Постанова

від 11.06.2020 по справі 905/2209/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2020 р. Справа № 905/2209/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Білецька А.М., суддя Медуниця О.Є.,

за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участі представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область, (вх. №1121 Д/3) на рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2020 (повне рішення складено 12.03.2020, суддя Фурсова С.М.) у справі № 905/2209/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся", м. Маріуполь, Донецька область,

до Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область, про визнання незаконними та скасування рішень Маріупольської міської ради Донецької області та про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2019 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся", звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання незаконними та скасування рішень Маріупольської міської ради Донецької області №7/41-3895 від 26.04.2019 та №7/44-4278 від 05.09.2019, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 17.10.2014.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ТОВ "Полісся" подано заяву про подовження терміну дії договору оренди земельної ділянки в строк та у встановленому законом порядку, однак відповідач, на думку позивача, неправомірно відмовив у поновлені строку, що зумовило звернення останнього до суду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі № 905/2209/19 позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасувати Рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/41-3895 від 26.04.2019 "Про поновлення строку оренди земельної ділянки біля перехрестя вул. Покришкіна та просп. Металургів в Кальміуському районі міста Товариству з обмеженою відповідальністю "Полісся". Визнано незаконним та скасувати Рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/44-4278 від 05.09.2019 "Про повторний розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" про поновлення строку оренди земельної ділянки біля перехрестя вул. Покришкіна та просп. Металургів в Кальміуському районі міста". Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 17.10.2014 року, зареєстрованому Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 26.12.2014 р. за №8300393, згідно з яким Маріупольська міська рада надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Полісся" в оренду земельну ділянку (землі житлової та громадської забудови) площею 0,0012 га кадастровий номер 1412336600:01:007:0127, що знаходиться біля перехрестя вул. Покришкіна та пр. Металургів в Іллічівському (Кальміуському) районі м.Маріуполя, на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки від 17.10.2014 року, зареєстрованому Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 26.12.2014 р. за №8300393, та викладено її у редакції, зазначеній в резолютивній частині рішення. Стягнуто з Маріупольської міської ради Донецької області (87555, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Миру, будинок 70; код ЄДРПОУ 33852448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" (87531, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Покришкіна, будинок 20; код ЄДРПОУ 20318968) судовий збір в сумі 5 763,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача, установивши належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, продовження користування нею після закінчення дії договору, відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі протягом місяця після закінчення строку дії договору, сплату орендної плати за користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та неспростування цих фактів відповідачем.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі № 905/2209/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог скаржник посилається на те, що:

- всупереч ч. 2, ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" до заяв позивача від 15.01.2019 та від 25.05.2019 не було додано проектів додаткової угоди, доручення до листа-повідомлення яких є необхідною та обов`язковою умовою для поновлення договору оренди земельної ділянки;

- спірна земельна ділянка знаходиться в зоні обмеження - червоних лініях вулиці, що не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги" та вимогам ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій";

- оскаржуване рішення Маріупольської міської ради є обґрунтованим та прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2020 року визначено колегію у складі: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І.В., Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 поновлено позивачу пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі № 905/2209/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область, на рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі № 905/2209/19. Встановлено відповідачу строк до 28.04.2020 включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Встановлено учасникам справи строк до 28.04.2020 включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги відповідача, з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи. Зупинено дію рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі № 905/2209/19.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 призначено справу № 905/2209/19 до розгляду на "21" травня 2020 р. об 11:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 117.

30.04.2020 до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив від позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся", м. Маріуполь, Донецька область, (вх. № 4114), в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до "11" червня 2020 р. о 12:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 117.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2020 у зв`язку з відпусткою судді Зубченко І.В. визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Білецька А.М., Медуниця О.Є.

