Постанова

від 11.06.2020 по справі 466/8154/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/8154/19 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І.

Провадження № 22-ц/811/890/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія: 44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Ванівського О.М.,

суддів: Мельничук О.Я., Цяцяка Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 січня 2020 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, -

в с т а н о в и в:

В жовтні 2019 року представник Моторного (транспортного) страхового бюро України МТСБУ ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, в якому просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі 30763,76 грн. страхового відшкодування з урахування витрат на збір документів та визначення розміру шкоди, а також судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 1921,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 26.07.2016р. в м. Львові на вул. Шевченка, 115 з вини громадянина ОСОБА_1 , який керував автомобілем Мітсубісі з державними номерними знаками НОМЕР_1 , була скоєна дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП). В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль Сітроен з номерними знаками НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 .

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №126 від 04 листопада 2016р., складеного судовим експертом ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Сітроен, становить 30215,76 грн. Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. На дату скоєння цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У зв`язку з настанням події, передбаченої п. п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 30215,76 грн. (копія платіжного доручення №898рв від 03 лютого 2017р. додається), а також понесло витрати для встановлення розміру збитку та збору документів (548,00 грн.).

На даний час в добровільному порядку відповідачем не компенсовано витрати МТСБУ.

Оскільки МТСБУ відповідно до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснило регламентну виплату за водія транспорті засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вимушений звернутися до суду.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28 січня 2020 року у задоволенні позовної заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою - відмовлено у зв`язку з спливом строку позовної давності.

Рішення суду оскаржило Моторне (транспортне) страхове бюро України.

В апеляційній скарзі зазначає, що згідно ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання. Тому, у зв`язку з тим, що днем виконання МТСБУ свого зобов`язання по відшкодуванню шкоди потерпілому є 03.02.2017 р., з урахуванням положень, що містяться в ст.. 257 ЦК України, строки позовної давності по цій справі закінчуються 03.02.2020 року.

У зв`язку із тим, що позовна заява до ОСОБА_1 була подана 04.10.2017 року, тобто у межах строків позовної давності, що визначені чинним цивільним законодавством України, вважає, що рішення суду було постановлено з порушенням норм чинного законодавства України.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задоволити.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження , з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із того, що позивачем без поважних причин пропущено строк позовної давності до вимог про стягнення страхового відшкодування, який слід обчислювати з дати настання страхового випадку,тобто з дня вчинення ДТП 26.07.2016 року.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду зважаючи на наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 26.07.2016 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Mitsubishi , д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля марки Сітроен д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 .

У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілем марки Mitsubishi , д.н.з. НОМЕР_1 спричинено технічні пошкодження автомобілю марки Сітроен д.н.з. НОМЕР_2 .

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 20.09.2016 року у справі №466/7909/16-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Власник автомобіля марки Сітроен д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 звернувся до Моторно (транспортного) страхового бюро України із заявою про відшкодування заподіяної шкоди, до якої було додано копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/5325892 терміном дії з 11.09.2015 р. до 10.09.2016 р. Крім того, в заяві вказував, що цивільно-правова відповідальність водія Mitsubishi , д.н.з. НОМЕР_1 не була застрахована.

Відповідно до Висновку №126 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного судовим експертом Галамай Я. ОСОБА_7 , вартість відновлюваного ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля марки Сітроен д.н.з. НОМЕР_2 , становить 30215,76 грн.

Так, після зібрання та перевірки матеріалів, Моторно (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_6 в розмірі 30763,76 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень від 23.11.2016р. та 03.02.2017р.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі - Закон), МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відтак, відповідно до ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ч. 1 ст. 1191 ЦК України МТСБУ набуло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача.

Із роз`яснень, викладених у п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки вбачається, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація . У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України Про страхування встановлено особливий правовий режим.

При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування.

Суброгація може застосовуватися лише до майнового страхування.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що строк позовної давності слід відраховувати з моменту скоєння ДТП в даному випадку є таким, що не відповідає нормам матеріального права.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди судам роз`яснено, що регресна вимога може бути пред`явлена протягом трьох років, з дня виконання зобов`язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

Страхове відшкодування виплачено 03 лютого 2017 року, а до суду МТСБУ звернулося 07 жовтня 2019 року, а відтак позивачем не пропущено строк позовної давності.

Отже, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та заслуговують на увагу суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, суд першої інстанції не в повній мірі та не всебічно з`ясував обставини, які мають істотне значення для справи, не дослідив у судовому засіданні усі докази, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, та не дав їм відповідної правової оцінки, тому судова колегія вважає за необхідне усунути вказані недоліки та дослідивши надані під час апеляційного розгляду докази і давши їм правову оцінку у сукупності з іншими матеріалами справи приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України слід стягнути судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1921 грн. та за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 2881,50 грн. (а.с. 1, 56).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України - задоволити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 січня 2020 року - скасувати, та постановити нове судове рішення, яким позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого відшкодування в розмірі 30 215 (тридцять тисяч двісті п`ятнадцять) гривень, 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) суму сплачених витрат на встановлення розміру збитку та збір документів в розмірі 548 (п`ятсот сорок вісім) гривень, 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) гривні, 00 копійок та за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 2881 (дві тисяч вісімсот вісімдесят одна) гривня, 50 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текс постанови складено 11 червня 2020 року.

Головуючий: О.М. Ванівський

Судді: О.Я. Мельничук

Р.П. Цяцяк