Ухвала

від 12.06.2020 по справі 360/1397/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 червня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/1397/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28.08.2019 № 67/30 про відмову в задоволенні заяви, поданої 26.07.2019 позивачем, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок, розміром 9,65 в умовних кадастрових гектарах кожна, у тому числі, за умови відсутності невитребуваних земельних часток (паїв) земель колишнього КСП ім. Шевченко - із земель запасу комунальної власності; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 24.12.2019 № 74/41 про відмову в задоволенні заяви, поданої 04.12.2019 позивачем про виділення в натурі двох земельних ділянок, розміром 9,65 в умовних кадастрових гектарах кожна, у тому числі, за умови відсутності невитребуваних земельних часток (паїв) земель колишнього КСП ім. Шевченко - із земель запасу комунальної власності; викладену в листі від 21.02.2020 № 432 відмову відповідача в задоволенні заяви, поданої 14.02.2020 позивачем про виділення в натурі (на місцевості) двох земельних ділянок розміром 9,65 умовних кадастрових гектарів кожна із земель сільськогосподарських угідь колективної власності колишнього колгоспу ім. Шевченка - із земель запасу комунальної власності визнати - протиправною; зобов`язати відповідача виділити позивачу на території Новопсковської об`єднаної територіальної громади Новопсковського району Луганської області в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки відповідно до сертифікатів ЛГ № 0064129 та ЛГ № 0064129 від 16 грудня 1996 року, виданих Новопсковською районною державною адміністрацією Луганської області на право на земельну частку (пай) розміром 9,65 в умовних кадастрових гектарах кожна.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0064129, виданого Новопсковською районною державною адміністрацією 16 грудня 1996 року, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належало право на земельну частку (пай) розміром 9,65 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності колгоспу ім. Шевченка. Згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0064130, виданого Новопсковською районною державною адміністрацією 16 грудня 1996 року, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , належало право на земельну частку (пай) розміром 9,65 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності колгоспу ім. Шевченка.

Спадкоємцем за законом після померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 став позивач. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом позивач є власником спірних земельних часток (паїв) розміром 9,65 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) кожна.

Листом ГУ Держгеокадастру в Луганській області № Ч-380/0-285/037-18 від 29.03.2018 позивача повідомлено, що він має право відповідно до сертифікатів на виділення в натурі на місцевості земельних ділянок із земель колишнього КСП ім. Шевченко на території Осинівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, однак відсутні невитребувані земельні ділянки із земель колишнього КСП ім. Шевченко. Про відсутність невитребуваних земельних ділянок із земель колишнього КСП ім. Шевченко також зазначила Новопсковська районна державна адміністрація у листі № Ч-218-5-07-38 від 18.09.2018.

04.06.2019 позивач звернувся з заявою до Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок, розміром 9,65 в умовних кадастрових гектарах кожна, у тому числі, за умови відсутності невитребуваних земельних часток (паїв) земель колишнього КСП ім. Шевченко - із земель запасу комунальної власності (земельної ділянки пасовищ земель запасу комунальної власності кадастровий номер 4423384700:17:003:0081).

Рішенням № 67/30 від 28.08.2019 відповідач відмовив у задоволенні заяви, оскільки земельна ділянка пасовищ земель запасу комунальної власності кадастровий номер 4423384700:17:003:0081, яка згідно даних земельного кадастру враховується в Осинівській сільській раді, не перебувала у колективній власності і не підлягала розпаюванню між власниками земельних часток (паїв) колгоспу ім. Шевченка, а тому місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам закону.

04.12.2019 позивач звернувся до Новопсковської об`єднаної територіальної громади з заявою про виділення в натурі двох земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) розміром по 9,65 в умовних кадастрових гектарах кожна, за рахунок земель запасу які перебувають у колективній власності Новопсковської об`єднаної територіальної громади.

Рішенням № 74/41 Новопсковської селищної ради позивачу відмовлено у виділенні двох земельних часток паїв у натурі (на місцевості) у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельних ділянок вимогам Земельного кодексу та Закону.

На початку лютого 2020 року позивачу стало відомо, що у комунальній власності Новопсковської об`єднаної територіальної громади мається земельна ділянка, яка раніше перебувала у колективні власності членів КСП ім. Шевченко (кадастровий номер земельної ділянки 4423384700:07:007:0076). Вказана земельна ділянка відноситься до земель запасу, тому позивач знову звернувся до Новопсковської селищної ради з відповідною заявою, проте, йому в чергове було відмовлено в задоволенні його заяви. Позивач вважає відмови Новопсковської селищної ради, викладені у рішеннях № 67/30 від 28.08.2019, № 74/41 від 24.12.2019 року та листі № 432 від 21.02.2020, протиправними, оскільки відповідачем відмовлено з підстав, які не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 06.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.04.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову з таких підстав.

26.07.2019 до Новопсковської селищної ради надійшла заява гр. ОСОБА_1 вх. № 453. У вказаній заяві на підставі ст. ст. 12, 81, 121, 122, 184, 186 ЗК України ОСОБА_1 просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок розміром по 9,65 умовних кадастрових гектари кожна на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом та сертифікатів на право на земельну частку (пай) ЛГ № 0064129 та ЛГ № 0064130 від 16.12.1996. Проте, в цій частині заяви позивач не зазначив, на яку саме земельну ділянку він просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, земельна ділянка кадастровий номер 4423384700:17:003:0081 згадана лише в кінці заяви, де позивач посилається, що вказана земельна ділянка перебуває в колективній власності Новопсковської об`єднаної територіальної громади. Відповідач зазначає, що ні в Конституції України, ні в Земельному кодексі України такий вид власності, як колективна , не передбачений.

Рішенням Новопсковської селищної ради від 28.08.2019 № 67/30 позивачеві відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу комунальної власності у зв`язку з тим, що: 1) земельна ділянка кадастровий номер 4423384700:17:003:0081 не перебувала в колективній власності і не підлягала розпаюванню між власниками земельних ділянок (паїв) к-пу АДРЕСА_1 ) Земельним кодексом України не передбачено надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та безоплатну передачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель комунальної власності.

Окрім того, вказана земельна ділянка належить до земель запасу комунальної власності - угіддя пасовища, в той час як гр. ОСОБА_1 відповідно до доданих сертифікатів належить 9,65 в умовних кадастрових гектарах, з них: 6,90 - ріллі, 0,05 - багаторічних насаджень, 0,14 - сіножатей, 2,56 - пасовищ відповідно до розрахунку земельної частки (паю) та її вартості по колгоспу ім. Шевченка, затвердженого розпорядженням Новопсковської РДА № 620 від 09.12.1996. У своїй заяві позивач не вказував вид угідь, а тому з його заяви вбачається, що він хоче отримати земельні ділянки в натурі лише за рахунок пасовищ.

Позивач посилається на п. 8 Перехідних положень ЗК України, яким передбачено право на приватизацію в порядку, встановленому ст. 25 та ст. 18 ЗК України, але ці положення не можна застосовувати щодо членів к-пу ім. Шевченка, оскільки цей колгосп у 1994 році пройшов процедуру роздержавлення згідно Проекту роздержавлення і приватизації земель колгоспу ім. Шевченка і на момент розпаювання був колективним сільськогосподарським підприємством, а не державним або комунальним.

06.12.2019 до Новопсковської селищної ради надійшла заява гр. ОСОБА_1 вх. № 970, в якій останній просив виділити земельні частки (паї) в натурі (на місцевості) розміром 9,65 в умовних кадастрових гектарах кожна знову за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 4423384700:17:003:0081, яка не перебувала у колективній власності і не підлягала розпаюванню між власниками земельних часток (паїв) к-пу ім. Шевченка. У заяві ОСОБА_1 знову не зазначив вид угідь, які він бажає виділити в натурі, та вказав, що земельна ділянка перебуває в колективній власності Новопсковської об`єднаної територіальної громади, що не відповідає дійсності.

Рішенням Новопсковської селищної ради від 24.12.2019 № 74/41 позивачеві відмовлено у виділенні двох земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок пасовищ земель запасу комунальної власності кадастровий номер 4423384700:17:003:0081 у зв`язку з тим, що: 1) вказана земельна ділянка відноситься до пасовищ, в той час коли відповідно до доданих сертифікатів ОСОБА_1 належить 9,65 в умовних кадастрових гектарах, з них: 6,90 - ріллі, 0,05 - багаторічних насаджень, 0,14 - сіножатей, 2,56 - пасовищ. Вид угідь в заяві не зазначено. Ця обставина розглядалася на засіданні постійної комісії селищної ради з питань містобудування, будівництва, земельних відносин, охорони природи, промисловості, підприємництва та сфери послуг; 2) земельна ділянка кадастровий номер 4423384700:17:003:0081 не перебувала в колективній власності і не підлягала розпаюванню між власниками земельних часток (паїв) к-пу АДРЕСА_1 .

14.02.2020 до Новопсковської селищної ради надійшла заява гр. ОСОБА_1 , якій було присвоєно вх. номер 161. У цій заяві позивач просив виділити в натурі (на місцевості) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом та сертифікатів на право на земельну ділянку (пой) ЛГ № 0064129 та ЛГ № 0064130 від 16.12.1996 земельні ділянки розміром по 9,65 в умовних кадастрових гектарах кожна із земель сільськогосподарських угідь колективної власності колишнього колгоспу ім. Шевченка. Задовольнити зазначені вимоги позивач просив за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 4423384700:07:007:0076.

На вказану заяву було надано відповідь № 432 від 21.02.2020, у якій гр. ОСОБА_1 роз`яснено, що: 1) земельна ділянка кадастровий номер 4423384700:07:007:0076 загальною площею 23,9231 га ріллі перебуває в оренді у СФГ Журавушка на підставі договору оренди № 60 від 29.12.2017, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.01.2018 за № 24324881 терміном на 7 років. ЗК України передбачено, що в разі вилучення земельної ділянки, що перебуває в користуванні інших осіб, до заяви необхідно обов`язково додати погодження землекористувача (нотаріально посвідчене) (ст. 118, ст. 123 ЗК України); 2) земельні ділянки ріллі земель запасу чи резервного фонду комунальної власності на території Новопсковської ОТГ наявні, але: а) перебувають в оренді на підставі укладених в установленому порядку договорів оренди; б) на них надані дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства учасникам АТО.

Позивач посилається, що вказана земельна ділянка є нерозподіленою, проте така інформація не відповідає дійсності.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Вказана земельна ділянка входить до земель комунальної власності і ніколи не входила до площі земель, що підлягали розподілу між власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) по колгоспу ім. Шевченка. Більше того, вказана земельна ділянка знаходиться в межах колишнього КСП ім. Ілліча.

Також відповідач посилається, що відповідно до ст. 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) до повноважень селищних рад входить лише прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), а не безпосереднє їх виділення.

Відповідач наполягає, що здійснити виділення земельних ділянок за рахунок земельних ділянок кадастровий номер 4423384700:17:003:0081 та кадастровий номер 4423384700:07:007:0076 не вбачається можливим.

Зважаючи на це, у селищної ради не було підстав задовольнити заяви ОСОБА_1 Селищна рада діяла в межах та у спосіб, передбачений законом, тому рішення № 67/30 та № 74/41 є законними.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову (арк. спр. 42-48).

04.05.2020 від позивача до суду надійшла позовна заява з уточненнями та доповненнями, в якій позивач заявляє вимоги, аналогічні заявленим у первинному позові, із виправленням помилки в зазначенні номерів сертифікатів (арк. спр. 70-73).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

На підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0064129, виданого Новопсковською районною державною адміністрацією 16 грудня 1996 року, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належало право на земельну частку (пай) розміром 9,65 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності колгоспу ім. Шевченка. Згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0064130, виданого Новопсковською районною державною адміністрацією 16 грудня 1996 року, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , належало право на земельну частку (пай) розміром 9,65 умовних кадастрових гектарів, яка перебуває у колективній власності колгоспу ім. Шевченка.

Спадкоємцем за законом після померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 став позивач. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом позивач є власником спірних земельних часток (паїв) розміром 9,65 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) кожна.

Вказані обставини підтверджуються сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0064129, виданого Новопсковською районною державною адміністрацією 16 грудня 1996 року, сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0064130, виданого Новопсковською районною державною адміністрацією 16 грудня 1996 року, свідоцтвом про право на спадщину за законом НВС 074869 від 25 січня 2016 року (арк. спр. 11, 12, 19).

14.02.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області з заявою, в якій просив виділити в натурі (на місцевості) належні йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.01.2016 та сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0064129 та ЛГ № 0064129 від 16.12.1996 земельні ділянки розміром 9,65 умовних кадастрових гектарів кожна із земель сільськогосподарських угідь колективної власності колишнього колгоспу ім. Шевченка за рахунок земель запасу комунальної власності - земельна ділянка кадастровий номер 4423384700:07:007:0076 (арк. спр. 15).

Листом від 21.02.2020 № 432 Новопсковська селищна рада Новопсковського району Луганської області повідомила позивача, зокрема, про те, що на сьогоднішній день земельна ділянка кадастровий номер 4423384700:07:007:0076 загальною площею 23,9231 га ріллі перебуває в оренді у СФГ Журавушка на підставі договору оренди № 60 від 29.12.2017, зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.01.2018 за № 24324881, терміном на 7 років. Земельним кодексом передбачено, що у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб, до заяви необхідно обов`язково додати погодження землекористувача (нотаріально посвідчене) (ст. 118, ст. 123 Земельного кодексу України). В додатках до заяви відсутнє таке погодження (арк. спр. 17).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.06.2020 № 212252470 зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4423384700:07:007:0076 площею 23,9231 га за СФГ Журавушка за договором оренди строком на 7 років (арк. спр. 76-77).

Також витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0002190482018 від 16.10.2018 підтверджується передача в оренду земельної ділянки кадастровий номер 4423384700:07:007:0076 площею 23,9231 га СФГ Журавушка за договором оренди строком на 7 років (арк. спр. 58-59).

Таким чином, як на час розгляду заяви позивача, так і на час розгляду справи судом було зареєстровано інше речове право на вказану земельну ділянку.

Статтею 1 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV Про оренду землі (далі - Закон № 161-XIV) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону № 161-XIV право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, визначає Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952-IV).

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вже вище зазначено, право оренди СФГ Журавушка на земельну ділянку кадастровий номер 4423384700:07:007:0076 було зареєстровано у Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Запис про припинення договору оренди на цю земельну ділянку на час розгляду справи не внесено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з цим відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В постанові від 11 жовтня 2016 року у справі № 816/4340/14 за позовом селянського (фермерського) господарства Надія (далі - Господарство) до Головного управління Держземагентства у Полтавській області (далі - Держземагентство), третя особа - ОСОБА_1, про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування наказу (режим доступу - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62126186) колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Таку ж правову позицію у подальшому було висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 06.06.2018 у справі № 826/631/15 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/74688067), від 20.09.2018 у справі № 816/389/15-а (http://reyestr.court.gov.ua/Review/76912504).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Занд проти Австрії висловлено думку, що термін судом, встановленим законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів .

З огляду на наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, зважаючи, що в цій справі існує спір про право цивільне на земельну ділянку, на яку вже укладено договір оренди землі, а також те, що право оренди зареєстровано за іншою особою, суд дійшов висновку, що спір в зазначеній частині має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно з частиною другою статті 238 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись статтями 2, 4, 19, 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області в частині позовних вимог про визнання протиправною відмови Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області, викладеної в листі від 21.02.2020 № 432, в задоволенні заяви, поданої 14.02.2020 позивачем про виділення в натурі (на місцевості) двох земельних ділянок розміром 9,65 умовних кадастрових гектарів кожна із земель сільськогосподарських угідь колективної власності колишнього колгоспу ім. Шевченка із земель запасу комунальної власності, роз`яснивши позивачеві право звернутися до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя І.О. Свергун