Рішення

від 12.06.2020 по справі 160/3796/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2020 року Справа № 160/3796/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "ЦЕНТРОСТАЛЬ" до Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

07.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство Центросталь до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0020045030 від 02.03.2020 року (за формою Н ) за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 43 224,79 гривень, в т.ч. штраф 10% -37,99 грн., штраф 30% - 43 186,80 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, зазнаючи, що:

- позивач отримав 26.03.2020 року податкове повідомлення-рішення №0020045030 від 02.03.2020 року, що було складено на підставі акту перевірки №1680/04-36-50-30/34884423 від 15.01.2020 року, однак цей акт перевірки позивач не отримував;

- позивач був позбавлений права на ознайомлення з інформацією, що наведена в даному акті перевірки та права на подання заперечень на цей акт перевірки в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України;

- у січні 2019 року в ході звіряння взаєморозрахунків з покупцем, позивач самостійно виявив помилку, яку було припущено при складанні податкової накладної №1 від 01.11.2018р, а саме: потрібно було вказати індивідуальний податковий номер головного підприємства Акціонерне товариство Укргазвидобування - ІПН 300197726657, код філії 8;

- позивач виписав та зареєстрував 23.01.2019р нову податкову накладну №20 від 01.11.2018р, яка відрізняється від первісної податкової накладної №1 від 01.11.2018р лише ІПН покупця, та, звісно, реєстраційним номером, виписав 23.01.2019р. розрахунок коригування №1 до первісної податкової накладної №1 від 01.11.2018р, яким зробив сторно раніше нарахованого неплатнику податкового зобов`язання, реєстрація розрахунку коригування відбулася в СЕА ПДВ 24.01.2019р.;

- фактично склалася ситуація, коли податкову накладну помилково склали на покупця, як на неплатника, а покупець виявився платником. Для виправлення такої помилки потрібно скласти не тільки розрахунок коригування (яким слід обнулити помилкову накладну), а й нову податкову накладну. Причому складається вона тією самою датою, що й помилкова.

На думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

21.05.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління ДПС у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на таке:

- підприємством на час складання податкової накладної було неправильно вказано ІПН покупця;

- через неуважність позивачем було зазначено невірний ІПН покупця, що в свою чергу призвело до необхідності реєстрації податкової накладної з вірним ІПН покупця;

- статтею 120 Податкового кодексу України не передбачено звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної у разі реєстраційних помилок з боку платника податків.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Приватне підприємство Науково-виробниче підприємство Центросталь (код ЄДРПОУ 34884423) перебуває на обліку в Соборній державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з 23.01.2007 року.

Головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Онищенко Юлією на підставі підпункту 19.1.1 пункту 19.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 ПП Центросталь з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за вересень, листопад 2017 року, листопад, грудень 2018 року, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у жовтні, грудні 2017 року, січні 2019 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.01.2020 року № 1680/04-36-50-30/34884423, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого перевищено граничні строки реєстрації по податковій накладній в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за вересень листопад 2017 року, листопад, грудень 2018 року на загальну суму податку на додану вартість 144335,85 грн., а саме:

- до 15 календарних днів - на загальну суму ПДВ 379,86 грн.;

- від 16 до 30 календарних днів - на загальну суму ПДВ 143956 грн.

02.03.2020 року на підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0020045030, згідно якого, внаслідок встановлення порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ - 379,86 грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 37,99 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ - 143955,99 грн. застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 43186,80 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Стосовно порушення процедури направлення акту перевірки, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. п. 75.1.1. ст.75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п. 76.1 та 76.2 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З аналізу наведених норм встановлено, що документи вважають належним чином надісланими податковим органом, у випадку направлення їх на зареєстровану адресу платника податків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що акт перевірки було направлено на адресу позивача, проте поштовий конверт повернувся до податкового органу з відміткою про неотримання позивачем.

Вказане підтверджується долученими до матеріалів справи списком згрупованих поштових відправлень та копією конверту.

З копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення судом встановлено, що податковим органом направлено було саме акт перевірки від 15.01.2020 року № 1680/04-36-50-30/34884423.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що акт перевірки було надіслано позивачеві, при цьому, відповідач не може нести відповідальності за неотримання позивачем листів.

До того ж, відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається абонентом з оператором поштового зв`язку за місцем обслуговування.

Тобто, позивач самостійно визначає як організувати відносини з оператором поштового зв`язку, щоб забезпечити отримання надісланої йому поштової кореспонденції шляхом укладення договору та встановлення абонентської скриньки, отримання кореспонденції безпосередньо у відділенні поштового зв`язку.

Таким чином, твердження представника позивача про порушення порядку проведення перевірки шляхом не направлення на його адресу акту перевірки не знайшли підтвердження під час розгляду справи.

Форма та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків встановлюється Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204.

Відповідно до п.1 р. ІІ Порядку Контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п.9 р. ІІ Порядку до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Пунктом 1 р. ІІІ Порядку передбачено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення.

Після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою Ф ) не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення за формою Ф надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб.

З аналізу наведених норм встановлено, що документом, який зобов`язує платника податків сплатити нараховану суму зобов`язання та яке може бути оскаржене до суду є податкове повідомлення-рішення, щодо якого встановлено відповідну форму та порядок підписання, надіслання тощо.

Розрахунок штрафу є формою деталізації сум нарахувань, визначених в податковому повідомленні-рішенні, його форма не затверджена жодним нормативно-правовим актом, та не створює для позивача жодних правових наслідків.

Такі наслідки створює для позивача саме податкове повідомлення-рішення.

У випадку відсутності законодавчо визначеної форми для складання розрахунку до податкового повідомлення-рішення, позивача не може бути позбавлено відповідальності у вигляді сум нарахувань податкових зобов`язань податковим повідомленням-рішенням на підставі лише відсутності підпису на розрахунку.

Суд зазначає, що навіть у випадку недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок проведення перевірки та прийняття рішення, вказане може бути підставою для визнання такого рішення недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття не правильного рішення. Якщо ж рішення в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийняте відповідно до обставин, що склались, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури проведення перевірки та прийняття рішення не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Відтак, з метою встановлення правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд має надати оцінку суті встановленого порушення, за результатами якого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до встановлених порушень позивачем несвоєчасно зареєстровані наступні податкові накладні:

- №19 від 30.09.2017 року, дата реєстрації - 19.10.2017 року, кількість днів порушення термінів реєстрації - 4, розмір штрафу 10%, сума штрафу - 17,67 грн.;

- №20 від 30.11.2017 року, дата реєстрації - 20.12.2017 року, кількість днів порушення термінів реєстрації - 5, розмір штрафу 10%, сума штрафу - 16,33 грн.;

- №20 від 01.11.2018 року, дата реєстрації - 23.01.2019 року, кількість днів порушення термінів реєстрації - 54, розмір штрафу 30%, сума штрафу - 43186,80 грн.;

- №13 від 31.12.2018 року, дата реєстрації - 17.01.2019 року, кількість днів порушення термінів реєстрації - 2, розмір штрафу 10%, сума штрафу - 3,99 грн.

Судом встановлено, що позивач уклав договір поставки №УБГ482/015-18 від 01.08.2018р, згідно якого покупець - Акціонерне товариство Укргазвидобування Філія Бурове управління Укрбургаз (код ЄДРПОУ 00156392), яке є резидентом України та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах.

В момент складання податкової накладної позивач звернувся до Реєстру платників ПДВ з метою отримання інформації про індивідуальний податковий номер (ІПН) за кодом ЄДРПОУ покупця, та отримав інформацію, що Філія Бурове управління Укрбургаз (код ЄДРПОУ 00156392) виключено з реєстру платників ПДВ 31.12.2015 року, тому позивач первісно за фактом постачання товару зазначеному покупцю виписав та своєчасно зареєстрував податкову накладну №1 від 01.11.2018р на загальну суму 863 735,94 гривень, в т.ч. ПДВ 143 955,99 гривень - як на неплатника ПДВ.

У січні 2019 року в ході звіряння взаєморозрахунків з покупцем, позивач самостійно виявив помилку, яку було припущено при складанні податкової накладної №1 від 01.11.2018р, а саме: потрібно було вказати індивідуальний податковий номер головного підприємства Акціонерне товариство Укргазвидобування - ІПН 300197726657, код філії 8.

Тому позивач здійснив наступні дії:

- виписав та зареєстрував 23.01.2019р. нову податкову накладну №20 від 01.11.2018р, яка відрізняється від первісної податкової накладної №1 від 01.11.2018р. лише ІПН покупця, та реєстраційним номером;

- виписав 23.01.2019р. розрахунок коригування №1 до первісної податкової накладної №1 від 01.11.2018р., яким зробив сторно раніше нарахованого неплатнику податкового зобов`язання, реєстрація розрахунку коригування відбулася в СЕА ПДВ 24.01.2019р.

Судом встановлено, відповідачем не спростовано, що позивач своєчасно зареєстрував первісну податкову накладну №1 від 01.11.2018 року.

Стосовно несвоєчасної реєстрації податкових накладних №19 від 30.09.2017 року, №20 від 30.11.2017 року, №13 від 31.12.2018 року позивачем не надано жодних пояснень та документів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

У відповідності до листа ДФС України від 05.09.2017 року № 1824/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Виправлення помилки, допущеної в ІПН покупця податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, здійснюється наступним чином:

1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:

у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком "-" обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;

у полі "Дата складання" зазначається "поточна" дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;

2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку чий "невірний" ІПН був зазначений у графі "ІПН покупця" податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:

реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі "ІПН покупця" зазначається правильний ІПН покупця;

у полі "Дата складання" зазначається дата виникнення податкових зобов`язань продавця, тобто дата складання Податкової накладної із "невірним" ІПН;

такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із "невірним" ІПН покупця;

в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із "невірним" ІПН.

Судом встановлено, що у податковій накладній №20 від 01.11.2018 року, складеній повторно на виправлення помилок отримувачем визначено Акціонерне товариство Укргазвидобування Філія Бурове управління Укрбургаз та проставлено ІПН останнього.

Також, на виконання встановленої процедури виправлення помилок в податковій накладній, позивач склав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 23.01.2019 року №1 до податкової накладної від 01.11.2018 року №1.

У листі ДФС від 27.12.2016 року № 28193/6/99-95-42-03-15 вказано, що оскільки у декларації зазначаються дані, визначені на підставі первинних документів, відображенню у податковій звітності з ПДВ підлягають податкові зобов`язання, визначені на дату складання податкової накладної з "невірним" ІПН. Розрахунок коригування та друга податкова накладна не впливають на визначене податкове зобов`язання, тому операція, пов`язана з виправленням помилки в ІПН покупця, відображенню у податковій звітності з ПДВ не підлягає.

Таким чином, позивач формуючи та реєструючи 23.01.2019 року у ЄРПН податкову накладну № 20 від 01.11.2018 року, фактично скористався своїм правом на виправлення помилок допущених ним у податковій накладній від 01.11.2018 року №1.

Як вже було зазначено вище позивач під час виправлення допущених вимог помилок не міг згідно листа ДФС України від 05.09.2017 року № 1824/6/99-99-15-03-02-15/ІПК змінювати у полі "Дата складання" дату виникнення податкових зобов`язань та повинен був вказати обов`язково дату виникнення податкових зобов`язань продавця, тобто дата складання Податкової накладної із "невірним" ІПН; однак позивач повинен був змінити порядковий номер у новій (виправленій) податковій накладній, який повинен бути відмінним від порядкового номера податкової накладної із "невірним" ІПН покупця.

У відповідності до п.53.1 ст. 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.

У відповідності до п.56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Приймаючи до уваги те, що позивач виправляв помилки у своєчасно зареєстрованій ним податковій накладній від 01.11.2018 року №1, що призвело до реєстрації ним нової податкової накладної № 20 від 01.11.2018 року, у якій позивач не міг змінювати у полі "Дата складання" дату виникнення податкових зобов`язань та повинен був вказати обов`язково дату виникнення податкових зобов`язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із "невірним" ІПН, то суд вважає що позивач у відповідності до вимог п.53.1 ст. 53 ПК України не може бути притягнутий до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня).

Оскільки позивачем (самостійно виявивши недоліки раніше зареєстрованих податкових накладних) були виписані відповідні розрахунки коригування до своєчасно зареєстрованих податкових накладних з умовним податковим номером покупців і на таку ж саме дату податкові накладні з їх індивідуальним податковим номером та зареєстровано зазначені документи в Єдиному реєстрі податкових накладних з метою виправлення раніше допущеної помилки, то зазначені дії не можуть бути розцінені як несвоєчасна реєстрація накладної з вини платника податку-продавця.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.03.2019 року у справі №821/826/16, від 30.11.2018 року у справі №810/222/18.

Таким чином, суд зазначає про безпідставність нарахування позивачу штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №20 від 01.11.2018 року на суму 43186,80 грн.

Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0020045030 від 02.03.2020 року в цій частині підлягає скасуванню.

Стосовно нарахованої штрафної санкції у розмірі 37,99 грн. за несвоєчасну реєстрації податкових накладних №19 від 30.09.2017 року, №20 від 30.11.2017 року, №13 від 31.12.2018 року, суд зазначає, що вона не підлягає скасуванню судом, оскільки на спростування висновків податкового органу про несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних, позивачем не надано суду жодних пояснень та доказів.

А тому в цій частині податкове повідомлення-рішення №0020045030 від 02.03.2020 року є правомірно винесеним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню в частині, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0020045030 від 02.03.2020 року в частині застосування штрафу в розмірі 43186,80 грн. є таким, що прийняте за відсутності правових підстав для його прийняття, а тому підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2102,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1261 від 02.04.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2100,11 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства Науково-виробниче підприємство Центросталь (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр.Д.Яворницького, д.34, пом.33/2, код ЄДРПОУ 34884423) до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області №0020045030 від 02.03.2020 року (за формою Н ) за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в частині нарахування штрафу у розмірі 30% на суму 43186,80 гривень.

Стягнути на користь Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство Центросталь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 2100 грн. 11 коп. (дві тисячі сто гривень одинадцять копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно