Рішення

від 03.06.2020 по справі 914/99/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2020 справа № 914/99/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом : Фізичної особи-підприємця Козюркевича Михайла Йосиповича, м. Жовква, Львівська області

до відповідача: Приватного підприємства "АЛМАЗПРОМРЕСУРСИ", м. Львів

про : стягнення боргу за перевезення в сумі 36 000,00 грн.

В судове засідання з`явились:

від позивача : не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

13.01.2020 р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Фізичної особи-підприємця Козюркевича Михайла Йосиповича до Приватного підприємства "АЛМАЗПРОМРЕСУРСИ" про стягнення боргу за перевезення в сумі 36 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 17.01.2020 року позовну заяву позивача залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк на усунення недоліків, допущених при поданні та оформленні позову.

На виконання вимог згаданої ухвали суду, 30.01.2020 року за вх. № 5623/20 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, які позивач просив долучити до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 03.02.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.02.2020 року.

Рух справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.02.2020 року підготовче засідання відкладено на 25.03.2020 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.03.2020 року закрито підготовче засідання і призначено справу до судового розгляду по суті на 06.05.2020 року.

Судове засідання 06.05.2020 року не відбулось у зв`язку з перебуванням на листку непрацездатності головуючого судді Долінської О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.05.2020 р. призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 03.06.2020 р.

03.06.2020 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився. 13.02.2020 р. позивач подав на адресу суду клопотання від 12.02.2020 р., яке зареєстроване відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 7958/20 від 13.02.2020 р. про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі документами.

03.06.2020 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату судового засідання за адресою відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 79024, м. Львів, вул. Промислова, 24 (докази містяться в матеріалах справи). Ухвалу Господарського суду Львівської області суду від 03.02.2020 року у справі № 914/99/20 про відкриття провадження у справі направлено за адресою відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 79024, м. Львів, вул. Промислова, 24, вказана ухвала суду отримана відповідачем 07.02.2020 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за вх. № 7292/20 від 11.02.2020 р., проте відповідач вимог ухвали суду від 03.02.2020 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав. Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи ч.3 ст.222 ГПК України, відповідно до якої, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється, фіксування судового процесу під час підготовчого засідання 03.06.2020р. не здійснюється.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору, суд вважає за можливе ухвалити рішення в цій справі.

Крім того, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20 травня 2020 року № 392 з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також передбачено послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією, зокрема, - з 25 травня 2020 року дозволено регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні за умови перевезення пасажирів у межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб; - з 1 червня дозволено: - перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб; - міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.

Враховуючи, що Кабінетом Міністрів України введено пом`якшення обмежувальних заходів, застосованих постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями) "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", місцезнаходження відповідача - 79024, м. Львів, вул. Промислова, буд. 25 та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 03.06.2020 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 16 травня 2019 р. між замовником перевезення ТОВ АЛМАЗПРОМРЕСУРСИ та перевізником (виконавцем - за договором) ФОП Козюркевичем М .Й. був укладений Договір №16-05/2019 на надання автотранспортних послуг. Відповідно до п.1.1. Договору - цей договір регулює взаємовідносини сторін при організації міжнародних перевезень експортно- імпортних вантажів автомобільним транспортом, а так само перевезень вантажу по території України. Договір був укладений у спрощений спосіб - шляхом обміну електронними листами. 16 травня 2019 року сторонами шляхом обміну електронними листами, погоджена заявка на перевезення № 090513. На умовах вказаної заявки перевізник приступив до виконання міжнародного перевезення за маршрутом: м. Садомир (Садомєж, Свентокшинське воєводство, Польща) - м. Львів-м. Радехів (Львівська область) - м. Бердичів (Житомирська область). На підтвердження укладення договору перевезення складені: міжнародна товаротранспортна накладна типу CMR № б/н від 22.05.2019 р., а згодом і внутрішня ТТН форми № 1-ТН № 000000028. Додатковим підтвердженням належного виконання перевезення є підписаний сторонами Акт надання послуг № 23/05/01 від 23 травня 2019 р. на суму 12 000,00 грн. та акт надання послуг № 27/05/01 від 27.05.2019 р. на суму 24 000,00 грн. Таким чином, транспортні послуги надані позивачем на загальну суму 36 000,00 грн. Вказані акти надання послуг підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб. На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 36 000,00 грн. - заборгованості за надані послуги перевезення, 4 500,00 грн. - витрат на правову допомогу та 1 921,00 грн. судового збору.

