Постанова

від 04.06.2020 по справі 760/5476/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/5135/2020

справа №760/5476/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Українця В.В.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" про визнання кредитного договору недійсним,-

встановив:

В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним Кредитний договір №267028, укладений 01 листопада 2018 року між ТОВ "МІЛОАН" та ним, стягнути з ТОВ "МІЛОАН" судові витрати.

Вказує, що 06 грудня 2018 року представником ТОВ "Фінансова компанія "Дінеро" йому повідомлено про наявність зобов`язань за цим договором. На підтвердження таких обставин представником товариства надана інформація про номер телефону, електронної пошти та останні чотири цифри банківської картки, на які був перерахований кредит, фотографія паспорта на ім`я ОСОБА_1 з особою, яка тримає його перед своїм обличчям, при цьому фотографія не відповідає особі, яка тримає паспорт.

Позивач зазначає, що така інформація не співвідноситься з його особою, а в день видачі кредиту він перебував за кордоном.

З метою з`ясування зазначених обставин звернувся до ТОВ "Українське бюро кредитних історій", де було виявлено ще декілька кредитів на його ім`я.

Вказує також, що 06 грудня 2018 року ним подана заява про вчинення кримінального правопорушення до Соборного відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено, вирішено визнати недійсним кредитний договір № 267028 від 01 листопада 2018 року, укладений між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" (м.Київ, вул. В.Чорновола, 12, прим. 1, код ЄДРПОУ 40484607). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" (м.Київ, вул. В.Чорновола, 12, прим. 1, код ЄДРПОУ 40484607) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 768 гривень 40 копійок судового збору.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ "МІЛОАН" подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі посилається на те, що ТОВ "МІЛОАН" погоджується з доводами позивача в тій частині, що він не укладав договору, проте не укладення договору не має наслідком його недійсність. Зазначає, що позивачу надіслано повідомлення, у якому товариство визнає не укладення договору саме між цими сторонами.

Окрім того, вказує, що судом першої інстанції відкрито провадження з порушенням правил підсудності, оскільки місцезнаходження відповідача територіально віднесено до Шевченківського району міста Києва.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ "МІЛОАН" Коршик С.І. доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 372 ЩІК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності позивача, який не з`явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не заперечує обставини, що між товариством та особою позивача не укладався договір, тобто підтверджено факт відсутності волевиявлення позивача на укладення оспорюваного договору, що є підставою для визнання його недійсним.

Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Основними ознаками договору є: є домовленість, тобто для його існування повинен бути компроміс, волевиявлення учасників, яке збігається; для договору повинна бути домовленість двох чи більше осіб, що означає, що з волевиявлення лише однієї сторони не може виникнути договір.

Відсутність волевиявлення означає, що сторона не мала на меті укладати відповідний договір та не укладала його.

Згідно із цитованою вище статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Тобто, в даному випадку є заінтересовані (внутрішня воля) в укладенні договору суб`єкти, які для мети завершення укладення договору повинні досягти згоди (зовнішній прояв волі) з усіх істотних умов, а також у визначених законом випадках здійснити реєстрацію договору. Отже в обставинах, коли договір не було укладено, наявний такий елемент як відсутність волевиявлення на вчинення правочину.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину. За змістом частин 2-3 статті 215 ЦК України порушення умови дійсності правочину може мати наслідком його недійсність у силу закону (нікчемність) або бути підставою для визнання його недійсним у випадку оскарження до суду (оспорюваність).

Визнання договору недійсним означає визнання його недійсним як юридичного факту, наслідком чого є також недійсність зобов`язань сторін, які виникли на підставі такого договору. Відповідно до норм ЦК України недійсним можна визнати лише договір як правочин. Договір як документ не може бути визнано недійсним.

За обставинами цієї справи установлено , що 01 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ "МІЛОАН" не укладався Кредитний договір №267028 від 01 листопада 2018 року, оскільки сторони в належній формі не узгодили усіх істотних умов такого договору, примірник кредитного договору підписано лише стороною кредитодавця.

Неукладений договір не є юридичним фактом, не може бути визнаний недійсним та не тягне жодних правових наслідків. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Встановивши ці обставини, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову про визнання правочину недійсним, а висновок суду першої інстанції є помилковим.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення правил територіальної юрисдикції відхиляються колегією суддів, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції відповідачем не заявлено про непідсудність справи, обґрунтувань причин невчинення такої процесуальної дії апеляційна скарга не містить, відтак справа не підлягає направленню на новий розгляд до іншого суду першої інстанції згідно вимог статті 378 ЦПК України.

Відповідно до статті 376 ЦПК України невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" задовольнити.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року скасувати та ухвалити нове судового рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга па постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 червня 2020 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В. Соколова