Рішення

від 04.06.2020 по справі 906/189/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/189/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Овадчук О.О. - паспорт НОМЕР_5 від 17.11.1997;

від відповідача: Грищенко П.А. - керівник, паспорт НОМЕР_2 від 25.11.1999;

присутні: Овадчук М.Д. - паспорт НОМЕР_3 від 17.11.1997,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи- підприємця Овадчук Ольги Олексіївни

до Комунального підприємства "Гарне місто" Овруцької міської ради

про зобов`язання здійснення перерахунку за нараховані та фактично ненадані послуги з управління багатоквартирним будинком, розірвання договору

Фізична особа - підприємець Овадчук Ольга Олексіївна звернулась до суду з позовом, згідно якого просить зобов`язати КП "Гарне місто" Овруцької міської ради Житомирської області здійснити перерахунок за послуги на управління Фізичній особі - підприємцю Овадчук Ользі Олексіївні в сторону її зменшення за період з квітня 2019 до ухвалення рішення, у якому послуги на управління взагалі не надавалися; розірвати договір про надання послуги з управлінням багатоквартирним будинком №52 від 01.02.2019.

Ухвалою від 18.02.2020 суддя Терлецька-Байдюк Н . Я. прийняла позовну заяву до розгляду, відкрила провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначила підготовче засідання.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області від 03.03.2020 №53/2020, у зв`язку з тим, що суддя Терлецька-Байдюк Н.Я. рішенням Вищої ради правосуддя №621/0/15-20 від 27.02.2020 звільнена з посади судді Господарського суду Житомирської області у відставку, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями №906/189/20, згідно якого вказана справа була передана судді Вельмакіній Т.М.

Ухвалою від 10.03.2020 суддя Вельмакіна Т.М. прийняла справу №906/189/20 до свого провадження та призначила підготовче засідання суду на 31.03.2020.

Ухвалою від 31.03.2020 суд відклав підготовче засідання на 28.04.2020.

Ухвалою від 28.04.2020 суд продовжив підготовче провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 13.05.2020.

Ухвалою від 13.05.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/189/20 до судового розгляду по суті на 04.06.2020.

В судовому засіданні 04.06.2020 позивач позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що не мав би заперечень щодо оплати послуг за договором, якби вони надавалися належним чином.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Зауважив, що лише після сплати заборгованості за Договором позивач мав би звернутися до відповідача стосовно врегулювання питання надання послуг, як в цілому, так і відносно їх якості. Пояснив, що за заявлений період щодо зменшення вартості послуг розрахунки за договором позивач взагалі не провів.

У судовому засіданні 04.06.2020 оголошувалась перерва до 15 год. 00 хв. 04.06.2020.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач є власником нежилого приміщення магазину загальною площею 102,1 кв.м. за адресою: м . АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 22.02.2007 року та витягом з Державного реєстру правочинів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що між нею, в особі уповноваженого співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 - ОСОБА_3 , та Комунальним підприємством "Гарне місто" Овруцької міської ради Житомирської області (надалі - відповідач), було укладено Договір №52 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (далі - Договір).

Зазначає, що свої зобов`язання за Договором щодо сплати рахунків за послуги з управління багатоквартирним будинком виконувала вчасно та у повному обсязі, однак відповідач порушив свої договірні зобов`язання та взагалі не надавав передбачені Договором послуги з 01.02.2019 року по даний час.

Також позивач стверджує, що магазин має відокремлений вихід і будь-якого зв`язку з під`їздами та підвальними приміщеннями не має, тому не користується частиною послуг, а частину послуг відповідач не надає, однак нараховує до сплати їх вартість.

Зазначає, що 02.04.2019 та 12.04.2019 на адресу відповідача були направлені листи, згідно яких позивач просила переглянути стосовно неї тарифи, однак листами від 09.04.2019 та від 28.05.2019 відповідач відмовив здійснити перерахунок, мотивуючи тим, що діюче законодавство не передбачає розроблення окремого кошторису витрат для нежитлового приміщення.

Вказує, що 31.05.2019, 02.07.2019, 19.08.2019 нею були складені акти-претензії, у яких зафіксовано факт ненадання обумовлених договором послуг, однак за період з серпня 2019 року по даний час КП "Гарне місто" виставило до оплати рахунки за послуги як за такі, що надавалися. У перерахунку суми наданих їй послуг відповідач також відмовив.

За вказаного, на адресу відповідача було направлено лист про розірвання Договору №52 від 01.02.2019 та не продовження його на наступний термін, у зв`язку із щомісячним ненаданням передбачених ним послуг, однак листом від 05.12.2019 відповідач відмовив у розірванні Договору.

Також позивач вказує, що за грудень 2019 року та за січень 2020 відповідач надав лише рахунки-фактури, а акти здачі-приймання послуг взагалі на надавались. Оскільки передбачені Договором послуги вона не отримувала, тому змушена була здійснювати оплату за такі послуги найманим працівникам, що призвело до подвійної їх оплати.

Заявляючи вказані вимоги, позивач зсилається на ст. 526, 530, 629 ЦК України, ст. 5, 18, 22 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів".

Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву (а.с. 76-83), позовні вимоги вважає безпідставними. Вказує, що діюче законодавство не передбачає розроблення окремого кошторису витрат для нежитлових приміщень, які мають окремий вихід.

Вважає безпідставним зсилання позивача на ст. 5, 8, 2 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", оскільки вказані норма не мають відношення до предмета спору.

Пояснив, що на всі листи позивача, які надійшли на адресу КП "Гарне місто" було надано відповідь та запропоновано позивачу провести збори співвласників багатоквартирного будинку щодо зменшення йому оплати.

Зазначив, що на лист позивача про розірвання Договору було надано відповідь з роз`ясненням вимог чинного законодавства щодо надання послуги з управління багатоквартирним будинком та оплати за надані послуги, а також про зменшення вартості надання послуги для позивача.

Зауважив, що:

- в актах-претензіях відсутні кількісні та якісні показники житлово-комунальних послуг, незрозуміло як саме вимірювалась частки наданих/ненаданих послуг, не означені правові підстави для висновку про ненадання у повному обсязі житлово-комунальних послуг, у який спосіб здійснювалась фіксація ненадання/неповного надання послуг тощо;

- акти-претензії за змістом, суб`єктним колом, відсутністю будь-яких вимірів кількісних та якісних показників послуг, позбавляють цей документ юридичної самостійності та доказової сили;

- у позовній заяві не зазначено джерело інформації стосовно структури та її вартісних характеристик, які використовувались позивачем при складанні акта-претензії, що унеможливлює здійснення його перевірки, з`ясування правильності розрахунків тощо;

- вимоги щодо якості послуги з управління будинком застосовувались до тих послуг, що були передбачені структурою тарифу - Кошторисом витрат.

Вважає, що нарахування за послуги було здійснено правомірно, а підстави для здійснення перерахунків їх вартості відсутні.

Оскільки рішень співвласників про розірвання Договору №52 від 01.02.2019 не надходило, вимогу позивача про розірвання цього Договору також вважає безпідставною.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.

У ст. 13 Конституції України зазначено про те, що власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними зі спільним майном.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 № 417-VIII (далі - ЗУ № 417-VIII).

Згідно з п. 1 ст. 1 ЗУ № 417-VIII, багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна (п.3 ч.1 ст. 1 ЗУ № 417-VIII).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ № 417-VIII, власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку п р о п о р ц і й н о до його частки співвласника (ч.2 ст. 7 ЗУ № 417-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 9 ЗУ № 417-VIII, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 11 ЗУ № 417-VIII, управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором; вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (згідно рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем; умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.02.2019 між КП "Гарне місто" Овруцької міської ради Житомирської області (далі - Управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 в особі ОСОБА_3 , що діє на підставі протоколу (на підставі рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку), укладено Типовий договір №52 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з додатками (а.с. 20-23). Вказаний Типовий договір затверджений постановою КМУ від 05.09.2018 № 712.

