Постанова

від 03.06.2020 по справі 280/2944/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2944/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Автодім Запоріжжя на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 р. (суддя Новікова І.В.) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автодім Запоріжжя до ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

в с т а н о в и В:

19.06.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Автодім Запоріжжя звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, де просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 12.06.2019 р. № 0008361415.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 р. адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача від 12.06.2019 р. № 0008361415 в частині збільшення грошового зобов`язання на загальну суму 197325, 00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 157 860,00 грн та штрафними санкціями - 39 465,00 грн, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що після повторно допущеної помилки у червні 2018 р. позивачем розрахунок коригування не складався та до ЄРПН не подавався, а виправлення допущеної помилки здійснено шляхом зменшення у податковій декларації за червень 2018 р. суми від`ємного значення на суму зайво проведених коригувань, що суперечить нормам ПК України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, прийняти нову постанову в цій частині про задоволення позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що відповідач, відобразивши в акті перевірки лише заниження податкових зобов`язань в податковій декларації за червень 2018 р., та залишивши без уваги одночасне заниження показників податкового кредиту в цій же декларації, діяв необгрунтовано та недобросовісно.

На апеляційну скаргу позивача відповідачем надано відзив, де зазначено, що позивачем в квітні 2018 р. на підставі розрахунку коригування від червня 2018 р. було зменшено суму податкових зобов`язань з ПДВ про взаємовідносинам з ПРАТ Автокапітал на загальну суму 253 906,92 грн, в т.ч. ПДВ 42 317,82 грн, але дане коригування вже здійснено на підставі розрахунку коригування № 1 від 17.04.2018 р. Задекларувавши за квітень 2018 р. розрахунок коригувань податкових зобов`язань з ПДВ позивач спричинив відхилення на суму ПДВ 41 523,92 грн, що вказано в акті перевірки. Просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 21.01.2019 р. по 08.02.2019 р. посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2018 р, та своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску, за результатами чого 15.02.2019 р. складено Акт перевірки №85/08-01-14-15/39455892, де зафіксовані виявлені порушення, зокрема вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.192.1 ст.192, п.201.4 ст. 201 ПК України, а саме, занижений податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 418158 грн., у т.ч. по періодах: квітень 2018 року у сумі 212560 грн.; червень 2018 року у сумі 140663 грн.; липень 2018 року у сумі 64935 грн.; завищений р.21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації) (рядок 19 декларації 0121-0123, 0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) у наступних періодах жовтень 2016 року у сумі 103108 грн.; листопад 2016 року - 140234,00 грн.; грудень 2016 року - 187880,00 грн.; січень 2017 року - 230316,00 грн.; лютий 2017 року - 278532,00 грн.; березень 2017 року - 361592 грн.; квітень 2017 року - 361914,00 грн.; травень 2017 року - 361914 грн.; червень 2017 року - 362277,00 грн.; липень 2017 року - 362277,00 грн.; серпень 2017 року - 362277,00 грн.; вересень 2017 року - 362277 грн.; жовтень 2017 року - 362277 грн.; листопад 2017 року - 373667 грн.; грудень 2017 року - 376634 грн.; січень 2018 року - 376634 грн.; лютий 2018 року - 376634 грн.; березень 2018 року - 376634,00 грн.; квітень 2018 року - 164074,00 грн.; травень 2018 року - 164074 грн.; червень 2018 року - 64935 грн.

Судом встановлено, що позивач подавав заперечення на акт перевірки, в зв`язку з чим у період з 20.03.2019 р. по 22.03.2019р. контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань, які викладені у запереченнях від 01.03.2019 на акт перевірки від 15.02.2019 №85/08-01-14-15/39455892, за результатами чого 28.03.2019 р. складено Акт перевірки 174/08-01-14-15/39455892, де зафіксовані порушення, зокрема, вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.192.1 ст.192, п.201.4 ст. 201 ПК України, а саме, занижений податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 224952,00 грн., у т.ч. по періодах: квітень 2018 року у сумі 18560,00 грн.; червень 2018 року у сумі 141457,00 грн.; липень 2018 року у сумі 64935,00 грн.; завищений р.21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації) (рядок 19 декларації 0121-0123, 0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) у наступних періодах жовтень 2016 року у сумі 74800,00 грн.; листопад 2016 року - 74800,00 грн.; грудень 2016 року - 74800,00 грн.; січень 2017 року - 77636,00 грн.; лютий 2017 року - 84533,00 грн.; березень 2017 року - 167593,00 грн.; квітень 2017 року - 167915,00 грн.; травень 2017 року - 167915,00 грн.; червень 2017 року - 168278,00 грн.; липень 2017 року - 168278,00 грн.; серпень 2017 року - 168278,00 грн.; вересень 2017 року - 168278,00 грн.; жовтень 2017 року - 168278,00 грн.; листопад 2017 року - 179667,00 грн.; грудень 2017 року - 182634,00 грн.; січень 2018 року - 182634,00 грн.; лютий 2018 року - 182634,00 грн.; березень 2018 року - 182634,00 грн.; квітень 2018 року - 164074,00 грн.; травень 2018 року - 164074 грн.; червень 2018 року - 64935,00 грн.

Судом встановлено, що на підставі висновків актів перевірки, 29.03.2019 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0004401415, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 281 190,00 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 224 952,00 грн. та 56 238,00 грн. за штрафними санкціями.

З матеріалів справи слідує, що позивач оскаржив дане ППР до ДФС України, та рішенням ДФС України від 06.06.2019 №26025/6/99-99-11-04-0125 скасовано ППР №0004401415 від 29.03.2019 р. в частині 24775 грн. податку на додану вартість та 6193,75 грн. штрафних санкцій, а в іншій частині ППР залишено без змін.

Крім того, 12.06.2019 р. відповідач прийняв ППР №0008361415, чим збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 250 221,25 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням - 200 177,00 грн. та 50044,25 грн. - штрафні санкції.

Як вбачається з апеляційної скарги, позивач оскаржує рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Так, з актів перевірок встановлено, що в червні 2018 р. позивачем завищено суму коригувань податкових зобов`язань з ПДВ на суму 42 318 грн., що є порушенням п.1 ст. 185, п. 1 ст. 187, п.1 ст. 192 ПК України.

Таке коригування позивачем здійснено на підставі розрахунку коригування №1 від 17.04.2018 р. на суму 253 906,9 грн, в т.ч. ПДВ 42 317,82 грн та за вказаним розрахунком коригування податкових зобов`язань вже здійснено в квітні 2018 р., та повторно в червні 2018 р., внаслідок чого зменшено податкове зобов`язання та збільшено показник від`ємного значення в червні 2018 р.

Так, з матеріалів справи слідує, що в березні 2018 р. позивач надавав ПРАТ Автокапітал послуги з ремонту на загальну суму 253 906,92 грн, в т. ПДВ 42 317,82 грн, після чого складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 220 від 30.03.2018 р., що відображено в податковій декларації з ПДВ за березень 2018 р.

В квітні 2018 р., виправляючи помилку, позивачем здійснено коригування податкового зобов`язання та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування №1 від 17.04.2018 р. на суму ПДВ 42 317,82 грн з зазначенням причин і відображено в податковій декларації з ПДВ за квітень 2018 р.

Даний факт не заперечується відповідачем.

Крім того, судом встановлено, що внаслідок бухгалтерської помилки розрахунок коригування без його реєстрації в ЄРПН, повторно відображено в червні 2018 р., що призвело до заниження податкового зобов`язання в податковій декларації за червень 2019 р. на суму 42 318 грн.

Статтею 192 ПК України передбачено, що 192.1.2. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної .

Таким чином, судом встановлено, що чинним законодавством передбачено, що передумовою для зменшення податкових зобовязань є факт реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної та відсутність такої реєстрації є порушенням ст. 192 ПК України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

При таких обставинах, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін. Керуючись ст. ст. 315,316,321,322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Автодім Запоріжжя - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю. В. Дурасова