Постанова

від 09.06.2020 по справі 570/1312/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 року

м. Рівне

Справа № 570/1312/19

Провадження № 22-ц/4815/394/20

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів: Бондаренко Н. В., Гордійчук С. О.,

учасники справи:

позивач - Квасилівський професійний ліцей Управління освіти і науки Рівненської обласної

державної адміністрації в особі директора Савчука Олександра Леонідовича;

відповідач - ОСОБА_1

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 01 жовтня 2019 року у складі судді Остапчук Л. В., ухвалене в м. Рівне,

в с т а н о в и в :

Квасилівський професійний ліцей Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації в особі директора Савчука О.Л. звернуся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08 вересня 2008 року між сторонами було укладено угоду про найм кімнати в гуртожитку, згідно надано відповідачу в найм кімнату АДРЕСА_4 , яка перебуває на балансі ліцею. Позивач постійно забезпечував опалення гуртожитку, у якому знаходиться вищезгадана кімната та пред`являв відповідні рахунки для оплати послуг з теплопостачання, однак відповідач з жовтня 2014 року не сплачував коштів за пред`явленими рахунками, виникла заборгованість, яку в добровільному порядку відповідач не погашає. Просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги з теплопостачання в сумі 13 283,43 грн. та судові витрати по справі.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 01 жовтня 2019 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Квасилівського професійного ліцею Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 18 березня 2016 року по 18 березня 2019 року в сумі 9 928 гривень 16 копійок, а також судовий збір в сумі 1921 гривня 00 копійок.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване обов`язком споживача оплачувати спожиті житлово-комунальні послуги та обґрунтоване наявністю достовірних доказів неналежного виконання відповідачем свого зобов`язання оплачувати послуги з теплопостачання у добровільному порядку. Судом також враховано заяву відповідача про застосування строку позовної давності та задоволено позов в межах трирічного строку позовної давності.

Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що ним своєчасно та повному обсязі здійснювалася оплата проживання в гуртожитку згідно виставлених рахунків адміністрацією Квасилівського професійного ліцею, тобто оплата квартплати, водопостачання та електроенергії здійснена належним чином. Додає, що при цьому він не був споживачем послуг з теплопостачання, і жодних договорів за спірний період у цей час між ним та позивачем не було укладено, і, більш того, жодних рахунків за послуги з теплопостачання йому не надходило від позивача. Вважає неправомірними покликання позовної заяви на угоду найму кімнати від 08.09.2008 року, оскільки термін її дії закінчився 08.09.2010р., і ця угода була строковою, без будь-якої пролонгації. Звертає увагу суду на неправомірне обґрунтування оскаржуваного рішення договором на відпуск теплової енергії від 09.01.2014р. № 8509, оскільки він лежить поза межами строку позовної давності. Суд не звернув уваги, що в будинок АДРЕСА_2 теплову енергію постачало комунальне підприємство "Рівнерайкомуненергія" і з січня 2017 року цей будинок відключений від централізованого опалення. Суд у своєму рішенні послався на розрахунок оплати послуг за теплопостачання, складеного позивачем. При цьому, суд не врахував положення п. 29 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", де зазначено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: 29) виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії. Ліцей не наділений правом встановлювати тарифи на комунальні послуги та надавати послуги з теплопостачання. З наведених міркувань просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві представник Квасилівського професійного ліцею - адвокат Штогрін В. С. вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що між сторонами була укладена Угода по найму кімнати в гуртожитку Квасилівського професійного ліцею від 08 вересня 2008 року строком на два роки до 08 вересня 2010 року. З умовами Угоди відповідач отримав у найм кімнату АДРЕСА_4 і перебуває на балансі ліцею.

Судом також встановлено що по закінченню передбачених угодою двох років відповідач не припинив користуватись кімнатою.

Як вбачається з довідки Квасилівського професійного ліцею від 01.02.2019 року, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в гуртожитку за вказаною адресою з листопада 2002 року.

Спірні відносини між сторонами виникли з приводу оплати відповідачем послуг із теплопостачання.

Звертаючись до суду з даним позовом, Квасилівський професійний ліцей просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за період з жовтня 2014 року по грудень 2018 року в сумі 13 283 грн. 43 коп..

Відповідно до статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Стаття 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги чинній на дату прийняття рішення, встановлює обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що послуги з теплопостачання позивачем не надавалися і він не був споживачем таких послуг у спірний період, оскільки документально засвідчено відсутність системи теплопостачання в кімнаті, яку він винаймав, спростовуються матеріалами справи та нормами закону.

Так, наявний у матеріалах справи акт комісії від 01 жовтня 2014 року (а.с. 46), з якого вбачається, що в кімнаті, кухні, ванній кімнаті в гуртожитку по АДРЕСА_4 , відрізані батареї, і відомостей про те, що відключення батарей у кімнаті ОСОБА_1 відбулося на законних підставах, сторонами не надано.

Відповідно до п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р., надання послуг з централізованого опалення відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в порядку що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Для вирішення питання відключення житлового будинку від мереж централізованого опалення його власник повинен звернутись до комісії з письмовою заявою про відключення від мереж.

При позитивному рішенні комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутись для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального, (автономного) опалення і відокремлення від мереж ЦО і ГВП. Проект індивідуального опалення узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на відключення. По закінченні робіт складається акт про відключення від мереж центрального опалення. Комісія затверджує цей акт, що є підставою для припинення нарахування плати за послуги з централізованого постачання.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Рішенням Рівненського районного суду від 20 квітня 2017 року зобов`язано ОСОБА_1 відновити раніше діючу систему централізованого опалення у кімнаті АДРЕСА_4 . Це рішення суду набрало законної сили 14.12.2017 року.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг з теплозабезпечення. Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги, він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мережі теплопостачання. Самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання. Доводи про неправомірне нарахування позивачем оплати за послуги з теплопостачання через фактичне невикористання ним цих послуг у зв`язку з відсутністю приборів опалення у квартирі не заслуговують на увагу, коли особа не дотрималася порядку відключення його квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів. Такої думки дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 19 серпня 2019 року у справі № 226/1437/16-ц.

З огляду на вищезазначене, апеляційний суд дійшов переконання про доведеність обов`язку відповідача оплачувати послуги з теплопостачання. Такий обов`язок відповідачем всупереч вимогам закону не виконувався, з огляду на що виникла заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Не заслуговують на увагу аргументи апеляційної скарги про те, що ліцей не наділений правом встановлювати тарифи на комунальні послуги та надавати послуги з теплопостачання через відсутність у ліцею спеціальної ліцензії.

Матеріали справи містять Договір № 8509 від 9 січня 2014 року між Комунальним підприємством "Рівнерайкомуненергія" та Квасилівським професійним ліцеєм відповідно до якого підприємство було постачальником теплової енергії до гуртожитку по АДРЕСА_2 , і було наділено для виробництва і подачі тепла спеціальним дозволом.

Разом з тим, відповідно до доказів, що є в матеріалах справи, Комунальне підприємство "Рівнерайкомуненергія" з січня 2017 року припинило подачу теплової енергії до гуртожитку і позивачем не подано суду будь-яких документів, які свідчили б, що після припинення Договору № 8509 від 9 січня 2014 року до гуртожитку по АДРЕСА_2 відновлена подача тепла іншим спеціалізованим підприємством. Зазначене дає підстави для висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за теплопостачання після січня 2017 року є безпідставними.

Що стосується періоду стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, то суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частинами першою, п`ятою ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Враховуючи, що метою встановлення в законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, необхідно дійти висновку, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом ( не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання і тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо втратили свою достовірність і повноту зі плином часу (пункт 51 рішення від 21 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Відповідно до ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Представник позивача не вказав суду на поважність причин пропуску позовної давності.

Як видно з матеріалів справи, оплату за надані послуги з теплопостачання відповідач зобов"язаний був сплачувати місячними платежами, а тому перебіг позовної давності за кожним з прострочених щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу.

Звертаючись до суду з цим позовом, Квасилівський професійний ліцей Управління освіти і науки Рівненської ОДА просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за послуги з теплопостачання, яка виникла за період з жовтня 2014 року по грудень 2018 року.

Позовна заява, при цьому, подана 18 березня 2019 року, що підтверджується вхідним штампом суду (а.с. 2).

03 липня 2019 року відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про застосування строку позовної давності (а.с. 79).

За таких обставин, положення про загальний трирічний строк позовної давності підлягає застосуванню до позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті послуг за теплопостачання з жовтня 2014 року по березнь 2016 року включно.

Як вбачається із заяви Квасилівського професійного ліцеюУправління освіти і науки Рівненської ОДА від 16.01.2017 року № 08-19, адресованої КП Рівнерайкомуненергія , позивач просив відключити його від тепломережі з 17 січня 2017 року (а.с. 83).

Відповідь КП Рівнерайкомуненергія від 08.02.2017 року № 01-10/51 на запит ОСОБА_1 підтверджує, що таке відключення Квасилівського професійного ліцею Управління освіти і науки Рівненської ОДА від теплової мережі було здійснене 17 січня 2017 року (а.с. 82).

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що заборгованість із відповідача повинна бути стягнута в межах зазначеної дати, з врахуванням оплати послуг щомісячними платежами, по грудень 2016 року включно. Тобто, до стягнення підлягає заборгованість за послуги з теплопостачання з квітня 2016 року по грудень 2016 року включно.

Як вбачається із розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по сплаті послуг теплопостачання, наданої позивачем, за визначений судом період вона становить 1914 грн 72 коп і включає в себе: 66,16 грн - за квітень 2016 року, 346,76 грн - за жовтень 2016 року, 717,61 грн - за листопад 2016 року, 784,19 грн - за грудень 2016 року (а.с. 13), і саме така сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв`язку з наведеним, апеляційний суд приходить до переконання, що місцевим судом було неповно встановлено обставини справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до платіжних документів Квасилівським професійним ліцеєм Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації було оплачено судовий збір в сумі 1921 грн., а ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги оплачено 2881,50 грн.

Враховуючи, що позовну вимогу заявлено в розмірі 13283,43 грн, і яка підлягає до часткового задоволення у сумі 1914,72 грн., та положення ч.1,2 ст. 141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають .

Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 01 жовтня 2019 року скасувати.

Позов Квасилівського професійного ліцею Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Квасилівського професійного ліцею Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації (вул.Молодіжна, № 30, смт.Квасилів, Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 21083042) заборгованість за надані комунальні послуги з теплопостачання за період з квітня 2016 року по грудень 2016 року включно в розмірі 1914 (одна тисяча дев"ятсот чотирнадцять) гривень 72 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складений 09 червня 2020 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Бондаренко Н. В.

Гордійчук С. О.