Наведене спростовує твердження позивача, викладене у позовній заяві про те, що вищевказаний Договір №52 укладено між нею та КП "Гарне місто".

За умовами п. 1 Договору, управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що розташований за адресою Древлянська, 4 (далі - будинок), а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

За п. 3 Договору, послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.

Послуга з управління включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

Оскільки позивач згідно позовної заяви стверджує, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором та взагалі не надавав передбачені Договором послуги з 01.02.2019 по даний час, суд проаналізував надані на підтвердження зазначеного документи та встановив, що матеріали справи місять листи та акти-претензії, в яких ФОП Овадчук О.О, просила КП "Гарне місто", зокрема, не враховувати в кошторис витрат на прибирання та утримання спільного майна та прилягаючої території, витрат на ремонти та енергозабезпечення в під`їздах та підвальному приміщенні, зробити відповідний перерахунок кошторису для ФОП Овадчук О.О. (а.с. 30, 32, 39, 48, 49, 52).

У відповідях на отримані листи та акти-претензії відповідач відмовляв здійснити перерахунки з посиланням на те, що чинне законодавство не передбачає розроблення окремого кошторису витрат для нежитлових приміщень та рекомендував провести загальні збори співвласників будинку для обговорення та вирішення питання зменшення оплати шляхом розподілення частки витрат співвласника між мешканцями будинку (а.с. 31, 33-38, 40-47,51,54-55).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 12 ЗУ № 417-VIII, витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком (ч. 3 ст. 12 Закону).

Відповідно до п. 10 Договору №52, укладеного згідно рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку, ціна за послуги з управління становить 2,96 грн (в тому числі ПДВ, якщо управитель є його платником) на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку у розмірі 2,82 грн відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - коштрис витрат), що міститься у додатку №4 до даного договору; винагороду управителю в розмірі 0,14 грн на місяць.

Новий кошторис витрат погоджується співвласниками шляхом прийняття відповідного рішення у порядку, встановленого законом, з подальшим внесенням змін до цього договору. У випадку, якщо новий кошторис витрат співвласниками не погоджено, продовжує діяти раніше погоджений кошторис витрат (абз.2 п. 12 Договору).

Суд встановив, що 01.02.2019 сторони підписали Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території (Додаток №4 до Договору (а.с.23)), з якого вбачається, що вартість послуг для всіх співвласників визначається однаковою. Окремого кошторису витрат для нежитлових приміщень матеріали справи не містять. При цьому, відповідач підтвердив, що такий кошторис не складався та чинним законодавством не передбачений, що не спростовано позивачем.

Суд також враховує, що згідно з п. 12 ст. 10 ЗУ ЗУ № 417-VIII, за рішенням зборів співвласників повноваження щодо прийняття рішень стосовно спільного майна, яким користується лише певна група співвласників (співвласники квартир та нежитлових приміщень, розташованих в одному під`їзді або секції багатоквартирного будинку, тощо), за умови що при цьому не порушуються права інших співвласників, можуть бути передані цій групі співвласників. Такі рішення стосовно спільного майна приймаються зборами зазначеної групи співвласників у порядку, передбаченому частинами четвертою - шостою, восьмою - одинадцятою цієї статті.

Однак доказів того, що згідно п. 12 ст. 10 ЗУ ЗУ № 417-VIII приймалися відповідні рішення, сторонами не надано.

Натомість, матеріали справи містять протокол зборів співвласників багатоквартирного будинк, з якого вбачається, що на зборах були присутні 28 співвласників. На порядок денний зборів винесено питання щодо зменшення оплати за надання послуги з управління багатоквартирним будинком у м . АДРЕСА_2 , для нежитлового приміщення "магазин Ромашка", яким володіє ФОП Овадчук О.В. За результатами проведених зборів одноголосно було прийнято рішення не надавати згоду ФОП Овадчук О.В. на зменшення оплати за надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що послуги за Договором надаються відповідачу не з утримання належного йому на праві власності нежитлового приміщення, а з утримання багатоквартирного будинку вцілому та його прибудинкової території, тому позивач, згідно з приписами ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", зобов`язаний пропорційно займаній площі відшкодовувати витрати відповідача на ці послуги, оскільки іншого порядку рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку не визначено.

До того ж, позивач не надав будь-якого власного розрахунку вартості наданих, або не наданих відповідачем послуг, не зазначив до якого розміру чи на яку суму він просить здійснити перерахунок.

З огляду на викладене, суд вважає що підстави зобов`язати відповідача здійснити перерахунок за послуги на управління ФОП Овадчук О.О. в сторону зменшення за період з квітня 2019 до винесення рішення, відсутні.

Відповідно до п. 30 Договору, останній набирає чинності з 01.02.2019 та укладається строком на один рік.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік (п. 31 Договору).

Однак, матеріали справи не містять доказів направлення співвласниками такого повідомлення відповідачу, тому Договір №52 від 01.02.2019 є продовженим на один рік - до 01.02.2020.

Оскільки позивач ставить вимогу про розірвання договору про надання послуги з управлінням багатоквартирним будинком №52 від 01.02.2019 на підставі п.п. 3.2. Договору, у зв`язку з невиконанням управителем вимог цього Договору, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Загальний порядок для розірвання договорів визначений ст. 188 ГК України.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За умовами п. 32 Договору, дія останнього припиняється:

- у разі закінчення строку, на який його укладено, якщо одна із сторін повідомила про відмову від договору відповідно до пункту 31 цього договору;

- достроково за згодою сторін або за рішенням суду в разі невиконання управителем та/або співвласниками вимог цього договору;

- у разі смерті фізичної особи - підприємця, який є управителем;

- у разі прийняття рішення про ліквідацію управителя або визнання його банкрутом;

- в інших випадках, передбачених законом.

Зважаючи на те, що Типовий договір №52 від 01.02.2019 укладено між "КП "Гарне місто" Овруцької міської ради Житомирської області та співвласниками багатоквартирного будинку, останній може бути розірваний лише сторонами цього правочину.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею; якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

За ч. 6 ст. 10 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Доказів прийняття загальними зборами співвласників рішення про дострокове розірвання Договору №52, зокрема й у зв`язку з невиконанням управителем вимог цього Договору, матеріали справи не містять.

Лист ФОП Овадчук О.О. від 12.11.2019 (а.с. 59) суд не розцінює як належний доказ направлення повідомлення про дострокове розірвання Договору №52, оскільки останній укладено не з позивачем, а із співвласниками багатоквартирного будинку, що вказує на обов`язковість дотримання вищезазначеного порядку його розірвання. Так само і акти - претензії, у зв`язку з зазначеним, не розцінюються судом як такі, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

В абз. 4 ч. 5 ст. 13 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку також визначено порядок розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного з управителем, а саме шляхом направлення відповідного повідомлення не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.

Тобто, право співвласників будинку на розірвання договору з управителем, в тому числі у разі прийняття рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком, залежить виключно від наявності відповідного рішення співвласників багатоквартирного будинку та направлення існуючому управителю повідомлення з додержанням вищевказаного строку, на підставі зазначеного рішення.

За вказаного, у задоволенні позову в частині розірвання договору про надання послуги з управлінням багатоквартирним будинком №52 від 01.02.2019 також слід відмовити.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини, у задоволенні позову суд відмовляє.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 73-79, 86, 123, 29, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Фізичної особи - підприємця Овадчук Ольги Олексіївни ( АДРЕСА_3 . ід. номер НОМЕР_4 ) до Комунального підприємства "Гарне місто" Овруцької міської ради (11100, Житомирська обл., Овруцький р-н, м. Овруч, вул. Франка, буд. 5А, ід. код 40711424) відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.06.20

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек. з пов.).