Рішення

від 03.06.2020 по справі 917/2147/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2020 р. Справа № 917/2147/19

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд Лайн", вул. М.Ушакова, 1 Г, кв. 86, м. Київ, 03179

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод", проїзд Ярославський, 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39611

про стягнення 672 142,43 грн. заборгованості,

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.

Представники учасників справи:

Представник позивача: Короленко О.М., дов. № б/н від 11.02.20 р.,

Представник відповідача: Осадчий А.В., ордер ПТ № 075651 від 07.02.20 р.

Обставини справи: 13.12.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд Лайн" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" про стягнення 672 142,43 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року на підставі ст. 174 ГПК України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд Лайн" залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків.

21.01.2020 року від позивача до суду надійшов супровідний лист на виконання вимог ухвали суду від 16.12.2019 року про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 22.01.2020 року відкрито провадження у даній справі.

13.02.2020 року від відповідача надійшов відзив на позову заяву (арк. справи 134-135), в якому відповідач просить суд зменшити суму неустойки на 70%.

20.02.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив (арк. справи 137-139), згідно якої позивач заперечує проти зменшення суми пені.

12.03.2020 року позивач подав до суду із супровідним листом копії Договору № 13/11/2019 від 13.11.2019 р. про надання правових послуг; Додаткової угоди № 1 від 13.11.2019 р. до Договору № 13/11/2019 від 13.11.2019 р. про надання правових послуг; Ордеру КС № 169740 від 13.11.2019р. та Свідоцтва адвоката Короленко О.М, Звіт про надані послуги адвокатом від 11.03.2020р., докази відправки копії даного листа відповідачу по справі.

Ухвалою суду від 12.03.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.03.2020 року.

В судовому засіданні 31.03.2020 року суд оголосив протокольну ухвалу про оголошення перерви при розгляді справи по суті до 28.04.2020 року.

22.04.2020 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення щодо порядку розрахунків.

Ухвалою господарського суду від 28.04.2020 р. оголошено перерву в судовому засіданні та призначено наступне судове засідання на 21.05.2020 року на 10:00 год.

У період з 18.05.2020 року по 22.05.2020 року суддя Тимощенко О.М. приймала участь у підготовці для підтримання кваліфікації суддів місцевих господарських судів в Національній школі суддів України.

З огляду на що засідання суду 21.05.2020 р. не відбулося.

Враховуючи закінчення суддею Тимощенко О.М. курсів в Національній школі суддів України, ухвалою суду призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.06.2020 р..

03.06.2020 року позивач подав до суду із супровідним листом вх. № 5912 копії рахунку № 27/05-2020 від 27.05.2020 р., платіжного доручення № 75 від 27.05.2020 р., звіт про надані послуги адвокатом Короленко О.М. від 01.06.2020 р., докази відправки копії даного листа відповідачу по справі. В даному листі позивач повідомляє суд, що його витрати на оплату послуг адвоката збільшились на 7 000,00 грн. і станом на 03.06.2020 р. їх загальний розмір становить 17 000,00 грн.

В судовому засіданні 03.06.2020 р. представник позивача оголосив зміст позовних вимог та просив суд їх задовольнити повністю.

Представник відповідача оголосив заперечення проти позову.

Судом було досліджено докази, наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні 03.06.2020 року відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено коли буде виготовлено повний текст судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

10.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АКОРД ЛАЙН (далі - ТОВ АКОРД ЛАЙН або Позивач) та Публічним (наразі - Приватним) акціонерним товариством Кременчуцький колісний завод (далі по тексту - ПрАТ Кременчуцький колісний завод ) було укладено Договір за № 12/2012 транспортного експедирування вантажів (далі по тексту - Договір № 12/2012), згідно якого Експедитор за плату і за рахунок Замовника надає послуги міжнародних та внутрішніх автомобільних перевезень вантажів в порядку та на умовах, визначених в Договорі (далі - Договір, а.с. 20-23).

При укладенні договору сторони узгодили, зокрема, наступне :

- предметом даного договору є регламентування взаємовідносин між замовником та експедитором, які виникають при плануванні перевезень вантажів, розрахунках та здійсненні міжнародних та внутрішніх (по Україні) автомобільних перевезень, наданням інших послуг, пов`язаних з автомобільними перевезеннями вантажів. Експедитор приймає на себе зобов`язання організувати та забезпечити транспортування вантажів у відповідності з заявками Замовника, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується здійснити оплату Експедитору за виконані транспортно-експедиційні послуги по узгодженим ставкам-нетто. (п.1.1 Договору);

- оплата за транспортно-експедиційні послуги проводиться по погодженим ставкам нетто в національній валюті. Ставка-нетто, збільшення або зменшення рівня ставки, встановлюється та погоджується доповненнями до даного договору або заявками-дорученнями, де в кожній заявці-дорученні погоджується ставка - нетто (п. 3.1 Договору );

- замовник оплачує вартість послуг експедитора в розмірі, зазначеному в замовленнях на перевезення протягом 15 календарних днів з моменту надання експедитором рахунку, товарно-транспортних накладних, з відміткою про доставку вантажу, актів виконаних робіт (п. 3.2 Договору).

- за несвоєчасне виконання замовником своїх обов`язків передбачених договором, замовник сплачує експедитору неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки (п.4.2.5 Договору );

Відповідно до Доповнення № 39 від 12.03.2018 року до Договору (а.с. - 24) сторони вирішили викласти пункт 3.2 розділу 3 Договору в наступній редакції: Замовник сплачує вартість послуг Експедитора в розмірі, зазначеному в заявках на перевезення, протягом 100 календарних днів з моменту представлення Експедитором оригіналу рахунка, міжнародної товаротранспортної накладної СМR з відміткою про доставку вантажу, актів виконаних робіт. Відшкодування інших витрат Експедитора (штрафів, зборів і т.п.) здійснюється в такий же строк з моменту представлення підтверджуючих документів (листа простою).

Згідно Доповнення № 43 від 26.12.2018 до Договору сторони вирішили визначити строк дії Договору - до 31.12.2019 року

Як зазначає позивач, станом на 01.12.2018р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 3 093 682, 87 грн.

У листі ПрАТ Кременчуцький колісний завод від 03.12.2018 за № 17-24-1-1572-236 останнім було визначено Графік погашення простроченої заборгованості перед Експедитором, в якому відповідач зобов`язувався в строк до 26.04.19р. погасити заборгованість в розмірі 2 050 918,41 грн., а до 03.05.19р. - 2 177 263, 35 грн.. Проте, у визначений строк відповідач заборгованість не погасив.

Станом на 31.05.2019 року загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем по несплаті виставлених рахунків за надані послуги понад 100 днів складала: 2147 687, 90 грн. .

З огляду на неналежне виконання відповідачем умов Договору, 07.03.2019 року на адресу Відповідача було направлено Претензію вих. № 07/03-2019 від 07.03.2019 року з вимогою сплатити заборгованість протягом місяця. Дана вимога була залишена відповідачем без жодної відповіді (копія претензії та доказів направлення її відповідачу наявні у матеріалах справи).

Позивач звернувся з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області з вимогою стягнути вищезазначену заборгованість з Відповідача.

Рішенням Господарського суду Полтавської області по справі № 917/895/19 було частково задоволено позовні вимоги Позивача, стягнуто з Відповідача 1 381 367, 85 грн. основного боргу, 251 210, 92 грн. пені, 47 366, 26 грн. 3 % річних, 28 967, 34 грн. судового збору, 9 731, 75 грн. витрат на правничу допомогу.

Крім того, на виконання умов Договору № 12/2012 позивачем було надано відповідачеві послуги з транспортно-експедиційного обслуговування на суму 573 346, 55 грн., по рахунках СФ-1282 від 01.02.19; СФ-1283 від 06.02.19; СФ-1284 від 15.02.19; СФ-1289 від 01.03.19; СФ-1287 від 04.03.19; СФ-1288 від 05.03.19; СФ-1291 від 25.03.19; СФ-1292 від 29.03.19; СФ-1290 від 30.03.19; СФ-1293 від 01.04.19; СФ-1295 від 16.04.19; СФ-1297 від 30.04.19; СФ-1296 від 02.05.19; СФ-1296-1 від 02.05.19; СФ-1298 від 05.05.19, строк оплати яких настав (більше 100 днів) вже після подачі позову по справі № 917/895/19, що підтверджується підписаними між сторонами актами здачі-прийняття (надання послуг) та міжнародними товаро-транспортними накладними CMR (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 26-72).

Дані рахунки відповідачем не були сплачені, що підтверджується підписаним представниками сторін та скріпленим печатками сторін Актом звірки взаємних розрахунків з січня 2019 по жовтень 2019 року, в якому зазначено суму заборгованості Відповідача станом на 31.10.2019 року (копія Акту звірки взаємних розрахунків з січня 2019 по жовтень 2019 року наявна у матеріалах справи, а.с. 83).

Вищезазначені акти виконаних робіт містять посилання на рахунок, по якому були надані послуги, на міжнародну товарно-транспортну накладну, найменування залученого перевізника, зазначення сторін про відсутність претензій одна до одної.

За даними позивача станом на 31.12.2019 відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманих ним послуг не виконав, заборгованість останнього складає 573 346,55 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 672 142,43 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 10.12.2012 р. Договору № 12/2012 транспортного експедирування вантажів, з яких : 573 346, 55 грн. основного боргу, 78 784. 83 грн. пені, 2 811, 55 грн. інфляційних втрат, 7 199, 50 грн. 3% річних за договором на транспортно-експедиторське обслуговування від 10.12.2012 року №12/2012. На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : Копія Договору № 12/2012 від 10.12.2012 року; Копія Доповнення № 39 від 12.03.2018 року до Договору; Копія Доповнення № 43 від 26.12.2018 року до Договору; Копія Рах. СФ-1282 від 01.02.19 р.; Копія Рах. СФ-1283 від 06.02.19 р.; Копія Рах. СФ-1284 від 15.02.19 р.; Копія Рах. СФ-1289 від 01.03.19 р.; Копія Рах. СФ-1287 від 04.03.19 р.; Копія Рах. СФ-1288 від 05.03.19 р.; Копія Рах. СФ-1291 від 25.03.19 р.; Копія Рах. СФ-1292 від 29.03.19 р.; Копія Pax. СФ-1290 від 30.03.19 р.; Копія Pax. СФ-1293 від 01.04.19 р.; Копія Рах. СФ-1295 від 16.04.19 р.; Копія Рах. СФ-1297 від 30.04.19 р.; Копія Рах. СФ-1296 від 02.05.19 р.; Копія Рах. СФ-1296-1 від 02.05.19 р.; Копія Рах. СФ-1298 від 05.05.19 р.; Копія Акту здачі-прийняття робіт № ОУ -1282 від 01.02.19 р.; Копія Акту здачі-прийняття робіт № ОУ -1283 від 06.02.19 р.; Копія Акту здачі-прийняття робіт № ОУ -1284 від 15.02.19 р.; Копія Акту здачі-прийняття робіт № ОУ -1289 від 01.03.19 р.; Копія Акту здачі-прийняття робіт № ОУ -1287 від 04.03.19 р.; Копія Акту здачі-прийняття робіт № ОУ -1288 від 05.03.19 р.; Копія Акту здачі-прийняття робіт № ОУ -1291 від 25.03.19 р.; Копія Акту здачі-прийняття робіт № ОУ -1292 від 29.03.19 р.; Копія Акту здачі-прийняття робіт № ОУ -1290 від 30.03.19 р.; Копія Акту здачі-прийняття робіт № ОУ -1293 від 01.04.19 р.; Копія Акту здачі-прийняття робіт № ОУ -1295 від 16.04.19 р.; Копія Акту здачі-прийняття робіт № ОУ -1297 від 30.04.19 р.; Копія Акту здачі-прийняття робіт № ОУ -1296 від 02.05.19 р.; Копія Акту здачі-прийняття робіт № ОУ -1296-1 від 02.05.19 р.; Копія Акту здачі-прийняття робіт № ОУ -1298 від 05.05.19 р.; Копія міжнародної товаро-транспортної накладної CMR № 731827; Копія міжнародної товаро-транспортної накладної CMR № 310502; Копія міжнародної товаро-транспортної накладної CMR № 731830; Копія міжнародної товаро-транспортної накладної CMR № 1044805; Копія міжнародної товаро-транспортної накладної CMR № 006508; Копія міжнародної товаро-транспортної накладної CMR № 109947; Копія міжнародної товаро-транспортної накладної CMR № 1073554; Копія міжнародної товаро-транспортної накладної CMR № 0121067; Копія міжнародної товаро-транспортної накладної CMR № 017292; Копія міжнародної товаро-транспортної накладної CMR № 404413; Копія міжнародної товаро-транспортної накладної CMR № 490147; Копія міжнародної товаро-транспортної накладної CMR № 490146; Копія міжнародної товаро-транспортної накладної CMR № 0108774; Копія міжнародної товаро-транспортної накладної CMR № 011514; Копія міжнародної товаро-транспортної накладної CMR № 011515; Копія міжнародної товаро-транспортної накладної CMR № 011322; Копія Банківської виписки з рахунку ТОВ Акорд Лайн з 01.01.19 по 27.11.19 р.; Копія Акту звірки взаємних розрахунків за січень 2019-квітень 2019 р.; Копія Акту звірки взаємних розрахунків з 01.01.2019 по 31.10.2019 р.; Розрахунок суми основного боргу Відповідача перед Позивачем по договору № 12/2012; Розрахунок суми пені за прострочення зобов`язання по договору № 12/2012; Розрахунок 3 % річних від суми простроченого боргу за договором № 12/2012; Розрахунок суми інфляційних витрат по Договору № 12/2012; Копія Листа Відповідача від 03.12.2018р. № 17-24-1-1572-236 (графік погашення заборгованості); Копія Претензії вих № 07/03-2019р. від 07.03.2019 року; Копія Рішення Господарського суду Полтавської області по справі № 917/895/19; Копія Договору № 13/11/2019 про надання юридичних послуг від 13.11.2019 року та Копія платіжного доручення № 3391 від 19.11.2019 року.

При прийнятті рішення зі спору суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ч.1 ст.931 ЦК України).

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні регулюються Законом України Про транспортно-експедиторську діяльність .

Згідно зі ст.1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст.9 Закону за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Частиною 2 ст. 12 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність встановлено обов`язок клієнта у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо надання ним послуг. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором оплатив отримані послуги не у повному обсязі та з порушенням строків, заборгованість останнього складає 573 346,55 грн.. Дана обставина відповідачем не спростовується.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 573 346,55 грн. основного боргу за отримані послуги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

В матеріалах справи наявні підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін акти звірки взаєморозрахунків сторін, які приймаються до уваги судом не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження факту наданням позивачем відповідачу відповідних послуг та наявності у відповідача боргу в означеній сумі.

При цьому, судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019 р. по справі №187/789/17, підписання в межах позовної давності боржником і кредитором акта взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір, належить до дій, які свідчать про визнання особою свого боргу.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 811,55 грн. інфляційних втрат з травня 2019 р. по жовтень 2019 р. та 7 199,50 грн. 3% річних за період з 13.05.2019 р. по 29.11.2019 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання з оплати отриманих послуг по кожному окремому рахунку та проведених відповідачем проплат), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Згідно п. 4.2.5 Договору за несвоєчасне виконання Замовником своїх зобов`язань, передбачених даним Договором, Замовник сплачує Експедитору неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день прострочки платежу.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань": платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 78 784,83 грн. пені за період з 13.05.2019 р. по 29.11.2019 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання з оплати отриманих послуг по кожному окремому рахунку та проведених відповідачем проплат), суд встановив, що вимоги відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач надав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) на 70%.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що він перебуває в скрутному фінансовому становищі, в підтвердження чого надав баланс (звіт про фінансовий стан.

Відповідач зазначає, що докази того, що позивач поніс збитки -відсутні. Відповідач , не зважаючи на скрутний фінансовий стан знайшов можливість скоротити заборгованість за час провадження у справі та вирішує питання про пошук грошових коштів для подальшого погашення заборгованості.

Позивач проти зменшення пені категорично заперечує.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За змістом наведених норм, зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності наведених вище виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідач не надав жодних доказів в обґрунтування поданого клопотання (відсутності коштів на рахунках чи відсутності або недостатності майна для погашення боргу, доказів загрози банкрутства в разі виконання судового рішення по даній справі тощо).

При вирішенні спору судом були враховано, що належна до стягнення сума пені не є значною в порівнянні з основним зобов`язанням за Договором.

З огляду на викладене, клопотання про зменшення санкцій судом відхиляється.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень щодо позову у відзиві відповідач суду не надав.

Стосовно пояснень відповідача ( арк. справи 205-208), поданих після закриття підготовчого провадження, суд зазначає, що відповідності до вимог ст.165, 167 Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, встановлено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен, зокрема, містити: - у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; -обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; -заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; - перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; - заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; - попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.

Відзив жодних заперечень проти позову не містить, крім клопотання про зменшення штрафних санкцій.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 573 346,55 грн. основного боргу, 78 784, 83 грн. пені, 2 811, 55 грн. інфляційних втрат, 7 199,50 грн. 3% річних за договором на транспортно-експедиторське обслуговування від 10.12.2012 року №12/2012, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в розмірі 17 000,00 грн.

Щодо відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Поряд із цим, при вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, у п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, у п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 та у п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

На підтвердження отримання професійної правової допомоги позивач надав копії : Договору № 13/11/2019 від 13.11.2019 р. про надання правових послуг; Додаткової угоди № 1 від 13.11.2019 р. до Договору № 13/11/2019 від 13.11.2019 р. про надання правових послуг; Ордеру КС № 169740 від 13.11.2019 р. та Свідоцтва адвоката Короленко О.М, Звіт про надані послуги адвокатом від 11.03.2020 р., рахунку № 27/05-2020 від 27.05.2020 р., платіжного доручення № 75 від 27.05.2020 р., звіт про надані послуги адвокатом Короленко О.М. від 01.06.2020 р..

Згідно ч. ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Відповідач заперечення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу позивача не надавав.

З огляду на надані докази, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 17 000,00 грн. є підтверджений матеріалами справи, співрозмірним наданому об`єму адвокатських послуг, тому витрати, на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" (проїзд Ярославський, 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39611, ідентифікаційний код 00231610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКОРД ЛАЙН" ( 03179, м. Київ, вул. М.Ушакова, буд. 1 Г, кв. 86, ідентифікаційний код 38272174) 573 346, 55 грн. основного боргу, 78 784, 83 грн. пені, 2 811, 55 грн. інфляційних втрат, 7 199,50 грн. 3% річних за договором на транспортно-експедиторське обслуговування від 10.12.2012 року №12/2012, 17 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 10 082,14 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.06.2020 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М.Тимощенко