Ухвала

від 29.05.2020 по справі 761/11318/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11318/20

Провадження № 1-кс/761/7090/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участі

секретаря судових засідань ОСОБА_2

представника власника майна ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в :

16.04.2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_4 поданого в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2018 року у справі № 761/47522/17, провадження 1-кс/761/495/2018 на земельну ділянку кадастровий номер 4810136900:01:018:0022, площею 0,7032 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1093516248101, яка належить ОСОБА_5 .

Клопотання, мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2018 року у справі №761/47522/17, провадження 1-кс/761/495/2018 необґрунтовано накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4810136900:01:018:0022, площею 0,7032 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1093516248101, яка належить ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 про арешт належного йому майна дізнався з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.02.2020.

Крім того, підозру ОСОБА_5 у кримінальномупровадженні за№ 42016000000000981від 11.04.2016за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, не пред`явлено, слідчим він ніколи не викликався, показів по справі не надавав, засновником, керівником або учасником юридичною особи відносно якої здійснюється провадження ніколи не був. Крім того, слідчим суддею при накладенні арешту на майно ОСОБА_5 взагалі не було досліджено факт набуття права власності.

В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 , підтримала клопотання з наведених у ньому мотивів та просила задовольнити його.

Прокурор в судове засідання не прибув, відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України орган досудового розслідування про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином та завчасно.

Заслухавши пояснення представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, а також матеріали клопотання про арешт майна справа № №761/47522/17, провадження 1-кс/761/495/2018, слідчий суддя прийшла до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, зокрема, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наявнихв розпорядженніслідчого суддіматеріалів убачається,що ухвалоюслідчого суддіШевченківського районногосуду м.Києва від10січня 2018року вмежах кримінальногопровадження №42016000000000981від 11.04.2016за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч. 4ст.190КК Українинакладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4810136900:01:018:0022, площею 0,7032 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1093516248101, яка належить ОСОБА_5 .

При цьому, як слідує з мотивувальної частини згаданої ухвали слідчого судді, підставою для накладення арешту на належну на праві власності ОСОБА_5 земельну ділянку стало те, що вони є речовим доказом, оскільки набуті кримінально протиправним шляхом, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також з метою забезпечення цивільного позову та конфіскації майна.

Крім того, згідно з даними ухвали слідчого судді від 10.01.2018, постановою від 23.11.2016 визнано речовим доказом земельну ділянки у зв`язку з тим, що вони є предметом правопорушення та мають ознаки речового доказу у кримінальному проваджені, а також може бути використана для забезпечення можливої конфіскації майна.

Разом зтим,як встановленов судовомузасіданні,на моментнакладення арештуна згаданемайно укримінальному провадженні№ 42016000000000981від 11.04.2016за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, слідчим та прокурором не було доведено об`єктивними даними, що існує обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_6 причетний до вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Так само, не було доведено слідчим та прокурором того, що потреби досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йшлося в клопотанні.

При цьому, арештована земельна ділянка на переконання слідчого судді, необґрунтовано і безпідставно постановою прокурора від 23.11.2016 визнано речовимдоказом узазначеному кримінальномупровадженні,адже матеріаламиклопотання проарешт майнане доведено,що вониє предметомправопорушення тамають ознакиречового доказуу кримінальномупроваджені,а такожможе бутивикористані длязабезпечення можливоїконфіскації майнав кримінальномупровадженні,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань укримінальному провадженні42016000000000981від 11.04.2016за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України

Тобто, в розумінні ст. 98 КПК України, арештовані земельні ділянки, не можуть бути визнані речовим доказом, відповідно не доведено наявності правової підстави для арешту майна, а саме, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, наявними в розпорядженні слідчого судді матеріалами встановлено, що арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4810136900:01:018:0022, площею 0,7032 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1093516248101, належать на підставі договору міни земельної ділянки від 04.10.2017.

Таким чином, ОСОБА_5 у законний спосіб отримано земельну ділянку, а її арешт фактично є втручанням у право власності та право на мирне володіння своїм майном.

Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, серед іншого, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт накладається для забезпечення збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися в клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, наведене вище дає підстави для висновку, що в кримінальному провадженні, в межах якого накладено арешт на згадану земельну ділянку, порушено справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.01.2018 на земельну ділянку, кадастровий номер 4810136900:01:018:0022, площею 0,7032 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1093516248101 з урахуванням набуття її у законний спосіб ОСОБА_5 є таким, що направлений на порушення права власності та права на мирне володіння майном.

На підставі наведеного, клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_4 слід задовольнити, а арешт майна скасувати.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.01.2018 року у справі № 761/47522/17 арешт майна, заборону будь-яким фізичним чи юридичним особам відчужувати та розпоряджатися даним майном, заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку кадастровий номер 4810136900:01:018:0022, площею 0,7032 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1093516248101, яка належить ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя