Рішення

від 15.06.2020 по справі 905/534/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.06.2020 Справа № 905/534/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання Турко А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства Жуляни , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Котельний завод Котломаш , м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 10000,00грн

Представники учасників справи:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: представник не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Жуляни , м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Котельний завод Котломаш , м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 10000,00грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на укладання 12.09.2016 між сторонами договору поставки товару у спрощений спосіб; у виконання договору позивачем перераховано на користь відповідача попередню оплату у сумі 10000,00грн, однак відповідачем товар поставлений не був, сплачені грошові кошти на вимогу позивача відповідач не повернув.

Приймаючи позовну заяву до розгляду та відкриваючи провадження у справі, суд, виходячи з вимог ч.3 ст.12, ч.1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про розгляд даної справи як малозначної в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Висновок щодо визначення даної справи як малозначної зроблений судом з огляду на приписи п.1 ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для цілей цього Кодексу визначені як малозначні.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 15.04.2020; судове засідання призначене на 14.05.2020 з подальшим оголошенням перерви до 28.05.2020 та 15.06.2020 з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; подав заяву про здійснення розгляду справи за відсутності позивача.

Відповідач у судові засідання 14.05.2020, 28.05.2020 та 15.06.2020 не з`являвся; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал суду на юридичну адресу відповідача, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; про причини неявки суд не повідомив; правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Враховуючи спливання встановленого ст.248 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті в даному судовому засіданні. Враховуючи ненадання відповідачем відзиву згідно зі ст.178 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач зазначає, що між Публічним акціонерним товариством Жуляни (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Котельний завод Котломаш (відповідач) був укладений договір поставки товару у спрощений спосіб.

Як свідчать матеріали справи відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактури №103 від 12.09.2016 на суму 192000,0грн з ПДВ, в якому також зазначено, що відвантаження на протязі 3 робочих днів після проплати, рахунок дійсний до сплати до 22.09.2016.

За попередньою домовленістю сторін позивачем на підставі рахунку-фактури №103 від 12.09.2016 шляхом безготівкового переказу були перераховані грошові кошти відповідачу в якості часткової оплати за поставку товару, що підтверджується платіжним дорученням №7105 від 20.09.2016 на суму 10000,00грн.

Позивач 29.02.2020 звернувся до відповідача з вимогою №19/02 від 19.02.2020 про передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати на рахунок позивача в розмірі 10000,00грн у семиденний строк з дня отримання даної вимоги. Вказана вимога була направлена позивачем на юридичну адресу відповідача 29.02.2020, про що свідчить опис вкладення у цінний лист. Відповідач поставку товару не здійснив та грошові кошти не повернув.

Наведені обставини зумовили звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 10000,00грн. Розглядаючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

За приписами ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч.1 ст.181 Господарського кодексу України встановлено за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст.202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи наведені норми чинного законодавства та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару шляхом укладення договору у спрощений спосіб.

Згідно із ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, відповідно до якої за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договорів поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, відповідно до ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ч.1 ст.662, ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже в розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем з поставки товару і виникає нове зобов`язання щодо повернення попередньої оплати.

Тобто виходячи з аналізу положень ст.693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом згідно з платіжним дорученням №7105 від 20.09.2016 позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у розмірі 10000,00грн в якості попередньої (часткової) оплати за товар згідно з рахунком-фактури №103 від 12.09.2016.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки товару позивач 29.02.2020 звернувся до відповідача з вимогою №19/02 від 19.02.2020 про передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати на рахунок позивача в розмірі 10000,00грн у семиденний строк з дня отримання даної вимоги. Вказана вимога була направлена позивачем на юридичну адресу відповідача 29.02.2020, про що свідчить опис вкладення у цінний лист з відміткою АТ Укрпошта .

Між тим відповідач належного виконання зобов`язань з поставки товару не здійснив, однак попередню оплату у сумі 10000,00грн не повернув. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 10000,00грн, а отже і про їх задоволення в повному обсязі.

Враховуючи задоволення позовних вимог, за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача. Доказів понесення інших судових витрат сторонами не надано.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Жуляни , м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю Котельний завод Котломаш , м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 10000,00грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Котельний завод Котломаш (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, 69, код ЄДРПОУ 39238475) на користь Публічного акціонерного товариства Жуляни (03680, м. Київ, вул. Якутська, 9, код ЄДРПОУ 04012170) суму попередньої оплати у розмірі 10000,00грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 15.06.2020 складено та підписано повний текст рішення.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України продовжується на строк дії такого карантину.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя К.І. Аксьонова