Рішення

від 12.06.2020 по справі 400/351/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 р. № 400/351/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Капітал - Інвест", проспект Героїв України, 1-Д, м. Миколаїв, 54025

до відповідача:Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

про:визнання протиправною та скасування постанови від 17.12.2019 № 121707,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Капітал-Інвест (далі - позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову № 121707 від 17.12.2019 про накладення штрафу у сфері вантажних перевезень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність у Законі України від 05.04.2001 № 2344-III Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-III) жодної норми про зобов`язання автоперевізників вантажу використовувати тахографи у внутрішніх перевезеннях. Також позивач зазначає, що наказ Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 № 385 Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Наказ № 385, Інструкція № 385) не вважається законодавством, а тому відповідач не може вважати відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографу порушенням статті 48 Закону № 2344-III, який, крім того, не належить до документів, на підставі яких здійснюється перевезення вантажів.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на Інструкцію № 385, яка передбачає наявність у водія транспортного засобу протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та обов`язок перевізника забезпечити належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначає про відсутність законодавства, яке б зобов`язувало використовувати тахограф для обліку робочого часу водія у внутрішніх перевезеннях вантажу.

Відповідач надав до суду заперечення, в якому посилається на Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів , затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, яким передбачено, що автобуси, які використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Також відповідач вказує на наявність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, оскільки транспортний засіб, щодо якого відповідач провів перевірку та склав акт від 17.10.2019 № 193468, переданий позивачу в оренду.

Заяв про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

17.10.2019 посадова особа відповідача склала акт № 193468 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевірки виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (далі - акт перевірки), у якому зафіксувала результати проведеної на автомобільній дорозі Одеса-Мелітополь перевірки транспортного засобу марки MAN 19/463, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 . Зокрема, у акті перевірки зазначено про виявлення порушення статті 48 Закону № 2344-III та пункту 3.3 Наказу № 385, а саме: надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону № 2344-III (протоколу перевірки та адаптації тахографа на транспортний засіб MAN НОМЕР_1 ). Згідно з відміткою посадової особи відповідача в акті перевірки, водій транспортного засобу від пояснень та підпису відмовився.

Акт перевірки не містить жодних відомостей про позивача.

27.11.2019 відповідач направив на адресу ОСОБА_1 запрошення у розгляді справи за актом № 193468 про скоєння порушення законодавства про автомобільний транспорт в Одеській області.

Згідно з поясненнями відповідача, наданими у заявах по суті справи, ОСОБА_1 з`явився до відповідача для участі в розгляді справи та надав відповідачу копію договору оренди транспортних засобів, укладеного між ним та позивачем 15.11.2018 строком на три роки.

05.12.2019 відповідач направив позивачу запрошення у розгляді справи за актом № 193468 про скоєння порушення законодавства про автомобільний транспорт в Одеській області, яке позивач отримав 15.12.2019, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні до поштового відправлення.

17.12.2019 відповідач виніс постанову № 121707 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 1 700 грн. (далі - постанова, оскаржувана постанова) та направив її на адресу позивача рекомендованим листом із зворотним повідомленням.

Позивач отримав постанову 16.01.2020, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні до поштового відправлення.

Отже, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із застосуванням до позивача адміністративно-господарського штрафу та полягають в оцінці підставності та обґрунтованості його застосування з точки зору дотримання процедури притягнення до відповідальності та наявності з боку позивача порушення правил господарювання.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-III, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарських штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови у справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (пункти 20, 21 Порядку № 1567).

Відповідно до пунктів 25, 27 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Суд бере до уваги, що акт перевірки складений посадовою особою відповідача не відносно позивача, а іншої особи - ОСОБА_1 . Іншими словами, відповідач не дотримався вимоги Порядку № 1567 щодо складання акту саме щодо позивача.

Зазначене підтверджується копією акту перевірки № 193468, в якому відсутні жодні відомості щодо позивача.

Отже, суд дійшов переконання, що за відсутності передбаченого Порядком № 1567 акту перевірки, складеного відносно позивача, відповідач не мав підстав для застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача, оскільки саме відповідний акт може підтверджувати порушення суб`єктом господарювання правил здійснення господарської діяльності.

Тобто відповідач порушив процедуру розгляду справи та притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за правопорушення, передбачене Законом № 2344-III, тим самим, серед іншого, не дотримавшись вимоги щодо обґрунтованості свого рішення.

Крім того, суд ураховує таке.

Адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян застосовано до позивача за правопорушення, передбачене абзацом 3 частини першої статті Закону № 2344-IIІ, а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Зокрема, в оскаржуваній постанові зазначено як порушення відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу.

У переліках документів, наведених у статтях 39 та 48 Закону № 2344-IІI, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу.

Закон № 2344-ІII містить вимоги щодо наявності тахографу під час управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень та відповідальність за їх відсутність (статті 20, 60 Закону № 2344-ІII).

Докази здійснення позивачем міжнародних автомобільних перевезень у матеріалах справи відсутні.

За нормами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів суду правомірності оскаржуваної позивачем постанови.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Судові витрати у справі становить судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви в сумі 2 102 грн. за платіжним дорученням від 20.01.2020 № 1002.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судовий збір у сумі 2 102 грн. підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Капітал - Інвест" (проспект Героїв України, 1-Д, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 36271200) до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39816845) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39816845) про застосування адміністративно-господарського штрафу № 121707 від 17.12.2019, якою з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Капітал - Інвест (проспект Героїв України, буд. 1 Д, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 36271200) стягнуто штраф у сумі 1 700 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Капітал - Інвест" (проспект Героїв України, 1-Д, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 36271200) судовий збір у сумі 2 102 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна