Постанова

від 12.06.2020 по справі 646/2734/20

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №: 646/2734/20

Провадження № 3/646/1029/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.20 року м. Харків

Суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова Сіренко Ю.Ю., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , українця, громадянина України, який є членом та волонтером Громадської організації Міжнародна місія Життя без сліз (ЄДРПОУ 41770517), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 03.05.2020 року о 15 годині 35 хвилин по Київській, 3 у м. Харкові, керував транспортним засобом SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 6820 ARHF-0027, у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , результат огляду на стан алкогольного сп`яніння - 2,5 проміле.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, свою вину визнав, щиро розкаявся, зазначив, що не мав злого умислу та правила дорожнього руху не порушував. Просив суд передати його на поруки колективу Громадської організації Міжнародна місія Життя без сліз (ЄДРПОУ 41770517) та не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі -Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Отже, при наявності у особи, яка керувала транспортним засобом, ознак алкогольного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного/наркотичного чи іншого сп`яніння, підтверджується наступними доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №282504 від 03.05.2020 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатом огляду, рапортом, а також відеозаписом АЛ1693.

Стандарт доказування поза розумним сумнівом активно використовується Європейським судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом , проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

У справі Ушаков проти України (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: Суд при оцінці доказів керується критерієм поза розумним сумнівом . Також, має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11.07.2013 у справі Вєрєнцов проти України ).

Всебічно дослідивши обставини справи, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 280 КУпАП, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, вбачається, що вони дають можливості дійти поза розумним сумнівом обґрунтованого висновку щодо керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, тобто керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного сп`яніння.

Колектив Громадської організації Міжнародна місія Життя без сліз (ЄДРПОУ 41770517), звернувся до суду із клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та передачу матеріалів на розгляд колективу Громадської організації Міжнародна місія Життя без сліз (ЄДРПОУ 41770517) для застосування заходів громадського впливу, посилаючись на те, що ОСОБА_4 повністю усвідомив свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, щиро розкаявся у вчиненому, тяжких наслідків від правопорушення не наступило, жодній особі не завдано матеріальної шкоди.

Рішення про направлення клопотання про передачу ОСОБА_1 на поруки колективу Громадської організації Міжнародна місія Життя без сліз (ЄДРПОУ 41770517) прийнято на загальних зборах трудового колективу, про що складено протокол зборів №3 від 02.06.2020 року.

Вирішуючи питання по суті клопотання про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладанні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, його відношення до скоєного.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.

Тобто, статтею 21 КУпАП передбачена можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу. Це питання вирішується судом з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника та є правом суду. При цьому суд враховує, що відповідно до статті 252-1 Кодексу законів про працю України, трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. В даному випадку для застосування положень статті 21 КУпАП до правопорушника колективом Громадської організації Міжнародна місія Життя без сліз (ЄДРПОУ 41770517) до суду подано клопотання про звільнення від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу.

Обираючи ОСОБА_1 міру адміністративного стягнення, суд враховує обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ставлення особи до вчиненого, з урахуванням наведеного, вважаю, що до ОСОБА_1 доцільно застосувати заходи громадського впливу та звільнити його від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, передавши матеріали на розгляд колективу Громадської організації Міжнародна місія Життя без сліз (ЄДРПОУ 41770517).

Керуючись ст.ст. 21, ч.1 ст. 130, 248-249, 251, 268, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , - звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з передачею на поруки колективу Громадської організації Міжнародна місія Життя без сліз (ЄДРПОУ 41770517, адреса: м. Харків, пр. Гагаріна, 173А, кв. 54).

Матеріали справи передати на розгляд колективу Громадської організації Міжнародна місія Життя без сліз (ЄДРПОУ 41770517, адреса: м. Харків, пр. Гагаріна, 173А, кв. 54), для застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заходу громадського впливу.

Зобов`язати голову Громадської організації Міжнародна місія Життя без сліз (ЄДРПОУ 41770517, адреса: АДРЕСА_2 ) ОСОБА_5 повідомити суд про застосовані заходи громадського впливу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , не пізніш як у десятиденний строк з дня отримання матеріалів.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- закрити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя - Ю.Ю. Сіренко