Рішення

від 11.06.2020 по справі 120/2183/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 червня 2020 р. Справа № 120/2183/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Іванівський спеціалізований кар`єр" до Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Іванівський спеціалізований кар`єр» (далі - позивач) до Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.02.2020 року в справі №902/835/19 вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Іванівський спеціалізований кар`єр» на користь Приватного підприємства «Гранфарм» заборгованість у розмірі 162109,78 грн. та 2431, 64 грн. відшкодування витрат пов`язаних зі сплатою судового збору. Загальна сума стягнення становить 164541,42 грн.

Відповідно до зазначеного рішення, Господарським судом Вінницької області видано наказ від 20.03.2020 року про виконання рішення господарського суду в справі №902/835/19.

На виконання вказаного рішення ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» добровільно сплачено суму заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями №11208 від 06.05.2020 та №11209 від 08.05.2020.

20.05.2020 р. на адресу позивача поштою надійшов ряд постанов державного виконавця. Зокрема, Головним державним виконавцем Калинівського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮУ (м. Хмельницький) Заїкою Богданом В`ячеславовичем винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 06.05.2020 року у виконавчому провадженні №61982883.

На момент отримання вказаних постанов, а саме 20.05.2020 року, позивач в повному обсязі добровільно сплатив суму заборгованості, встановлену рішенням суду.

Таким чином, на думку позивача, примусового стягнення відповідачем грошових коштів з позивача за виконавчим провадженням №61982883 в порядку Закону України «Про виконавче провадження» не здійснювалося, а отже, постанова про стягнення виконавчого збору від 06.05.2020 року у ВП №61982883 є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 01.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, з урахуванням особливостей розгляду справи, визначених ст. 287 КАС України. Судове засідання в справі призначено на 09.06.2020 року.

05.06.2020 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи це тим, що 05.05.2020 року на виконання до Калинівського районного відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшла заява директора ПП «Гранфарм» про примусове виконання та наказ в справі №902/835/19, виданий 20.03.2020 Господарським судом Вінницької області про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Іванінський спеціалізований кар`єр» на користь Приватного підприємства Гранфарм 162109,78 грн. заборгованості та 2431,64 грн. відшкодування витрат пов`язаних зі сплатою судового збору.

06.05.2020 року державним виконавцем, керуючись ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» , винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61982883, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 4. ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

А тому 06.05.2020 року державним виконавцем, керуючись ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» , винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення суду, а саме, керуючись ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» , одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження 06.05.2020 внесено відомості про боржника до Єдиного реєстру боржників.

Також, відповідач зазначає, що наказ Господарського суду Вінницької області про стягнення коштів з Приватного акціонерного товариства «Іванівський спеціалізований кар`єр» на користь Приватного підприємства «Гранфарм» винесено ще 20.03.2020, проте боржник до відкриття виконавчого провадження та внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників 06.05.2020 добровільно коштів не сплачував.

Згідно з платіжним дорученням №11208 від 06.05.202 боржник на рахунок стягувача перерахував 40000 грн. А тому, з вищевикладеного випливає, що ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» розпочав виконувати рішення суду після внесення державним виконавцем відомостей до Єдиного реєстру боржників.

Державним виконавцем було проведено ряд виконавчих дій щодо виявлення майна боржника для належного виконання рішення суду.

Так, 06.05.2020 державним виконавцем направлено електронний запит до Податкової служби України щодо відкритих рахунків боржником у банківських установах та до МВС України щодо зареєстрованих транспортних засобів.

Після отримання відповідей, 07.05.2020 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено для виконання до банківської установи та сторонам до відома.

20.05.2020 на депозитний рахунок відділу надійшли кошти сплачені боржником в сумі 16620,05 грн.

Відповідно до статті 27 Закону України Про виконавче провадження , 21.05.2020 державним виконавцем виконавчий збір в сумі 16454,14 грн. перераховано до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 9 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 ст. 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Боржник погасив борг на користь стягувача згідно платіжного доручення №1128 від 06.05.2020 та №11209 від 08.05.2020, тобто після відкриття виконавчого провадження, також 20.05.2020 боржником було сплачено на рахунок відділу виконавчий збір в розмірі 10% від суми боргу, тим самим визнаючи постанову про стягнення виконавчого збору законною.

Виходячи з вищенаведеного відповідач вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» , а отже скасуванню не підлягає ( а.с. 42 - 50 ).

09.06.2020 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження. Також представником позивача в заяві зазначено, що позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити.

У судовому засіданні 09.06.2020 року представник відповідача заперечував щодо заявлених позовних вимог та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Позивач у судове засідання 09.06.2020 уповноваженого представника не направив, в той же час у заяві від 09.06.2020 просив проводити розгляд справи без участі представника.

Усною ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні, в межах строку передбаченого ч. 4 ст. 287 КАС України, до 11.06.2020 року.

Представники сторін в судове засідання 11.06.2020 року не з`явились, будучи належним чином повідомленими відповідно до частин 1 - 2 ст. 268 КАС України, в зв`язку з чим, керуючись положеннями ч. 3 ст. 268 КАС України та ч. 9 ст. 205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши усні пояснення представника відповідача, з"ясувавши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, та інші письмові докази, які містяться в матеріалах справи, дослідивши матеріали виконавчого провадження №61982883, наданого представником відповідача для огляду в судовому засіданні, суд встановив наступні фактичні обставини.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.02.2020 року в справі №902/835/19 вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Іванівський спеціалізований кар`єр» на користь Приватного підприємства «Гранфарм» заборгованість у розмірі 162109,78 грн. та 2431,64 грн. відшкодування витрат пов`язаних зі сплатою судового збору. Загальна сума стягнення становить - 164541,42 грн.

Відповідно до вищезазначеного рішення, 20.03.2020 року Господарським судом Вінницької області видано наказ про виконання рішення господарського суду в справі №902/835/19 ( а.с. 56 ).

05.05.2020 року на виконання до Калинівського районного відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшла заява директора ПП «Гранфарм» вих. №9 від 21.04.2020 року про примусове виконання рішення суду та наказ в справі №902/835/19, виданий 20.03.2020 Господарським судом Вінницької області про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Іванінський спеціалізований кар`єр» на користь Приватного підприємства «Гранфарм» 162109,78 грн. заборгованості та 2431,64 грн. відшкодування витрат пов`язаних зі сплатою судового збору ( а.с. 60 ).

06.05.2020 року Головним державним виконавцем Калинівського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮУ (м. Хмельницький) Заїкою Богданом В`ячеславовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2020 року у виконавчому провадженні №61982883, постанову про стягнення виконавчого збору від 06.05.2020 року, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.05.2020 року, а 07.05.2020 - постанову про арешт коштів боржника.

В рамках виконавчого провадження №61982883 державним виконавцем було проведено ряд виконавчих дій щодо виявлення майна боржника для належного виконання рішення суду.

Так, 06.05.2020 державним виконавцем направлено електронний запит до Податкової служби України щодо відкритих рахунків боржником у банківських установах та до МВС України щодо зареєстрованих транспортних засобів ( а.с. 47, 57 ).

На виконання рішення Господарського суду Вінницької області, відповідно до платіжного доручення №11208 від 06.05.2020 року позивачем сплачено грошові кошти у сумі 40000 грн., з яких відшкодування витрат пов`язаних зі сплатою судового збору у сумі 2431,64 грн. та заборгованість у сумі 37568,36 грн. Відповідно до платіжного доручення №11209 від 08.05.2020 року позивачем сплачено грошові кошти у сумі 124541,42 грн. в якості сплати заборгованості ( а.с. 3 - 4 ).

Суд зауважує, що надані позивачем платіжні доручення від 06.05.2020 року не містять відміток банку щодо фактичного перерахунку коштів та дати проведення банком такого перерахування.

Разом з тим, з пояснень представника відповідача в судовому засіданні 09.06.2020 року було з`ясовано, що сплата позивачем грошових коштів відповідно до платіжних доручень №11208 від 06.05.2020 року та №11209 від 08.05.2020 року дійсно мала місце, що було встановлено в ході проведення виконавчих дій.

Оскільки зазначений факт сторонами не заперечувався, суд, відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України, не витребовував додаткові докази щодо дати перерахування банком коштів згідно з вказаними платіжними дорученнями, оскільки за встановлених судом обставин та відповідно до заявлених позовних вимог вказана обставина не має визначального значення для правильного вирішення справи.

20.05.2020 позивачем було сплачено на рахунок Калинівського РВ ДВС виконавчий збір в сумі 16620,05 грн. ( а.с. 21 ).

На думку позивача, ним добровільно виконано рішення суду, а примусове стягнення відповідачем грошових коштів за виконавчим провадженням №61982883 не здійснювалось, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду, у якому просить визнати протиправним та скасувати постанову від 06.05.2020 про стягнення виконавчого збору.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 05 жовтня 2016 року умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404 VIII (далі - ЗУ «Про виконавче провадження» ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів ( посадових осіб ) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятим відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положення частин 1 - 4 та 9 статті 27 Закону №1404-VІІІ ( в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачають, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 40 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення.

Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

При цьому, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання.

Початком примусового виконання у розумінні Закону № 1404-VІІІ є винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Так, згідно з положеннями статті 26 вказаного Закону, якою врегульовано початок примусового виконання рішення, передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Матеріали справи свідчать, що до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №61982883 ( 06.05.2020 року ) позивачем у добровільному порядку не було виконано наказ № 902/835/19 від 20.03.2020 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Іванівський спеціалізований кар`єр» на користь Приватного підприємства «Гранфарм» заборгованість у розмірі 162109,78 грн. та 2431,64 грн. відшкодування витрат пов`язаних зі сплатою судового збору.

Посилання позивача, що виконавчий збір стягується лише за фактичного стягнення державним виконавцем коштів чи вчиненням ним дій, які призвели до стягненню з боржника сум заборгованості, суд до уваги не бере, оскільки відповідно до ст. 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Крім того, матеріали справи свідчать, що 06.05.2020 та 07.05.2020 державним виконавцем вчинено ряд виконавчих дій щодо виявлення майна боржника для належного виконання рішення суду, зокрема, направлено запит до ДПС України щодо відкритих рахунків боржника у банківських установах та до МВС України щодо зареєстрованих транспортних засобів; винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; винесено постанову про арешт коштів боржника яку направлено для виконання до банківських установ та сторонам до відома.

Також, суд звертає увагу, що частина друга статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом діяла до 28 серпня 2018 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» № 2475-VIII від 03 липня 2018 року, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, у частині другій статті 27 Закону № 1404-VIII слова «фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом» замінено словами «підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів» .

Тобто, після 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми яка підлягає стягненню.

При цьому оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору винесена 06.05.2020 року.

Суд також зауважує, що помилковим є посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року в справі № 2540/3202/18, з огляду на те, що предметом оскарження у вказаній справі була постанова про стягнення виконавчого збору, винесена під час дії попередньої редакції частини 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» , яка передбачала стягнення виконавчого збору у відсотках від фактично стягнутої суми.

Натомість правова позиція щодо застосування статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону України від 03.07.2018 року №2475 викладена в постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 420/1373/19, від 20.11.2019 року у справі №480/1558/19, яку суд враховує при вирішенні цієї справи.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

За приписами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обгрунтованість доводів сторін та відповідність оскаржуваного рішення на дотримання критеріїв правомірності, визначених в ч. 2 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування спірної постанови від 06.05.2020 року про стягнення виконавчого збору ВП №61982883, а також зобов"язанні відповідача повернути позивачу виконавчий збір слід відмовити, оскільки оскаржуване рішення прийняте державним виконавцем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні його позову, підстави для стягнення на його користь понесених ним судових витрат на сплату судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Судове рішення проголошується та вручається учасникам справи з урахуванням особливостей, передбачених положеннями ст. 271 КАС України.

У справах, визначених статтею 287 КАС України, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Іванівський спеціалізований кар`єр" (вул. Заводська, 1, с. Іванів, Калинівський район, Вінницька область, 22432, кодд ЄДРПОУ 05471750);

Відповідач: Калинівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) (вул. В. Нестерчука, 39, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 35054932).

Рішення у повному обсязі складено та підписано 11.06.2020.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна