Рішення

від 12.06.2020 по справі 910/4815/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2020Справа № 910/4815/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Айпістайл , м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Дрозденка Андрія Анатолійовича, м. Київ

про стягнення 1 325,00 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Айпістайл (далі - ТзОВ Айпістайл /позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Дрозденка Андрія Анатолійовича (далі - ФОП Дрозденко А.А./відповідач) про стягнення 1 325,00 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків виконання робіт за договором на постачання некапітальних конструкцій №16.04.2019 від 16.04.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.04.2020 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Положеннями статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.04.2019 між Фізичною особою-підприємцем Дрозденко Андрієм Анатолійовичем (далі - виконавець/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Айпістайл (далі - замовник/позивач) укладено договір на постачання некапітальних конструкцій №16.04.2019, відповідно до якого виконавець зобов`язався поставити товар (некапітальні конструкції, а саме: розпашні двері з однокамерним склопакетом) та виконати послуги монтажу у повному обсязі та у строки, вказані у цьому договорі.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що договір дійсний з 16.04.2019 по 01.01.2020, а також погоджені такі проміжні етапи: 1) розробка ескізів до 25.04.2019; 2) затвердження ескізів до 27.04.2019; 3) установка конструкцій до 15.06.2019.

Договір може бути розірваний на вимогу замовника достроково, зокрема, у випадку порушення виконавцем проміжних строків, якщо таке порушення ставить під загрозу зриву остаточний строк виконання договору (п. 4.2. договору).

Згідно п. 6.1 договору сума цього договору складається з вартості матеріалів виконавця та послуг з монтажу і становить 53 000,00 грн.

Замовник сплачує 80% вартості товару та/або робіт, що визначена в п. 6.1 цього договору, у сумі 42 400,00 грн протягом трьох робочих днів з дати підписання цього договору (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 6.4 договору підписання акта або видаткової накладної приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 42 400,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5019 від 17.04.2019.

За твердженням позивача, відповідач в порушення умов договору не здійснив монтаж конструкцій у строк, передбачений договором, внаслідок чого ТзОВ Айпістайл направило ФОП Дрозденко А.А. претензію вих. № 7197 від 11.07.2019, в якій, зокрема, повідомило останнього про те, що позивач 11.07.2019 відмовляється від договору № 16.04.19 в частині виконання робіт в односторонньому порядку. Претензія також містила вимогу виплатити штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язання за договором №16.04.19 у сумі 1 378,00 грн.

Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, штрафні санкції не сплатив.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

За своїм змістом укладений між сторонами договір містить елементи договору поставки та надання послуг.

Так, у відповідності з ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання некапітальних конструкцій № 16.04.2019 від 16.04.2019, відповідно до якого позивач здійснив оплату 80% вартості товару та/або робіт у сумі 42 400,00 грн, а відповідач поставив товар, однак не здійснив монтаж у строк, передбачений договором, а саме: до 15.06.2019, що підтверджується матеріалами справи, на підтвердження зворотного відповідачем інших доказів суду не надано.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі порушення строків виконання робіт виконавцю нараховуються штрафні санкції у розмірі 0,1% від суми договору за кожен день прострочення.

Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 0,1% від суми договору за період з 16.06.2019 по 11.07.2019, що складає 1 325,00 грн. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій і встановив, що нарахування відповідають вимогам законодавства та договору.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання за договором та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Айпістайл про стягнення з Фізичної особи-підприємця Дрозденка Андрія Анатолійовича штрафних санкцій у сумі 1 325,00 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Айпістайл задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дрозденка Андрія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Айпістайл (02105, м. Київ, вул. Тампере, буд. 11-А; ідентифікаційний код 35207820) 1 325 (одну тисячу триста двадцять п`ять) грн 00 коп. штрафних санкцій та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України та пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук