Постанова

від 12.06.2020 по справі 400/784/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/784/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Приватного підприємства Торола Дизайн Груп на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року, прийняте у складі суду судді Фульги А.П. в місті Миколаїв по справі за позовом Приватного підприємства Торола Дизайн Груп до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 16.01.2020 р. № Ю-844-17; зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року Приватне підприємство Торола Дизайн Груп звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 16.01.2020 р. № Ю-844-17, зобов`язання виключити з облікових даних позивача запис про наявність боргу (недоїмки) з ЄСВ.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року позов Приватного підприємства "Торола Дизайн Груп" до Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.01.2020 р. № Ю-844-17. В задоволенні вимоги про зобов`язання виключити з облікових даних запис про наявність у приватного підприємства "Торола Дизайн Груп" боргу (недоїмки) з ЄСВ відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, Приватне підприємство Торола Дизайн Груп звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції з метою забезпечення ефективного захисту прав та інтересів позивача змінити, задовольнивши позов в частині вимоги про зобов`язання виключити з облікових даних запис про наявність у приватного підприємства "Торола Дизайн Груп" боргу з ЄСВ.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що системний аналіз норм та приписів діючого законодавства свідчить про те, що дії відповідача, пов`язані із формуванням Вимог про сплату боргу (недоїмки), базуються на даних інформаційної системи органу ДПС, при цьому скасування конкретної вимоги не спричиняє скасування суми боргу (недоїмки) а відтак, скасування конкретної вимоги необхідно здійснювати одночасно з видаленням даних про борг в ІКП. Апелянт вважає, що з ціллю забезпечення ефективного захисту прав особи при винесенні судового рішення необхідно було зобов`язати відповідача видалити з даних інформаційної системи органу ДПС запис про наявність недоїмки з ССВ, оскільки якщо відповідач виносить нову (похідну) вимогу, то фактично зникає предмет спору, а права позивача лишаються не захищеними.

Апелянт зазначає, що враховуючи відмову суду в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони відповідачу виносити нові/похідні вимоги, позивач направляв до суду першої інстанції клопотання щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону відповідачем, та проханням постановити окрему ухвалу для вжиття інших заходів адекватного реагування на дане порушення, поте клопотання лишилися поза увагою суду першої інстанції. Крім того, апелянт не погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки позивач надавав до суду три клопотання, в яких зазначав, що він не здійснював самостійного погашення боргу, відповідач у своєму відзиві прямо зазначив, що ним здійснено погашення заборгованості за рахунок поточних платежів з ЄСВ.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивач як юридична особа є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ).

16.01.2020 р. відповідачем сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-844-17, якою визначено до сплати заборгованість у сумі 24 341,90 грн., у тому числі: 24341,90 грн. недоїмки (а. с. 10).

Як зазначив позивач та не заперечив відповідач, борг позивача виник з вимоги про сплату боргу від 12.01.2018 р. № Ю-844-17 на суму 29905,57 грн. (а. с. 7).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 р. по справі № 814/727/18 визнано протиправною та скасовано вимогу від 12.01.2018 № Ю-844-17 у повному обсязі. Відповідач рішення суду не оскаржив, а тому воно набрало законної сили 07.12.2018 р.

Крім того, рішенням від 19.11.2018 р. № 0009365006 до позивача застосовано штраф у розмірі 81893,24 грн. та нараховано пеню в сумі 9637,05 грн. (а. с. 11).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 р. по справі № 400/3322/18 визнано протиправним та скасовано повністю рішення від 19.11.2018 р. № 0009365006. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2019 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 р. по справі № 400/272/19 визнано протиправним та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.01.2019 року. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2019 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із правомірністю податкової вимоги від 03.01.2019 року №Ю-844-17, та вважаючи, що наявні правові підстави для зобов`язання відповідача виключити з облікових даних позивача запис про наявність боргу (недоїмки) з ЄСВ, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем обґрунтованості нарахування позивачу заборгованості, а отже наявності підстав підстави для задоволення позову в частині скасування вимоги від 16.01.2020 р. № Ю-844-17. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про зобов`язання виключити з облікових даних запис про наявність боргу (недоїмки) з ЄСВ задоволенню не підлягає, оскільки в межах даної справи судом не досліджувалася наявність чи відсутність у позивача боргу, нарахованого після формування вимоги від 16.01.2020 р. № Ю-844-17.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені положеннями Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон).

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Виходячи із положень абзацу першого частини восьмої статті 9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Як зазначено у частині десятій статті 9 Закону днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини дванадцятої статті 9 Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За змістом частини шостої статті 25 Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Наведені норми законодавства, що регулюють порядок сплати та зарахування ЄСВ, сплаченого відповідними платниками, зокрема тими, що визначені абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону, дають підстави для висновку, що суми недоїмки, штрафних санкцій та пені погашаються за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску саме у порядку календарної черговості їх виникнення. Таким чином, погашення сум штрафних санкцій та пені у порядку їх календарної черговості з коштів, що надійшли від платника, є законодавчо визначеним обов`язком відповідача як особи, на яку законодавством покладено повноваження здійснення контролю за дотриманням позивачем вимог Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 травня 2020 року (справа №1.380.2019.001414), від 25 квітня 2018 року (справа №825/2359/15-а), та відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на обставини справи та дані ІКП, які свідчать про те, що на час перерахування позивачем єдиного соціального внеску у нього була заборгованість із цього платежу, необхідно погодитися із висновком, що перераховані позивачем кошти відповідачем правомірно зараховано в рахунок погашення цієї заборгованості у порядку календарної черговості її виникнення без зміни напрямку сплати єдиного соціального внеску, визначеного платником податків.

Суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, що скасування конкретної податкової вимоги необхідно здійснювати одночасно з видаленням даних про борг в ІК, оскільки обставини скасування податкової вимоги не свідчать про відсутність податкового боргу, який може виникнути за період, не охоплений податковою вимогою, тобто вже після її винесення та направлення у встановленому порядку.

При цьому колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на надані до суду апеляційної інстанції довідки про нараховані суми ЄСВ та перераховані до бюджету за 2020 рік, оскільки по-перше, згідно вимог ч.4 ст. 308 КАС України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, чого у даному випадку апелянтом не дотримано, а по-друге, складені підприємством довідки, на переконання колегії суддів, не можуть бути належним доказом сплати платежів з ЄСВ, оскільки належними доказами у даному випадку можуть виступати платіжні доручення із відміткою банку або відомості, отримані у податковому органі у встановленому законом порядку.

Суд апеляційної інстанції також погоджується із висновками суду першої інстанції, що в межах даної справи судом не досліджувалася наявність чи відсутність у позивача боргу, нарахованого після формування вимоги від 16.01.2020 р. № Ю-844-17, тому вимога позивача про зобов`язання виключити з облікових даних запис про наявність боргу (недоїмки) з ЄСВ задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання апелянта в частині винесення окремої ухвали колегія суддів зазначає, що згідно ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Тобто, з наведеного вбачається, що постановлення окремої ухвали є правом суду. Водночас, у межах даних спірних правовідносин суд не вбачає наявності підстав для прийняття окремої ухвали.

Відносно решти висновків суду першої інстанції судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Разом з тим, оскільки апелянтом правомірність висновків суду першої інстанції в іншій частині під сумнів не ставилась, розгляд справи здійснювався у межах апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, в апеляційній скарзі не зазначено.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Торола Дизайн Груп на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року по справі за позовом Приватного підприємства Торола Дизайн Груп до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 16.01.2020 р. № Ю-844-17, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О. О. Кравець