Постанова

від 10.06.2020 по справі 759/13718/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/2889/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року м. Київ

Унікальний номер 759/13718/18

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шахової О.В., суддів: Вербової І.М., Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Кузнєцової В.В.,

сторони справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінекс Капітал ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Святошинського районного суду м. Києва, ухваленого 18 жовтня 2018 року в приміщенні суду під головуванням судді Журибеди О.М.,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ТОВ ФК Фінекс Капітал звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу, посилаючись на те, що 29 червня 2016 року між ОСОБА_2 та ТДВ СТ Домінанта було укладено договір № АЕ/6975965 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме - автомобіль HONDA, державний номер НОМЕР_1 .

30 червня 2016 року з вини водія ОСОБА_1 сталася ДТП.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 29.07.2016 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

На підставі заяви потерпілого ОСОБА_3 ТДВ СК Домінанта 24.10.2016 виплатила йому страхове відшкодування у розмірі 100 000,00 грн.

02.04.2018 між ТДВ СТ Домінанта та ТОВ ФК Довіра укладено договір про відступлення права грошової вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли за регресними договорами відповідно до додатку № 1.

03.04.2018 ТОВ ФК Довіра на правах нового кредитора уклало договір з ТОВ ФК Фінекс Капітал про відступлення права грошової вимоги за грошовими зобов`язаннями, що перейшли за договором фінансування під відступлення права грошової вимоги (факторингу) від 2.04.2018 від страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування.

З огляду на викладене та з підстав позову, просив стягнути з відповідача страхову виплату у розмірі 100 000,00 грн., оскільки водій забезпеченого транспортного засобу не повідомив страховика у строки передбачені Законом про дорожньо-транспортну пригоду, тому товариство має право на відшкодування шкоди в порядку регресу з відповідача - ОСОБА_1 .

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК Фінекс Капітал на відшкодування шкоди в порядку регресу 100 000 грн. Вирішено питання щодо розподілу судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, зокрема, що він не був належно повідомлений про день та місце розгляду справи в суді першої інстанції, що позбавило його права на захист та надання доказів на підтвердження своїх заперечень. Також судом порушено порядок ухвалення заочного рішення.

Рішення суду першої інстанції є немотивоване. Суд посилався на докази, подані стороною позивача, які на його думку є неналежними.

Неправильне тлумачення ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , зокрема ст. 38.1.1, в якій передбачено право страховика подати регресний позов, призвело до ухвалення незаконного рішення.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції позивачем не подано.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримала, з підстав в ній викладених, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволені позову.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Про розгляд справи повідомлявся належно за адресою, вказаною ним в позовній заяві та за якою був належно повідомлений про день, час та місце розгляду апеляційної скарги на 11.03.2020 та 01.04.2020 (ас.125,126). Причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 4.09.2018 відкрито провадження у вказаній цивільній справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (ас.51-52). Справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження до судового засідання для розгляду справи по суті на 18.10.2018.

З повного тексту судового рішення від 18.10.2018 вбачається, що в описовій частині вказаного судового рішення, суд посилається на норми статей цивільного процесуального кодексу України щодо порядку розгляду справи та ухвалення заочного рішення у справі на підставі наявних у ній доказів. Окрім того, в резолютивній частині рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18.10.2018 роз`яснено право відповідача щодо звернення з заявою про перегляд заочного рішення суду, а також порядок набрання законної сили заочним рішенням суду у разі неподання заяви про перегляд заочного рішення чи апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно вимог ст. 280 цього Кодексу, встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов : 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого ви рішення справи.

Розглядаючи справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку встановленому Главою 10 Розділу ІІІ ЦПК України, суд помилково вважав наявними підстави для ухвалення заочного рішення та застосовування вимог Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України, оскільки за умови розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи не мало місце одночасне існування умов, встановлених ст. 280 ЦПК України, що є порушенням норм процесуального права.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а саме розглянуто справу в порядку заочного розгляду справи в той час, як вказана справа за ухвалою суду про відкриття провадження розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

За приписами ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права.

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового.

Вирішуючи спір, апеляційний суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29.06.2016 між ТДВ СТ Домінанта та ОСОБА_2 було укладено Договір (Поліс) № АЕ/6975965 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за умовами якого застраховано цивільно-правову відповідальність, а саме, забезпечено транспортний засіб - автомобіль марки Honda, державний номер НОМЕР_2 . Ліміт відповідальності за полісом страхування № АЕ/6975965 за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000 грн. Строк дії договору з 29.06.2016 по 28.06.2017.

30.06.2016 о 12 год. 05 хв. по вул. К.Дорога, в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були: автомобіль марки Honda, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіль марки Mitsubisі д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 .

В результаті зіткнення вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 29.07.2016.

Згідно вказаної постанови відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (ас.4).

Таким чином, з вини відповідача було спричинено ДТП, і в результаті пошкодження автомобілю марки Mitsubishi, державний номер НОМЕР_3 , заподіяно матеріальні збитки.

Згідно зі Звітом № 212/16 від 24.07.2016, матеріальний збиток завданий власнику автомобіля Mitsubishi ASX, реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на 30.06.2016 внаслідок пошкодження при вищевказаному ДТП, склав 181 258,49 грн (ас.11-13).

Беручи до уваги зазначені обставини та на підставі заяви потерпілого, ТДВ СК Домінанта було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 1438 від 24.10.2016 (ас.7).

2 квітня 2018 року між ТДВ СТ Домінанта та ТОВ Фінансова компанія Довіра було укладено договір № 02-04/2018 про фінансування права грошової вимоги (факторинг), відповідні умов якого ТОВ ФК Довіра перейшло право вимоги за грошовими зобов`язаннями, ще виникли у ТДВ СТ Домінанта за договорами, зокрема регресними позовами згідно Додатку №1 до вказаного договору (ас. 36-40).

2 квітня 2018 року ТОВ ФК Довіра уклало договір про фінансування під відступлення права грошової вимоги (факторинг) № 03-03/2018 з ТОВ ФК Фінекс Капітал про відступлення вимоги, відповідно до якого ТОВ ФК Довіра передав ТОВ ФК Фінекс Капітал право вимоги за грошовими зобов`язаннями, що перейшли за договором № 02-04/2018 фінансування під відступлення права грошової вимоги (факторинг) від 02 квітня 2018 року від страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування.

Як вбачається з матеріалів справи позивач до відповідача з листом про відшкодування витрат в порядку регресу не звертався.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ ФК Фінекс Капітал , суд першої інстанції, пославшись на п. 33.1.2 пункту 33.1 статті 33, п.п. 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , якими встановлено обов`язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП, виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 не виконав свого обов`язку щодо повідомлення страховика про ДТП.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1961-ІV), у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, повідомити страховика, з яким було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, Моторно-транспортне страхове бюро України про настання ДТП. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Згідно з частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Підпунктом ґ підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961-ІV встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Факт неповідомлення страховика про ДТП є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування.

Проте в разі, якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов`язаннях, адже регресні зобов`язання входять до групи позадоговірних, тому спори з таких зобов`язань повинні вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-284цс15 та від 22 березня 2017 року в справі № 6-2011цс16.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду погодився з викладеним у цій постанові правовим висновком і не вбачав підстав для відступлення від нього (справа № 752/9895/15-ц, провадження №61-4722 св 18, постанова від 14.02.2018).

Пред`явивши вказаний позов до ОСОБА_1 , ТОВ ФК Фінекс Капітал обґрунтовував його лише тією обставиною, що відповідач не повідомив страховика про страховий випадок.

Тим, що страховий випадок у вказаній справі є спірним, а страхова виплата здійснена позивачем є необґрунтованою, останній у позові не зазначав.

Отже, установлено, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; він зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; сама страхова компанія відповідача його визнала, добровільно сплативши страхове відшкодування, унаслідок чого неповідомлення страховика про настання страхового випадку не є підставою для пред`явлення регресного позову.

Проте, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, унаслідок чого неправильно вирішив дану справу.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про незаконність та необґрунтованість рішення суду, унаслідок чого воно підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову зі стягненням з позивача на користь відповідача судового збору, сплаченого ним за подачу апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, тобто у розмірі 2881,50 грн.

В зв`язку з тим, що ціна позову в справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінекс Капітал до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінекс Капітал (ЄДРПОУ 41220708) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 11 червня 2020 року.

Суддя-доповідач

Судді: