Постанова

від 09.06.2020 по справі 927/796/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р. Справа№ 927/796/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

при секретарі Островерха В.Л.

за участю представників

від позивача: Буняк Ю.І.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю ТРІКС

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 (повний текст складено 27.12.2019)

у справі № 927/796/19 (суддя - Фетисова І.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІМЕРТІН

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРІКС

про стягнення 529 303 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІМЕРТІН подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРІКС про стягнення 523 300 грн заборгованості по договору поставки № 38 від 16.05.2019, 6 003 грн 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті отриманого товару за договором поставки № 38 від 16.05.2019.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 у справі № 927/796/19 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІКС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМЕРТІН" 523300грн. заборгованості, 6003грн. 3 % річних, 13500 грн. витрат на правову допомогу та 7939,55 грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІКС" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 у справі № 927/796/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову про стягнення 529303грн. відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №927/796/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1, судді: Поляк О.І., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРІКС" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 у справі № 927/796/19, розгляд справи призначено на 23.03.2020.

05.03.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 у справі № 927/796/19- без змін.

23.03.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З 16.03.2020 по 27.03.2020 головуючий суддя ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, після виходу з лікарняного справу призначено до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 розгляд справи призначено на 12.05.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/208/20 від 12.05.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 09.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку.

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2020, по справі № 927/796/19 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Владимиренко С.В. (суддя-доповідач), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Відповідно до ст.243 Господарського процесуального кодексу України суд може за власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Під час виготовлення тексту ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 в її резолютивній частині помилково не зазначено про зупинення дії рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 згідно ч. 5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України.

З метою виправлення описки, колегія суддів виправила зазначену описку в резолютивній частині ухвали від 17.02.2020 та додала п. 10 в наступній редакції: "Зупинити дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 у справі № 927/796/19 на час апеляційного провадження".

Виходячи з вищевикладеного, на підставі ст. 243 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції виправив допущену в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 927/796/19 описку, яка не змінює при цьому її змісту та не зачіпає суті ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 прийнято до провадження визначеною колегією суддів апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІКС" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 у справі № 927/796/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.06.2020. Виправлено описку в резолютивній частині ухвали від 17.02.2020 та додано п. 10 в наступній редакції: "Зупинити дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 у справі № 927/796/19 на час апеляційного провадження".

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Встановлено, що 09.06.2020 представник відповідача у судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 продовжено до 22 червня 2020 р. Разом з тим, починаючи з 11.05.2020, режим карантину послаблено, а саме: з 11.05.2020 відновлено діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів, з 22.05.2020 відновлено роботу громадського транспорту, а з 25.05.2020 - роботу метрополітенів.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів (таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05.05.2020 у справі № 910/3880/19).

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників справи про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, відзив на неї, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

16.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІМЕРТІН (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРІКС (покупець) укладено договір поставки № 38 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити пінополістирол у первинній формі, надалі іменований - "Товар", в кількості і асортименті відповідно умов цього договору та специфікації до договору.

За умовами визначеними сторонами в п. 1.2 договору ціна, найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються в специфікації, рахунках - фактурах та видаткових накладних.

В п. 2.1 договору зазначено, що асортимент, кількість, ціна та строки поставки товару визначаються сторонами окремо в кожному конкретному випадку та оформлюються замовленням покупця, замовлення покупця може бути здійснено в усній або письмовій формі, в тому числі може бути здійснено і по факсу або електронній пошті. У замовленні обов`язково вказується найменування, кількість та асортимент товару. На підставі отриманого від покупця замовлення, постачальник виписує рахунок - фактуру на оплату відповідної партії товару.

Поставка товару здійснюється на умовах DDP згідно правил Інкотермс 2010, склад покупця, розташований за адресою: м. Чернігів, Новозаводський район, провулок Самоквасова, 9 - протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання 50% попередньої оплати за відповідну партію товару, яка погоджена сторонами. Залишок 50% від вартості товару, покупець зобов`язується сплатити протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання товару (п.2.3 договору).

В п. 2.4 договору визначено сторонами, що датою поставки товару вважається дата одержання товару покупцем, підтверджена видатковою накладною з підписами уповноважених представників обох сторін. Право власності на товар, а також всі ризики знищення або ушкодження товару переходять до покупця з дати поставки товару на складі, зазначеному в п. 2.3 цього договору.

Приймання товару по кількості, якості й комплектації здійснюється покупцем у місті поставки відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-техічного призначення й товарів народного споживання по кількості (затверджена постановою Держарбітражу при Радміні СРСР від 15.06.1965 № П-6) і Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості (затверджена постановою Держарбітражу при Радміні СРСР від 25.04.1966 № П-7) у частині яка не суперечить умовам цього договору ( п. 3.1 договору).

В п. 3.2 договору визначено, що приймання товару по якості і кількості здійснюється на складі покупця в момент надходження товару на склад покупця.

При виявленні покупцем протягом 10 календарних днів з моменту постачання невідповідності товару стандартам і технічним вимогам, покупець має право вимагати від постачальника замінити товар на якісний. Акт про виявлені недоліки товару складається покупцем протягом 3-х робочих днів від дати виявлення таких недоліків. При цьому виклик представника постачальника є обов`язковим. Покупець зобов`язаний викликати для участі у складанні двостороннього акту представника постачальника. Повідомлення про виклик представника постачальника направляється за допомогою поштового зв`язку з повідомленням про вручення або телефонного зв`язку, або засобами електронної пошти не пізніше 3-х робочих днів від дати виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування товару, тари або упаковки встановленим у договорі вимогам. Представник постачальника зобов`язаний з`явитись для складання двостороннього акту не пізніше 3-х календарних днів від дати отримання такого повідомлення покупця. У випадку недопоставки товару, поставки некомплектного, неякісного товару або товару в тарі, упаковці що не відповідає вимогам даного договору, покупець має право вимагати від постачальника допоставки товару, доукомплектування товару, заміни неякісного товару на якісний або відмовитися від товару та його оплати та/або вимагати повернення сплаченої за нього суми. Постачальник зобов`язується виконати зазначені вимоги покупця протягом 60 календарних днів від дати складання акта, зазначеного у п. 4.2 договору, та письмового повідомлення покупця про порушення умов даного договору, при цьому всі витрати, пов`язані з виконанням таких вимог, покладаються на постачальник (пункт 3.3 договору).

Пунктом 3.5 договору передбачено, що факт прийому - передачі товару оформлюється шляхом підписання відповідної накладної та/або інших супроводжувальних документів.

Ціна та кількість товару зазначається в рахунках - фактурах та видаткових накладних на товар. Загальна сума даного договору складається з вартості поставленого товару покупцеві за весь період дії цього договору (п.4.1 договору).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата за товар за цим договором здійснюється на умовах попередньої оплати за кожну окрему партію товару і проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5-ти банківських днів з дати виписки рахунку - фактури на кожну окрему партію товару. У випадку нездійснення оплати протягом 5-ти банківських днів від дати виписки рахунку - фактури, рахунок - фактура вважається анульованим, а постачальник має виписати новий рахунок - фактуру із скорегованими цінами на товар у випадку їх зміни. Сторони можуть передбачити інший порядок оплати, про що скласти відповідну додаткову угоду до цього договору. При цьому датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12 2019 включно, але в будь - якому випадку до виконання сторонами своїх обов`язків. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про намір його розірвати, то договір вважається автоматично пролонгований на кожний наступний календарний рік (п. 7.1. договору).

Між сторонами підписано специфікацію № 1 до договору поставки № 38 від 16.05.2019 на загальну суму 653 300 грн. Згідно специфікації кількість товару 13900 кг, ціна за одиницю 47 грн, комплектність товару 556 мішків. Також вказано, що покупець сплачує передоплату у розмірі 50% від загальної вартості товару, протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання рахунку. Залишок 50% від вартості товару, покупець зобов`язується сплатити протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання товару.

Факт укладення договору та специфікації №1 до договору відповідачем не оспорено.

Відповідно до заявки на разове перевезення від 17.05.2019, підписаної між ТОВ ЛІМЕТРІН та ФОП Власенко Е. В . , перевізник зобов`язався своєчасно надати технічно справний транспортний засіб під завантаження та здійснити перевезення вантажу до місця призначення у терміни встановлені договором і здати вантаж одержувачу по якості і кількості, забезпечити збереження вантажу на весь час перевезення (під пломбою), якщо інше не встановлено умовами замовлення. Адресою розвантаження зазначено: м. Чернігів, Новозаводський район, провулок Самоквасова, буд. 9 , ТОВ "ТРІКС". Дата розвантаження 20.05.2019.

На виконання заявки на разове перевезення від 17.05.2019 між ФОП Власенко Е. В . та ТОВ ЛІМЕРТІН підписано акт надання послуг № 306 від 20.05.2019 на суму 10 000 грн за надані послуги по перевезенню вантажів м. Одеса - м. Чернігів.

В матеріалах справи наявна товарно - транспортна накладна № 170519 від 17.05.2019 на перевезення вантажу масою 12900 кг та зазначено кількість місць 516.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар по видатковій накладній № 51 від 20.05.2019 на суму 653 300 грн в кількості 13900 кг, а відповідачем отримано, що підтверджується підписами представників та печатками товариств на накладній.

Факт поставки товару відповідачем не оспорюється, однак відповідач стверджує про поставку товару в меншій кількості ніж обумовлено специфікацією №1 до договору поставки №38 від 16.05.2019 з посиланням на ТТН №170519 від 17.05.2019 та неналежної якості з посиланням на Акт №1 від 21.05.2019.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не передбачено договором або законом.

Договором та специфікацією було обумовлено попередню оплату товару, однак поставка позивачем товару була здійснена без попередньої оплати, факт передачі позивачем товару підтверджується видатковою накладною № 51 від 20.05.2019 без здійснення попередньої оплати, у зв`язку з цим відповідач мав розрахуватись з позивачем у повному обсязі протягом п`яти календарних днів з моменту отримання товару з урахування умов вищевказаних договірних умов (п.2.3 договору та специфікації № 1 до договору поставки № 38 від 16.05.2019). В зв`язку з чим прострочка відповідачем оплати товару починається з 26.05.2019.

Відповідачем здійснено часткову оплату товару на загальну суму 130 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 98 від 20.06.2019 на суму 5 0000 грн, випискою по рахунку № 2600.7.01.0588976 від 21.06.2019, платіжним дорученням № 108 від 17.07.2019 на суму 80 000 грн, випискою по рахунку № 2600.7.01.0588976 від 05.09.2019.

Доказів повної оплати вартості отриманого товару за договору поставки №38 від 16.05.2019 відповідачем суду не надано. Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар в сумі 523 300 грн.

08.07.2019 позивач надіслав відповідачу претензію № 107 з проханням оплатити заборгованість за отриманий товар. Претензія отримана відповідачем 15.07.2019, однак відповідь на претензію відповідач не надав.

В матеріалах справи наявний акт звірки за період з 01.01.2019 по 15.08.2019 за договором поставки № 38 від 16.05.2019, згідно якого заборгованість відповідача становить 523 300 грн, вказаний акт підписаний обома сторонами. Факт підписання такого акту звірки відповідачем не оспорюється.

Відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 187/789/17 від 03.07.2019 підписання акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованість в сумі, щодо якої виник спір, свідчить про визнання особою боргу.

Сторонами не заперечено факт відсутності правовідносин поставки аналогічного товару після 16.05.2019 (дати укладення договору №38), наявності правовідносин по договору №35, укладеного сторонами 13.05.2019, за яким зобов`язання між сторонами виконано щодо поставки позивачем, так й щодо оплати відповідачем в повному обсязі. А тому правовідносини поставки на підставі договору поставки №35 від 13.05.2019 не впливають на виконання сторонами обов`язків по договору поставки №38 від 16.05.2019.

Заперечення відповідача щодо кількості та якості поставленої по видатковій накладній №51 від 20.05.2019 товару судом першої інстанції вірно відхилено враховуючи наступне.

В матеріалах справи наявний акт № 1 від 21.05.2019, складений комісією відповідача у складі: директора ОСОБА_6, начальника виробництва ОСОБА_7, продавця (працівник відповідача) ОСОБА_4 у м. Чернігові. В акті зазначено, що комісією встановлено: невідповідність кількості реально поставленого полістиролу кількості, вказаній у видатковій накладній № 51 від 20.05.2019, відсутність сертифіката відповідності на поставлену продукцію, зазначено про прострочення політистиролу, а саме на мішках поставленої партії зазначена дата виробництва серпень 2018 року. Термін придатності полістиролу 6 місяців з дати виробництва.

Умови договору поставки №38 від 16.05.2019, викладені у п. 3.1 містять домовленість сторін про застосування Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-техічного призначення й товарів народного споживання по кількості (затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6) і Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості (затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Акт №1 від 21.05.2019 не містить зазначення, що приймання товару по кількості здійснено, у зв`язку з неявкою представника позивача, із залученням представника іншого підприємства, отриманням від позивача згоди на одностороннє приймання продукції.

Акт №1 від 21.05.2019 складено лише за участю представників відповідача та не містить відомостей про попередження членів комісії про відповідальність за підписання акту.

Акт №1 від 21.05.2019 не містить зазначення про повідомлення позивача про виклик його представника для прийняття товару за якістю, без його присутності, згоду постачальника на прийняття товару за якістю, без його присутності, про ознайомлення з Інструкцією та до приймання товару по якості не залучено уповноважених осіб за умовами п.20 Інструкції.

З урахуванням вірно встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про складення відповідачем Акту №1 від 21.05.2019 з порушенням Інструкції П-6 та Інструкції П-7 в односторонньому порядку.

Фотокопія, на якій зафіксовано мішок з нанесеним на ньому маркуванням, судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги як належний доказ, оскільки з матеріалів справи вбачається існування правовідносин постачання аналогічної продукції позивачем відповідачу на підставі договору №35 від 13.05.2019 та отримання відповідачем товару по видатковій накладній №45 від 14.05.2019, відсутності інших поставок (окрім поставки по договору №38 від 16.05.2019 та видатковій накладній №51 від 20.05.2019), а тому ідентифікувати фіксування відповідачем саме товару (мішку) по видатковій накладній №51 від 20.05.2019 є неможливим, оскільки товар не визначений індивідуальними ознаками. Окрім того, наявне на фотокопії маркування на мішку не відповідає товару за умовами договору, оскільки не містить назви товару V-Stepsy F-301, зазначеної в накладній №51 від 20.05.2019.

Враховуючи відсутність в Акті №1 від 21.05.2019 відповідача відомостей та вчинених дій за приписами Інструкцій П-6 та П-7, одностороннє складання Акту відповідачем, враховуючи докази позивача про наявність підписаної сторонами накладної №51 від 20.05.2019, підписаного сторонами акту звірки, вчинення відповідачем дій по частковій оплаті товару по накладній №51 від 20.05.2019, Акт №1 від 21.05.2019 є неналежним доказом в підтвердження відповідачем існування обставин недостачі та неякісності товару.

Відповідачем не надано доказів направлення позивачу Акту №1 від 21.05.2019, що унеможливлює застосування до позивача умов абзацу 2 п.3.3. договору поставки № 38 від 16.05.2019 .

Посилання відповідача на відсутність доказів звернення покупця до постачальника із замовленням на отримання товару спростовуються фактом прийняття товару відповідачем за накладною №51 від 20.05.2019 та в подальшому його частковою оплатою, а тому й існуванням обов`язку відповідача оплатити прийнятий товар по ціні, яка відповідає умовам специфікації №1 до договору поставки №38 від 16.05.2019, відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України.

Крім того, слід зазначити, що підписання відповідачем видаткової накладної №51 від 20.05.2019, яка є первинним документом у розумінні ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України і п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.1995 та фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку відповідача щодо здійснення розрахунків з позивачем за отриманий товар, з огляду на наявність у накладній всіх необхідних реквізитів для здійснення оплати. В той час, як ТТН № 190519 від 19.05.2019, на яку посилається відповідач, є документом, який підтверджує послугу перевезення, а не поставки товару, а тому судом першої інстанції такий доказ, як підтвердження відповідачем факту поставки позивачем товару меншої кількості правильно визнано не належним.

Відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування невідповідності кількості реально поставленого товару кількості товару вказаній у видатковій накладній №51 від 20.05.2019, ненадання позивачем відповідачу сертифікату відповідності на поставлений товар, поставки товару з простроченим терміном придатності, з вчиненням відповідачем дій визначених ст.ст. 666,670,678 Цивільного кодексу України, що спростовує доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі в обґрунтування відмови у стягненні вартості поставленого позивачем відповідачу товару на суму 523300грн. за видатковою накладною №51 від 20.05.2019 на виконання договору поставки №38 від 16.05.2019 та нарахованих 3% річних на суму 6003грн. від простроченої суми боргу за поставлений товар.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по оплаті отриманого товару в сумі 523 300 грн.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 6 003 грн 3 % річних за період з 26.05.2019 по 01.10.2019.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, згідно розрахунку суду першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних становить 6 003 грн. 75 коп., проте при ухваленні рішення суд першої інстанції вірно врахував процесуальну неможливість виходити за межі позовних вимог (частина друга статті 237 Господарського процесуального кодексу України), а тому підставно задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 6003 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг в сумі 523 300 грн та 3 % річних в сумі 6003 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У поданій апеляційній скарзі відповідачем не наведено доводів щодо неправомірності стягнення витрат на професійну правничу допомогу на суму 13 500 грн. Тому, суд апеляційної інстанції не надає правову оцінку правомірності стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на суму 13 500 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу на підставі вищевикладеного та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 у справі № 927/796/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІКС" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 у справі № 927/796/19 слід залишити без змін.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІКС".

Керуючись ст. ст. 129, 269-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІКС" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 у справі № 927/796/19 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІКС" .

3. Поновити дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 у справі № 927/796/19.

4. Матеріали справи № 927/796/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288,289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.06.2020.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова