Постанова

від 09.06.2020 по справі 910/15267/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р. Справа№ 910/15267/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В.,

за участю представників:

від позивача - Васіна Н.Д., довіреність №9-20 від 09.01.2020;

від відповідача - Натха М.С., ордер серії АА №1018324 від 09.06.2020,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Безпека і Б. на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/15267/19 (суддя Бойко Р.В., повний текст складено - 31.01.2020) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Метро Кеш енд Кері Україна до товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Безпека і Б. про стягнення 214 983,83 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Метро Кеш енд Кері Україна звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Безпека і Б. про стягнення 214 983,83 грн. штрафу, у зв`язку з недотриманням відповідачем умов договору про надання послуг охорони №953-SEK/2017 від 01.11.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/15267/19 позов товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Безпека і Б. задоволено повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Безпека і Б. на користь товариства з обмеженою відповідальністю Метро Кеш енд Кері Україна штраф у розмірі 214 983,83 грн. та судовий збір у розмірі 3 224,76 грн.

Так, суд встановив, що відповідачем у жовтні-листопаді 2018 року та в січні 2019 року неналежно виконувались взяті на себе зобов`язання за договором №953-SEK/2017 від 01.11.2017 (не в повному обсязі), а саме - не забезпечено надання послуг охорони на певних об`єктах позивача, що свідчить про наявність підстав для нарахування штрафу на підставі п. 4.8 договору. Відтак, здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми штрафу, суд дійшов висновку, що вимога товариства з обмеженою відповідальністю Метро Кеш енд Кері Україна до товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Безпека і Б. про стягнення штрафу у сумі 214 983,83 грн. є правомірною та обґрунтованою. Крім того, суд розглянув заявлене відповідачем клопотання про пропуск строку позовної давності щодо нарахованих штрафних санкцій за порушеннями виявленими до 29.10.2018, та дійшов висновку, що такий строк не пропущено, оскільки підписавши акт виконаних робіт від 31.10.2018, відповідач тим самим визнав порушення своїх зобов`язань за договором, а тому, починаючи з дати підписання акту перебіг строку позовної давності за вимогою про стягнення неустойки за порушення, які мали місце у жовтні 2018 року, почався заново, а відтак, враховуючи подання позову 30.10.2019, строк позовної давності не є пропущеним.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт вважає, що суд неправомірно відхилив доводи відповідача стосовно пропуску позивачем строку позовної давності за вимогою про стягнення штрафних санкцій за порушеннями виявленими до 29.10.2018. Крім того, за твердженнями скаржника, акти про порушення не можуть бути допустимими, достовірними та достатніми доказами порушення умов договору, оскільки їх складання в цих випадках не передбачено умовами договору, а особи, які підписали їх зі сторони відповідача, не мали на це відповідних повноважень. Також, апелянт зазначає, що у разі незабезпечення виконавцем надання послуг охорони на об`єкті позивача, згідно пункту 4.8 договору замовник отримує сплату штрафу від виконавця шляхом зменшення суми наданих послуг.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи надані учасниками справи пояснення, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю Метро Кеш енд Кері Україна (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес-Безпека і Б. (виконавець) 01.11.2017 укладено договір про надання послуг охорони №953-SEC/2017, за умовами п. 1.1 якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання організувати та забезпечити комплексну охорону (послуги) будівель та приміщень замовника, а також майна замовника, яке знаходиться у зазначених приміщеннях (в т.ч. приміщення відповідно до яких замовник має належні права користування), за адресами, вказаними в Додатку №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 1.2 договору послуги, зазначені у п. 1.1 договору, включають:

- охорону територій, будівель, приміщень замовника в межах об`єктів від несанкціонованого проникнення до них фізичних осіб та транспортних засобів;

- організацію та забезпечення перепускного режиму на об`єктах;

- організацію технічного, методичного, інформаційного та консультативного забезпечення безпеки функціонування об`єктів;

- здійснення заходів щодо забезпечення безпеки працівників замовника, клієнтів, збереження майна та матеріальних цінностей замовника;

- здійснення профілактичних заходів щодо недопущення крадіжок та інших правопорушень;

- забезпечення дотримання встановлених правил пожежної безпеки.

Відповідно до п. 1.6 договору обсяг послуг, що надаються виконавцем замовнику, визначаються кількістю постів на об`єктах та обсягом фактично витраченого часу, протягом якого надавалися послуги на об`єктах. З метою надання послуг за цим договором, виконавець зобов`язаний забезпечити функціонування добових та інших постів на кожному об`єкті. Під постом на об`єкті сторони розуміють надання послуг, передбачених цим договором, на об`єкті одним уповноваженим представником виконавця (працівником виконавця) протягом часу, узгодженого сторонами в цьому договорі. Послуги за цим договором надаються з використанням добових постів та інших постів. Для цілей цього договору, під добовим постом на об`єкті сторони розуміють надання послуг, передбачених цим договором на об`єкті одним уповноваженим представником виконавця (працівником виконавця) протягом 24 годин на добу щоденно; під іншим постом сторони розуміють надання послуг, передбачених цим договором на об`єкті одним уповноваженим представником виконавця (працівником виконавця) протягом періоду часу, та згідно графіком, визначеними замовником.

Положеннями п. 1.7 договору встановлено, що кількість та види постів на кожному об`єкті (зазначеному в Додатку №1 до цього договору), яку виконавець зобов`язаний забезпечити відповідно до умов цього договору, визначається замовником самостійно в односторонньому порядку та має бути доведена до відома виконавця не пізніше ніж 30 вересня 2017 року. Кількість та види постів на об`єктах може бути змінена замовником згідно з умовами цього договору.

Надання послуг згідно умов цього договору здійснюється уповноваженими представниками виконавця (працівниками виконавця) у відповідності до Інструкції щодо діяльності охорони (надалі - Інструкція), яка є невід`ємною частиною договору. Розташування постів на об`єктах зазначається відповідно до інструкції та вказівок замовника (п. 1.8 договору).

Згідно п. 3.1.4 договору фактичний час, протягом якого надаються послуги уповноваженими представниками виконавця протягом однієї доби не включає час перерв, часу, необхідного для прибуття та залишення об`єкту, та становить час з моменту прибуття уповноваженого працівника виконавця на об`єкт (та відповідний пост) та до моменту здавання зміни останнім, що відображається в табелі обліку робочого часу, який має бути затверджений замовником.

Вартість надання послуг, передбачених цим договором, одним працівником виконавця на одному пості протягом 1 години на кожному об`єкті погоджена сторонами в Додатку №1 до цього договору (п. 3.2 договору).

Сторони підтверджують, що вартість послуг зазначена в п. 3.2 договору є фіксованою протягом всього строку дії договору та включає усі та будь-які витрати виконавця, які виникають або можуть виникнути у зв`язку із виконанням зобов`язань за цим договором (п. 3.1.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору загальна вартість послуг, які надані виконавцем за цим договором (ціна договору), становить вартість фактично наданих послуг виконавцем протягом строку дії цього договору, що підтверджується відповідними підписаними сторонами актами приймання-передачі наданих послуг.

Згідно п. 3.9 договору замовник має право затримати проведення оплати вартості послуг, які виконані виконавцем з недоліком, що зафіксовано актом. Виконавець здійснює усунення недоліків у наданих послугах (якщо на думку замовника в цьому є необхідність) за власний рахунок та у строк, узгоджений сторонами, після чого замовник оплачує вартість наданих послуг (за умови надання повного пакету документів, передбачених цим договором).

Пунктом 4.8 договору встановлено, що у випадку незабезпечення виконавцем надання послуг охорони на будь-якому об`єкті з будь-яких причин (в тому числі невиходу працівника виконавця) виконавець зобов`язаний сплатити на користь замовника штраф у розмірі 20% від щомісячної плати за послуги на відповідному об`єкті. У такому випадку замовник має право зменшити суму, що підлягає сплаті виконавцю у порядку, передбаченому у п. 3.10 цього договору.

У випадку, якщо уповноважені представники виконавця (працівники виконавця) під час надання послуг будуть викриті у вживанні наркотичних засобів та/або алкоголю та/або сильнодіючих лікарських засобів або ж на початку робочої зміни знаходяться під впливом наркотичних засобів та/або алкоголю та/або сильнодіючих лікарських засобів замовник має право стягнути, а виконавець зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 15 000,00 грн. за кожний окремий випадок. Факт перебування в стані алкогольного сп`яніння та/або під дією наркотичних засобів та/або має бути підтверджений співробітником замовника (або третьою особою), який має медичну освіту (п. 4.9 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 01.11.2018, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх проведення між сторонами. Виконавець зобов`язаний розпочати надання послуг за цим договором з листопада 2017 року (п. 7.1 договору).

Додатковою угодою №2 від 01.11.2018 строк дії договору продовжено до 01.02.2019.

Додатком №1 до договору сторони визначили перелік об`єктів охорони - (21 об`єкт охорони) та вартість надання послуг одним працівником на одному пості протягом однієї години.

Додатковою угодою №2 від 01.11.2018 до договору сторони внесли зміни до вартості послуг охорони одним працівником на одному пості протягом однієї години.

Додатком №4 до договору є Інструкція щодо діяльності охорони, якою встановлені види постів охорони, перелік обов`язків працівників виконавця.

Як стверджує позивач, в порушення умов укладеного договору, товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес-Безпека і Б. у жовтні 2018 року, листопаді 2018 року та січні 2019 року було незабезпечено надання послуг охорони на об`єктах товариства з обмеженою відповідальністю Метро Кеш Енд Кері Україна у зв`язку з невиходом працівників виконавця на пост/об`єкт.

Виявлені порушення було зафіксовано в актах від 08.10.2018, від 11.10.2018, від 16.10.2018, від 22.10.2018, від 31.10.2018, від 10.11.2018, від 26.11.2018, від 17.01.2019.

З огляду на допущені порушення виконавцем договірних зобов`язань, позивач у відповідності до п. 4.8 договору нарахував відповідачу штраф на загальну суму 214 983,83 грн.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до ТОВ Бізнес-Безпека і Б. з вимогами щодо оплати нарахованої суми штрафу, однак, відповідач такі вимоги проігнорував, штраф не оплатив, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Судом першої інстанції позов задоволено повністю.

Колегія суддів погоджується з позицією місцевого суду, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Особливості та порядок провадження охоронної діяльності визначені Законом України Про охоронну діяльність .

Частиною першою статті 1 Закону України Про охоронну діяльність встановлено, зокрема, що охоронна діяльність - надання послуг з охорони власності та громадян; об`єкт охорони - фізична особа та/або майно; суб`єкт охоронної діяльності - суб`єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії; охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього.

Згідно положень ч. 1 ст. 5 Закону України Про охоронну діяльність суб`єкт охоронної діяльності на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги: 1) охорона майна громадян; 2) охорона майна юридичних осіб; 3) охорона фізичних осіб.

Суб`єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 8 Закону України Про охоронну діяльність ).

Предметом даного спору є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 214 983,83 грн., нарахованого на підставі п. 4.8 договору у зв`язку з невиходом працівників виконавця на пости/об`єкти позивача, що зафіксовано протягом жовтня 2018 року, листопада 2018 року та січня 2019 року.

Відтак, спір у даній справі стосується з`ясування питання наявності чи відсутності підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 4.8 договору.

Так, у відповідності до п. 1.6 договору про надання послуг охорони №953-SEC/2017 від 01.11.2017 відповідач зобов`язався надати позивачу послуги з охорони, які полягали, зокрема, в забезпечені функціонування добових та інших постів на кожному об`єкті.

В свою чергу, в розумінні умов договору, постом є чітко визначене сторонами місце на об`єкті замовника, в якому виконавець зобов`язаний забезпечити присутність свого представника (працівника) протягом чітко визначеного періоду часу; добовим постом на об`єкті сторони є надання послуг на об`єкті одним уповноваженим представником виконавця (працівником виконавця) протягом 24 годин на добу щоденно; іншим постом - є надання послуг на об`єкті одним уповноваженим представником виконавця (працівником виконавця) протягом періоду часу та згідно графіком, визначеними замовником.

У Додатку№1 до договору сторонами погоджено перелік об`єктів охорони - (21 об`єкт охорони) та вартість надання послуг одним працівником на одному пості протягом однієї години.

Разом з тим, у разі незабезпечення виконавцем надання послуг охорони на будь-якому об`єкті з будь-яких причин (в тому числі невиходу працівника виконавця), настають наслідки передбачені п. 4.8 договору, у вигляді застосування штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з відсутністю працівників (представників) відповідача на постах на різних об`єктах (в різних магазинах) протягом певного проміжку часу, комісією у складі представників сторін було складено акти про порушення від 08.10.2018 (не відпрацьовано 52 години на об`єкті №13), від 11.10.2018 (не відпрацьовано 74 години на об`єкті №14), від 16.10.2018 (не відпрацьовано 33 години на об`єкті №32), від 22.10.2018 (не відпрацьовано 41 годину на об`єкті №26), від 31.10.2018 (на об`єкті №12 протягом більш ніж 20 календарних днів було виставлено 7 постів замість необхідних 8), від 10.11.2018 (не відпрацьовано 37 годин на об`єкті №26), від 26.11.2018 (не відпрацьовано 12 годин на об`єкті №17), від 17.01.2019 (не відпрацьовано 16 годин на об`єкті №14), із фіксацією фактичної кількості годин, які були відпрацьовані працівниками, представниками відповідача.

Отже, вказаними актами про порушення підтверджується неналежне (не в повному обсязі) надання відповідачем позивачу послуг за договором №953-SEC/2017 від 01.11.2017 та відповідно незабезпечення надання послуг охорони на об`єктах позивача.

Натомість, за твердженнями відповідача, акти про порушення не можуть бути допустимими, достовірними та достатніми доказами порушення умов договору, оскільки їх складання в цих випадках не передбачено умовами договору, а особи, які підписали їх зі сторони відповідача, не мали на це відповідних повноважень.

Відхиляючи наведені доводи відповідача, суд першої інстанції вірно зазначив, що акти про порушення умов договору є лише фіксацією певного порушення, що складаються у момент виявлення порушення, з відображенням обставин порушення. Специфіка таких актів полягає у тому, що останні складаються на місці та протягом нетривалого проміжку часу від часу виявлення порушення.

Крім того, суд вказав, що такі акти складаються у довільній формі та підлягають підписанню особами, які стали очевидцями (свідками) певного порушення, в той час як директор відповідача, із місцезнаходженням у м. Києві, жодним чином не міг бути як свідком (очевидцем) порушень умов договору на об`єктах (в магазинах) позивача, у різних регіонах України (наприклад, у м. Одеса, у м. Львові, у м. Рівному тощо), так і не міг забезпечити власне посвідчення такого порушення протягом нетривалого проміжку часу від часу виявлення порушення.

Також, колегією суддів враховується, що факт підписання спірних актів про порушення саме представниками (працівниками) товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Безпека і Б. , відповідачем не заперечувався як при розгляді справи в першій інстанції, так і в апеляції.

При цьому, слід зазначити, що окрім актів, обсяг фактично відпрацьованого часу працівниками охорони та кількість невідпрацьованих годин відображено також у Табелях змінності обліку робочого часу представників виконавця, на основі яких за результатами наданих послуг щомісячно складаються акти приймання-передачі наданих послуг. Тобто, підписання актів приймання-передачі наданих послуг у спірному періоді свідчить про визнання відповідачем обсягу невідпрацьованого часу, а відтак, визнання допущених його працівниками порушень.

За таких обставин, доводи відповідача в частині непогодження з актами про порушення було обґрунтовано відхилено місцевим судом.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 4.8 договору у випадку незабезпечення виконавцем надання послуг охорони на будь-якому об`єкті з будь-яких причин (в тому числі невиходу працівника виконавця) виконавець зобов`язаний сплатити на користь замовника штраф у розмірі 20% від щомісячної плати за послуги на відповідному об`єкті. У такому випадку замовник має право зменшити суму, що підлягає сплаті виконавцю у порядку, передбаченому у п. 3.10 цього договору.

Враховуючи встановлені судом обставини неналежного виконання відповідачем умов договору №953-SEC/2017 від 01.11.2017, що полягає у незабезпеченні ним надання послуг охорони на певних об`єктах позивача та в певний проміжок часу, до відповідача підлягає застосуванню відповідальність встановлена п. 4.8 договору.

Так, за фактом виявлених порушень у жовтні 2018 року, у листопаді 2018 року та у січні 2019 року, позивачем нараховано штраф у загальному розмірі 214 983,83 грн.

Як вірно встановлено місцевим судом, розрахунок штрафу здійснений у відповідності до положень п. 4.8 договору та по кожному порушенню розмір штрафу складає 20% від місячної вартості послуг виконавця на об`єкті, де трапилось порушення, без урахування суми ПДВ.

Стосовно посилання відповідача на пропуск строку позовної давності за вимогою про стягнення штрафних санкцій за порушеннями виявленими до 29.10.2018, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Частиною 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, перебіг строку позовної давності по вимогам позивача розпочався з наступного дня від дати складання актів про порушення умов договору.

Водночас, статтею 264 Цивільного кодексу України визначено порядок переривання перебігу позовної давності. Так, згідно із цією статтею перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення позову особою до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Аналіз зазначеної норми ст. 264 ЦК України дає підстави для висновку, що йдеться про дві підстави для переривання перебігу позовної давності: а) вчинення особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; б) пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Слід зауважити, що правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо у них є докази на підтвердження факту такого переривання.

Відповідач зазначає про сплив річного строку позовної давності по вимогам зі стягнення штрафу за порушеннями виявленими 08.10.2018, 11.10.2018, 16.10.2018 та 22.10.2018.

В свою чергу, в матеріалах справи міститься підписаний сторонами акт виконаних робіт від 31.10.2018 за жовтень 2018 року.

Як вже зазначалось вище, підписання актів приймання-передачі наданих послуг у спірному періоді свідчить про визнання відповідачем обсягу невідпрацьованого часу, а відтак, визнання допущених його працівниками порушень, оскільки їх підписанню передує погодження сторонами обсягу наданих послуг за місяць, з урахуванням фактично відпрацьованого часу та зауважень позивача.

Отже, підписавши акт приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2018, відповідач тим самим вчинив дії, що свідчать про визнання ним фактів порушення своїх зобов`язань за договором та відповідно і обов`язку зі сплати штрафних санкцій на користь позивача.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. 3 ст. 264 ЦК України).

Таким чином, за правильним висновком місцевого суду, починаючи з дати підписання акту виконаних робіт - 31.10.2018 перебіг строку позовної давності за вимогою про стягнення неустойки за порушення, які мали місце у жовтні 2018 року розпочався заново, а тому, зважаючи на дату звернення товариства з обмеженою відповідальністю Метро Кеш Енд Кері Україна з позовом до суду - 30.10.2019, строк позовної давності за вказаною вимогою не пропущено.

Крім того, колегією суддів відхиляються твердження відповідача про те, що у разі незабезпечення виконавцем надання послуг охорони на об`єкті позивача, згідно пункту 4.8 договору замовник отримує сплату штрафу від виконавця шляхом зменшення суми наданих послуг, оскільки вказаним положенням договору визначається саме можливість зменшення вартості наданих послуг на суму невідпрацьованого працівником відповідача часу, водночас таке зменшення не стосується стягнення неустойки, а відноситься до оплати за фактично надані послуги.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Метро Кеш енд Кері Україна та стягнення з відповідача 214 983,83 грн. штрафу.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Безпека і Б. залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/15267/19 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 15.06.2020 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко