Постанова

від 10.06.2020 по справі 2-6212/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року місто Київ.

Справа 2-6212/11

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3472/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Желепи О.В.,

суддів: Олійник В.І., Кулікової С.В.

секретар судового засідання Гордійчук Ж.В., Миронюк І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2019 року (у складі судді Пономаренко Н.В., інформація щодо дати постановлення повного тексту ухвали відсутня )

в справі за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Ріелт Інвест Лтд , Товариство з обмеженою відповідальністю Атум-А , Товариство з обмеженою відповідальністю Альхена - А про визнання виконавчих документів, виданих Шевченківським районним судом м. Києва по цивільній справі №2-6212/11, такими, що не підлягають виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду із вказаною заявою про визнання виконавчих листів, виданих на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2011 у справі №2-6212/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Дочірній Банк Сбербанку Росії до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, такими, що не підлягають виконанню.

Вимоги заяви обґрунтувані тим, що на підставі вищевказаного рішення Шевченківського районного суду м. Києва судом були видані виконавчі листи, які пред`явлені стягувачем ПАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії до виконання і на підставі яких Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України відкриті виконавчі провадження. У зазначених виконавчих провадженнях стягувачем був банк.

Однак, по кредитному договору №12-11-06/ФО від 27.11.2006 від ПАТ Сбербанк , яке є правонаступником ПАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії , перейшло до ТОВ Фінансова компанія Фінар , а від ТОВ Фінансова компанія Фінар - до ТОВ Ріелт Інвест Лтд .

По кредитному договору №07-02-07/ФО від 16.02.2007 право вимоги від ПАТ Сбербанк , яке є правонаступником ПАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії , перейшло до ТОВ Фінансова компанія Фінар , а від ТОВ Фінансова компанія Фінар - до ТОВ Атум-А .

По кредитному договору №08-12-06/ФО від 21.12.2006 право вимоги від ПАТ Сбербанк , яке є правонаступником ПАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії , перейшло до ТОВ Фінансова компанія Фінар , а від ТОВ Фінансова компанія Фінар - до ТОВ Альхена-А .

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 уклав з ТОВ Ріелт Інвест Лтд , ТОВ Атум-А , ТОВ Альхена-А договори новації за умовами яких припиняються зобов`язання за вказаними кредитними договорами з виконання вищевказаного рішення суду і сторони за домовленістю припинили зобов`язання по вказаним кредитним договорам шляхом заміни первісного зобов`язання новим, а саме - позикою, боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили визнати такими, що не підлягають виконанню, виконавчі листи, видані на виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 19.05.2011 року, оскільки зобов`язання за кредитним договором припинені.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2019 року в задоволенні заяви боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , стягувачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Ріелт Інвест Лтд , Товариство з обмеженою відповідальністю Атум-А , Товариство з обмеженою відповідальністю Альхена - А про визнання виконавчих документів, виданих Шевченківським районним судом м. Києва по цивільній справі №2-6212/11, такими, що не підлягають виконанню відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_1 , згідно поштової відмітки 17 грудня 2019 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчий лист №2-6212/11 від 05.04.2012 року виданий Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення від 19.05.2011 року по справі №2- 6212/11 про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за кредитними договорами №12-11-06/00 від 27.11.2006 року у розмірі 9 150 123,04 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 73 125 953,31 грн., заборгованість за кредитним договором №07-02-07/00 від 16.02.2007 року в розмірі 4 223 094,11 долари США, що з в гривневому еквіваленті становлять 33 750 123,52 грн.; виконавчий лист №2-6212/11 від 05.04.2012 року виданий Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення від 19.05.2011 року по справі №2- 6212/11 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно суми боргу за Кредитним договором №08-12-06/00 від 21.12.2006 року у розмірі 8 139 359 (вісім мільйонів сто тридцять дев`ять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) доларів США 00 центів, що в гривневому еквіваленті становить 65 048 136,45 грн.

В скарзі посилалася на те, що суд не взяв до уваги, що в заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилались як на підставу визнання виконавчих листів такими, що не підлягає виконанню, саме на припинення своїх обов`язків по кредитним договорам, та виникнення нових зобов`язань по договорам новації, що не суперечить законодавству і чітко передбачено ст. 604 Цивільного кодексу України.

