Справа № 185/11062/19
Провадження № 2/185/1380/20
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2020 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання Зубкової П.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/11062/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинговая компанія "Авто Лайф" стягнення грошових коштів та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
10 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинговая компанія "Авто Лайф", в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинговая компанія "Авто Лайф" 445422,04 грн сплачених відповідачу платежів згідно договору, 2948,35 грн комісійних платежів, 30526,05 грн сплачених за страховий договір КАСКО в ході виконання договору, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинговая компанія "Авто Лайф" моральну шкоду в розмірі 20000 грн.
Позов мотивований тим, що 17 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізинговою компанією "АВТО ЛАЙФ" було укладено договір фінансового лізингу №0196, за умовами якого товариство зобов`язалось придбати у свою власність та передати позивачу в користування автомобіль Skoda Oktavia модифікації Aktive об`ємом двигуна 1.6 літра, вартістю 14396,89 доларів США, або 370 000 гривень. При цьому передбачалося, що при здійсненні всіх платежів згідно договору вказаний транспортний засіб повинен був переданий у власність. Того ж дня, як передбачено умовами договору, позивач здійснив платіж у розмірі 75 000 гривень. Вказаний договір фінансового лізингу був підписаний сторонами, але нотаріально посвідчений не був, тому договір фінансового лізингу №0196 від 17.08.2016 року є нікчемний, який не породжує тих прав і обов`язків, настання яких бажали сторони. В подальшому наприкінці серпня 2016 року представник відповідача повідомив позивачу, що вказаний в договорі автомобіль ШКОДА ОКТАВІЯ не пройшов передпродажну підготовку (виявлені дефекти двигуна). За пропозицією ТОВ ЛКАвто Лайф позивач звернувся до Лізингової компанії з відповідною заявою, в якій був згоден на заміну Предмету Лізингу, тобто автомобіля Skoda Oklavia на автомобіль PEUGEOT 1 301. 31 серпня 2016 року позивач сплатив 58639. гривень (доплата до 30 % вартості транспортного засобу) та 10 733.9 грн. (комісія за передачу транспортного засобу). 24 вересня 2016 року між позивачем та ТОВ ЛКАвто Лайф було укладено додаткову угоду до Договору №0196 від 17.08.2016 року, згідно якої сторони домовились про зміну Предмету Лізингу зазначений у Договорі на транспортний засіб легковий автомобіль марки Peugeot» моделі 301, комплектації active" 1.6 Е 115НР колір - коричневий мет. В цей день позивач здійснив платіж у сумі 12461.09 гривень за відшкодування витрат за реєстрацію транспортного засобу. В цей день в сервісному центрі м. Києва позивачу передали у користування автомобіль РЕНО-301. 17.02.2017 року між позивачем та ТОВ ЛК"Авто Лайф було укладено додаткову угоду до Договору № 0196 від 17.08.2016 року, згідно якої сторони домовились про дострокове здійснення сплати всієї суми лізингових платежів до закриття договору. Протягом наступного часу згідно договору на рахунок відповідача позивач сплатив загалом 445 422,04 гривень. Крім того, були сплачені кошти як комісія за прийняті платежі за квитанціями на суму 2948,35 гривень. Крім того були сплачені суми за страхування КАСКО, та страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №17 від 24 вересня 2016 року Страхування Каско - 30 526. 05 гривень, №19 від 24 вересня 2016 року Страхування "автоцивілка" - 1347.84 гривень. Оскільки вказані комісійні платежі та платіж страхування КАСКО позивач був вимушений сплатити завдяки нікчемному договору фінансового лізингу №0196, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізинговою компанією АВТО ЛАЙФ", вказані суми повинні бути відшкодовані відповідачем на користь позивача. 24 лютого 2017 року Відповідно Акту від 24 лютого 2017 року про приймання-передачі товару за Договором Фінансового лізингу №0196 від 17.08.2016 року автомобіль було передано у власність позивача. 24 лютого 2017 року було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу, згідно якого Лізингова компанія передала у власність автомобіль PEUGEOT-301, 2016 року випуску, кузов (шасі) № НОМЕР_1 .I531410, двигун № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1587 см. куб., відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . Відповідно до попередньо укладеного договору фінансового лізингу та Акту приймання - передачі Предмета Лізингу від 24.02.2017 року. ТОВ ЛК "Авто Лайф" надало позивачу заяву з проханням про зняття вказаного автомобіля з обліку та довіреність, якою позивач був наділений повноваженнями на зняття з обліку автомобіля, та наказ №47, яким ТОВ "ЛК "Авто Лайф" призначив позивача відповідальним за зняття транспортного засобу з обліку. 05 квітня 2017 року позивачу була надана довідка Солом`янського районного у місті Києві військового комісаріату про перебування транспортного засобу на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої автомобіль знятий з військового обліку. При реєстрації права власності позивачу стало відомо, що Солом`янським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного управління юстиції у м. Києві відкрите виконавче провадження (ВП53517235) за виконавчим листом №389/3267/16-ц від 08.02.2017, а на майно (в тому числі на автомобіль PEUGEOT-301. 2016 року випуску) TOB ЛК Авто Лайф" накладено арешт. 28 вересня 2018 року позивач, керуючи автомобілем PEUGEOT-301, кузов (шасі) № НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 в м. Запоріжжі був зупинений на вимогу працівника патрульної поліції, в ході спілкування з яким стало відомо, зупинка стала необхідною в зв`язку з спрацюванням системи Рубіж, оскільки автомобіль знаходиться в розшуку. Після цього автомобіль був вилучений, та доставлений до спеціального майданчика, де залишений для зберігання. ТОВ ЛК Авто Лайф не виконав вимоги передбачені законодавством відносно фінансового лізингу, що привело до вищевказаних наслідків та поставило позивача в скрутне становище, порушивши права споживача. Своїми неправомірними діями відповідач завдав позивачу моральної шкоди, яка складається душевних страждань та матеріальних втрат, пов`язаних з неправомірними діями відповідача. Сім`я лишилась надзвичайно великих коштів, значну частину яких позивач позичив. Позивачу ще довго прийдеться розраховуватись з боргами, що ставить сім`ю у вкрай тяжкий матеріальний стан.
Позивач в судове засідання не з`явився, згідно заяви підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити, вказав, що автомобіль перебуває на спеціальному майданчику, де залишений для зберігання.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізинговою компанією "АВТО ЛАЙФ" було укладено договір фінансового лізингу №0196, за умовами якого товариство зобов`язалось придбати у свою власність та передати позивачу в користування автомобіль Skoda Oktavia модифікації Aktive об`ємом двигуна 1.6 літра, вартістю 14396,89 доларів США, або 370 000 гривень.
24 вересня 2016 року між позивачем та ТОВ ЛКАвто Лайф було укладено додаткову угоду до Договору №0196 від 17.08.2016 року, згідно якої сторони домовились про зміну Предмету Лізингу зазначений у Договорі на транспортний засіб легковий автомобіль марки Peugeot» моделі 301. комплектації active" 1.6 Е 115НР колір - коричневий мет.
17 лютого 2017 року між позивачем та ТОВ ЛК"Авто Лайф було укладено додаткову угоду до Договору № 0196 від 17.08.2016 року, згідно якої сторони домовились про дострокове здійснення сплати всієї суми лізингових платежів до закриття договору.
24 лютого 2017 року Відповідно Акту від 24 лютого 2017 року про приймання-передачі товару за Договором Фінансового лізингу №0196 від 17.08.2016 року автомобіль було передано у власність позивачу.
24 лютого 2017 року було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу, згідно якого Лізингова компанія передала у власність автомобіль PEUGEOT-301, 2016 року випуску, кузов (шасі) № НОМЕР_1 .I531410, двигун № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1587 см. куб., відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Відповідно до попередньо укладеного договору фінансового лізингу та Акту приймання - передачі Предмета Лізингу від 24.02.2017 року, ТОВ ЛК "Авто Лайф" надало позивачу заяву з проханням про зняття вказаного автомобіля з обліку та довіреність, якою позивач був наділений повноваженнями на зняття з обліку автомобіля, та наказ №47, яким ТОВ "ЛК "Авто Лайф" призначив позивача відповідальним за зняття транспортного засобу з обліку.
При реєстрації права власності позивачу стало відомо, що Солом`янським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного управління юстиції у м. Києві відкрите виконавче провадження (ВП53517235) за виконавчим листом №389/3267/16-ц від 08.02.2017, а на майно (в тому числі на автомобіль PEUGEOT-301. 2016 року випуску) TOB ЛК Авто Лайф" накладено арешт.
28 вересня 2018 року позивач, керуючи автомобілем PEUGEOT-301, кузов (шасі) № НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 в м.Запоріжжі був зупинений на вимогу працівника патрульної поліції, оскільки автомобіль знаходиться в розшуку. Після цього автомобіль був вилучений, та доставлений до спеціального майданчика, де залишений для зберігання.
Спірні правовідносини, які виникають у зв`язку із договором фінансового лізингу, регулюються положеннямиЦК Українипро лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, а такожЗаконом України «Про фінансовий лізинг»,Законом України «Про захист прав споживачів».
Згідно із частиною другоюстатті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до частини другоїстатті 806 ЦК Українидо договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Виходячи з аналізу норм чинного цивільного законодавства, договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, про що свідчить зміст договору з урахуванням правилстатті 628 ЦК України.
За імперативним положеннямстатті 799 ЦК Українидоговір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина першастатті 220 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другоїстатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Отже, оспорюваний договір, підписаний сторонами, є в цілому нікчемним, тобто розглядається з точки зору права як такий, що юридично не мав місця, не створив будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з його недійсністю. Нікчемний договір є недійсним разом з усіма його умовами та не створює для сторін зобов`язань, що в ньому закріплені.
Згідно правового висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-1551цс16, щодо обґрунтованості застосування до спірних правовідносин нормистатті 799 ЦК України, надано оцінку відсутності нотаріального посвідчення спірного договору в розумінні частини першоїстатті 220 цього Кодексу.
Згідно правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 94, 95 постанови від 04 квітня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18), визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Таким чином, оспорюваний договір лізингу нотаріально не посвідчений, а отже відповідно до частини першоїстатті 220 ЦК Україниє нікчемним.
Враховуючи, що укладений між сторонами договір лізингу є нікчемним, відсутні правові підстави для висновку про його недійсність з підстав невідповідності вимогамстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до частини першоїстатті 216 ЦК Українинедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Застосовуючи наслідки недійсності правочину, суд на підставі підтверджених квитанціями про оплату здійснених позивачем платежів та в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що на користь позивача на підставі договору про фінансовий лізинг від 17 серпня 2016 року № 0196 з ТОВ «Лізинговая компанія "Авто Лайф» підлягає стягненню сума в розмірі 445422,04 грн.
Положеннями Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1,5 ст.81 ЦПК України).
В частині 3 статті 12 ЦПК України вказано , що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тобто нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено обов`язок позивача довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог, шляхом подання до суду належних та допустимих доказів.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.83 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження оплати позивачем на виконання договору про фінансовий лізинг від 17 серпня 2016 року № 0196 на користь ТОВ «Лізинговая компанія "Авто Лайф» 30526,05 грн за страховий договір КАСКО.
Комісія в розмірі 2948,35 грн, яка була сплачена позивачем на користь банківських установ, за прийняття та здійснення переказу платежів на користь ТОВ «Лізинговая компанія "Авто Лайф», не є платежами, які здійсненні на виконання договору про фінансовий лізинг від 17 серпня 2016 року № 0196 на користь ТОВ «Лізинговая компанія "Авто Лайф».
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ «Лізинговая компанія "Авто Лайф» 30526,05 грн за страховий договір КАСКО, 2948,35 грн комісійних платежів.
Відповідно до частин 1,2 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
З урахуванням роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи наявність причинно-наслідкового зв`язку між нанесеною відповідачем матеріальною шкодою та заподіяною моральною шкодою позивачу, беручи до уваги конкретні обставини справи і пов`язані з ними моральні страждання позивача, істотність вимушених життєвих змін і наслідків, що наступили, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
Відповідно до ч.1,6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст.4,12,13,76-81,141,258-259, 263-265,273, 280-284 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинговая компанія "Авто Лайф" стягнення грошових коштів та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинговая компанія "Авто Лайф" на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за договором про фінансовий лізинг від 17 серпня 2016 року № 0196 в розмірі 445422 (чотириста сорок п`ять тисяч чотириста двадцять дві) грн 04 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинговая компанія "Авто Лайф" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинговая компанія "Авто Лайф" на користь держави судовий збір в розмірі 4554 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 22 коп.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Товариств з обмеженою відповідальністю "Лізинговая компанія "Авто Лайф", код ЄДРПОУ 40352937, місцезнаходження за адресою: 03038, м.Київ, вул.Лінійна, 17, офіс 107.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи черезПавлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя А. О. Врона
Суд | Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2020 |
Оприлюднено | 13.09.2022 |
Номер документу | 89797162 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Врона А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні