Рішення

від 12.06.2020 по справі 826/6466/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 року м. Київ № 826/6466/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АПБ Топаз доДержавної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АПБ Топаз (код ЄДРПОУ 36566856, адреса: 04114, м. Київ, вул. Пріорська, 21) (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська Площа, 8) (далі - також відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії №540877/36566856 від 05.01.2018 та №540878/36566856 від 05.01.2018, а також зобов`язати відповідача зареєструвати податкові накладні №19 від 19.10.2017 та від №1 від 01.11.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Пунктом 8 резолютивної частини ухвали повідомлено відповідача про необхідність отримання матеріалів адміністративного позову в приміщенні суду відповідно до пункту 12 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Миронюка Д.М. від 22.05.2019 року №648, у зв`язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді, у провадженні якого перебувала адміністративна справа №826/6466/18, для подальшого розгляду справу №826/6466/18 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №826/6466/18 передано на розгляд судді Маруліної Л.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2019 року прийнято до свого провадження справу суддею Маруліною Л.О., призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ АПБ Топаз зазначає, що комісія Державної фіскальної служби України, відмовляючи у реєстрації податкової накладної, у своєму рішенні не зазначила конкретної підстави, на якій дана відмова ґрунтується, рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких у відповідності до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" 17.05.2019 року зареєстровано юридичну особу, номер запису: 1 074 135 0000 085321, Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України та Державна митна служби України є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку замінити відповідача - Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) на правонаступника - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю АПБ Топаз подано на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №19 від 19.10.2017 року, яку виписано на покупця ДП Вайллант Група Україна (код ЄДРПОУ 30928566) на суму 210 246, 65 грн. та податкову накладну №1 від 01.11.2017 року, яку виписано на покупця ДП Вайллант Група Україна (код ЄДРПОУ 30928566) на суму 383 486, 79 грн.

Згідно з інформацією, зазначеною у Квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.11.2017 року (податкову накладну №19 від 19.10.2017 року) та від 01.12.2017 року (по податковій накладній №1 від 01.11.2017 року), направленої Державною фіскальною службою України через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.2.16.1" та "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.2.16.10" відповідно, на адресу позивача, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), реєстрація документа зупинена, оскільки податкові накладні відповідають Критеріям оцінки ступеня ризику, визначеному пунктом 6 наказу Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Наказ № 567), з підстав виявленої за результатами опрацювання СМКОР невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарам згідно з УКТ ЗЕД:73.20, і запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів.

В свою чергу, 29.12.2017 року позивачем на адресу ДФС України направлено Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинено щодо податкових накладних №1 від 01.11.2017 року та №19 від 19.10.2017 року.

Однак, Рішенням комісії Державної фіскальної служби України від 05.01.2018 року №540877/36566856 в реєстрації податкової накладної №19 від 19.10.2017 року в ЄРПН позивачу відмовлено, з підстав наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, та запропоновано, відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, оскаржити це Рішення в адміністративному або судовому порядку.

Однак, Рішенням комісії Державної фіскальної служби України від 05.01.2018 року №540878/36566856 в реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2017 року в ЄРПН позивачу відмовлено, з підстав наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, та запропоновано, відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, оскаржити це Рішення в адміністративному або судовому порядку.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 201.16 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.12.2017 року №2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році (далі - Закон №2245), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена виключно в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 57 прим. 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі також - ПК України), податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєструються з урахуванням вимог пп. 200 прим. 1.3 та 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, не пізніше 02 січня 2018 року, крім:

- податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 01 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України;

- податкових накладних / розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН, по яких станом на 01 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України з 01 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом №2245 (тобто, з 01.12.2017р. по 30.12.2017р. включно) та щодо яких платником податку після 01.12.2017 року подані пояснення і копії документів, відповідно до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ, реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №2245 щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.

Відповідно до Квитанцій, податкові накладні №19 від 19.10.2017 року та №1 від 01.11.2017 року, реєстрацію яких відповідачем зупинено, сформовано та подано позивачем на реєстрацію у ЄРПН 14.11.2017 та 30.11.2017 року відповідно. Пояснення і копії документів щодо неї були подані вже після 01.12.2017 року

Отже, вказані податкові накладні має бути зареєстровано у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 2245.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України (що діяв до набрання чинності Законом України від 07.12.2017 року), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №341) (далі також - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція), яка в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Аналогічні за змістом приписи містив підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України (що діяв до набрання чинності Законом України від 07.12.2017 року), згідно з яким, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до чинного на той час пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України (що діяв до набрання чинності Законом України від 07.12.2017 року), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту Квитанцій встановлено, що відповідачем сформовано висновок про відповідність податкових накладних Критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом № 567.

Однак, зупинивши реєстрацію податкових накладних з таким висновком, відповідачем порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки в Квитанціях не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації даної податкової накладної, а вказано лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567. Натомість, підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від відповідача чіткого зазначення конкретного виду критерію.

Так, відповідно до пункту 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, затверджених Наказом №567, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Тобто, пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків містить у собі визначення двох різних за змістом критеріїв.

Таким чином, приймаючи рішення про зупинку реєстрації податкової накладної, відповідач був зобов`язаний у Квитанції (роздруківка - додаток 2) чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків.

Відповідно, визначення відповідачем у Квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому позивачем відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затверджених Наказом №567.

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків: документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу норм законодавства встановлено, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Також, зі змісту Квитанцій встановлено, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом №567, та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Таким чином, у Квитанціях фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, не вказано, ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Судом встановлено, що у порядку, визначеному пунктом 16 Порядку № 117, позивачем надано контролюючому органу пояснення та копії первинних бухгалтерських документів щодо реальності здійснення господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні №19 від 19.10.2017 року та №1 від 01.11.2017 року, що не спростовано відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення від 05.01.2018 року Комісії ДФС України про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 19.10.2017 року та №1 від 01.11.2017 року не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. В рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (далі також - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Проте, оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Отже, суд дійшов висновку, що в частині позовних вимог про скасування рішень Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 05.01.2018 року №540877/36566856 та №540878/36566856, позов підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (із змінами; далі також - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Враховуючи зазначене, на переконання суду, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані позивачем податкові накладні, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відтак, оскільки рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних від 05.01.2018 року №540877/36566856 та від 05.01.2018 року №540878/36566856 підлягають скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 19.10.2017 року №19 та від 01.11.2017 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного надходження до контролюючого органу - 14.11.2017 року та 30.11.2017 року, відповідно.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, покладений на них обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог, судові витрати позивача у сумі 5 286, 00 гривень, сплачені згідно з Платіжним дорученням від 04.04.2018 року №4199, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АПБ Топаз (код ЄДРПОУ 36566856) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.01.2018 р. №540877/36566856.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.01.2018 р. №540878/36566856.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 19 від 19.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 14.11.2017 року.

4. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 01.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 30.11.2017 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю АПБ Топаз (код ЄДРПОУ 36566856, адреса: 04114, м. Київ, вул. Пріорська, 21) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа 8) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 5 286 (п`ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 00 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю АПБ Топаз (код ЄДРПОУ 36566856, адреса: 04114, м. Київ, вул. Пріорська, 21);

Відповідач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа 8).

Повне рішення складено 12.06.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна