Ухвала

від 12.06.2020 по справі 580/1986/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

12 червня 2020 року справа № 580/1986/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову адвоката Рибитви О.А., поданого від імені ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

09.06.2020 адвокат ОСОБА_2 подав у Черкаський окружний адміністративний суд від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) позов до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 131, код ЄДРПОУ 39765890) про:

визнання протиправними дії відповідача щодо прийняття наказів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою №№: 23-3932/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3923/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3944/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3945/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3942/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3943/14-20-СГ від 17.04.2020, 23- 3941/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3940/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3938/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3939/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3936/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3937/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3934/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3935/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3933/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3931/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3928/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3930/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3929/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3926/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3927/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3925/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3924/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3922/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3969/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3894/14-20-СГ від 16.04.2020, 23-3971/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3896/14-20-СГ від 16.04.2020, 23-3892/14-20-СГ від 16.04.2020, 23-3895/14-20-СГ від 16.04.2020, 23-3893/14-20-СГ від 16.04.2020, 23-3921/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3970/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3968/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3972/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3967/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-965/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3966/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3964/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3963/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3962/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3961/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3958/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3956/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3957/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3960/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3959/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3950/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3955/14-20-СГ від 21.04.2020, 23-3949/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3947/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3948/14-20-СГ від 17.04.2020, 23-3946/14-20-СГ від 17.04.2020;

зобов`язання відповідача утриматися від вчинення дій при надходженні проектів землеустрою, розроблених на підставі вищевказаних наказів, а саме здійснювати реєстрацію земельних ділянок у ДЗК, приймати накази про затвердження проектів землеустрою та надання у власність громадянам земельних ділянок в адміністративних межах Зорянської сільської ради Христинівського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, встановлено підстави для відмови у відкритті провадження, з огляду на таке.

Згідно з п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

За вимогами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Термін «суб`єкт владних повноважень» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

При визначенні компетенції адміністративний суд виходить не лише із суб`єктного складу, а із суті спору. Так, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій, яку слід розуміти як діяльність усіх суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

В контексті викладеного суд врахував, що у заявлених спірних правовідносинах позивач безпосередньої участі не брав. Предметом спору заявлені рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою третім особам, тобто акти індивідуальної дії, що вичерпують дію своїм виконанням.

Суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладену у постанові від 18.12.2018 у справі №9901/657/18, відповідно до якої право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий, або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Крім того Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.08.2018 у справі №128/1435/16-а зазначила, якщо вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним зачіпає приватні інтереси фізичних осіб, такі вимоги, як окремий спосіб захисту порушених прав, можуть бути предметом розгляду в цивільному суді.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року N7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17.04.2018 №815/6956/15 зазначила: "Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів."

Оскільки правові наслідки очікувань позивача стосуються унеможливлення отримання земельної ділянки іншими фізичними особами з метою отримання позивачем, суд дійшов висновку, що заявлений у цій справі спір не підвідомчий адміністративному суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду» , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)» . З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже за вказаною диспозицією в Україні встановлено презумпцію цивільного процесу.

Отже, заявлений спір підвідомчий місцевому загальному суду в порядку цивільного судочинства.

Якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, п.1 ч.1 ст.170 КАС України визначений обов`язок судді відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Тому наявні підстави відмовити у відкритті провадження, а на підставі ч.6 ст.170 КАС України роз`яснити позивачу, що спір віднесено до юрисдикції загального місцевого суду за правилами цивільного судочинства.

З огляду на це відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VI «Про судовий збір» наявні підстави повернути позивачу з Державного бюджету України сплачений згідно з квитанцією від 03.06.2020 №89608 судовий збір у сумі 840,80грн.

Керуючись ст. ст. 2-19, 138, 170-171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом адвоката Рибитви О.А., поданого від імені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

2. Роз`яснити, що спір відноситься до юрисдикції загального місцевого суду за правилами цивільного судочинства.

3. Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачений згідно з квитанцією від 03.06.2020 №89608 судовий збір у сумі 840,80грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

4. Копію ухвали направити позивачу.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складення. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначений строк продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя А.М. Бабич