Рішення

від 09.06.2020 по справі 908/621/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/36/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2020 Справа № 908/621/20

м. Запоріжжя

За позовом: Концерну Міські теплові мережі , код ЄДРПОУ 32121458 (юридична адреса: 69091 Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)

до відповідача: Приватного підприємства Запорізьке експертне агентство УКРКОНСАЛТ , код ЄДРПОУ 34948366 (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 87)

про стягнення суми 18459,95 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Білоус Д.С., довіреність № 657/20-19 від 19.11.2019;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну Міські теплові мережі до відповідача: Приватного підприємства Запорізьке експертне агентство УКРКОНСАЛТ , про стягнення суми 18459,95 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію.

Ухвалою суду від 10.03.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/621/20, присвоєний номер провадження 9/36/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01.04.2020. Ухвалою суду від 01.04.2020 розгляд справи відкладено на 28.04.2020. Ухвалою суду від 28.04.2020 продовжено строк розгляду справи на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019, відкладено розгляд справи на 26.05.2020. В судовому засіданні 26.05.2020 оголошено перерву до 09.06.2020.

В судовому засіданні 09.06.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, які мотивовані тим, що Концерн МТМ на виконання основної мети своєї діяльності та рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та кінець опалювального сезону 2015-2016 та 2016-2017 років здійснював постачання теплової енергії на об`єкт - нежитлове приміщення № 34, загальною площею 47,40 кв.м., яке знаходиться за адресою: м . Запоріжжя, вул . Перемоги , буд . 117-Б . Вказане приміщення використовувалося відповідачем з 17.09.2013 на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 107/1 від 17.09.2013 та звільнене відповідачем 27.10.2017 згідно Акту державного виконавця № 53624685 від 27.10.2017 на примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/3084/16 від 10.01.2017. В періоди з лютого по квітень 2015 року, з жовтня 2015 року по квітень 2016 року, з жовтня 2016 року по березень 2017 року та 24-26 жовтня 2017 року відповідачу було відпущено теплову енергію на загальну суму 18459,95 грн., що підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії, які направлялися на юридичну адресу відповідача та адресу засновника ПП Запорізьке експертне агентство УКРКОНСАЛТ . Оскільки договір купівлі-продажу теплової енергії, проект якого направлявся на адресу відповідача для підписання, останнім не укладено, нарахування за спожиту теплоенергію виконуються згідно показань будинкового приладу обліку теплової енергії, шляхом пропорційного розподілення між житловими та нежитловими приміщеннями у будинку згідно розрахованого теплового навантаження на опалення. Відповідач обов`язки по сплаті спожитої теплової енергії не виконав. Позов обґрунтовано ст.ст.11, 15, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 222 ГК України, ст.ст. 19, 25 Закону України Про теплопостачання , приписами Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, відзив на позов суду не надав. Про розгляд справи відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду, які направлялися на адресу відповідача вказану в позовній заяві, яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 87, повернуто підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: за зазначеною адресою адресат не значиться, вибув .

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з частиною 1 ст. 7 та ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України). Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору № 107/1 оренди нежитлового приміщення по вул. Перемоги, 117-б від 17.09.2013, укладеного між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), Міським комунальним підприємством ОСНОВАНІЄ (балансоутримувач) та Приватним підприємством Запорізьке експертне агентство УКРКОНСАЛТ (Орендар, відповідач у справі), останній прийняв в строкове платне користування комунальне майно - нежитлове приміщення № 34 першого поверху (літ. А-5) загальною площею 47,40 кв.м за адресою: м . Запоріжжя, вул . Перемоги, буд. 117-б , яке перебуває на балансі МКП ОСНОВАНІЄ , для розміщення офісу (п.п. 1.1,1.2 договору).

Згідно з п.11.1. договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, з 17 вересня 2013 року до 17 серпня 2016 року. Пунктом 11.8 договору сторони узгодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору після закінчення його строку протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін, при умові виконання пункту 5.15 договору, та тих самих мовах, які були передбачені цим договором.

З листа Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради за вих. № 6080/01/01-07/8305 від 20.11.2017 на адресу позивача вбачається, що договір №107/1 від 17.09.2013 оренди нежитлового приміщення по вул. Перемоги, 117-б, укладений з ПП Запорізьке експертне агентство УКРКОНСАЛТ , припинено. На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 21.12.2016 у справі № 908/3084/16 державним виконавцем Вознесенівського відділу ДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області здійснено примусове виконання судового рішення в частині звільнення ПП Запорізьке експертне агентство УКРКОНСАЛТ орендованого нежитлового приміщення, що підтверджується Актом державного виконавця № 53624685 від 27.10.2017 на примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/3084/16 від 10.01.2017.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що фактично нежитлове приміщення № 34 першого поверху (літ. А-5) загальною площею 47,40 кв.м за адресою: м . Запоріжжя, вул.Перемоги, буд. 117-б , перебувало у користуванні відповідача з вересня 2013 по 26.10.2017.

Взаємовідносини, які виникають в процесі споживання теплової енергії регулюються Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про теплопостачання , Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198, які визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.

Статтею 1 Закону України Про теплопостачання визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання; об`єктами у сфері теплопостачання є теплогенеруючі станції чи установки, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, котельні, когенераційні установки, теплові мережі, які призначені для виробництва і транспортування теплової енергії, а також об`єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що використовуються для забезпечення безпечної та надійної експлуатації теплових мереж; джерело теплової енергії - виробничий об`єкт, призначений для виробництва теплової енергії; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання; теплова установка - обладнання, пристрої, призначені для виробництва, перетворення та споживання теплової енергії.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про теплопостачання відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ст. 24 Закону України Про теплопостачання серед основних обов`язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з п. 14 Правил користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198, споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Законом України Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 № 1875-VІ, який діяв на час існування спірних відносин і був чинним до 01.05.2019, визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

У статті ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначено:

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

виробник - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком

внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 19 зазначеного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 цього Закону споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Цей обов`язок кореспондується з обов`язком виконавця, визначеному пунктом 3 частини другої статті 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно з ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Отже, споживання теплової енергії можливо лише на підставі договору.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно зі ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язковим для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Матеріали справи свідчать, що Концерном МТМ на адресу відповідача - ПП Запорізьке експертне агентство УКРКОНСАЛТ було направлено лист з пропозицією підписати договір № 203934 від 01.08.2016 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді та проект даного договору. Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач договір не підписав, тому сторонами відповідний договір не укладений.

Концерн МТМ направляв на юридичну адресу відповідача та адресу засновника відповідача - ОСОБА_1 , згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, акти приймання-передачі теплової енергії, спожитої відповідачем протягом опалювальних сезонів за періоди з лютого по квітень 2015 року, з жовтня 2015 року по квітень 2016 року, з жовтня 2016 року по березень 2017 року та 24-26 жовтня 2017 року, а також рахунки на оплату за вказані періоди, що підтверджується відповідними описами вкладення у цінні листи із відбитками календарних штемпелів відділення поштового зв`язку та фіскальними чеками (копії містяться в матеріалах справи).

У примітці актів приймання-передачі повідомлялося про необхідність повернення оформленого належним чином одного примірника акту теплопостачальній організації, а в разі неповернення або ненадання письмових заперечень про підписання акту, він вважається погодженим.

Згідно з актами приймання-передачі теплової енергії та виставленими рахунками загальна сума нарахована відповідачу за спожиту теплову енергію за спірний період склала 18481,95 грн.

Відповідач підписані акти приймання-передачі теплової енергії на адресу позивача не повернув, письмових заперечень щодо цих актів не направляв, отже вони вважаються узгодженими та є підставою для здійснення розрахунків. Спожита без договору теплова енергія за вищезазначений період відповідачем не оплачена.

Відповідно до ст.19 Закону України Про теплопостачання споживач або суб`єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з частиною 5 ст. 25 цього Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Слід зазначити, що теплопостачання це особливий вид комунальної послуги. Система теплопостачання для здійснення покладених на неї завдань виконується з окремих технологічно пов`язаних частин, що складають систему централізованого постачання, включає сукупність взаємопов`язаних джерел теплової енергії (технічних елементів і пристроїв), призначених для передачі у приміщення необхідної кількості тепла та підтримання в них заданої температури повітряного середовища. Внутрішньобудинкова система опалення проектується таким чином, щоб забезпечити нормативну температуру повітря у всіх приміщеннях будинку. Теплова енергія подається в житловий будинок через приєднану мережу і розподіляється внутрішньобудинковій системі теплопостачання всього будинку, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах. При цьому відсутність радіаторів не означає відсутність споживання послуг з централізованого опалення, оскільки наявність стояків в приміщенні свідчить про надходження тепла в приміщення.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з договору або інших підстав, зокрема, юридичного факту, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.

За приписами ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1)повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Проаналізувавши норми чинного законодавства та досліджені докази, суд дійшов висновку, що бездоговірне споживання теплової енергії не є підставою для звільнення відповідача від її оплати, а заборгованість, що виникла, підлягає стягненню як вартість безпідставно набутого майна, відповідно до положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, дослідженими судом матеріалами справи підтверджується факт споживання теплової енергії відповідачем. Доказів зворотнього відповідачем не надано.

Теплова енергія є специфічною товарною продукцією, яку неможливо повернути в натурі, отже відшкодуванню підлягає її вартість. Факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи. Відповідач доказів оплати заявленої до стягнення суми суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за спожиту теплову енергію є обґрунтованими, доведеними, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню в межах заявленої суми, а саме в розмірі 18459,95 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приймаючи до уваги приписи ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги повинні бути оплачені судовим збором в розмірі 2102,00 грн.

Позивачем згідно з платіжними дорученнями № 22907 від 09.08.2019 і № 22904 від 09.08.2019 при зверненні до суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 3842,00 грн.

Отже переплата судового збору становить 1740,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України Про судовий збір в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. Сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Враховуючи приписи зазначених норм закону, приймаючи до уваги клопотання позивача, викладене в позовній заяві, про повернення надмірно сплаченої суми судового збору, суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України переплаченої суми судового збору в розмірі 1740,00 грн., за відповідною ухвалою суду.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства Запорізьке експертне агентство УКРКОНСАЛТ , код ЄДРПОУ 34948366 (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 87) на користь Концерну Міські теплові мережі , код ЄДРПОУ 32121458 (юридична адреса: 69091 Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4; на рахунок № НОМЕР_1 в Запорізькому обласному управлінні АТ Ощадбанк , МФО 313957) суму 18459 (вісімнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 95 коп. заборгованості.

Стягнути з Приватного підприємства Запорізьке експертне агентство "УКРКОНСАЛТ , код ЄДРПОУ 34948366 (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 87) на користь Концерну Міські теплові мережі , код ЄДРПОУ 32121458 (юридична адреса: 69091 Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4; на р/р № НОМЕР_2 в ПАТ АБ УКРГАЗБАНК , МФО 320478) суму 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 15.06.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення цього Кодексу.

Суддя О.С. Боєва