Рішення

від 26.05.2020 по справі 910/17173/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.05.2020Справа № 910/17173/19

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Лебович А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код: 00032767)

До Товариства з обмеженою відповідальністю Корона-2000 (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 27-А; ідентифікаційний код: 33444644)

Про стягнення штрафу у розмірі 34 000 грн та пені у розмірі 34 000 грн

За участі представників сторін:

Від позивача: Чернюшок М.І., наказ № 3-ОД від 22.01.2020;

Від відповідача: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Антимонопольний комітет України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Корона-2000 (далі - відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 34 000 грн та пені у розмірі 34 000 грн.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначає, що рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 15-р/тк від 22.03.2019, розглянувши матеріали справи № 143-26.13/66-18 про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції,було вирішено стягнути з відповідача штраф у розмірі 34 000 грн.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Позивач зазначає, що копію рішення № 15-р/тк від 23.03.2019 про накладення штрафу відповідач отримав 06.05.2019, строк сплати штрафу в добровільному порядку закінчився 08.07.2019.

Проте, позивач не отримував повідомлення та документів від відповідача, які підтверджують сплату штрафу.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн 00 коп, з яких штраф у розмірі 34 000 грн та пеня у розмірі 34 000 грн. Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

11.12.2019 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи № 910/17173/19 ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання у справі № 910/17173/19 призначив на 14.01.2020.

У судове засідання 14.01.2020 представники позивача та відповідача не прибули, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 14.01.2020 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 25.02.2020.

У судовому засіданні 25.02.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.03.2020.

18.03.2020 через відділ канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому позивач просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

13.04.2020 через відділ канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на час дії карантину.

Розгляд справи, призначений на 24.03.2020 не відбувся, оскільки з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями), з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20, засідання Господарського суду міста Києва у складі судді Бондаренко Г.П., призначені на 24.03.2020, були зняті з розгляду, про що було розміщено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

Учасники справи були повідомлені ухвалою-викликом від 14.04.2020 про призначення іншої дати судового засідання - 26.05.2020.

В судове засідання 26.05.2020 прибув представник позивача та надав суду усні пояснення щодо своїх позовних вимог, в яких заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 26.05.2020 не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений не був

26.05.2020 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення № 0105471810050 з ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 у справі № 910/17173/19, яке не було вручене під час доставки, з причини: за закінченням терміну зберігання .

Суд виходить з наступного, а саме: якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою, у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас, Суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17).

Тобто, ухвала Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 у справі № 910/17173/19 має публічний характер та знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://www.reestr.court.gov.ua/Review/88777267.

Слід зазначити, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень дана ухвала від 14.04.2020 оприлюднена в реєстрі 17.04.2020. Тобто, саме з цієї дати відповідач, не отримавши ухвалу за допомогою засобів поштового зв`язку, міг дізнатися про наявність останньої.

Так, відповідачем не вживались заходи спрямовані на те, щоб дізнатись про стан судового провадження, а тому його процесуальна бездіяльність не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України , згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, суд зазначає, що: сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу. Також, сторона не позбавлена об`єктивної можливості дізнатися про рух справи, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень, однак, наданими йому процесуальними правами не скористався (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 липня 2018 року по справі № 44/227-б).

Відповідно до частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши вступне слово позивача, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, суд

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 15-р/тк від 22.03.2019 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі за текстом - рішення № 15-р/тк), у справі № 143-26.13/66-18, на відповідача було накладено штраф у розмірі 34 000 грн, за вчинення порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу уповноваженого Антимонопольного комітету України від 28.07.2017 №143-29.3/02-8183 у встановлений ним строк.

Копію рішення № 15-р/тк відповідач отримав 06.05.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303511719898, наявною в матеріалах справи.

Відповідач рішення № 15-р/тк у судовому порядку не оскаржував.

Строк сплати штрафу відповідачем, відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно якої особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, на думку позивача, закінчився 08.07.2019 (оскільки 06.07.2019 та 07.07.2019 припадає на неробочий день), і у зазначений строк відповідач штраф не сплатив, і доказів іншого матеріали справи не містять.

За прострочення сплати штрафу позивачем нарахована відповідачу пеня за період прострочення з 09.07.2019 по 22.11.2019 включно - 137 днів в сумі 69 870 грн ((34 000 * 1,5%) * 137 = 69 870 грн). Зважаючи на законодавче обмеження розміру пені розміром штрафу, позивач просить стягнути з відповідача пеню за вказаний період прострочення у розмірі 34 000 грн.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 34 000 грн штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 34 000 грн пені за порушення двомісячного строку сплати такого штрафу.

Стаття 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" пов`язує початок перебігу строку для добровільної сплати штрафу особою, на яку його накладено, саме з днем одержання відповідного рішення органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до наявних у справі доказів копію рішення № 15-р/тк відповідач отримав 06.05.2019.

Статтею 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" внормовано, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

Отже строк рахується з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Таким чином, строк для сплати штрафу, накладеного рішенням № 15-р/тк, розпочався 07.05.2019 та закінчився 08.07.2019. Відповідна пеня нараховується відповідачу з 09.07.2019.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Позивач зазначає, що станом на день розгляду справи Антимонопольний комітет України не отримав інформації та копій платіжних документів, що підтверджують сплату штрафу відповідно до рішення № 15-р/тк.

Згідно з частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Сума пені за період з 09.07.2019 по 22.11.2019 (137 днів) становить 69 870 грн. Проте, оскільки в силу припису закону, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 34 000 грн.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Доказів на підтвердження сплати штрафу у розмірі 34 000 грн та пені у розмірі 34 000 грн відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем по сплаті штрафу та пені в загальному розмірі 68 000 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені у загальному розмірі 68 000 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю Корона-2000 про стягнення штрафу та пені задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Корона-2000 (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 27-А; ідентифікаційний код: 33444644) і зарахувати в дохід загального фонду Державного бюджету України (до Загального Фонду Державного бюджету України; отримувач: УК у Солом`янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ: 38050812, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок (IBAN): UA618999980000031114106026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100) 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. штрафу та 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Корона-2000 (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 27-А; ідентифікаційний код: 33444644) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код: 00032767) 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 10.06.2020.

Суддя Г. П. Бондаренко