.2017 року між ЦФ ПАТ "УПСК" та ПАТ "Київгаз" укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №АЗ-047/101/170000511, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб "Nissan", д.н.з. НОМЕР_1 .

24 січня 2018 року в м. Києві, по вул. Г.Ващенка, 5 сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів: "Hyundai", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та "Nissan", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали пошкоджень.

Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 19.03.2018 року, вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія транспортного засобу "Hyundai", д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 .

Позивач відповідно до зібраних документів виплатив на відшкодування ремонту пошкодженого транспортного засобу страхове відшкодування у сумі 20 130,00 грн.

Оскільки на момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у АТ СГ "ТАС", позивач звернувся із заявою до відповідної юридичної особи.

АТ СГ "ТАС" перераховано на реквізити ЦФ ПАТ "УПСК" страхове відшкодування у сумі 10 680,00 грн.

Суму збитків, які не відшкодовані на дату подання позову у сумі 9450,00 грн. позивач просив стягнути з відповідача.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04.11.2019 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, у відповідності до ст. 274 ЦПК України.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

До суду 10.02.2020 року надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, відповідно до якого відповідач заперечував проти задоволення позову та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Також, 17.02.2020 року до суду надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у розгляді вказаної справи у якості третьої особи АТ СГ "ТАС".

Ухвалою суду від 02.06.2020 року (протокольна) відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у розгляді вказаної справи у якості третьої особи АТ СГ "ТАС".

На електронну адресу суду 19.02.2020 року (а також 24.02.2020 року за допомогою поштового зв`язку) від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, про час, дату і місце його проведення повідомлена належним чином. Разом з тим, подала до суду заяву про проведення розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Згідно наданого до суду відзиву на позовну заяву заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

За таких обставин, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані у справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.01.2018 року о 13 год. 20 хв., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Hyundai , д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Ващенка, 5 в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, в результаті чого допустив зіткнення з припаркованим автомобілем Nissan , д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив п.п.13.3, 13.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Згідно з постановою Дарницького районного суду м. Києва від 19.03.2018 року вказана подія сталась з вини відповідача, якого притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент ДТП автомобіль Nissan , д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований в позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №АЗ-047/101/170000511, укладеного 16.01.2017 року з ПАТ "Київгаз".

Згідно з цим договором позивач брав на себе зобов`язання виплатити страхове відшкодування у випадку пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок ДТП.

Позивачем виплачено потерпілій особі страхове відшкодування в сумі 20 130,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 432 від 28.02.2018 року.

Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток у повному обсязі.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяну шкоду. Оскільки позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування, до нього перейшло право вимоги, яке страхувальник має до особи відповідальної за заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Оскільки на момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у АТ СГ "ТАС", позивач звернувся із заявою до відповідної юридичної особи.

АТ СГ "ТАС" перераховано на реквізити ЦФ ПАТ "УПСК" страхове відшкодування у сумі 10 680,00 грн., вказана обставина сторонами не оспорюється.

Частина 2 п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року передбачає, що оскільки відповідно до ст. 3 Закону України № 1961-ІV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, так і захисту майнових прав страхувальника, враховуючи положення ст. 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, встановлюється залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах, передбаченого договором страхування страхового відшкодування.

Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України від 10.02.2016 року у справі № 6-2878цс15, відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При цьому за змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону № 85/96-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. За змістом ст. 1194 ЦК України в системному зв`язку зі ст. 993 цього Кодексу та ст. 27 Закону № 85/96-ВР можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки право на відшкодування шкоди заподіювачем є абсолютним, а тому право до кого пред`являти регресну вимогу до заподіювача шкоди чи до страхової компанії з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, належить позивачу.

А відтак, ОСОБА_2 зобов`язаний відшкодувати шкоду завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди в межах різниці понесених позивачем фактичних витрат і страхової виплати в порядку регресу у сумі 9 450,00 грн. (20 130,00 грн. (сплачене позивачем страхове відшкодування) - 10 680,00 грн. (страхове відшкодування відшкодоване АТ СГ "ТАС" на користь позивача) = 9 450,00 грн.).

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано до суду будь-яких належних доказів, які б спростовували доводи позивача або підтверджували виконання відповідачем вимог позивача повністю або частково.

З огляду на зазначене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір сплачений позивачем за подання позову до суду у сумі 1921,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 258-259, 265, 268, 279, 280-281, 284, 289, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 993, 1166 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України Про страхування , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Центральної Філії Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням за договором добровільного майнового страхування наземних транспортних засобів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Центральної Філії Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія (код ЄДРПОУ 33257911) різницю між фактичним розміром шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням за договором добровільного майнового страхування наземних транспортних засобів у сумі 9 450,00 грн. та судовий збір у сумі 1 921,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Дарницький районний суд міста Києва.

Суддя: