Ухвала

від 15.06.2020 по справі 910/8115/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.06.2020Справа № 910/8115/20

Суддя господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

За позовом Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "25 годин"

про стягнення 46 005,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "25 годин" про стягнення 46 005,67 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі Салов проти України від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі Надточий проти України від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

За змістом п. 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.

В якості доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем надані накладна на відправлення, фіскальний чек, а також опис внутрішнього вкладення від 04.06.2020.

Однак, судом досліджено, що зазначений опис вкладення не є належним доказами направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, оскільки зі змісту опису вкладення в цінний лист вбачається, що позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "25 годин" надіслано: Позовна заява про стягнення заборгованості з додатками на 55 арк. . Однак суд позбавлений права встановити, які саме додатки були направлені позивачем на адресу відповідача. Разом з тим, згідно норм чинного законодавства на адресу відповідача мають надсилатися всі додані до позовної заяви документи, однакові як для суду так і для відповідачів, що в свою чергу позивачем зроблено не було, та є порушенням вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України , суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків, шляхом надання до суду: - доказів в підтвердження направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами (опис з переліком всіх надісланих документів).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" залишити без руху

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 5 днів з дня отримання ували. Проте, вказаний строк не вважається таким, що сплив до закінчення строку карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який визначено Постановою №211 від 11.03.2020р. Кабінету міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання:

- доказів в підтвердження направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами.

4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Лиськов