Рішення

від 02.06.2020 по справі 908/337/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/10/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2020 Справа № 908/337/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/337/20

за позовом: Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 35)

до відповідача: Приватного підприємства «Декот» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 1-В)

про стягнення суми

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

14.02.2020 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 12/04-83 від 10.02.2020) Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Приватного підприємства «Декот» про стягнення 287306,40 грн. штрафу відповідно до п. 11.5.1 договору від 26.12.2018 № 820/НХ-18.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 14.02.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/337/20 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.02.2020 суддею Мірошниченко М.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/337/20 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 33/10/20. Підготовче засідання призначено на 17.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання вих. № 12/04-164 від 03.03.2020 Комунального підприємства «Київський метрополітен» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 908/337/20.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.03.2020 відкладено підготовче засідання на 14.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.04.2020 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 05.05.2020.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня до 22 червня 2020 на усій території України установлено карантин. Заборонено, зокрема, регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні.

Рада суддів України звернулась до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання (заява Голови Ради суддів України щодо карантинних заходів від 11.03.2020).

Згідно ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 передбачено, що дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Постановою Верховної Ради України № 54-ІХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до деяких законодавчих актів України, в тому числі п.п. 3 п. 11 постановлено у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., №48, ст. 436) розділ X «Прикінцеві положення» доповнити пунктом 4 такого змісту: « 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

Враховуючи викладене, з огляду на те, що станом на дату судового засідання 05.05.2020 відомості про вручення ухвали суду від 14.04.2020 відповідачу у Господарського суду Запорізької області були відсутні, враховуючи, що встановлений тридцятиденний строк розгляду по суті справи № 908/337/20 спливає у період дії карантину, суд ухвалою від 05.05.2020 продовжив строк розгляду по суті справи № 908/337/20 на підставі Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Судове засідання відкладено у зв`язку з запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19" на 02.06.2020.

У судове засідання 02.06.2020 представники сторін не з`явилися, про час та місце слухання справи сторони повідомлені відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У судовому засіданні 02.06.2020 справу розглянуто, підписано вступну та резолютивну частини рішення.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений сторонами у справі договір № 820/НХ-18 від 26.12.2018, на виконання умов якого відповідач здійснив позивачу поставку товару на загальну суму 1809893,94 грн. Як стверджує позивач, останній як покупець здійснив оплату поставленого товару в повному розмірі відповідно до платіжних доручень № 1883 від 12.03.2019, № 2220 від 28.03.2019, № 3644 від 25.04.2019. При цьому після поставки товару відповідачем не було здійснено своєчасної реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено умови договору, вимоги чинного законодавства та призвело до втрати позивачем права на податковий кредит, спричинено збитки у сумі 287306,40 грн. Загалом відповідачем були складені податкові накладні на загальну суму поставленого товару за договором 1809893,94 грн. Проте, реєстрація податкових накладних на загальну суму 1723838,40 грн. була зупинена, оскільки податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Відповідачем не вжито заходів для відновлення реєстрації податкових накладних у єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, позивачем відповідно до п. 11.5.1 договору за порушення зобов`язання щодо своєчасної реєстрації податкових накладних нарахований відповідачу штраф у розмірі суми ПДВ (287306,40 грн.), яку позивач фактично сплатив в складі перерахованих коштів відповідачу, але який не було включено до податкового кредиту. Позов обґрунтований ст.ст. 11, 509, 527, 610, 611, 623, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України.

19.05.2020 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву не скористався, відзив на позов не подав.

Ухвала суду від 19.02.2020 про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання отримана відповідачем 21.02.2020. Таким чином, визначений судом строк для подання відзиву на позов сплинув 09.03.2020.

У подальшому ухвали суду про відкладення судових засідань та призначення справи до розгляду по суті отримані відповідачем 20.03.2020, 04.05.2020 та 13.05.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У судові засідання представник відповідача не з`являвся, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін у порядку ст. 165 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2018 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (покупець за договором, позивач) і Приватним підприємством «Декот» (постачальник, відповідач) укладений договір № 820/НХ-18, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця у встановлений термін Знаряддя , код 44510000-8 за ДК 021:2015 (викрутки, головки торцеві, трещітки, біти, ключі, плоскогубці, кліщі, утконоси, круглогубці, тонкогубці, кусачки, бокорізи, пасатіжи, ножиці, плиткорізи, рівні будівельні, набори інструменту та інше), далі - товар, визначений в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток 1) до договору, що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язався прийняти товар і сплатити його вартість (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору (у редакції додаткової угоди № 1 від 26.12.2018) сума договору становить 1857317,22 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 309552,87 грн.

Згідно п.п. 5.1, 5.2 товар має бути поставлений постачальником покупцю партіями за окремими письмовими замовленнями покупця. Поставка партії товару здійснюється протягом 20 календарних днів з дати отримання постачальником письмового замовлення від покупця.

Згідно п. 5.7 зобов`язання постачальника щодо поставки замовленої партії товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передання замовленої партії товару у власність покупця у місці поставки на підставі видаткової накладної.

У пункті 4.2 договору сторони визначили, що розрахунок за поставлену партію товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з дати поставки замовленої партії товару на склад покупця на підставі видаткової накладної.

Згідно п. 6.3.4 постачальник зобов`язався оформляти належним чином податкові накладні та інші первинні документи, дотримуючись вимог діючого законодавства та умов даного договору.

Відповідно до п. 10.1 (у редакції додаткової угоди № 2 від 28.03.2019) договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення підписів печатками сторін і діє до 30.04.2019 року.

Позивач направив відповідачу на поставку товару замовлення: № 1 від 10.01.2019, № 2 від 24.01.2019, № 3 від 13.03.2019, № 4 від 16.04.2019.

На підставі вказаних замовлень відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 1809893,94 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 9 від 22.01.2019, №№ 20, 21, 22, 26, 28, 29 від 28.01.2019, №№ 19, 24, 25, 27, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 39 від 29.01.2019, № 42 від 05.02.2019, № 49 від 11.02.2019, № 50 від 12.02.2019, № 57 від 05.04.2019, №№ 55, 56 від 09.04.2019, № 58 від 22.04.2019.

Позивач перерахував відповідачу 1809893,94 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1883 від 12.03.2019, № 2220 від 28.03.2019, № 3644 від 25.04.2019.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 22.05.2019 № 19/22-243, згідно якого просив виписати та зареєструвати в ЄРПОН податкові накладні за договором № 820-НХ-18 від 26.12.2018 або сплатити штраф згідно п. 11.5.1 договору.

Згідно з претензією від 12.07.2019 № 12/04-362, у зв`язку з ненаданням відповідачем позивачу податкових накладних, позивач вимагав сплати штрафу у сумі 287306,40 грн. згідно п. 11.5.1 договору. Претензія направлена відповідачу цінним листом з описом вкладення 16.07.2019.

Оскільки відповідач штраф не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом, за яким відкрите провадження у дійсній справі.

Вирішуючи спір по суті суд враховує таке.

Як визначено абзацом першим пункту 11.5.1 укладеного між сторонами договору від 26.12.2018 № 820/НХ-18 постачальник зобов`язаний в установлені Податковим кодексом України терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПОН) та надати її покупцю за його вимогою, відповідно до статті 201.10 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пп. а п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно приписів п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вказав позивач у позовній заяві загалом відповідачем були складені податкові накладні на загальну суму 1809893,94 грн. поставленого за договором товару. Проте, реєстрація податкових накладних на загальну суму 1723838,40 грн. була зупинена.

Згідно п. 201.16 реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, яка була чинною на момент зупинення реєстрації податкових накладних, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування (п. 15 Порядку).

Як слідує з матеріалів справи, реєстрація податкових накладних була зупинена, у квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено про зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до вказаного вище Порядку податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем податкові накладні на загальну суму 1723838,40 грн. зареєстровані не були (реєстрація була зупинена).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Пунктом 11.5.1 (абзац другий) договору узгоджено, якщо постачальник не зареєстрував податкову накладну (розрахунок коригування) в ЄРПН та/або не надав її покупцю за його вимогою, постачальник зобов`язаний сплатити на користь покупця штраф у розмірі суми ПДВ, яку покупець фактично сплатив в складі перерахування коштів постачальнику, але який не було включено до податкового кредиту у зв`язку з порушенням постачальником своїх зобов`язань щодо реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в ЄРПН та/або надання її покупцю.

З даного пункту договору вбачається, що відповідальність, передбачена означеним пунктом, може бути застосована до відповідача у випадках: не реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в ЄРПН та/або не надання її покупцю за його вимогою.

При цьому, як перший випадок, так і другий обумовлений п. 11.5.1 договору знаходиться у безпосередньому зв`язку з оцінкою дій відповідача та наявності його вини.

Як встановлено судом, відповідачем подано для реєстрації податкові накладні, однак їх реєстрація була зупинена, відповідачу було запропоновано ДФС України надати відповідні пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Матеріали справи не містять доказів реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмовий відзив на позов не подав.

З урахуванням наведеного, позивачем втрачено право на податковий кредит у сумі 287306,40 грн.

За наведених обставин у сукупності, судом встановлені обставин, які є підставою для застосування до відповідача відповідальності, визначеної сторонами у п. 11.5.1 договору, а отже вимоги про стягнення штрафу в розмірі 287306,40 грн. є обґрунтованими.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 4309,60 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Декот» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 1-В, код ЄДРПОУ 35842830) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 35, код ЄДРПОУ 03328913) 287306 (двісті вісімдесят сім тисяч триста шість) грн. 40 коп. штрафу відповідно до п. 11.5.1 договору, 4309 (чотири тисячі триста дев`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 12 червня 2020.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко