Рішення

від 02.06.2020 по справі 120/858/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

02 червня 2020 р. Справа № 120/858/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши письмово в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до голови Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області Павлюка

Григорія Степановича,

Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до голови Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області Павлюка Григорія Степановича, Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області про оскарження дій розпорядника публічної інформації, у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Маньковецького сільського голови Барського району Вінницької області Павлюка Григорія Степановича, яка виявилась у невчасному розгляді звернення від 06.12.2019 року, за № 65, та ненаданні відповіді про результати його розгляду, та зобов`язати відповідача, провести перевірку причин неналежного розгляду звернення, та винних посадових осіб притягнути до передбаченої Законом відповідальності. Призначити повторний розгляд вказаного звернення.

- визнати протиправним та скасувати рішення 39 сесії 7 скликання Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області від 18.12.2019 року.

Підставою звернення до суду з даним позовом стало те, що на думку позивача, відповідачем при розгляді його заяви 06.12.2019 року за № 65 порушено порядок і строки її розгляду та протиправно відмовлено в її задоволенні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що звернувся із заявою до сесії Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області про розгляд питання про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади, повернення надміру сплачених коштів, а також проведення ревізії діяльності останньої за останні 3 роки. Заяву просив розглянути за його участі. Зазначена заява зареєстрована 06.12.2019 року за № К-65. Однак, у передбачений законом строк відповіді не отримав. Тому, 17.01.2020 року повторно звернувся із письмовою заявою за № К-1, на ім`я Маньковецького сільського голови, та просив повідомити про причини не розгляду заяви від 06.12.2019 року за № К-65. Після чого, безпосередньо у сільській раді позивачу вручено відповідь на його первинну заяву, разом із рішенням 39 сесії 7 скликання Маньковецької сільської ради, Барського району, Вінницької області, від 18.12.2019 року, яким рекомендовано йому звернутися до Барського відділення Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області.

Вказані обставини слугували зверненню ОСОБА_1 за захистом своїх прав до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 05.03.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до голови Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області Павлюка Григорія Степановича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишено без руху.

12.03.2020 року недоліки позивачем усунуто.

Ухвалою суду від 18.03.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

24.02.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того, зауважив, що заяву ОСОБА_1 06.12.2019 року за №К-65 розглянуто сесійно та у строки передбачені законодавством та повідомлено позивача, що підтверджується витягами з реєстру поштових повідомлень. Також зазначає, що сільська рада не є податковим агентом у правовідносинах, які виникли між податковим органом та позивачем, а тому, не зобов`язана уточнювати дані по сплаті чи не сплаті останнім земельного податку та необхідного розміру його сплати.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 06.12.2019 року звернувся із заявою за №К-65 до сесії Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області про розгляд питання про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади, повернення надміру сплачених коштів, а також проведення ревізії діяльності останньої за останні 3 роки.

Рішенням 39 сесії 7 скликання Маньковецької сільської ради, Барського району, Вінницької області, від 18.12.2019 року розглянуто заяву ОСОБА_1. К -65 від 06.12.2019 року про оплату земельного податку з фізичних осіб Маньковецької сільської ради та рекомендовано звернутися в Барське відділення Жмеринської ОДНІ ГУДФС у Вінницькій області для звірки надходжень коштів за 2018, 2019 роки.

Відповідно до листа від 24.12.2019 року за №К-65 надано відповідь, що заява від 06.12.2019 року № К-65 розглянута на 39 сесії 7 скликання 18.12.2019 року.

17.01.2020 року ОСОБА_1 повторно звернувся із письмовою заявою за №К-1, на ім`я Маньковецького сільського голови, просив повідомити про причини не розгляду заяви від 06.12.2019 року за № 65.

Листом від 24.01.2019 року за №К-1 надано відповідь, що заява К-65 від 06.12.2010 року розглядалась на 39 сесії 7 скликання 18.12.2019 року без участі ОСОБА_1 , так як про це не вказувалось у даній заяві.

Вважаючи, що при розгляді заяви 06.12.2019 року за № 65 відповідачем порушено порядок і строки її розгляду та протиправно відмовлено в її задоволенні, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права, свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Закон України "Про звернення громадян" регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до ст.1 вказаного Закону, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про звернення громадян", громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, серед іншого, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Положеннями статей 19, 20 Закону України "Про звернення громадян", визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

З аналізу вищезазначених норм права, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги та у разі її невідповідності Закону, оскаржити до суду.

Так, відповідно до пункту 2 розділу Сесії ради Регламенту Маньковецької сільської ради 7 скликання (далі - Регламент), затвердженого рішенням 2 сесії 7 скликання від 17.11.2015 року, визначено, що сесії ради проводяться відкрито та гласно. У відкритих засіданнях ради можуть брати участь народні депутати України, представники органів державної виконавчої влади, органів, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, уповноважені представники колективів, працівники засобів масової інформації та інші запрошені. Гласність роботи ради забезпечується інформацією про її діяльність на інформаційному стенді ради (п. 6 розділу Сесії ради Регламенту).

У силу пунктів 8, 9, та 24 Регламенту, розпорядження голови ради про скликання сесії ради доводиться до депутатів і населення не пізніше як за 10 днів до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд сесії.

Проекти рішень ради, інші документи і матеріали сесії, що вносяться на розгляд ради, надаються депутатам не пізніше як за 3 дні до сесії.

Для включення до переліку питань, які пропонується розглянути на сесії, не пізніше, як за 15 днів до сесії, до сільської ради подаються для реєстрації та передачі на розгляд голові сільської ради такі документи: лист-клопотання про необхідність розгляду питання на сесії; проект рішення з нормативним обґрунтуванням, завізований керівником управління, відділу, установи, організації, що ініціює його внесення і погодження із зацікавленими установами, організаціями; аналітичну-доповідну записку, ти якій викладається стан справ із запропонованого питання; текст проекту рішення та аналітичної довідки (анотації) подається в паперовому вигляді та в електронному вигляді на дискеті.

Враховуючи зазначені норми, сесії ради проводяться відкрито і гласно з обов`язковим повідомленням депутатів, населення, а також осіб питання яких передбачається внести на розгляд сесії.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся із заявою 06.12.2020 року, і яка зареєстрована за № 65 (а. с. 7) по питанню оплати земельного податку та просив дане звернення розглянути у його присутності.

Також зі сторони відповідача разом з відзивом на позовну заяву надано суду іншу копію звернення ОСОБА_1 за № 65 від 06.12.19, але в даному зверненні не зазначено прохання позивача про присутність при розгляді його заяви ( а. с. 42).

Але, твердження відповідача, що не потрібно запрошувати ОСОБА_1 по питанню перевірки викладених у зверненні фактів, а також на засідання сесії, суд до уваги не бере, керуючись наступними доказами.

Судом встановлено, що засідання 39 сесії 7 скликання Маньковецької сільської ради по розгляду його звернення відбулося 18.12.2020 року (а.с. 8), і на якій прийнято рішення "Про розгляд заяви ОСОБА_1 №К-65 від 06.12.2019 року", і сесією вирішено рекомендувати гр. ОСОБА_1 звернутися в Барське відділення Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницький області для звірки надходжень коштів за 2018, 2019 роки.

Таким чином, суд зазначає, що всупереч Регламенту відповідач в 10-денний термін не повідомив позивача про засідання сесії, а лише направив на адресу ОСОБА_1 лист-відповідь від 24.12.2019 року за № К-65.

Окрім того, позивач не був запрошений на засідання сесії де розглядалась його заява (звернення), не зважаючи на бажання останнього бути присутнім.

Суд критично відноситься та не бере до уваги посилання відповідача, як на доказ повідомлення позивача та вручення йому листів від 24.12.2019 року за № К-65 та 24.01.2019 року за № К-1, роздруківки трекінгу поштового відправлення № 2300001234049 та №2300001237773, ( а с. 42-43_ оскільки із останніх не можливо встановити яка саме кореспонденція надсилалась і зазначені повідомлення складені з порушенням строків визначених у Регламенті сільської ради.

Щодо посилання відповідача на те, що заява К-65 від 06.12.2010 року розглядалась на 39 сесії 7 скликання 18.12.2019 року без участі ОСОБА_1 , так як про це не вказувалось у даній заяві, суд зазначає, що матеріали справи містять копію заяви ОСОБА_1 з відбитком штампу вхідної кореспонденції відповідача і в якій відображено бажання позивача особисто брати участь при розгляді поданої ним заяви Також на даній копії є відмітка позивача про те, що заява відповідає оригіналу (а.с.7).

Разом з тим, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення .

Тобто, право особи на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень рішень є однією із ключових гарантій реалізації її прав у сфері публічної адміністрації.

Таким чином, позивач не був повідомлений про засідання 39 сесії 7 скликання Маньковецької сільської ради і в зв`язку з цим, не міг бути присутнім при прийнятті оскаржуваного рішення, і яке стосувалось саме його інтересів та захисту прав, чим позбавлено можливості останнього вносити пропозиції з питань які обговорюються, давати пояснення та інше.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що Маньковецька сільська рада з непередбачених законом та не підтверджених документально підстав розглянула неналежно заяву ОСОБА_1 без належної перевірки викладений у зверненні обставин та його належного повідомлення про розгляд звернення.

Відтак, суд вважає, що відповідач голова Маньковецької сільської ради Павлюк Г.С. , як керівник, вчинив протиправні дії щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 06.12.2019 року за № 65, з порушенням порядку його розгляду, не проведенням належної перевірки фактів, що викладені у заяві.

За таких обставин, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також, не заслуговує на увагу позиція позивача сільська рада не є податковим агентом у правовідносинах, які виникли між податковим органом та позивачем, а тому не зобов`язана уточнювати дані по сплаті чи не сплаті останнім земельного податку та необхідного розміру його сплати, оскільки відповідно до Закону України про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України; прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто, право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

У цьому випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача розглянути звернення є засобом дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Тому, з метою належного захисту прав позивача необхідно визнати протиправним та скасувати рішення 39 сесії 7 скликання Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області, від 18.12.2019 року та зобов`язати Маньковецьку сільську раду Барського району Вінницької області повторно розглянути звернення позивача з урахуванням висновків зроблених судом у мотивувальній частині цього рішення.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати при зверненні до суду, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1682 грн, однак, квитанцією №0.0.1611384459.1. документально підтверджується сплата судового збору у розмірі 841 грн.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 841 грн підлягає стягненню з бюджетних асигнувань Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з п. 1 ч.3 та ч.4 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач у позовній заяві зазначив, щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Але, на підтвердження понесених витрат позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката, які поніс громадянин ОСОБА_1 , квитанцію до прибуткового касового ордеру №4 від 06.02.2020 року про прийняття адвокатом Невольчуком С .П. коштів у сумі 3000 грн на підставі договору про надання правничої допомоги без номеру та дати. При цьому, позивачем до матеріалів справи не надано зазначеного договору, тому у суду відсутня можливість встановити наявність представництва інтересів позивача, саме у конкретній справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правову допомогу з відповідача, оскільки позивачем не підтверджено належними документами факту понесення таких витрат саме у цій справі.

Однак, суд роз`яснює позивачу ОСОБА_1 , що відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України, маєте право подати належні докази понесених витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність голови Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області Павлюка Григорія Степановича щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 06.12.2019 року за № 65.

Визнати протиправним та скасувати рішення 39 сесії 7 скликання Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області від 18.12.2019 року.

Зобов`язати Маньковецьку сільську раду Барського району Вінницької області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 06.12.2019 року за № 65, з урахуванням висновків зроблених судом у мотивувальній частині цього рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду з цим позовом судовий збір у розмірі 841 грн (вісімсот сорок одну гривню) за рахунок бюджетних асигнувань Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП -1811029933 , тел.: ( 098 )-203-12-22) ;

Відповідач - 1 Голова Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області Павлюк Григорій Степанович (23030, с. Маньківці, вул. Грушевського, 14 , Барський район, Вінницька область);

Відповідач - 2 Маньковецька сільська рада Барського району Вінницької області (23030, с. Маньківці, вул. Грушевського, 14, Барський район, Вінницька область, код ЄРДПОУ-04329381, тел.: (04341)59-3-47-68).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар