Рішення

від 11.06.2020 по справі 200/4776/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 р. Справа№200/4776/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Синкової А.О.,

за участю

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: Яковлевої А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Азовстальбуд» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

У С Т А Н О В И В:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Азовстальбуд» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-281558-46 від 04 березня 2020 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 128 592,56 грн.

Позов вмотивовано тим, що на підставі п. 9-3 (9-4) Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» позивач звільнений від виконання своїх обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 цього Закону, у зв`язку з чим, спірна вимога є протиправною та підлягає скасуванню.

14 травня 2020 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

02 червня 2020 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у зв`язку із існуванням податкового боргу контролюючим органом відповідно до вимог ч.4 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Закон №2464) винесено податкову вимогу. Посилання на вимоги Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669 є хибними.

Крім того відповідач зазначив, що, Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , який набрав чинності 15.10.2014 р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (9-4) такого змісту: "9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Частина 2 статті 6 Закону №2464-VI передбачає не лише обов`язок сплати єдиного внеску, а також низку інших обов`язків платника.

У разі буквального тлумачення пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464-VI про звільнення платника від всіх обов`язків, встановлених частиною 2 статті 6 цього Закону, перелік яких не є вичерпним, такий платник був би повністю виключений з системи правового регулювання вказаного Закону №2464-VI та відповідних правовідносин, що не відповідає загальним засадам та принципам загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні, закріпленим, в тому числі, у статті 5 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР.

Верховний Суд у зразковій справі №812/292/18 від 30 березня 2018 року, зокрема, дійшов таких висновків.

З огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Водночас Верховний Суд зазначає, що Закон № 2464-VІ не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Тобто, вказаним рішенням Верховного Суду у зразковій справі наголошено, що абзац третій пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ звільняє платника від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачені цим Законом, але не скасовує повністю обов`язків платника єдиного внеску.

На цих підставах в позові просить відмовити.

11 червня 2020 року позивач до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про проведення судового засідання без його участі.

11 червня 2020 року у судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши подані матеріали справи суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Азовстальбуд» (ідентифікаційний код 40675926) зареєстровано в якості юридичної особи 21.07.2016, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (а.с.6-12).

04 березня 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-281558-46 в якій зазначено, що станом на 29 лютого 2020 року заборгованість зі сплати єдиного внеску на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів складає 128592,56 грн.

Наявна заборгованість не є спірною обставиною у справі. Спірним є застосування норми п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» .

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону №2464-VІ, зокрема, частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02 вересня 2014 року, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту: "9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Спірна вимога прийнята податковим органом 04 березня 2020 року відповідно до статті 25 Закону №2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення.

Суд зазначає, що саме факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників, зокрема заходів впливу за порушення Закону № 2464-VІ, якою є спірна вимога.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-рзатверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Місто Маріуполь Донецької області, на території якого розташована контролюючий орган, в якому на обліку як платник єдиного внеску перебував позивач (станом на час складання вимоги), входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р(чинне).

Суд погоджується з доводами позивача про те, що відстрочення в силу закону його обов`язку щодо своєчасної сплати внесків унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме станом на 04 березня 2020 року.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача стосовно втрати чинності вищевказаної норми в Законі України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , оскільки у спеціальному законодавстві Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» дана норма втратила чинність 14.01.2020 року на підставі Закону України № 440 Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи .

Відповідно до облікової картки платника податків позивача станом на 31.12.2019 року його заборгованість зі сплати ЄСВ складає 162978,43 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки абзац перший статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669 (далі - Закон № 1669) змістує: Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Умовою завершення антитерористичної операції є видання Президентом України Указу саме з таким змістом. До теперішнього часу такий указ не виданий. Закон № 1669 в цій частині не змінений і не скасований.

Відтак, формування спірної Вимоги про сплату недоїмки та застосування наслідків такої несплати є протиправним.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі № К/9901/37476/18 №812/777/16 (номер рішення 78495269). Висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші протии Україн» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджені витрати щодо сплати позивачем судового збору у розмірі 2102,00 (платіжне доручення від 04.05.2020 року № 94).

Позивач надав докази про понесення ним витрат на правову допомогу в розмірі 2500 гривень.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 6 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки клопотання від відповідача про недотримання вимог про співмірність розміру послуг адвоката до суду не надходило, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача витрати на правову допомогу позивачеві в сумі 2500 гривень.

Керуючись ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-124, 126-128, 130, 133-135, 138-140, 143, 150- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Азовстальбуд» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 04 березня 2020 року № Ю-281558-46 на суму 128592,56 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39406028, 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Азовстальбуд» (87505, Донецька область, м.Маріуполь, вул.. Якова Гугеля, 3 код ЄДРПОУ 40675926) витрати зі сплати судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39406028, 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Азовстальбуд» 87505, Донецька область, м.Маріуполь, вул.. Якова Гугеля, 3 код ЄДРПОУ 40675926) витрати на правову допомогу у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот ) гривень..

Вступна та резолютивна частини оголошені у судовому засіданні 11 червня 2020 року.

Повний текст рішення складено 12 червня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Хохленков