Правова позиція відповідача.

Відповідач в судове засідання 03.06.2020 року не забезпечив явки свого представника, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив, не скористався своїм процесуальним правом, як відповідач у даній справі, будучи належним чином повідомленим про день, час і розгляд даної справи судом (докази є в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

16.05.2019 р. між ПП "АЛМАЗПРОМРЕСУРСИ" (замовник за договором, відповідач у справі) та ФОП Козюркевичем М. Й. укладено договір № 16-05/2019 на надання автотранспортних послуг. Вказаний договір укладений у спрощений спосіб - шляхом обміну електронними листами. Застосований сторонами спосіб укладення договору перевезення узгоджується із звичаями ділового обороту, що склалися в галузі вантажних перевезень та відповідає положенням ст.181 Господарського кодексу України, відповідно до якої, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Сторонами дотриманий порядок укладання такого виду договорів, передбачений ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, відповідно до якої укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної, а також дотримано письмової форми.

Статтею 50 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі. Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення: місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Відповідно до п. 1.2 договору № 16-05/2019 від 16.05.2019 р. кількість і найменування вантажу, адреса навантаження і доставки, вартість послуг виконавця та інші істотні умови перевезення узгоджуються сторонами у заявках, а також вказуються в товаротранспортних накладних або в інших документах. Заявка та інші документи, передані сторонами за допомогою електронних засобів зв`язку мають силу оригіналу до обміну оригіналами документів.

16 травня 2019 року сторонами шляхом обміну електронними листами, погоджена заявка на перевезення № 090513. На умовах вказаної заявки перевізник приступив до виконання міжнародного перевезення за маршрутом: м. Садомир (Садомєж, Свентокшинське воєводство, Польща) - м. Львів-м. Радехів (Львівська область) - м. Бердичів (Житомирська область). На підтвердження укладення договору перевезення складені: міжнародна товаротранспортна накладна типу CMR № б/н від 22.05.2019 р., а згодом і внутрішня ТТН форми № 1-ТН № 000000028. Додатковим підтвердженням належного виконання перевезення є підписаний сторонами Акт надання послуг № 23/05/01 від 23 травня 2019 р. на суму 12 000,00 грн. та акт надання послуг № 27/05/01 від 27.05.2019 р. на суму 24 000,00 грн. Таким чином, транспортні послуги надані позивачем на загальну суму 36 000,00 грн. Вказані акти надання послуг підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Відповідач зобов`язань за укладеним договором № 16-05/2019 від 16.05.2019 р. не виконав, розрахунок за надані транспортні послуги не здійснив.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підставою для звернення позивача з даним позовом до суду слугувало те, що відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату поставленого товару.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач надав транспортні послуги з перевезення вантажу на загальну суму 36 000,00 грн. Відповідач не здійснив оплати за надані послуги. Відтак, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 36 000,00 грн.

Доказів погашення основної заборгованості сторонами на день ухвалення рішення у справі не подано.

Таким чином, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що обґрунтованою до стягнення з відповідача є сума боргу за надані транспортні послуги в розмірі 36 000,00 грн. на час ухвалення рішення у даній справі.

Враховуючи відсутність заперечень щодо позову зі сторони відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача 36 000,00 грн. заборгованості за надані транспортні послуги.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 500,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу. Як зазначено позивачем у позовній заяві, розрахунок витрат проведений, шляхом додавання вартості окремих дій адвоката, визначених Договором про правову допомогу - 800,00 грн. - за огляд та вивчення документів та інших доказів за їх місцезнаходженням, 100,00 грн. - за проведення переговорів на предмет повернення боргу, 1900,00 грн. - за підготовку позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду, 1700,00грн. - за вчинення інших дій необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (в т.ч. підготовка пояснень, заяв на виконання ухвал та заяв по суті, клопотань, тощо), в тому числі, забезпечення виконання судового рішення.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи договір про правову допомогу від 20.12.2019 р., який укладений між адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем та ФОМ Козюркевичем М. Й. , акт приймання-передачі наданих послуг від 24.12.2019 р. Повноваження Лози Віктором Миколайовича як адвоката підтверджені копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 507 від 16.05.2008 р. та ордером серії ТР № 079712, виданим 24.12.2019 р., які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві зазначено попередній розрахунок суми судових витрат, з якого вбачається, що розмір судового збору за подання цього позову становить 1 921,00 грн . , вартість витрат на професійну правничу допомогу становить 4 500,00 грн .

Відповідно до положень ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні матеріали готувалися адвокатом Лозою В.М.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2019 р. між адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем та ФОМ Козюркевичем М. Й. укладено договір про правову допомогу, загальна вартість правової допомоги у даній справі становить 4 500,00 грн., а саме: 800,00 грн. - за огляд та вивчення документів та інших доказів за їх місцезнаходженням (4 год.), 100,00 грн. - за проведення переговорів на предмет повернення боргу (1 год.), 1900,00 грн. - за підготовку позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду (6 год.), 1700,00 грн. - за вчинення інших дій необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (в т.ч. підготовка пояснень, заяв на виконання ухвал та заяв по суті, клопотань, тощо), в тому числі, забезпечення виконання судового рішення (5 год).

Позивачем долучено до матеріалів справи акт приймання-передачі наданих послуг від 24.12.2019 р. на суму 4 500,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

При визначенні розумного розміру витрат на професійну правничу допомогу, окрім поданих адвокатом угод та договору про надання правової допомоги, детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та прейскурантом цін на послуги з надання професійної правничої допомоги адвокатом, судом брались до уваги кількість поданих позивачем заяв по суті спору та кількість проведених судових засідань пов`язаних з розглядом справи, час, який міг витратити адвокат для формування правової позиції та складення заяв по суті спору у даній справі, час, який міг витратити представник позивача на збирання доказів та на позасудове врегулювання спору з урахуванням доказів які містяться в матеріалах справи, а також складність справи та поведінку відповідача.

Наведений висновок суду обґрунтовується тим, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи, так як за своєю категорією вона не є складною; наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, розрахунок розміру позовних вимог не є складним та значним, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин під час розгляду справи у суді не змінювалося).

Судом враховується правова позиція викладеної у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Як вбачається із матеріалів справи вона за своєю суттю не є складною, ціна позову невелика, а справа не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним.

Враховуючи фактичні обставини та критерії розумності судових витрат, беручи до уваги предмет позовних вимог, час, який витратив адвокат на надання послуг позивачу, тривалість розгляду і складність справи та ціну позову, а також те, що представник позивача не брав участі безпосередньо в судових засіданнях у даній справі, суд дійшов висновку, що обґрунтованими, розумними та співмірними є витрати адвоката, що надавав професійну правничу допомогу позивачу у розмірі 4 000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог про стягнення з відповідача 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача так як спір виник з його вини і не погашено відповідачем заборгованість на час ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 2 , 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 236-241, 327 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з відповідача: Приватного підприємства "АЛМАЗПРОМРЕСУРСИ" (79024, м. Львів, вул. Промислова, буд. 25; код ЄДРПОУ № 35145885) на користь позивача: Фізичної особи-підприємця Козюркевича Михайла Йосиповича ( АДРЕСА_1 ; індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) 36 000,00 грн. заборгованості, 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1 921,00 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 15.06.2020 р.

Суддя Долінська О.З.