Рішення

від 04.06.2020 по справі 379/1617/19

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/1617/19

2/379/134/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2020 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Штельмах А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тараща, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Северинівської сільської ради Таращанського району Київської області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Северинівка , третя особа на стороні відповідача (без самостійних вимог): міжрайонне управління у Ставищенському та Таращанському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання права власності на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом і просить суд визнати за ним, як особою, що має право на земельну частку (пай), право власності на земельну частку (пай) в пайовому фонді КСП Україна с. Северинівка Таращанського району Київської області, в розмірі 3,2 в умовних кадастрових гектарах землі, вартістю 15 548,00 грн., із землі яка перебувала в колективній власності КСП Україна с. Севринівка Таращанського району Київської області, земель резерву та запасу, в адміністративних межах Северинівської сільської ради Таращанського району Київської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25.02.1989 року він був прийнятий на роботу трактористом в колгосп ім. ХХ з`їзду КПРС с. Северинівка Таращанського району Київської області. Тоді ж рішенням загальних зборів колгоспу його було прийнято до членів колгоспу, який 06.01.1992 року було переіменовано у колгосп Україна , який в свою чергу у зв`язку з перетворенням колгоспів району у колективні сільськогосподарські підприємства 21.02.1995 року було реорганізовано у КСП Україна .

Пізніше рішенням зборів уповноважених членів КСП Україна від 18.12.1999 року шляхом реорганізації на його базі створено СТОВ Северинівка . В 1995 році в КСП Україна було проведено розпаювання земель відповідно до Указу Президента України Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям . Згідно п. 2 вищевказаного Указу право власності на земельну частку (пай) мають члени КПС, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства. Згодом були проведені збори пайовиків КПС Україна , якими був затверджений список працівників та пенсіонерів по розпаюванню земель. На момент складання цих списків він мав право на земельний пай. Він був виключений з членів КСП через відсутність виробленого мінімуму лише 21.12.1996.

24.07.2002 року йому було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_3, який у нього було викуплено СТОВ Северинівка . Крім того, йому як члену КСП СТОВ Северинівка за рахунок майнових паїв було продано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

В зв`язку з тим, що позивача помилково не включили в списки осіб, які мають право на земельну частку (пай), він звертався до підприємства, проте через відсутність у нього інформації про наявність земель резерву та запасу, а в подальшому і через зміну форми власності, це питання вирішено не було і відповідно його не було включено до додаткового списку.

Дізнавшись вперше із офіційної відповіді відповідача від 29.10.2019 на запит адвоката про наявність в запасі Северинівської сільської ради землі розміром 30.0000 га та неможливість визнання за ним права на земельну частку (пай) як колишнього члена КСП в позасудовому порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представником третьої особи - міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області у встановлений судом строк подано пояснення, згідно з яких з 1 січня 2019 року набув чинності Закон України від 19 серпня 2018 року № 2498-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні . Законом було внесено зімни до таких законодавчих актів України, зокрема, як Земельний кодекс України, Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) . Відповідно до пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України з набранням чинності вказаного Закону землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема, приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). У свою чергу повноваження районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), після внесення змін до Закону, припинилися. Враховуючи наведене, згідно зі змінами від 1 січня 2019 року, повноваження щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) перейшли виключно до територіальних громад на яких вони розташовані.

Позивач та його представник в підготовче судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належно. Від представника позивача - адвоката Якименка О.В. надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Северинівської сільської ради Таращанського району Київської області в підготовче судове засідання не з`явився, про час, день та місце розгляду справи належно повідомлені, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність. Позовні вимоги визнають, не заперечують щодо задоволення позову.

Представник відповідача СТОВ Северинівка в підготовче судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, причини неявки не повідомили. Заявами від 12.03.2020 та від 28.05.2020, раніше подану заяву про застосування строків позовної давності, - відкликав. Натомість, подав заяву про розгляд справи без участі представника та проти задоволення позову - не заперечують.

Представник третьої особи - міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області також в підготовче судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи належним чином повідомлений, причини неявки до суду не повідомив.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 25.02.1989 року позивач був прийнятий на роботу трактористом в колгосп ім. ХХ з`їзду КПРС с. Северинівка Таращанського району Київської області.

21.12.1996 позивач був виключений з членів підприємства на підставі порушення статуту підприємства зокрема не вироблено мінімуму (а.с.15, 16).

Після прийняття та введення в дію Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство на базі колишніх колгоспів, радгоспів та інших були створені колективні сільськогосподарські підприємства.

Основним завданням створення КСП було роздержавлення земель: передача земель із державної власності в колективну власність, а потім в результаті розпаювання майна КСП - у приватну.

Так, 06.01.1992 року колгосп ім. ХХ з`їзду КПРС с. Северинівка було переіменовано у колгосп Україна , який в свою чергу у зв`язку з перетворенням колгоспів Таращанського району у колективні сільськогосподарські підприємства, 21.02.1995 року було реорганізовано у КСП Україна . Рішенням зборів уповноважених членів КП Україна від 18.12.1999, шляхом реорганізації створено СТОВ Северинівка

28.11.1995 КСП Україна отримано Державний акт на право колективної власності на землю серії КВ 00008 (а.с.21-22).

Відповідно до статті 5 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство від 14.02.1992 2114-ХІІ, членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до колективу підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.

На підставі Указу Президента України Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям в 1995 році в КСП Україна с. Северинівка Таращанського району Київської області було проведено розпаювання земель.

Згідно п. 2 згаданого Указу право власності на земельну частку (пай) мають члени КСП, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства.

На момент розпаювання земель КСП Україна с. Северинівка Таращанського району Київської області з членів колгоспу позивач не вибував та продовжував там працювати до 21.12.1996 року, тобто був дійсним членом зазначеного підприємства, проте до списку він включений не був.

Відповідно до ст.ст. 5, 6 Земельного Кодексу України в редакції 1992 року, п. 2 Указу Президента Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 8 серпня 1995 року №720/95, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, які працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю.

Згодом були проведені збори пайовиків КСП Україна , якими був затверджений список працівників та пенсіонерів по розпаюванню землі. Розмір земельної частки (паю) по даному господарству складала 3,21 умовних кадастрових гектара, вартістю на момент розпаювання - 15548,00 грн (а.с.10).

Після того як позивачу стало відомо, що його не включено в списки осіб, які мають право на земельну часку (пай), він звертався до підприємства, де йому пообіцяли згодом включити його до додаткових списків. Проте з невідомих на те причин, позивача так і не було включено і до додаткового списку.

Крім того, на підтвердження членства позивача в КСП 24.07.2002 року Северинівською сільською радою Таращанського району Київської області позивачу було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_3, який в послідуючому у нього було викуплено СТОВ Северинівка (а.с. 17).

За змістом статей 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) та Указу Президента України від 08.08.1995 року №-720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають зокрема колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, невнесення до зазначеного вище списку позивача, який був членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити його права на земельну частку.

Дане узгоджується із п.24 ППВСУ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 року № 7 член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку .

Про наявність в запасі Северинівської сільської ради земель сільсьскогоспдарського призначення державної власності площею орієнтовно 30.0000 га позивачу стало відомо у 2019 році із офіційної відповіді ГУ Держгеокадастру у Київській області від 25.10.2019, наданої на запит адвоката (а.с.8). Тобто, позивач дізнався про порушення свого права лише після отримання інформації про наявність земель запасу та консультації з адвокатом, яка відбулась в 2019 році.

У відповідності до частини 3 статті 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що позивач на момент розпаювання земель колективної власності членів КСП Україна с. Северинівка Таращанського району Київської області, із членів вказаного підприємства не вибував, а тому відповідно до п. 2 Указу Президента Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям мав право на земельну частку (пай) розміром 3,21 умовних кадастрових гектара.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 142, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 20, 21 Закону України Про власність , Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 5 червня 2003 року № 899-IV, Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Северинівської сільської ради Таращанського району Київської області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Северинівка , третя особа на стороні відповідача (без самостійних вимог): міжрайонне управління у Ставищенському та Таращанському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання права власності на земельну частку (пай) - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай) в пайовому фонді КСП Україна село Северинівка Таращанського району Київської області в розмірі 3,21 умовних кадастрових гектара землі, вартістю 15548,00 грн, із землі яка перебувала в колективній власності КСП Україна с. Северинівка Таращанського району Київської області, земель резерву а запасу, в адміністративних межах Северинівської сільської ради Таращанського району Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, визначені ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін