Ухвала

від 26.05.2020 по справі 760/11420/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/5658/20

Справа № 760/11420/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

26 травня 2020 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про визнання договору дарування земельної ділянки недійним,-

встановив:

Позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, в якому просить:

- договір дарування в„–165 земельної ділянки АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1520417580000 кадастровий номер 8000000000:72:428:0011 посвідчений приватним нотаріусом Гогіною І.В. номер запису про право власності 25515153 від 30.03.2018 скасувати;

- визнати що право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1520417580000 кадастровий номер 8000000000:72:428:0011 належить позивачу;

- витребувати від приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Гогіної І.В. копію договору дарування земельної ділянки на якій розташований будинок АДРЕСА_1 та будинок посвідчений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 30.03.2018 за №163 та №165;

- викликати наступних свідків:

1) ОСОБА_3 ;

2) ОСОБА_3 ;

3) ОСОБА_4 ;

4) ОСОБА_5 .

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Звертаючись до суду, позивач разом з позовною заявою надає клопотання про звільнення від сплати судового збору, відповідно до якого просить звільнити його від сплати судового збору, обґрунтовуючи тим, що останній страждає на психічні розлади та те, що ОСОБА_1 народився за рік до початку Другої світової війни.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.5 ЗУ Про судовий збір особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники звільняються від сплати судового збору - у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги. Однак, предметом даного позову не є надання позивачу психіатричної допомоги, тому підстав для звільнення позивача від сплати судового збору не вбачається.

Позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, відповідно до яких до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду позивачем заявлено позовні вимоги немайнового та майнового характеру.

Згідно Закону України Про судовий збір в редакції від 01.01.2020 № 3674-VI, розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фінансовому розмірі.

Частиною 7 Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати що право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1520417580000 кадастровий номер 8000000000:72:428:0011 належить позивачу. При цьому, позивач не вказав ціну позову та жодного доказу визначення вартості земельної ділянки суду не надано. Суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору, тому що відсутній звіт про оцінку земельної ділянки, що в свою чергу не дає можливість визначити вірну ціну позову. Тому позивачу необхідно надати суду Звіт про оцінку нерухомого майна та сплатити судовий збір у відповідному розмірі, а саме сплатити 1 відсоток від вартості вищезазначеної земельної ділянки згідно Звіту про оцінку нерухомого майна.

Стосовно вимоги немайнового характеру слід зазначити наступне.

Позивач просить скасувати договір дарування в„– 165 земельної ділянки АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1520417580000 кадастровий номер 8000000000:72:428:0011 посвідчений приватним нотаріусом Гогіною І.В. номер запису про право власності 25515153 від 30.03.2018. Тобто позивачем заявлена одна вимога немайнового характеру.

Відповідно до Закону України Про судовий збір в редакції від 01.01.2020 № 3674-VI, розмір ставки судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому позивачу необхідно сплатити за:

- скасування договору дарування в„–165 земельної ділянки АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1520417580000 кадастровий номер 8000000000:72:428:0011 посвідчений приватним нотаріусом Гогіною І.В. номер запису про право власності 25515153 від 30.03.2018, судовий збір - 840,80 грн.

Отже позивачу необхідно сплатити: судовий збір в розмірі 840,80 грн на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Солом`янському районі/Солом`янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101, за подачу позову.

Крім того, в прохальній частині позивач просить витребувати від приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Гогіної І.В. копію договору дарування земельної ділянки на якій розташований будинок АДРЕСА_1 та будинок посвідчений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 30.03.2018 за №163 та №165.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Однак, позивач не надає суду доказів вжиття вищезазначений заходів та причин неможливості самостійного отримання цього доказу.

Частиною 2 ст.116 ЦПК України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Частина 3 ст.117 ЦПК України, передбачає, що за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Відповідно до Закону України Про судовий збір в редакції від 01.01.2020 № 3674-VI, розмір ставки судового збору за забезпечення доказів або позову, яка подана фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже позивачу необхідно сплатити за клопотання судовий збір за забезпечення доказів в розмірі 420,40 грн на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Солом`янському районі/Солом`янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Тобто, позивачу необхідно надати суду докази звернення до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Гогіної І.В. та подальшою відмовою останньої або звернутися до суду з заявою про забезпечення доказів у порядку передбаченому ст.116 ЦПК України та сплатити судовий збір відповідно до ч.3 ст.117 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що передбачає ст.177 ЦПК України.

За таких обставин, позивачу необхідно надати суду оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

Виклик свідків відповідно до ч.2 ст.116 ЦПК України також є способом забезпечення судом доказів.

Щодо обґрунтування позивачем позову нормами матеріального права слід зазначити наступне.

У випадку розірвання договору дарування обдаровуваний зобов`язаний повернути дарунок у натурі. До вимог про розірвання договору дарування застосо¬вується позовна давність в один рік. Тобто, при розірванні договору дарування на вимогу дарувальника законодавчо передбачений термін, упродовж якого можна звернутися до суду про захист своїх порушених прав.

Обдаровуваний може розірвати договір керуючись загальними положеннями про договір, зокрема, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Визнання договору недійсним можливе у разі недодержання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У разі недотримання письмової форми правочину, вчинення під впливом помилки, обману, насильства, під впливом тяжкої обставини, тощо, недійсність такого правочину також встановлюється судом.

Договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Зокрема, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, укладення договору дарування без передбаченого законом дозволу органу опіки та піклування.

Таким чином, позов не містить повного виконання вимог п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме позивачем не обґрунтовано зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Позовні вимоги які викладені у прохальній частині позову є неконкретизованими, не мають чіткого визначення своєї суті, оскільки не обґрунтовані нормами матеріального права. Текст позовної заяви містить посилання одночасно на ст.ст.203, 215 ЦК України щодо недійсності правочину та на ст.727 ЦК України (без відповідного обґрунтованого клопотання про позовну давність в один рік) щодо розірвання договору дарування, при цьому позовні вимоги стосуються скасування договору дарування земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

На підставі викладеного вище, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачам строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду та поданням позовної заяви в новій редакції, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про визнання договору дарування земельної ділянки недійним - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Г.О. Козленко