Рішення

від 10.06.2020 по справі 916/917/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/917/20

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Прижбило О.В.,

розглядаючи справу №916/917/20

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, 01601)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАМЕТА" (пров. Дунаєва, 5, м. Одеса, 65044)

про стягнення 1652,96 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Пронюк В.Я.;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАМЕТА" про стягнення 1652,96 грн.

Ухвалою від 07.04.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви. 21.04.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, ухвалою від 27.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 27.05.2020.

08.05.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№11492/20).

15.05.2020 позивачем подано відповідь на відзив (вх.№12192/20).

22.05.2020 позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

27.05.2020 представники сторін у судове засідання не з`явились, ухвалою від 27.05.2020 повідомлено сторін про те, що наступне судове засідання відбудеться 10.06.2020.

10.06.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що між сторонами було укладено Договір №3675/1617-ТЕ-23 постачання природного газу, на виконання якого позивачем було поставлено природного газу на загальну суму 623320,62 грн., вказує, що оплату відповідач здійснював несвоєчасно, чим порушив умови Договору.

У відзиві відповідачем зазначається про невизнання позовних вимог у повному обсязі. Заявляє про застосування до вимог позовної давності, зазначає, що жодних згадок про поновлення позовної давності у позові не міститься.

У відповіді на відзив позивач вказує, що п.10.3. Договору сторони погодили збільшення строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

П.1 ст.202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, 01.09.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку КАМЕТА (Споживач) було укладено Договір постачання природного газу №3675/1617-ТЕ-23 (далі - Договір), згідно з яким постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього Договору.

До Договору було укладено Додаткову угоду №2 від 31.03.2017.

Відповідно до абз.1,2 п.6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

П.7.2. Договору передбачений обов`язок Споживача своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу природний газ на загальну суму 623320,62 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу (а.с. 25-36).

Однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за отриманий природний газ розрахувався несвоєчасно, що підтверджується довідкою по операціях з відповідачем (а.с.38-39) та не спростовано відповідачем.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.8.2. Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20.

Додатковою угодою №2 від 31.03.2017 було внесено зміни до п.8.2. Договору та замінено слова 21% річних на 16,4% річних , встановлено, що додаткова угода діє з 01 квітня 2017 року.

Відповідно до п.10.3. Договору, строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Сторонами підписано договір без зауважень, у матеріалах справи не міститься доказів того, що п.10.3. Договір визнаний недійсним чи змінений, таким чином, судом встановлено, що сторонами збільшено позовну давність відповідно до вимог ст. 259 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Враховуючи встановлення судом факту несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов`язань, суд перевіривши розрахунок пені, сума якої становить 1300,25 грн., вважає його вірним, зробленим відповідно до умов Договору на підставі погодженої сторонами процентної ставки, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у сумі 130,12 грн. та 3% річних у сумі 222,59 грн., доданий позивачем до позовної заяви (а.с.10-14), суд вважає його вірним, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного вище, враховуючи наявність між сторонами домовленості щодо збільшення строків позовної давності, суд приходить до висновку про те, що позовна давність позивачем не пропущена, а відтак відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених ст. 267 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, 202, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 712 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 230, 343 ГК України, ст.ст. 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАМЕТА" (провулок Дунаєва, будинок 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 25427917) про стягнення 1652,96 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАМЕТА" (провулок Дунаєва, будинок 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 25427917) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) 1300,25 грн. пені, 222,59 грн. відсотків річних, 130,12 грн. інфляційних втрат, 2102,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 10.06.2020. Повний текст рішення складений та підписаний 15 червня 2020 р.

Суддя Р.В. Волков