Представники позивача та відповідача в дане судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були сповіщені про час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Керуючись наведеними приписами законодавства, приймаючи до уваги викладені в листі Ради суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020 рекомендації щодо запровадження особливого режиму роботи судів на період карантину, які передбачають, у тому числі, можливість здійснення судового розгляду справ без участі сторін, зважаючи на наявність достатніх матеріалів для розгляду справи, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, дотримуючись визначеного ст. 273 ГПК України строку розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників позивача та відповідача за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Маріупольської міської ради №6/38-4350 від 28.03.2014, між Маріупольською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся" було укладено договір оренди земельної ділянки від 17.10.2014, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 26.12.2014 за №8300393 (далі за текстом - Договір оренди земельної ділянки), згідно з яким ТОВ "Полісся" отримало в оренду земельну ділянку площею 0,0012 га кадастровий номер 1412336600:01:007:0127, що знаходиться біля перехрестя вул. Покришкіна та пр. Металургів в Іллічівському (Кальміуському) районі м. Маріуполя.

Відповідно до п.4.1. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 772,64 гривень/м 2 .

Грошова оцінка земель м. Маріуполя встановлена рішенням Маріупольської міської ради №5/38-6108 від 15.12.2009, та посвідчується довідкою (витягом) встановленого зразку, що видається управлінням Держземагенства у м. Маріуполі (п.4.2. договору).

Орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на рахунок: № 33214812700053 код 13050200, отримувач Маріуп. УК/Іллічівський район, код ЄДРПОУ 37989721, банк Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО 834016 (п. 4.3. договору).

Згідно п. 4.4. договору податкове зобов`язання з плати за землю, сплачується рівними частками орендарем за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За умовами п.5.1. договору земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного кіоску).

На вказаній земельній ділянці позивач розмістив торговий кіоск, що підтверджується Паспортом №38 на об`єкт обслуговування населення від 30.06.2004.

Відповідно до п. 3.1. Договір укладено на 5 (п`ять) років (з 28.03.2014 року по 28.03.2019 року).

Згідно з пунктом 3.2. Договору, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово Орендодавця про намір поновлення терміну дії договору.

15.01.2019 ТОВ "Полісся" подало заяву про подовження терміну оренди земельної ділянки за наявності діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку, тобто за 2 місяці до закінчення строку дії вказаного договору. Цей факт підтверджує заява від 15.01.2019 та опис вхідного пакету документів № 015-01.27-00646 від 15.01.2019.

26.04.2019 Маріупольською міською радою було прийнято рішення № 7/41-3895 "Про поновлення строку оренди земельної ділянки біля перехрестя вул. Покришкіна та просп. Металургів в Кальміуському районі міста Товариству з обмеженою відповідальністю "Полісся"", яким відмовлено у поновленні строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412336600:01:007:0127) площею 0,0012 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного кіоску) біля перехрестя вул. Покришкіна та просп. Металургів в Кальміуському районі міста Товариству з обмеженою "Полісся" (код ЄДРПОУ 20318968).

У вказаному рішенні зазначено, що згідно зауваження до проекту рішення Головного управління містобудування і архітектури міської ради №30.5/8059 від 27.02.2019, запитувана до відведення земельна ділянка знаходиться в зоні обмеження - червоних лініях вулиці, що не відповідає вимогам ст..18 Закону України "Про автомобільні дороги" - розміщення об`єктів, будівель споруд або їх частин у межах червоних ліній не допускається та вимогам ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій".

25.05.2019 ТОВ "Полісся" звернулось повторно до Маріупольської міської ради через Центр надання адміністративних послуг із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки. Цей факт підтверджує заява від 25.05.2019 та опис вхідного пакету документів №050-01.28-02779 від 25.05.2019.

Розглянувши заяву ТОВ "Полісся" від 25.05.2019 Маріупольська міська рада прийняла рішення №7/44-4278 від 05.09.2019, яким вирішила повторно відмовити у поновленні строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412336600:01:007:0127) площею 0,0012 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного кіоску) біля перехрестя вул. Покришкіна та пр. Металургів в Іллічівському (Кальміуському) районі м.Маріуполя ТОВ "Полісся".

В подальшому, після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, ТОВ "Полісся" звернулось з листом до Маріупольської міської ради задля встановлення юридичного факту подовження строку договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, та надало для підписання відповідний проект Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. Цей факт підтверджується копією листа від 04.10.2019 з проектом відповідної додаткової угоди, який отримано Маріупольською міською радою 08.10.2019.

Однак, протягом місяця з дня закінчення строку договору оренди до ТОВ "Полісся" не надходило листа-повідомлення щодо заперечень у поновленні договору оренди від 17.10.2014 на той же строк і на тих же умовах.

Зважаючи, що його права порушено, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про визнання незаконними та скасування рішень Маріупольської міської ради Донецької області №7/41-3895 від 26.04.2019 та №7/44-4278 від 05.09.2019, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 17.10.2014, укладеного між Маріупольською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся" про надання в оренду ТОВ "Полісся" земельної ділянки площею 0,0012 га (кадастровий номер 1412336600:01:007:0127) біля перехрестя вул. Покришкіна та пр. Металургів в Іллічівському (Кальміуському) районі м.Маріуполя, державна реєстрація договору оренди проведена 26.12.2014, на тих самих умовах і на той самий строк.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

За приписами ст. ст. 2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом ст.116 вказаного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст.12 Земельного кодексу України, до виключних повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України "Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").

17.10.2014 між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки, розташованої біля перехрестя вул. Покришкіна та пр. Металургів в Іллічівському (Кальміуському) районі м.Маріуполя, терміном на 5 років (з 28.03.2014 до 28.03.2019). Отже, строк дії даного договору сплинув 28.03.2019.

В п.3.2. укладеного між сторонами договору оренди були передбачені умови щодо переважного права орендаря на поновлення терміну дії договору після закінчення строку, на який було укладено цей договір, шляхом письмового повідомлення орендодавця про намір поновлення терміну дії договору, не пізніше, ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Зокрема, частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором в розумний строк.

У той же час, частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі. Так, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Як вбачається зі змісту вказаної норми, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі у даному випадку не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" може бути здійснено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Крім того, орендодавець має право заперечити стосовно поновлення договору і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі.

Якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець у свою чергу в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

В ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець після отримання листа-повідомлення орендаря має розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі; за наявності заперечень направити повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

При цьому, заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону не можуть бути відхилені без зазначення відповідних причин, а мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 року у справі № 908/2315/17 та у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Приписи ст.33 Закону України "Про оренду землі" дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

При цьому, з врахуванням ч.ч.6, 7, 8 ст.33 Закону України "Про оренду землі", у другому випадку укладання додаткової угоди виступає оформленням факту його поновлення у відповідності до приписів ст.640 Цивільного кодексу України та ст.125 Земельного кодексу України, без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про адміністративні послуги": 1) адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону; 3) суб`єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про адміністративні послуги" граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом. У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб`єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.

Постановою Кабінету міністрів України №44 від 30.01.2013 "Про затвердження вимог до підготовки технологічної картки адміністративної послуги" відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України "Про адміністративні послуги" затверджено вимоги до підготовки технологічної картки адміністративної послуги згідно з додатком.

Згідно п. 1 цієї постанови Технологічна картка адміністративної послуги (далі - технологічна картка), що містить інформацію про порядок надання адміністративної послуги суб`єктом надання такої послуги, затверджується зазначеним суб`єктом для кожної адміністративної послуги, яку він надає. Пункт 4 цієї ж постанови передбачає, що інформація, що міститься в технологічній картці, повинна відповідати нормативно - правовим актам, які встановлюють порядок, строк та умови надання відповідної адміністративної послуги.

З метою виконання Закону України "Про адміністративні послуги", згідно з рішенням Маріупольської міської ради №6/48-5405 від 05.06.2015 затверджений перелік послуг, які надаються.

Зокрема, пунктом 27 додатку до рішення Ради передбачено надання адміністративної послуги Рішення міської ради про продовження терміну оренди земельної ділянки за наявності діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Згідно типового бланку Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради, для отримання адміністративної послуги "Рішення міської ради про продовження терміну оренди земельної ділянки за наявності діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку", суб`єкт звернення має надати:

1. копії документів (для юридичних осіб): свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; статут; довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

2. копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна згідно діючого законодавства (за наявності);

3. копії документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою:

- рішення Маріупольської міської ради щодо передачі земельної ділянки в оренду;

- договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у встановленому законом порядку;

- витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

15.01.2019 (тобто в межах строку визначеного п. 3.2 договору спірного оренди та ч. ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") позивач звернувся відповідно до ст. 12 Закону України "Про адміністративні послуги" до Центру надання адміністративних послуг із заявою про продовження права оренди землі 17.10.2014, тобто більше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору оренди землі (28.03.2019).

Тобто, орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди землі від 17.10.2014, як це передбачено умовами цього договору, та не суперечить положенням частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Зазначеною заявою позивач зробив пропозицію укласти додаткову угоду (оферту) щодо продовження строку дії договору оренди землі.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що вимогами Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради для отримання адміністративної послуги "Рішення міської ради про продовження терміну оренди земельної ділянки за наявності діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку" встановлений виключний перелік документів, який має надати орендар у цьому випадку. Серед таких документів значиться саме копія договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку, а не проект додаткової угоди.

Таким чином, неподання позивачем до заяви про поновлення договору проекту додаткової угоди в даному випадку обумовлена тим, що самим відповідачем встановлені організаційні обмеження з прийняття до розгляду звернень суб`єктів (фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб) з питань продовження терміну оренди земельної ділянки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що поновлення договору оренди за ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відбувається автоматично на тих же умовах, за фактом настання обставин, наведених у даній статті, а тому формальне не надсилання орендарем проекту додаткової угоди не може бути підставою для відмови в поновленні договору оренди.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі № 918/518/17.

Одночасно, позивач протягом строку дії договору оренди, а також, після закінчення строку його дії, продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачував орендну плату за неї. Відповідачем факт продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано. Відсутність заборгованості з орендної плати підтверджується Довідкою №28.2-28276-28.1 від 11.10.2019.

З огляду на факт відсутності заперечення Маріупольської міської ради протягом одного місяця від дати звернення орендаря із заявою про поновлення договору оренди землі, слідує, що орендодавець не скористався, передбаченим в п.4-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі", правом на узгодження з орендарем умов договору, як-то строк оренди землі.

Рішення № 7/41-3895, яким відмовлено Товариству з обмеженою "Полісся" у поновленні строку оренди земельної ділянки, Маріупольською міською радою було прийнято лише 26.04.2019, тобто після закінчення строку дії договору.

Отже, відповідачем порушено місячний термін для повідомлення орендареві про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Як вже зазначалося, частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення може мати прояв у мовчазній згоді .

Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що орендодавець має право заперечити стосовно поновлення згідно із ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" наведена Верховним Судом у постановах від 05.06.2019 у справі № 915/1004/18, від 10.04.2019 у справі № 903/722/18 та у справі № 905/1292/18, від 30.01.2019 у справі № 905/1877/17.

Позивач продовжив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 17.10.2014 та сплачувати орендну плату, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка про відсутність заборгованості з орендної плати, і що свідчить про прийняття відповідачем орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.

Відповідачем належне виконання позивачем обов`язків у цій частині не заперечується.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що ним в місячний термін після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 17.10.2014 направлявся лист із запереченнями проти поновлення дії договору, що підтверджується копією листа №26.4-18443-26.1 від 29.03.2019 за підписом "Директора департаменту С.О. Штенда".

Однак, будь-яких доказів, щодо наявності повноважень директора департаменту (не зазначено якого саме департаменту) С.О. Штенда щодо одноособового розгляду питання про поновлення договірних відносин, відповідачем суду не подано.

Так, в силу п. 34 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування" вирішення будь-яких відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин, відбувається виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та відноситься до їх виключної компетенції.

Про відсутність таких повноважень у директора департаменту С.О. Штенда станом на 29.03.2019 свідчить те, що питання про продовження терміну оренди земельної ділянки ТОВ "Полісся" вирішувалось на засіданні Маріупольської міської ради 26.04.2019.

Таким чином, вказаний лист не є належним запереченням Маріупольської міської ради проти поновлення договору, в розумінні ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи викладене, прийняті Маріупольською міською радою рішення № 7/41-3895 від 26.04.2019 та №7/44-4278 від 05.09.2019 "Про поновлення строку оренди земельної ділянки біля перехрестя вул. Покришкіна та просп. Металургів в Кальміуському районі міста Товариству з обмеженою відповідальністю "Полісся"" порушують приписи ст.33 Закону України "Про оренду землі", оскільки були прийняті після встановленого чинним законодавством місячного строку для розгляду звернення позивача з пропозицією поновлення договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, договірні правовідносини щодо оренди спірної земельної ділянки між позивачем та відповідачем існують досить тривалий час, а саме з 18.04.2001 (дати укладання договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), більш того, неодноразово продовжувались, що на думку суду свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором. Факт неналежного виконання позивачем зобов`язань щодо оренди спірної земельної ділянки, зокрема, на підставі договору оренди земельної ділянки від 17.10.2014 відповідачем під час розгляду даної справи не доведено. Також відповідачем не доведено факт неможливості подальшого використання позивачем земельних ділянок для обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного кіоску), у зв`язку з чим таке твердження відповідача судом відхиляється.

Посилання апелянта на те, що спірна земельна ділянка знаходиться в зоні обмеження та, відповідно, не може бути в оренді позивача є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території.

За змістом ст. 1 вищезазначеного Закону генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Містобудівна документація - це затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій, з урахуванням яких визначається цільове призначення земель (Закон України "Про планування і забудову територій"). Містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

В пункті 14 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" також визначено поняття "червоних ліній", за змістом якого - це визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення. З урахуванням вимог Закону, що містобудівна документація, і детальний план як її складова, підлягають затвердженню у встановленому порядку.

В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія листа № 30.5/8059 від 27.02.2019 Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради, в якому повідомлено про те, що запитувана земельна ділянка знаходиться в зоні обмеження, що не відповідає вимогам Закону України "Про автомобільні дороги" та вимогам ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій".

Однак, в матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення Маріупольської міської ради про затвердження "Плану зонування території м. Маріуполя", та відсутній сам план зонування території м. Маріуполя (схема), у зв`язку з чим суду не доведено, що надана позивачу в оренду земельна ділянка не відповідає встановленим нормам ДБН.

Крім того, Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1330/20068, визначено, що комплексна схема розміщення тимчасової споруди в межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу, проїзду, площі, майдану тощо), мікрорайону (кварталу), населеного пункту - це текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування тимчасових споруд, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою. Підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди.

Можливість надання земельних ділянок у користування, у тому числі на умовах оренди, в межах червоних ліній міських вулиць і доріг загального користування передбачена і Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 з подальшими змінами і доповненнями. Згідно п. 4 Єдиних правил користувачами дорожніх об`єктів є учасники дорожнього руху, власники та користувачі земельних ділянок, які знаходяться в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг, а також власники (користувачі) малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, рекламних засобів та інженерних комунікацій і споруд, розташованих у зазначених межах. Мала архітектурна форма для провадження підприємницької діяльності - це невелика (площею до 30 кв. метрів) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту.

Таким чином, системний аналіз норм чинного законодавства надає підстави для висновку, що в межах червоних ліній міських вулиць і доріг забороняється розташування лише капітальних споруд.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що за наявності вже триваючих договірних відносин між ТОВ "Полісся" (Орендар) та Маріупольською міською радою (Орендодавець) ще з 2001 року положення Закон України "Про автомобільні дороги" не можуть застосовуватись до наявних договірних правовідносин, в тому числі не може бути підставою для відмови у поновлені договору оренди земельної ділянки.

Отже, оскаржуваними рішеннями Маріупольської міської ради, якими було відмовлено позивачу у поновленні строку оренди земельної ділянки відповідач порушив майнові права позивача, і ці права підлягають захисту в порядку ст.1 Першого протоколу до Конвенції та ст.16 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано визнано незаконним та скасовано.

Поновлення договору оренди землі у судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків. Належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що власне, і може бути предметом розгляду в суді.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №922/1464/18 та від 19.03.2019 у справі №908/2484/17.

Відповідно до ч. 9 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми.

Згідно частини 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Згідно ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Оскільки зміст та умови додаткової угоди відповідають приписам Закону України "Про оренду землі" та Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 17.10.2014 у запропонованій позивачем редакції.

Враховуючи викладене, доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду першої інстанції не спростовують, не можуть бути підставою для скасування спірного рішення.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі № 905/2209/19 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача, Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область, на рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі № 905/2209/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі № 905/2209/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.06.2020.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя А.М. Білецька

Суддя О.Є. Медуниця