Твердження суду про те, що укладення договору новації дає підстави стягувачу за старим зобов`язанням відкликати виконавчий лист в порядку ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження є безпідставним, оскільки такого поняття як відкликання виконавчого листа стягувачем, ще й за старим зобов`язанням, в Законі України Про виконавче провадження не існує.

Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що вирішення питання закінчення виконавчого провадження, на думку суду, можливо через подачу стягувачами, які є стороною договорів новації, письмової заяви про повернення виконавчого листа є безпідставним, оскільки такої підстави для закінчення виконавчого провадження в Законі України Про виконавче провадження не існує.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

В апеляційному суді представник боржника ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення

Представники ТОВ Ріелт Інвест Лтд , ТОВ Атум-А , ТОВ Альхена - А не заперечували проти задоволення заяви. Судове засідання 10 червня 2020 року просили провести без участі представників.

ОСОБА_2 до суду не з`явилась.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.05.2011 року рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 2-6212/11 стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії по кредитному договору № 12-11-06/ФО від 27.11.2006 суму боргу в розмірі 9150123,04 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 73125953,31 грн.; по кредитному договору №07-02-07/ФО від 16.02.2007 року в розмірі 4223094,11 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 33750123,52 грн.; а також стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії суму боргу за кредитним договором № 08-12-06/ФО від 21.12.2006 року в розмірі 8139359,90 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 65048136,45 грн.

На виконання вказаного рішення Шевченківським районним судом м. Києва видані позивачу ПАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії виконавчі листи на підставі яких Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України відкриті виконавчі провадження де вони перебувають на примусовому виконанні і на даний час, що було підтверджено сторонами в судовому засіданні (т. 7 а.с.4, 7).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.10.2018 замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) ПАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії на його правонаступника - ТОВ Альхена -А (т.6 а.с.54-56).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.04.2019 замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) ПАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії на його правонаступника - ТОВ Ріелт Інвест ЛТД у виконавчому провадженні з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2011 в частині стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором № 12-11-06/ФО від 27.11.2006 суми боргу в розмірі 9150123,04 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 73125953,31 грн. А також змінено стягувача ПАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії на його правонаступника - ТОВ Атум-А у виконавчому провадженні з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2011 в частині стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором №07-02-07/ФО від 16.02.2007 року в розмірі 4223094,11 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 33750123,52 грн. (т.7 а.с.92-95).

В подальшому, а саме 13.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ріелт Інвест Лтд , Товариством з обмеженою відповідальністю Атум-А , Товариством з обмеженою відповідальністю Альхена - А та ОСОБА_1 були укладені Договори новації (без номерів) про заміну зобов`язань, що виникли з кредитних договорів: № 12-11-06/ФО від 27.11.2006; №07-02-07/ФО від 16.02.2007 року № 08-12-06/ФО від 21.12.2006 року, - на позикове зобов`язання (т.7 а.с. 21, 22, 23).

Відповідно до п. 1.4 договорів новації визначено, що первісні зобов`язання за Первинним кредитним договором припиняються і замінюються позиковим зобов`язанням між тими ж сторонами на умовах, установлених цим договором.

В свою чергу, п.1.6. вказаних договорів новації передбачено, що з моменту набрання чинності цим договором у Сторони 2 ( ОСОБА_1 ) припиняються обов`язки зі Стороною 1 (Товариство з обмеженою відповідальністю Ріелт Інвест Лтд , Товариство з обмеженою відповідальністю Атум-А , Товариство з обмеженою відповідальністю Альхена - А ) щодо виконання виконавчого листа № 2 - 6212/11 від 05.04.2012, виданого Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення суду від 19.05.2011 року по справі №2-6212/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "РІЕЛТ ІНВҐЕСТ ЛТД" суми боргу 9 150123 доларів США 04 центи, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 73 125 953 грн. 31 коп., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "АТУМ-А" боргу за кредитним договором у розмірі 4 223094 долари США 11 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 33 750 123 грн. 52 коп., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Альхена-А" боргу за кредитним договром у розмірі 8139359 доларів США, що вгривневому еквіваленті становить 65 048 136, 45 грн.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено, що виконавчі документи були видані помилково або наявність інших, визначених частиною 2 статті 432 ЦПК України правових підстав . Безпідставне визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, призведе до ненадходження до бюджету суми виконавчого збору у розмірі 10% від стягуваної суми, за наявності на те відповідних підстав згідно ст. 27 Закону України Про виконавче провадження , а також стягувач у виконавчому провадженні може звернутись з заявами про повернення чи відкликання виконавчого документу.

Однак, з вказаними висновками суду першої інстанції погодитись не можна виходячи з наступного .

Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину судового провадження відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

За положеннями ст.ст.1, 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Згідно з ч.1, 2 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст.432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Крім того, за своїм змістом ч.2 ст. 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю, так і частково, а тому підстави, якими заявники обґрунтовують свою заяву можуть бути наслідком як повного, так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного, так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

Аналогічні висновки містяться у постановах Касаційного Цивільного суду в складі Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №2-4671/11 та від 30 жовтня 2019 року у справі справа № 686/5252/17.

За кредитним договором №12-11-06/00 від 27.11.2006 року, 27.04.2017 року ПАТ СБЕРБАНК (яке є правонаступником ПАТ ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ ) уклало з ТОВ Фінансова компанія Фінар договір №28-1101, згідно якого ПАТ СБЕРБАНК передало ТОВ Фінансова компанія Фінар право вимоги за кредитним договором №12-11-06/00 від 27.11.2006 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ . (а.с. 4 т. 7)

В наступному 09.08.2017 року ТОВ Фінансова компанія Фінар уклало договір №1 з TOB PIEJIT ІНВЕСТ ЛТД , згідно якого ТОВ Фінансова компанія Фінар передало ТОВ РІЕЛТ ІНВЕСТ ЛТД право вимоги за кредитним договором №12-11-06/00 від 27.11.2006 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ .(а.с. 12 т. 7)

12.04.2019 р. ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва по справі №2-6212/11 (провадження №6/761/28/2019) замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2011р.по цивільній справі № 2-6212/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Дочір:, банк Сбербанку Росії до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості, кредитними договорами, процентів, нарахованих за користування кредитами та пені,- Публічне акціонерне товариство Дочірній банк Сбербанку Росії на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю PIEJIT ІНВЕСТ ЛТД . (а.с. 92 т. 7)

За кредитним договором №07-02-07/Ф0 від 16.02.2007 року, 27.09.2017 року ПАТ СБЕРБАНК (яке є правонаступником ПАТ ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ ) уклало з ТОВ Фінансова компанія Фінар договір №28-2111, згідно якого ПАТ СБЕРБАНК передало ТОВ Фінансова компанія Фінар право вимоги за кредитним договором №07-02-07/Ф0 від 16.02.2007 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ . (а.с.21 т.7)

В наступному 19.10.2017 року ТОВ Фінансова компанія Фінар уклало договір №3 з ТОВ АТУМ-А , згідно якого ТОВ Фінансова компанія Фінар передало ТОВ АТУМ-А право вимоги за кредитним договором №07-02-07/Ф0 від 16.02.2007 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ . (а.с. 41 т.7)

12.04.2019 р. ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва по справі №2-6212/11 (провадження №6/761/28/2019) замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2011р. по цивільній справі № 2-6212/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Дочірній банк Сбербанку Росії до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитними договорами, процентів, нарахованих за користування кредитами та пені, Публічне акціонерне товариство Дочірній банк Сбербанку Росії на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю АТУМ-А (а.с. 92, т. 7)

По кредитному договору №08-12-06/ФС) від 21.12.2006 року, 27.09.2017 року ПАТ СБЕРБАНК (яке є правонаступником ПАТ ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ ) уклало з ТОВ Фінансова компанія Фінар договір №28-2111, згідно якого ПАТ СБЕРБАНК передало ТОВ Фінансова компанія Фінар право вимоги за кредитним договором №08-12-06/ф0 від 21.12.2006 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ . (а.с. 3, т. 6)

В наступному 19.10.2017 року ТОВ Фінансова компанія Фінар уклало договір №2 з ТОВ АЛБХЕНА-А , згідно якого ТОВ Фінансова компанія Фінар передало ТОВ АЛБХЕНА-А право вимоги за кредитним договором №08-12-06/ф0 від 21.12.2006 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ . (а.с. 23 т. 6)

22.10.2018р. ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва по справі №2-6212/11 (провадження №6/761/481/2018) замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2011р. по цивільній справі № 2-6212/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Дочірній банк Сбербанку Росії до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитними договорами, процентів, нарахованих за користування кредитами та пені, Публічне акціонерне товариство Дочірній банк Сбербанку Росії на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Альхена-А . (а.с. 54 т. 6).

Відповідно доч. 1, 2 ст. 604ЦК України, зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Також зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Зі змісту статті 604 ЦК України вбачається, що ознаками новації є:

спосіб припинення зобов`язання;

вона можлива лише між тими самими сторонами (сторонами попереднього зобов`язання);

є двостороннім правочином (договором);

нове зобов`язання пов`язане з попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов`язання новим, а не на зміну цього зобов`язання.

Деякі з вищезазначених ознак новації одночасно є умовами її вчинення.

До умов новації згідно вимог закону віднесено наступні:

нове зобов`язання повинне пов`язувати тих самих осіб, що і первісне;

сторони мають досягти згоди щодо заміни одного зобов`язання іншим, а домовленість про новацію , про яку йдеться у частині другій статті 604 ЦК України, - це договір про заміну зобов`язання;

вчиняється новація у формі двостороннього правочину (новаційного договору), який має відповідати вимогам до форми та змісту, необхідних для нового зобов`язання;

наявність наміру сторін вчинити новацію, про який сторони повинні обов`язково вказати у договорі, а за відсутності такого застереження первинне зобов`язання не припиняється, а буде діяти поряд з новим;

дійсність первинного зобов`язання (недійсність первинного зобов`язання веде до недійсності і нового зобов`язання, що витікає з новації, якщо ж недійсним є новаційний договір, сторони залишаються пов`язаними первинним зобов`язанням, і новація не відбувається);

зміна змісту зобов`язання, або має виконуватися те саме, але на іншій правовій підставі;

допустимість заміни первісного зобов`язання новим.

Умови новації є необхідними і достатніми для вчинення новації.

Таким чином, новація - це угода про заміну первинного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв`язку сторін, оскільки замість зобов`язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов`язання.

Юридичною підставою для зобов`язання, яке виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первинного зобов`язання.

Угода про заміну первинного зобов`язання має договірну природу. Новація є консенсуальним, двостороннім та оплатним договором, який має правоприпинювальну природу.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2019 р. за взаємною згодою та волевиявленням між Товариством з обмеженою відповідальністю РІЕЛТ ІНВЕСТ ЛТД та ОСОБА_1 було укладено договір новації про заміну зобов`язань, що виникли з кредитного договору №12-11-06/ф0 від 27.11.2006 року, згідно якого первісні зобов`язання за кредитним договором припиняються, і внаслідок: чого, відповідно примусове стягнення на підставі виконавчого листа №2-6212/11, виданого 05.04.2012р. Шевченківським районним судом м. Києва повинно бути припиненим.

Згідно п. 1.4. договору новації зобов`язання Сторін за Первинним договором припиняються і замінюються позиковим зобов`язанням між тими ж Сторонами на умовах, установлених цим договором.

Тобто, укладеними договорами новації сторони за домовленістю припинили зобов`язання по кредитному договору №12-11-06/ф0 від 27.11.2006 року шляхом заміни первісного зобов`язання новим, а саме - позикою.

Пунктом 1.6 договору новації передбачено, що з моменту набрання чинності цим договором у Сторони 2 припиняються обов`язки перед Стороною 1 щодо виконання виконавчого листа №2-6212/11 від 05.04.2012 року виданого Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення від 19.05.2011 року по справі №2-6212/11 про стягнення з Сторони 2на користь Сторони 1 суми боргу за Кредитним договором у розмірі 9 150 123,04 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 73 125 953,31. ( а.с. 21 т. 8)

13.05.2019р. за взаємною згодою та волевиявленням між Товариством з обмеженою відповідальністю АТУМ-А та ОСОБА_1 було укладено договір новації про заміну зобов`язань, що виникли з кредитного договору №07-02-07/Ф0 від 16.02.2007 року, згідно якого первісні зобов`язання за кредитним договором припиняються, і внаслідок чого, відповідно примусове стягнення на підставі виконавчого листа №2-6212/11, виданого 05.04.2012р. Шевченківським районним судом м. Києва повинно бути припиненим.

Згідно п. 1.4. договору новації зобов`язання Сторін за Первинним договором припиняються і замінюються позиковим зобов`язанням між тими ж Сторонами на умовах, установлених цим договором.

Тобто, укладеними договорами новації сторони за домовленістю припинили зобов`язання по кредитному договору №07-02-07/Ф0 від 16.02.2007 року шляхом заміни первісного зобов`язання новим, а саме - позикою.

Пунктом 1.6 договору новації передбачено, що з моменту набрання чинності цим договором у Сторони 2 припиняються обов`язки перед Стороною 1 щодо виконання виконавчого листа №2-6212/11 від 05.04.2012 року виданого Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення від 19.05.2011 року по справі №2-6212/11 про стягнення з Сторони 2 на користь Сторони 1 суми боргу за Кредитним договором у розмірі 4 223 094,11 долари США, що з в гривневому еквіваленті становлять 33 750 123,52 гривні. (а.с. 22 т. 8).

01.11.2018р. за взаємною згодою та волевиявленням між Товариством з обмеженою відповідальністю Альхена-А та ОСОБА_1 було укладено договір новації про заміну зобов`язань, що виникли з кредитного договору №08-12-06/ф0 від 21.12.2006 року, згідно якого первісні зобов`язання за кредитним договором припиняються, і внаслідок чого, відповідно примусове стягнення на підставі виконавчого листа №2-6212/11, виданого 05.04.2012р. Шевченківським районним судом м. Києва повинно бути припиненим.

Згідно п. 1.4. договору новації зобов`язання Сторін за Первинним договором припиняються і замінюються позиковим зобов`язанням між тими ж Сторонами на умовах, установлених цим договором.

Тобто, укладеними договорами новації сторони за домовленістю припинили зобов`язання по кредитному договору №08-12-06/ф0 від 21.12.2006 року шляхом заміни первісного зобов`язання новим, а саме - позикою.

Пунктом 1.6 договору новації передбачено, що з моменту набрання чинності цим договором у Сторони 2 припиняються обов`язки перед Стороною 1 щодо виконання виконавчого листа №2-6212/11 від 05.04.2012 року виданого Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення від 19.05.2011 року по справі №2-6212/11 про стягнення з Сторони 2, ОСОБА_2 солідарно на користь Сторони 1 суми боргу за Кредитним договором у розмірі 8 139 359 (вісім мільйонів сто тридцять дев`ять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) доларів США 00 центів, що в гривневому еквіваленті становить 65 048 136,45 грн. (а.с. 23 т. 8)

Апеляційний суд встановив припинення зобов`язань боржника за кредитними договорами, борг за якими стягнуто на підставі виконавчих листів, які заявник просить визнати такими, що не підлягають виконанню, оскільки між сторонами договору новації досягнуто домовленість про заміну первісних забов`язань за цими договорами, та обов`язку виконувати рішення на підставі якого стягнуто борг за такими договорами - новим зобов`язанням - позикою.

Таким чином, ОСОБА_1 та ТОВ Ріелт Інвест Лтд , ТОВ Атум-АТОВ Альхена - А було досягнуто домовленість про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами (новацію), що відповідно до статті 604 ЦК України є підставою для припинення зобов`язання, а отже обов`язок ОСОБА_1 за виконавчими листами відсутній повністю у зв`язку з його припиненням.

Враховуючи, що відповідно до ст. 432 ЦПК України припинення зобов`язань є підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, висновок суду про відсутність матеріально-правових підстав для прийняття такого процесуального рішення не відповідає встановленим обставинам, та не узгоджується із положеннями ст. 604 ЦК України та ст. 432 ЦПК України.

Посилання суду на те, що стягувачі, які замінили у виконавчому провадженні первинного кредитора можуть звернутись з заявами про відкликання виконавчого документу, або його повернення, колегія суддів не приймає з огляду на те, що боржник звертався з проханням до стягувачів про звернення з заявами про відмову від примусового виконання, або повернення виконавчого листа, разом з тим всі стягувачі відмовились подавати такі заяви, посилаючись на право боржника звернутись з заявою про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, яка вже перебуває у провадженні суду.

Тобто, враховуючи таку відмову, апеляційний суд приходить до висновку, що у боржника відсутній інший спосіб уникнути подвійного стягнення за виконавчими листами та за новим зобов`язанням, яке виникло внаслідок укладення договорів новації.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Висновок суду про те, що в разі визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню до бюджету не надійде сума виконавчого збору не може бути підставою для відмови у визнанні виконавчих документів такими , що не підлягають виконанню з матеріально-правової підстави - припинення обов`язку, з огляду на те, що відповідно до положень п.5 ч.1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору , постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди є самостійним виконавчим документом та виконується незалежно від виконавчих листів виданих на виконання рішень судів.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що виконавчі листи визнаються такими, що не підлягають виконанню з дати набрання законної сили судового рішення в даній справі, з огляду на те, що договір новації боржник та правонаступники стягувача уклали в процесі виконання рішення суду, яке з 2012 року перебувало на примусовому виконанні, і відповідно виконавчі листи правомірно перебували на виконанні увесь цей час, проте в подальшому не підлягають до виконання через припинення обов`язку у боржника їх виконувати внаслідок заміни такого обов`язку іншим зобов`язанням позики.

Відповідно сторони виконавчого провадження мають нести , всі витрати передбачені Законом "Про виконавче провадження" за час перебування рішення суду на виконанні протягом 8 років.

Однак, суд першої інстанції у порушення вимог ст.264 ЦПК України на вказані вище вимоги закону та наведені обставини справи належної уваги не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягає виконанню.

Оскільки ОСОБА_2 не оскаржила ухвалу районного суду про відмову в задоволенні заяви, в частині вирішення її заяви ухвала не переглядається апеляційним судом.

Оскіцльки заява ОСОБА_1 містить вимогу щодо визнання виконавчого листа № 2-6212/11 від 19.05.2011 таким, що не підлягає виконанню повністю, незважаючи на солідарне стягнення з нього та ОСОБА_2 за кредитним договором № 08-12-06/ФО від 21.12.2006 року, яка ухвалу суду не оскаржила, такий виконавчий лист визнається таким, що не підлягає виконанню лише в частині стягнення з ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягає виконанню, не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення заяви, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення заяви про визнання виконавчих листів, такими, що не підлягає виконанню, з наведених вище підстав.

Керуючись ст. ст. 353, 374, 376, 381 - 384, 389, 432 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2019 року в частині вирішення заяви ОСОБА_1 скасувати та ухвалити у вказаній частинінове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню задовольнитичастково.

Визнати виконавчий лист №2-6212/11 від 05.04.2012 року виданий Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення від 19.05.2011 року по справі №2- 6212/11 про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за кредитними договорами №12-11-06/00 від 27.11.2006 року у розмірі 9 150 123,04 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 73 125 953,31 грн., заборгованості за кредитним договором №07-02-07/00 від 16.02.2007 року в розмірі 4 223 094,11 долари США, що з в гривневому еквіваленті становить 33 750 123,52 грн., таким що не підлягають виконанню з 10 червня 2020 року.

Визнати виконавчий лист №2-6212/11 від 05.04.2012 року виданий Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення від 19.05.2011 року по справі №2- 6212/11 в частині стягнення з ОСОБА_1 боргу за Кредитним договором №08-12-06/00 від 21.12.2006 року у розмірі 8 139 359 (вісім мільйонів сто тридцять дев`ять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) доларів США 00 центів, що в гривневому еквіваленті становить 65 048 136,45 грн., , таким що не підлягає виконанню з 10 червня 2020 року.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню а в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 10 червня 2020 року.

Головуючий суддя :

Судді: