Рішення

від 09.06.2020 по справі 280/2363/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 червня 2020 року Справа № 280/2363/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 50/57; код ЄДРПОУ 02909973) в інтересах держави до Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області (70153, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Любицьке, вул. Шкільна, буд. 1; код ЄДРПОУ 20509243) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області (далі - позивач ) в інтересах держави до Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача щодо утворення у складі виконавчого органу ради служби у справах дітей протиправною, зобов`язавши відповідача вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчого органу ради службу у справах дітей.

Крім того, просить стягнути з Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області на користь прокуратури Запорізької області кошти, витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей покладається на служби у справах дітей, зокрема, виконавчих органів міських, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад, а тому органи місцевого самоврядування зобов`язані утворити для цього у складі відповідних виконавчих органів рад служби у справах дітей. Вказує, що невиконання Любицькою сільською радою Новомиколаївського району Запорізької області діючих вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення належного захисту прав дітей.

Ухвалою суду від 09.04.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 12.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №280/2363/20. Учасників справи повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 09.06.2020 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши 02.06.2020 до суду відзив на позовну заяву (вх.№25479), в якому зазначено, що з березня 2020 року між Любицькою сільською радою та службою у справах дітей Новомиколаївської районної державної адміністрації укладено угоду про співпрацю в галузі діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини. Крім того, вказує на те, що 24.04.2020 на черговій сесії Любицької сільської ради було прийнято рішення від 24.04.2020 № 08 Про внесення змін до структури та збільшення граничної штатної чисельності Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області , відповідно до якого збільшено граничну штатну чисельність відділу з питань правової роботи, управління персоналом, документообігу та контролю на 1 штатну одиницю та введено в структуру Любицької сільської ради посаду головного спеціаліста з питань захисту прав дитини. Таким чином, прийняте рішення сесії виключає можливість задоволення позовних вимог. Вважає, що відповідач діяв в межах наданих повноважень, у спосіб та на підставі діючого законодавства України, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

05.06.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№26259), в якій зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують обставин, наведених прокурором у позовній заяві та є необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Листами від 25.05.2020 №№ 37/3-2843вих-20, 37/32844вих-20 начальник Новомиколаївського відділу Токмацької місцевої прокуратури звернувся до Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області та Любицькому сільському голові Котелевському Г.В. , де просив з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді до 28.02.2020 надати до прокуратури області наступну інформацію:

- чи розповсюджуються повноваження служби у справах дітей Новомиколаївської районної державної адміністрації щодо захисту прав дітей які проживають на території Любицької об`єднаної територіальне !' громади;

- чи зобов`язана Любицька об`єднана територіальна і сом ада згідно вимог законодавства здійснювати повноваження з питань забезпеченая, дотримання та захисту прав дітей, які є мешканцями громади, утворили сгул:бу у спразах дітей, а також набути та виконувати функції передбаченого з;іср*нодаж`ііом органу опіки та піклування;

- яка кількість дітей (віком від 0 до 18 років) проживу; на території Любицької об`єднаної територіальної громади.

Листом служби у справах дітей Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області від 27.02.2020 № 01-01/71 про надання інформації заявника повідомлено про те, що з 2511.2017 ОТГ набули повноважень та обов`язків із питань захисту прав дитини, як органи опіки та піклування. Орган опіки та піклування - виконком місцевої ради у всій сукупності його структурних підрозділів. Безпосереднє ведення справ щодо дітей покладається на службу справах дітей. На території Новомиколаївського району 28.01.2020 рішенням сесії Любицької сільської ради створено Любицьку об`єднану територальну громаду, яка повинна здійснювати повноваження з питань забезпечення дотримання та захисту прав дітей, які є мешканцями громади. Дана громада є малочисленною, функції служби у справах дітей мають виконувати уповноважені особи на яких покладатимуться виконання обов`язків служб у справах дітей. Станом на 27.02.2020 повноваження служби у справах дітей щодо захисту прав дітей на території Любицької ОТГ виконує служба у справах дітей Новомиколаївської РДА, у зв`язку з відсутністю служби у справах дітей (уповноваженої особи) в даній ОТГ. Кількість дітей віком від 0 до 18 років на території Любицької ОТГ .становить 153 дитини.

Листом Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області від 27.02.2020 № 45 начальника Новомиколаївського відділу Токмацької місцевої прокуратури юриста 1 класу Макаренка Є.В. проінформовано, що в структурі Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області служба у справах дітей не створена у зв`язку з тим, що на даний момент сільська рада не переведена на прямі бюджетні трансферти з державним бюджетом, а в місцевому бюджеті кошти на фінансування такої структури не закладені. На території Любицької сільської територіальної об`єднаної громади на даний час проживає 153 дитини віком від 0 до 18 років.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною та з вимогою вчинити певні дії, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 1 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697-V1І визначено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч. 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 5 ст. 53 КАС України визначено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статус) позивача.

Згідно ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювані відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п.п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подасться позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, а також , звертаючись до суду, самостійно визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до п. 1 ст. 3 Конвенції ООН Про права дитини (від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27.02.91) (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 3 Конвенції, держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-Учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Аналогічні зобов`язання України передбачені і у основних міжнародно-правових актах. Стаття 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966 (ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.1973) визначає право кожної людини на соціальне забезпечення, а ст. 10 цього ж Пакту декларує визнання Державами-учасницями, що сім`ї, яка є природним і основним осередком суспільства, повинні надаватися по можливості якнайширша охорона і допомога, особливо при її утворенні і поки на її відповідальності лежить турбота про несамостійних дітей та їх виховання. Особливих заходів охорони і допомоги має вживатися щодо всіх дітей і підлітків без будь-якої дискримінації за ознакою сімейного походження чи за іншою ознакою. Дітей і підлітків мас бути захищено від економічної і соціальної експлуатації.

В Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, закріплено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Затверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому, відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України, є загальнообов`язковими та однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

З урахуванням викладеного, прокурор звернувся до суду з вказаним позовом на захист інтересів держави, яка відповідно до міжнародних норм, вимог ст. ст. 46, 52 Конституції України та, прийнятих на її основі інших нормативно-правових актів, гарантує, забезпечує та охороняє права і свободи дітей, в тому числі соціально вразливих категорій, а саме: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Міністерство соціальної політики (далі - Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, якому підпорядковані, зокрема, місцеві органи виконавчої влади, та який забезпечує формування та реалізує державну політику, у тому числі у сфері соціальної політики та захисту прав дітей.

Відповідно до покладених завдань Мінсоцполітики, у тому числі проводить моніторинг стану дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту сімей та дітей; забезпечує ведення Централізованого банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, про сім`ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; проводить роботу із соціально-правового захисту дітей, запобігання бездоглядності та правопорушенням серед них, соціально-психологічної реабілітації найбільш уразливих категорій дітей, контролює та координує діяльність служб г справах дітей; здійснює координацію та метооологічне забезпечення діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також забезпечує дотримання вимог законодавства щодо встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, їх усиновлення, застосування інших передбачених законодавством форм влаштування дітей тощо.

Як вбачається з наведеного Мінсоцполітики лише контролює та координує діяльність служб у справах дітей; здійснює координацію та методологічне забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа.

Отже, у вказаного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, та здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (п. 34).

Верховний суд у зазначеній справі також прийшов до висновку, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit сигіа ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (п. 69).

У зв`язку із наведеним, прокурор у позовній заяві належним чином обґрунтував підстави представництва в суді.

З приводу законодавчо визначеного обов`язку органу місцевого самоврядування (об`єднаної територіальної громади) утворити у складі виконавчих органів службу у справах дітей, суд зазначає наступне.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, є Закон України Про охорону дитинства від 26.04.2001 № 2402-ІП (Преамбула Закону).

Згідно з ст.ст. 5, 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно інформації Новомиколаївської районної державної адміністрації від 27.02.2020 № 01-01/71 на запит Новомиколаївського відділу Токмацької місцевої прокуратури від 25.02.2020 №37/3-2843вих-20, органи місцевого самоврядування сільських, селищних, міських рад, зобов`язані відповідно до вимог законодавства здійснювати повноваження і питань захисту прав дітей, які є мешканцями громади та утворити для цього у складі відповідних виконавчих органів рад службу у справах дітей. До завершення процесу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, служби у справах дітей районних державних адміністрацій здійснюють повноваження у сфері соціально-правового захисту дітей на території сіл та селищ, які не увійшли до об`єднаних територіальних громад.

Отже, саме через відсутність служби у справах дітей в Любицькій сільській раді, функції з питань захисту прав дитини на території вказаної ради до цього часу виконуються службою у справах дітей райдержадміністрації. Така ситуація створює загрозу для реалізації в повному обсязі завдань та заходів державної політики щодо соціально-правового захисту дітей - мешканців громади.

Позиція відповідача щодо відсутності необхідності створення служби у справах дітей при Любицькій сільській раді вмотивована тим, що між Любицькою сільською радою та Службою у справах дітей Новомиколаївської райдержадміністрації 01.03.2020 укладено договір про співпрацю, предметом якого є спільна узгоджена діяльність сторін щодо захисту прав та законних інтересів дітей в рамках власної компетенції та в межах повноважень, передбачених законодавством, на території Любицької сільської ради. Також, розпорядженням Любицького сільського голови від 03.03.2020 №03 призначено відповідальним за організацію роботи згідно зазначеного договору про співпрацю секретаря Любицької сільської ради Бабєцького В.О .

Також, рішенням ради від 24.04.2020 №08 збільшено граничну штатну чисельність відділу з питань правової роботи, управління персоналом, документообігу та контролю Любицької сільської ради на 1 штатну одиницю - введено посаду головного спеціаліста з питань захисту прав дитини.

Така позиція Любицької сільської ради є хибною виходячи з наступного.

В умовах проведення адміністративно-територіальної реформи та процесу децентралізації, Мінсоцполітики наказом від 18.07.2018 № 1029а Про внесення змін до наказу Міністерства соціальної політики України від 14.06.2018 № 890 затверджено методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності об`єднаних територіальних громад у сфері соціального захисту, захисту прав дітей-сиріт та забезпечення виконання повноважень виконавчими органами сільських селищних та міських рад об`єднаних територіальних громад у межах єдиного соціального простору.

У розділі 1 вказано: 1. утворити (ввести до штатного розпису): Службу у справах дітей як юридичну особу, підпорядковану голові сільської, селищної та міської ради .

Відповідно до п. 2.5 наказу № 1029а, службі у справах дітей виконавчого органу сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади рекомендовано забезпечити виконання завдань, передбачених у п. 2.4 (крім підпунктів 7, 9), а також проведення заходів щодо збору та подання до служби у справах дітей райдержадміністрації документів з усиновлення та влаштування дітей до прийомної сім`ї.

Враховуючи зміст наказу від 18.07.2018 № 1029а служба у справах дітей райдержадміністрації проводить роботу з усиновлення, створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на території сільської, селищної об`єднаної територіальної громади, а також забезпечує внесення інформації до всеукраїнської бази даних СІАС Діти до створення таких баз у службах у справах дітей об`єднаних територіальних громад.

Крім того, відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні (розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333), формування ефективного місцевого самоврядування повинно стати запорукою створення і підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян, у тому числі дітей, надання високоякісних та доступних послуг на відповідній території.

У зв`язку з розширенням повноважень сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад щодо провадження діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, постановами Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 877, від 11.04.2018 № 301, від 03.10.2018 № 800 внесені зміни до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини (постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866), згідно із якими сільські, селищні, міські ради об`єднаних територіальних громад мають самостійно здійснювати діяльність, пов`язану із захистом прав дитини, зокрема передано об`єднаним територіальним громадам повноваження стосовно влаштування під опіку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Визначено органами опіки та піклування виконавчі органи міських, сільських, селищних рад, у т.ч. об`єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей. Безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, покладаються на служби / справах дітей районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад (п. З Порядку).

Згідно п.п. 13, 14 цього Порядку, облік дітей, які залишились без батьківського піклування, здійснює служба у справах дітей за місцем проживання батьків дитини або одного з них, з яким проживала дитина до настання обставин, за яких вона залишилася без піклування батьків, незалежно від місця виявлення дитини, а дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - служба у справах дітей за місцем походження дитини. Відомості про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, збираються службою у справах дітей протягом 10 днів після надходження повідомлення про таку дитину. Служба у справах дітей на підставі зібраних відомостей про дитину приймає рішення, яке оформлюється наказом про взяття її на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - первинний облік), і вносить дані про таку дитину до книги первинного обліку. Дитина вважається такою, що взята на первинний облік, з дати прийняття такого рішення. Після взяття дитини на первинний облік служба у справах дітей складає та затверджує індивідуальний план соціального захисту дитини, залишеної без батьківського піклу вання, дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до п.п. 6, 7 Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 800, голови міських, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, а також старости сіл і селищ, визначених за рішенням місцевої ради об`єднаної територіальної громади, несуть персональну відповідальність за забезпечення виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, випадків жорстокого поводження з ними, виникнення безпосередньої загрози їх життю або здоров`ю, надання таким дітям допомоги межах повноважень і своєчасне інформування про них відповідних суб`єктів виявлення та/або організації соціального захисту дітей.

За таких обставин, об`єднані територіальні громади набули повноважень щодо забезпечення та дотримання прав дитини та відповідно обов`язків з питань захисту прав дітей, як орган опіки та піклування.

Невиконання Любицькою сільською радою зазначених вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства в частині забезпечення належного захисту гарантованих державою прав дітей.

Крім того, указом Президента України від 30.09.2019 № 721/2019 Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей зобов`язано вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо приведення штатної чисельності служб у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством, у тому числі в об`єднаних територіальних громадах.

Враховуючи наведене, органи місцевого самоврядування сільських, селищних, міських рад, зобов`язані відповідно до вимог зазначених нормативно-правових актів здійснювати повноваження з питань захисту прав дітей, які є мешканцями громади та з метою забезпечення виконання цих повноважень утворити у складі відповідних виконавчих органів рад службу у справах дітей.

Натомість, Любицька сільська рада Новомиколаївського району Запорізької області усупереч зазначених вимог законодавства не виконує повноваження з питань захисту прав дітей (мешканців громади), оскільки не утворила для цього у складі відповідних виконавчих органів рад службу у справах дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7, 8 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено що, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Частиною 3 статті 53 КАС України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Отже прокурор, звертаючись до суду з позовом, діяв як посадова особа органу державної влади, виступаючи в інтересах Держави Україна, а відтак є суб`єктом владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України під час задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Прокурор у даній справі є суб`єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді, тому суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не надано доказів понесених витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то судові витрати до стягнення з відповідача не належать.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 50/57; код ЄДРПОУ 02909973) в інтересах держави до Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області (70153, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Любицьке, вул. Шкільна, буд. 1; код ЄДРПОУ 20509243) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати бездіяльність Любицької сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області щодо утворення у складі виконавчого органу ради служби у справах дітей протиправною.

Зобов`язати Любицьку сільську раду Новомиколаївського району Запорізької області вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчого органу ради службу у справах дітей.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.06.2020.

Суддя М.С. Лазаренко