Рішення

від 03.06.2020 по справі 905/48/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

---

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.2020 Справа № 905/48/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання Турко А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Кашуби Ірини Вікторівни, м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача: Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область

за участю

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фізичної особи-підприємця Проценко Вікторії Олександрівни, с.Покровське, Мангушський район, Донецька область

про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4558 від 23.10.2019; визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.01.2015 укладеною

Представники учасників справи:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: представник не з`явився

від третьої особи: представник не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Фізична особа-підприємець Кашуба Ірина Вікторівна, м. Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область, про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4558 від 23.10.2019; визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.01.2015 укладеною.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконність та необґрунтованість рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4558 від 23.10.2019 щодо відмови у заміні сторони орендаря за договором оренди земельної ділянки від 29.01.2015 на позивача, оскільки до позивача як власника об`єкта нерухомого майна автоматично перейшли права оренди земельної ділянки попереднього власника об`єкта нерухомого майна на підставі ст.120 Земельного кодексу України, ст.ст. 377, 415 Цивільного кодексу України. Позивач зазначає, що з урахуванням імперативних законодавчих приписів щодо переходу прав на земельну ділянку від попереднього власника об`єкта нерухомості саме позивач як дійсний землекористувач має законне право на переоформлення права оренди земельної ділянки та продовження строку дії договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах та на той самий строк в порядку ст.33 Закону України Про оренду землі .

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, зазначає, що оскаржуване рішення Маріупольською міською радою прийнято у відповідності до чинного законодавства з обґрунтуванням підстав відмови у заміні сторони договору оренди земельної ділянки; Фізична особа-підприємець Проценко В.О. є належним орендарем за договором оренди земельної ділянки від 29.01.2015 та мала переважне право на звернення про поновлення договору оренди землі відповідно до п.3.2 договору та у порядку передбаченому ч.ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі , проте не скористалась таким переважним правом, а тому правовідносини за договором оренди земельної ділянки від 29.01.2015 припинили свою дію 31.12.2019 у відповідності до п.3.1 договору. Крім того, відповідач зазначив, що спірне рішення Маріупольської міської ради фактично є запереченням орендодавця проти поновлення договору оренди земельної ділянки відповідно до ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі ; листом від 16.12.2019 відповідач підтвердив та обґрунтував свої заперечення проти підписання додаткової угоди та наміру поновлення договору оренди земельної ділянки.

Позивач у відповіді на відзив посилається на необґрунтованість заперечень відповідача, зазначаючи, що внаслідок укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна право користування земельною ділянкою Проценко В.О. було припинено та, починаючи з 16.07.2019, право користування земельною ділянкою, на якій розташований придбаний позивачем об`єкт нерухомого майна, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача, перейшло до позивача. Вказане зумовлює висновок про відсутність у попереднього власника права на звернення до орендодавця з пропозицією щодо поновлення договору оренди землі. Разом з цим позивач як фактичний землекористувач з метою використання свого переважного права на поновлення договору оренди землі звернувся до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду до договору. При прийнятті оскаржуваного рішення Маріупольської міської ради питання поновлення договору оренди землі не вирішувалось, заперечень з цього приводу не висувалось.

Ухвалою суду від 14.01.2020 до участі у справі залучено в якості третьої осіб, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фізичну особу - підприємця Проценко Вікторію Олександрівну, оскільки рішення суду у цій справі може вплинути на її права та обов`язки як попереднього орендаря та власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у своїх пояснення по суті позовних вимог та заперечень нормативно посилаючись на ст.120 Земельного кодексу України, ст.ст. 377, 415 Цивільного кодексу України зазначила, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Справу розглянуто в порядку загального позовного провадження. Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду Донецької області від 14.01.2020; підготовче засідання призначене на 04.02.2020 з подальшим відкладанням на 25.02.2020, 17.03.2020; ухвалою суду від 17.03.2020 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 01.04.2020 з подальшим оголошенням перерви до 28.04.2020.

З огляду на неявку позивача у судове засідання 28.04.2020 та визнання причини такої неявки поважною, суд за клопотанням позивача з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 ухвалою від 28.04.2020 відклав розгляд справи по суті. Враховуючи загальну тривалість розгляду справи ухвалою суду від 18.05.2020 розгляд справи призначено на 03.06.2020 з повідомленням учасників справи.

У судове засідання 03.06.2020 позивач не з`явився, представника не направив; представник позивача звернувся до суду з клопотанням про проведення розгляду справи без його участі. Відповідач у судове засідання 03.06.2020 не з`явився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; про причини неявки суд не повідомив; клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв. Третя особа у судове засідання 03.06.2020 не з`явилась, в поясненнях по суті позовних вимог просила здійснити розгляд справи без участі третьої особи.

Враховуючи загальну тривалість розгляду справи, з огляду на забезпечення під час судового провадження можливості учасників справи для реалізації ними своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв`язку) відповідних доказів до матеріалів справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду спору за наявними в справі матеріалами за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням Маріупольської міської ради №6/43-5100 від 30.12.2014 Про продовження строку оренди земельної ділянки по проспекту Будівельників, 92 в Жовтневому районі міста Маріуполя фізичній особі-підприємцю Проценко В.О. Фізичній особі-підприємцю Проценко В.А. продовжено на 5 років строк оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) площею 0,0020 га (кадастровий номер 1412336300:01:001:0111) з розміром орендної плати на рівні 5% від його грошової оцінки для будівництва та обслуговування споруд торгівлі (експлуатації та обслуговування торгового кіоску без права капітального будівництва) про пр. Будівельників, 92 в Жовтеновому районі міста Маріуполя.

Зі змісту рішення Маріупольської міської ради №6/43-5100 від 30.12.2014 Про продовження строку оренди земельної ділянки по проспекту Будівельників, 92 в Жовтневому районі міста Маріуполя фізичній особі-підприємцю Проценко В.О. вбачається, що на земельній ділянці (землі житлової та громадської забудови) площею 0,0020 га (кадастровий номер 1412336300:01:001:0111) розташоване нежитлове приміщення за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Будівельників, 92 , яке належить Проценко В.О. згідно з випискою з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстрації речових прав власності від 22.01.2014 №4425322.

На підставі рішення Маріупольської міської ради №6/43-5100 від 30.12.2014 між відповідачем (орендодавець) та Фізичною особою підприємцем Проценко Вікторією Олександрівною (орендар) 29.01.2015 був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1.1, п.2.1 якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Маріуполь, пр.Будівельників, 92 в Жовтневому районі міста Маріуполя площею 0,0020 га (кадастровий номер 1412336300:01:001:0111).

Договір укладено на 5 (п`ять) років (з 30.12.2014 по 30.12.2019) (п.3.1 договору). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п. 3.2 договору).

Орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на рахунок (п. 4.3 договору). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2013 рік становить 1500,66грн/м2 (п.4.1 договору).

Земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (експлуатація та обслуговування торгівельного кіоску без права капітального будівництва) (п. 5.1 договору).

Орендар зобов`язаний зберігати земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, якому він одержав її в оренду згідно акту приймання-передачі земельної ділянки (п.5.2 договору).

Згідно з п.6.4 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом 5 (п`яти) днів після державної реєстрації договору згідно з актом приймання-передачі об`єкту оренди.

Відповідно до п. 9.2.9 договору орендар зобов`язаний звернутися до орендодавця за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди з письмовою заявою про поновлення договору шляхом переукладення договору оренди. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Договір набуває чинності відповідно до ст.ст. 3,4,5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень після його підписання сторонами та державної реєстрації (п.14.2 договору).

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 33699036 від 16.02.2015 договір оренди земельної ділянки від 29.01.2015 зареєстрований Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 14.02.2015, номер запису про інше речове право 8746903.

16.07.2019 між Проценко Вікторією Олександрівною (продавець) та Кашубою Іриною Вікторівною (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, відповідно до п.1 якого продавець передав у власність покупцю, нежитлове приміщення загальною площею - 16,6кв.м., розташоване за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Будівельників, будинок в„–92 , на земельній ділянці Маріупольської міської ради, площею 0,0020га, кадастровий номер 1412336300:01:001:0111, а покупець прийняв це нежитлове приміщення у власність і сплачує за нього ціну відповідно з умовами договору.

Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.07.2019 посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Одерій А.С., зареєстрований за №625.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №174024906 від 16.07.2019 право власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, пр.Будівельників, 92 , 16.07.2019 зареєстровано за позивачем, Кашубою Іриною Вікторівною , підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.07.2019.

Відповідно до заяви від 19.07.2019, посвідченої приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Одерій А.С., зареєстрований за №640, Проценко Вікторія Олександрівна у зв`язку з відчуженням нежитлового приміщення розташованого на орендній земельній ділянці площею 0,0020га, кадастровий номер 1412336300:01:001:0111, за адресою: Донецька область , місто Маріуполь, пр. Будівельників, 92 , відмовилась від права оренди та не заперечувала проти укладання договору оренди земельної ділянки з новим власником нежитлового приміщення; зазначила, що у подальшому звертатися до компетентних органів з метою використання переважного права на укладання договору оренди вищезазначеної земельної ділянки на новий строк не буде.

30.07.2019 позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради із заявою на отримання адміністративних послуг про переоформлення права оренди земельної ділянки з мотивів переходу права власності на об`єкт нерухомого майна за наявності діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку, що підтверджується описом вхідного пакету документів за №046-01.22-03780.

Вказану заяву прийнято до розгляду на сесії Маріупольської міської ради; підготовлено проект рішення міської ради Про зміну сторони орендаря за договором оренди земельної ділянки по проспекту Будівельників, будинок №92 в Центральному районі міста з Фізичної особи-підприємця Проценко В.О. на Фізичну особу-підприємця Кашубу І.В. .

За результатами розгляду Центральною районною адміністрацією Маріупольської міської ради проекту рішення міської ради Про зміну сторони орендаря за договором оренди земельної ділянки по проспекту Будівельників, будинок №92 в Центральному районі міста з Фізичної особи-підприємця Проценко В.О. на Фізичну особу-підприємця Кашубу І.В. були винесені зауваження №27.2/43772 від 09.10.2019, в яких зазначено, що земельна ділянка площею 0,0020га, знаходиться в оренді у Фізичної особи-підприємця Проценко В.О. до 30.12.2019, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (експлуатація та обслуговування торгівельного кіоску без права капітального будівництва) тоді як, з 16.07.2019 відповідно до договору купівлі-продажу нежитлове приміщення 16,6кв.м. (торгівельний кіоск з фундаментом) по просп. Будівельників, 92 , м. Маріуполь належить гр. Кашубі В.І., що не відповідає умовам надання земельної ділянки; торговельний кіоск по пр.Будівельників, 92 не відповідає комплексній схемі розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та затвердженому архетипу; розташований в центральній частині міста за межами червоних ліній.

За результатами розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Кашуби І.В. від 30.07.2019 Маріупольською міською радою було прийнято рішення №7/46-4558 від 23.10.2019 Про зміну сторони орендаря за договором оренди земельної ділянки по просп. Будівельників, 92 в Центральному районі міста з Фізичної особи-підприємця Проценко В.О. на Фізичну особу-підприємця Кашубу І.В. яким відмовлено Фізичній особі-підприємцю Кашубі І.В. у заміні сторони за договором оренди земельної ділянки від 29.01.2015, зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.02.2015 за №8746903, з посиланням на ст.ст.12,120 Земельного кодексу України, ст.ст.26, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Пунктом 2 оскаржуваного рішення визначено юридичному департаменту міської ради вжити заходів щодо скасування державної реєстрації прав на нежитлове приміщення по просп . Будівельників, 92 в Центральному районі міста , яке належить громадянці Кашуба І.В. на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.07.2019 №625, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.07.2019 за №32417037.

Позивач зазначає, що рішення Маріупольської міської ради №7/46-4558 від 23.10.2019 не містить мотивованих та законних підстав відмови Фізичній особі-підприємцю Кашубі Ірині Вікторівні у зміні сторони за договором оренди земельної ділянки від 29.01.2015; умови п.2 оскаржуваного рішення свідчать про перевищення повноважень міської ради щодо порушення прав позивача на мирне володіння майном.

26.11.2019 позивач звернувся до відповідача із листом, в якому зазначив, що вважає договір оренди земельної ділянки від 29.01.2015 поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, з врахуванням переходу права оренди земельної ділянки Фізичній особі-підприємцю Кашубі І.В. на підставі ст.120 Земельного кодексу України та ст.ст.377, 415 Цивільного кодексу України. Разом з цим позивач наполягав на необхідності внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.01.2015 щодо заміни сторони договору на підставі ст.ст.377, 415 Цивільного кодексу України та ст.120 Земельного кодексу України, а також просив внести відповідні зміни щодо продовження дії договору оренди на тих самих умовах та на той самий строк на підставі ст.33 Закону України Про оренду землі . За текстом листа позивач зазначив, що умови договору оренди земельної ділянки від 29.01.2015 виконуються, Фізична особа-підприємець Кашуба І.В. продовжує користуватися спірною земельною ділянкою після закінчення строку оренди. До листа від 26.11.2019 було додано чотири примірники проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.01.2015. Вказаний лист було отримано Маріупольською міською радою 26.11.2019, що підтверджується відбитком штемпеля про реєстрацію вхідної кореспонденції на листі.

За результатами розгляду вказаного звернення позивача листом заступника міського голови Маріупольської міської ради від 16.12.2019 №26-33754-09 було повідомлено про відсутність підстав для підписання додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди землі від 29.01.2015. На підтвердження направлення вказаного листа на адресу позивача, відповідач надав фіскальний чек про сплату поштових послуг. Як зазначає позивач лист від 16.12.2019 №26-33754-09 позивачем не отриманий, що пояснює спрямуванням листа відповідачем на неналежну адресу.

Як зазначає позивач з часу придбання розташованого на спірній земельній ділянці об`єкту нерухомості добросовісно виконує обов`язки орендаря, використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, сплачує орендну плату. Ухилення відповідача від заміни орендаря за договором оренди земельної ділянки від 29.01.2015 на позивача, який є фактичним користувачем земельної ділянки на правах попереднього власника об`єкта нерухомості, та продовження договірних правовідносин на той саме строк та на тих саме умовах шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки позивач вважає безпідставним. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4558 від 23.10.2019 про відмову у зміні сторони орендаря за договором оренди земельної ділянки від 29.01.2015 та визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.01.2015 укладеною (в редакції позивача).

Розглядаючи позов в частині вимог позивача щодо визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4558 від 23.10.2019, суд зазначає, що питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється ст.120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.7 Закону України Про оренду землі .

Як визначено ч.1 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Згідно із ч.3 ст.7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Тобто в розумінні наведених законодавчих положень при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

У разі переходу права власності на нерухомість відповідно до принципу спільної юридичної долі нерухомого майна та земельної ділянки заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично в силу імперативної норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Отже внаслідок укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна право користування земельною ділянкою Фізичної особи-підприємця Проценко В.О. було припинено та, починаючи з 16.07.2019, право користування земельною ділянкою, на якій розташований придбаний позивачем об`єкт нерухомого майна, в обсязі та на умовах встановлених для попереднього землекористувача, перейшло до позивача, Фізичної особи-підприємця Кашуби І.В.

З огляду на викладене суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що належним орендарем за договором оренди земельної ділянки від 29.01.2015 є Фізична особа-підприємець Проценко В.О., саме яка на час спливу строку дії договору користувалась правами орендаря мала переважне право на звернення про поновлення договору оренди землі.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на те, що земельна ділянка площею 0,0020га (кадастровий номер 1412336300:01:001:0111) по пр . Будівельників, 92 , м .Маріуполі була надана в оренду Фізичній особі-підприємцю Проценко В.О. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (експлуатація та обслуговування торгівельного кіоску без права капітального будівництва), а розташування об`єкта нерухомості на вказаній земельній ділянці (торгівельного кіоску з фундаментом площею 16,6 кв.м.) не відповідає умовам надання земельної ділянки, оскільки на час укладання договору оренди земельної ділянки від 29.01.2015 на земельній ділянці вже був розташований об`єкт нерухомості, що належав на праві власності орендарю - Фізичній особі-підприємцю Проценко В.О. (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.01.2014 №4425322, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 277674314123), про що як вбачається з рішення Маріупольської міської ради №6/43-5100 від 30.12.2014 Про продовження строку оренди земельної ділянки по проспекту Будівельників, 92 в Жовтневому районі міста Маріуполя фізичній особі-підприємцю Проценко В.О. орендодавцю було відомо.

Вказані відомості також відповідають інформації нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.07.2019, за яким придбаний позивачем об`єкт нерухомого майна, нежитлове приміщення загальною площею - 16,6кв.м., розташоване за адресою: Донецька область , місто Маріуполь , пр . Будівельників, 92 , на земельній ділянці Маріупольської міської ради, площею 0,0020га (кадастровий номер 1412336300:01:001:0111);

Слід зазначити, що ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Отже посилання відповідача на нецільове використання земельної ділянки площею 0,0020га (кадастровий номер 1412336300:01:001:0111) по пр. Будівельників, 92, м. Маріуполі , наданій в оренду Фізичній особі-підприємцю Проценко В.О. за договором від 29.01.2015 спростовується наявними в справі матеріалами доказами.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ЄСПЛ неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування . Цей принцип полягає у тому, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Рисовський проти України , Беєлер проти Італії Онер`їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови Москаль проти Польщі ). Зокрема на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії , Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини , Беєлер проти Італії ).

В силу норм ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст.155 Земельного кодексу України).

Як зазначалось 30.07.2019 позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради із заявою про надання адміністративних послуг щодо переоформлення права оренди земельної ділянки при переході права власності на об`єкти нерухомого майна за наявності діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку, що підтверджується описом вхідного пакету документів за №046-01.22-03780.

Рішенням Маріупольської міської ради №7/46-4558 від 23.10.2019 Про зміну сторони орендаря за договором оренди земельної ділянки по просп. Будівельників, 92 в Центральному районі міста з Фізичної особи-підприємця Проценко В.О. на Фізичну особу-підприємця Кашубу І.В. Фізичній особі-підприємцю Кашубі І.В. відмовлено у заміні сторони за договором оренди земельної ділянки від 29.01.2015, зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.02.2015 за №8746903 з посиланням на ст.ст.12, 120 Земельного кодексу України, ст.ст.26, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення Фізичній особі-підприємцю Кашубі І.В. відмовлено у заміні сторони за договором оренди земельної ділянки від 29.01.2015, зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.02.2015 за №8746903 з посиланням на ст.ст.12, 120 Земельного кодексу України, ст.ст.26, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Зі змісту вказаних норм не вбачається правових підстав для відмови у заміні сторони за договором оренди земельної ділянки від 29.01.2015. Будь-яких інших обґрунтувань відмови у заміні сторони орендаря оскаржуване рішення Маріупольської міської ради №7/46-4558 від 23.10.2019 не містить.

Вказане дає підстави для висновку, що рішення Маріупольської міської ради №7/46-4558 від 23.10.2019 Про зміну сторони орендаря за договором оренди земельної ділянки по просп. Будівельників, 92 в Центральному районі міста з Фізичної особи-підприємця Проценко В.О. на Фізичну особу-підприємця Кашубу І.В. прийняте без будь-яких правових підстав, правового обґрунтування, без посилання на норми законодавства, які б надавали право на прийняття рішення про відмову у заміні сторони за договором оренди земельної ділянки від 29.01.2015.

З огляду на наведене рішення Маріупольської міської ради №7/46-4558 від 23.10.2019 Про зміну сторони орендаря за договором оренди земельної ділянки по пр. Будівельників, 92 в Центральному районі міста з Фізичної особи-підприємця Проценко В.О. на Фізичну особу-підприємця Кашубу І.В. є неправомірним, порушує права Фізичної особи-підприємця Кашуби І.В. та підлягає скасуванню, внаслідок чого позов у цій частині є таким, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача як набувача прав попереднього орендаря до договору оренди земельної ділянки від 29.01.2015 про визнання укладеною додаткової угоди до цього договору оренди земельної ділянки щодо продовження його дії на тих самих умовах та на той самий строк, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст.ст.2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В силу норм ст.12 Земельного кодексу України, п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада здійснює надання у користування земельних ділянок в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Підстави та порядок передачі в оренду земельних ділянок комунальної власності встановлений статями 124, 134 Земельного кодексу України та нормами Закону України Про оренду землі .

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою ст.134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою ст.134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст.123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі положеннями ст.13 Закону України Про оренду землі визначено як договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З огляду на зміст п.3.1 договору від 29.01.2015 строк його дії встановлений до 30.12.2019. При цьому відповідно до п.3.2 укладеного сторонами правочину після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

26.11.2019 позивач звернувся до відповідача із листом щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.01.2015, а саме: щодо заміни сторони орендаря на підставі ст.ст.377, 415 Цивільного кодексу України та ст.120 Земельного кодексу України, а також щодо продовження дії договору оренди на тих самих умовах та на той самий строк на підставі ст.33 Закону України Про оренду землі .

З наведеного вбачається, що позивач не дотримався встановленого п.3.2 договору від 29.01.2015 строку звернення із заявою про поновлення договору оренди землі.

Разом з тим за приписами ч.1 ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений.

Відповідно до ч.1 ст.777 Цивільного Кодексу України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Аналогічні підстави поновлення договорів оренди землі передбачено ст.33 Закону України Про оренду землі , яка конкретизує порядок такої пролонгації.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Так, згідно зі ст.33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч.1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (ч.2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.3). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч.6.). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч.7). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч.8). У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку (ч.9). З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення (ч.10). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.11). У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч.12).

Отже зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до ч.ч.1-5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає на підставі ч.6 наведеної статті Закону України Про оренду землі .

У першому випадку орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами укласти договір оренди землі після його припинення. В цьому разі нормою покладено на орендаря обов`язок повідомити про такий свій намір орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, додати лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з обов`язковим доданням проекту додаткової угоди, а на орендодавцеві лежить обов`язок у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірити його на відповідність вимогам закону, узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), та укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі, розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.

У другому випадку поновлення договору відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Із положень ст.33 вказаного Закону України вбачається, що законодавчо відокремлено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у частинах 1-5 цієї норми, від права вважати продовженим договір оренди землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі за відсутності протягом одного місяця після спливу терміну дії договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, визначене у інших частинах цієї статті.

Відповідні положення у вказаних частинах зазначеної статті дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

При цьому з врахуванням ч.ч.6, 7, 8 ст.33 Закону України Про оренду землі у другому випадку укладання додаткової угоди виступає оформленням факту його поновлення у відповідності до приписів ст.640 Цивільного кодексу України та ст.125 Земельного кодексу України, без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

Таким чином, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Відмова або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Фізична особа-підприємець Кашуба І.В. продовжує користуватись спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору від 29.01.2015, належним чином виконує умови вказаного правочину. Разом з тим відповідач заперечень проти користування земельною ділянкою в порядку норм ст.33 Закону України Про оренду землі протягом одного місяця після закінчення строку дії договору не надав. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, які б свідчили про наявність волевиявлення щодо повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди землі, зокрема звернення з відповідною вимогою до попереднього користувача земельною ділянкою, або до позивача, або до суду, такий договір є поновленим на новий строк на тих самих умовах, що передбачені укладеним договором. Наявність вказаних обставин зумовлює необхідність обов`язкового оформлення сторонами відповідної додаткової угоди.

Зважаючи на те, що запропонована позивачем додаткова угода не була підписана орендодавцем у добровільному порядку, позивач звернувся із позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.01.2019, зареєстрованому в Реєстраційній службі Маріупольського міського управління юстиції Донецької області за №33699036 від 14.02.2015, згідно з якою в договорі замінено сторону орендаря з фізична особа-підприємець Проценко Вікторія Олександрівна на фізична особа-підприємець Кашуба Ірина Вікторівна та відповідно до якої Маріупольська міська рада надає фізичній особі-підприємцю Кашуба Ірині Вікторівні у строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 1412336300:01:001:0111, площею 0,0020га, що знаходиться по пр. Будівельників, 92 в Жовтневому (Центральному) районі міста Маріуполя, на той самий термін та на тих самих умовах, що передбачені договором оренди земельної ділянки від 29.01.2015.

Таким чином, враховуючи, що за приписами ст.33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а відмова або наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.01.2015 у запропонованій позивачем редакції є правомірними.

Стосовно посилань відповідача на лист від 16.12.2019 №26-33754-09, який підписаний заступником голови Маріупольська міська рада та в якому зазначено про відсутність підстав для підписання додаткової угоди, суд зазначає, що не розцінює вказаний лист від 16.12.2019 №26-33754-09 як заперечення у поновленні договору оренди землі в розумінні ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі заперечення проти автоматичного продовження договору має бути подано після закінчення строку договору, а не протягом його дії, що безпосередньо випливає зі змісту ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі . Крім того суд зазначає, що відповідачем не доведено наявності повноважень в особи, якою підписаний цей лист, на вчинення такої дії від імені Маріупольської міської ради як орендодавця за спірним договором. Факт отримання вказаного листа позивачем заперечується; протилежного відповідачем не доведено.

Відповідно до ст.129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, полягає у тому, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Разом з тим, п. 1 ст.6 Конвенції не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( Серявін проти України , №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10.02.2010). Отже, надавши відповідну юридичну оцінку тим доказам, що впливають на розгляд справи по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.01.2015 щодо заміни сторони орендаря та продовження дії договору оренди на тих самих умовах та на той самий строк в редакції позивача.

З огляду на задоволення позовних вимог за приписами ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача. Інших судових витрат до розподілу за результатом вирішення спору по суті позовних вимог сторонами не заявлено.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Кашуби Ірини Вікторівни, м. Маріуполь, Донецька область, до Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область, про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4558 від 23.10.2019; визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.01.2015 укладеною задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4558 від 23.10.2019.

Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки б/н від 29.01.2015, що зареєстровано в Реєстраційній службі Маріупольського міського управління юстиції Донецької області за №33699036 від 14.02.2015, номер запису про інше речове право 8746903, відповідно до якої в договорі замінено сторону орендаря з фізична особа-підприємець Проценко Вікторія Олександрівна (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка мешкає за адресою: АДРЕСА_8 на фізична особа-підприємець Кашуба Ірина Вікторівна (РНОКПП НОМЕР_2 ), що мешкає за адресою: АДРЕСА_9 та відповідно до якої Маріупольська міська рада надає фізичній особі-підприємцю Кашуба Ірині Вікторівні у строкове платне користування земельну діляну кадастровий номер 1412336300:01:001:0111, площею 0,0020га, що знаходиться по пр. Будівельників, 92 в Жовтневому (Центральному) районі міста Маріуполя, на той самий термін та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки б/н від 29.01.2015, що зареєстровано в Реєстраційній службі Маріупольського міського управління юстиції Донецької області за №33699036 від 14.02.2015, номер запису про інше речове право 8746903 та викласти її у наступній редакції:

Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки б/н від 29.01.2015, що зареєстровано в Реєстраційній службі Маріупольського міського управління юстиції

Донецької області за №33699036 від 14.02.2015,

номер запису про інше речове право 8746903

місто Маріуполь, Донецька область,

---

року

Ми, що нижче підписалися: Маріупольська міська рада, (код ЄДРПОУ 33852448), місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. Миру, буд.70, іменована далі Орендодавець , в особі директора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Паська Максима Івановича (ІПН НОМЕР_3 ), який мешкає за адресою: АДРЕСА_10 , діючий на підставі розпорядження Маріупольського міського голови Про надання повноважень з вчинення правочинів від 23.01.2017 №23р, з одного боку,

та

фізична особа-підприємець Проценко Вікторія Олександрівна (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка мешкає за адресою: АДРЕСА_8 ,

фізична особа-підприємець Кашуба Ірина Вікторівна (РНОКПП НОМЕР_2 ), що мешкає за адресою: АДРЕСА_9

іменовані далі Орендарі , з другого боку,

уклали цю додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 29.01.2015, зареєстрований у Маріупольському міському управлінні юстиції Донецької області 14.02.2015 за реєстраційним №33699036, номер запису про інше речове право 8746903 (далі - додаткова угода), про здійснення заміни сторони договору оренди земельної ділянки від 29.01.2015, зареєстрований у Маріупольському міському управлінні юстиції Донецької області 14.02.2015 за реєстраційним №33699036, номер запису про інше речове право 8746903 (далі-договір), а саме сторони орендаря, про наступне:

1. На підставі положень ст.120 Земельного кодексу України, ст.ст.377,415 Цивільного кодексу України Сторони домовились замінити сторону Орендаря в договорі, при цьому замість фізична особа-підприємець Проценко Вікторія Олександрівна (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка мешкає за адресою: АДРЕСА_8 вказати фізична особа-підприємець Кашуба Ірина Вікторівна (РНОКПП НОМЕР_2 ), що мешкає за адресою: АДРЕСА_9 .

2. Пункт 3.1. розділу 3. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ в договорі оренди земельної ділянки б/н від 29.01.2015, що зареєстровано в Реєстраційній службі Маріупольського міського управління юстиції Донецької області за №33699036 від 14.02.2015, номер запису про інше речове право 8746903, викласти у наступній редакції:

3.1. Договір укладено на 5 (п`ять) років (з 30.12.2019 до 30.12.2024) .

3. Усі інші пункти договору оренди земельної ділянки б/н від 29.01.2015, що зареєстровано в Реєстраційній службі Маріупольського міського управління юстиції Донецької області за №33699036 від 14.02.2015, номер запису про інше речове право 8746903, не змінені цією додатковою угодою, залишаються без змін.

4. Ця додаткова угода укладена у чотирьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий та третій - в орендарів, четвертий - в органі, який провів його Державну реєстрацію.

5. Зміст ст.ст.12, 93, 124 Земельного кодексу України сторонам договору відомо.

6. Ця додаткова угода набуває чинності відповідно до ст.3, 4, 5 Закону України Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень після її підписання сторонами та Державної реєстрації.

Підписи сторін

Орендодавець Орендар

Маріупольська міська рада Фізична особа-підприємець

87500, м. Маріуполь, пр. Миру, 70 Кашуба Ірина Вікторівна

код ЄДРПОУ 33852448 РНОКПП НОМЕР_2

АДРЕСА_14

---

---

Підпис М.П. Підпис

Фізична особа-підприємець

Проценко Вікторія Олександрівна

РНОКПП НОМЕР_1

АДРЕСА_8

Підпис

Стягнути з Маріупольської міської ради Донецької області (87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ 33852448) на користь Фізичної особи-підприємця Кашуби Ірини Вікторівни ( АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 3842,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 03.06.2020 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2020.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України продовжується на строк дії такого карантину.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя К.І. Аксьонова